WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Оцінювання та поліпшення роботи школи - Реферат

Оцінювання та поліпшення роботи школи - Реферат

Оцінювання та поліпшення роботи школи

Спочатку поясню, що я розумію під поліпшенням роботи школи, розгорну обговорення різних підходів до оцінювання та вдосконалення роботи школи і на завершення опишу модель оцінювання, давши поради для її досягнення.

Поліпшення роботи школи

На моє ставлення до поліпшення роботи школи вплинула моя діяльність у міжнародному проекті поліпшення роботи школи Організації економічної співпраці та розвитку (von Welzen et al., 1985; Hopkins, 1987). Метою цього проекту (і дослідної роботи, що була пов'язана з ним) було визначення стратегій і процесів на різних рівнях освітньої системи, які поліпшують якість шкільництва. Цей якісний підхід до підвищення ефективності школи був доповнений дослідницьким і кількісним підходами, які стали визначальними для прогресивних шкіл (Rutter et al., 1979; Purkey and Smith, 1983).

Установлено, наприклад, що "прогресивні школи" характеризуються такими чинниками:

1. Керівництво школи узгоджує свою роботу з навчальною програмою.

2. Сприятлива атмосфера у школі.

3. Наголос на навчальній програмі та викладанні.

4. Чіткі цілі й високі вимоги до учнів.

5. Система керування роботою та досягненнями.

6. Постійний розвиток персоналу та підвищення кваліфікації.

7. Залучення й підтримка батьків.

8. Підтримка місцевих управлінь освіти.

Ці риси - передумова ефективної діяльності школи. Хоча дослідження шкільної ефективності сприяє розвитку цих чинників, процес, що призвів до їхнього виникнення, залишався поза увагою. Загалом цей дослідницький підхід передбачає визначення характерних рис, а мета поліпшення роботи школи - це впровадження процесів і стратегій для підвищення якості на рівні школи та місцевого управління освіти. Хоча підходи до вивчення ефективної роботи школи й удосконалення її діяльності взаємодоповнювальні, як зазначають Кларк і його колеги (1984), усе ще потрібно багато зусиль для їх об'єднання.

Поліпшення роботи школи міжнародний проект визначає як (von Welzen):

"Систематичні, постійні зусилля, які покликані змінити умови навчання та інші відповідні внутрішні умови в одній чи більше школах для ефективного виконання освітніх завдань".

Це визначення досить абстрактне й потребує пояснення. Для цього вдамося до моєї попередньої праці "Підвищення якості шкільництва" (Hopkins, 1987: розд. 1). Більшість практичної та дослідницької роботи, яку проводили в останнє десятиріччя, стала підґрунтям для трьох основних висновків. По-перше, упровадження змін є насамперед упровадженням нових видів діяльності на рівні школи, а не прийняттям рішень про їх упровадження. По-друге, поліпшення роботи школи - це ретельно спланований і керований процес, який відбувається упродовж декількох років; зміна - це процес, а не подія! По-третє, дуже важко впроваджувати зміни в освіті - навіть в одному класі - без внесення змін у школу як організацію; потрібна співпраця вчителів та підтримка директора школи.

Поліпшення роботи школи є не тільки процесом змін у класі; це увага й до інших "відповідних внутрішніх умов", таких як: навчальна програма, організаційна структура школи, місцева політика, шкільна атмосфера, стосунки з батьками тощо. Якщо зміни мають на меті тільки поліпшити "умови навчання" (тобто діяльності учнів) у конкретному класі, вони не входять у дефініцію, так як і навчання окремих вчителів. Але коли школа бере до уваги умови, потрібні для вдосконалення і на рівні класу, і на рівні навчального закладу, таке поліпшення школи відповідає визначенню. Тобто, зважаючи на інтереси класу, варто охоплювати й ширшу перспективу.

Отже, поліпшення роботи школи передбачає розвиток навчальної програми, посилення шкільної організації, процес навчання-викладання та підхід до оцінювання, спрямований на розвиток. Цей підхід зосереджується на процесі розширення можливостей школи впроваджувати зміни.

Оцінювання поліпшень у роботі школи

"Оцінювати щось" має на меті оцінювати наслідки роботи, спрямовані на вдосконалення (наприклад: як працює нова програма з читання? Наскільки ефективні нововведення у професійно-технічній освіті? тощо). Це питання щодо впровадження. У своїх роботах Майкл Фуллан досліджує впровадження (наприклад, Fullan, 1982) й оцінювання. В "Оцінюванні запровадження програм" (Fullan, 1983) він запитує: "Що можна дізнатись про завершення та оцінювання запровадженої програми?" і стверджує, що для цього існує два шляхи: 1) установити ступінь упровадження; 2) визначити чинники для пояснення цього ступеня. Він зазначає, що спочатку варто дати визначення оприлюдненим змінам. Для тих, хто впроваджує нововведення (припустімо, для експертів), важливо знати, "які аспекти поточної роботи можна було б змінити, якби цю програму використати ефективно". На думку Фуллана, ці "суттєві" відомості під час аналізу реальної діяльності дають можливість установити, як вона співвідноситься із запланованою діяльністю.

Однак Фуллан зазначає, що такі підходи до оцінювання ступеня впровадження ґрунтуються на "принципі достовірності, тобто на обсязі використання методів, запланованої моделі". Це суперечить принципу "двобічної адаптації", тобто наскільки зміни пристосовуються до особливих потреб і характеру школи. Важливо звернути увагу на підхід двобічної адаптації, оскільки Майлз (1987) зробив висновок, що: "У попередніх дослідженнях наголошено на принципі достовірності, який був важливим для успішного впровадження. Однак у цих працях, зазвичай, досліджувано програми, наприклад, конкретні, самодостатні види діяльності, які мали відносно мінімальний вплив на базову структуру школи або її завдання. У цьому дослідженні ми працюємо над чимось іншим, над упровадженням реформ. Підхід, спрямований на адаптацію та розвиток, приносить більше користі..."

Для пояснення ступеня впровадження Фуллан (1983) використовує три групи чинників: власне ознаки програми, впровадження стратегій, чинники, які залежать від школи і місцевого управління освіти, та "сторонні чинники". Припустимо, що, отримавши таке спрямування, експерти поринуть у ці чотири сфери для того, щоби пояснити ступінь успіху впровадження. Фуллан стверджує, що експерти вносять "більше розважливості в суперечку", можуть підтвердити або заперечити "надійність програми" і сприяти "обговоренню цінності".

Чинники, які впливають на впровадження нововведень як основи поліпшення роботи школи

(ґрунтується на Fullan, 1983)

Характерні риси нововведення:

1. Потреба змін.

2. Зрозумілість, комплексність і сфера змін.

3. Якість і наявність матеріалів.

4. Характер початкових рішень.

Характерні риси на місцевому рівні:

5. Історія інноваційних спроб.

6. Очікування й навчання директорів шкіл.

7. Професійний розвиток учителів.

8. Зовнішня підтримка.

9. Планування, установлення часу та керівництво.

10. Надмірність.

Характерні риси на рівні школи:

11. Дії директора школи.

12. Взаємовідносини та дії на рівні "учитель - учитель".

13. Залучення батьків і спільноти.

Зовнішні чинники стосовно шкільної системи:

14. Страйки вчителів.

15. Демографічні чинники.

16. Зміни у фінансуванні.

Стратегії впровадження:

17. Підвищення кваліфікації.

18. Керівництво та зворотний зв'язок.

19. Увага до компонентів упровадження.

20. План шкільного розвитку та шкільний огляд.

Для вирішення завдання аналізу ступеня впровадження Фуллан (1983) пропонує такі засоби, як схема "рівнів використання" (Hall et al., 1975), модель інтересів (Hord, 1987) або практична схема Лаукс-Хорслі та Кренделла (1982, 1986). "Оцінювання чогось" вивчає шкільну атмосферу та стиль керівництва. Приклади таких засобів розкрито у схемі міжнародної програми розвитку Дейліна (Dalin and Rust, 1983) і колекції підходів Коена (1976), яка охоплює анкету опису організаційної атмосфери Халпіна та Крофта (1963) та показник шкільної атмосфери Фінлейсона (1973). Нещодавно виникли два інших підходи, обговорені в розділі 8, - це діагностування потреб осіб та організацій і структура організаційних змін і методики викладання. Головне, що експертам потрібно використати такі схеми або створити схожі підходи для аналізу атмосфери й розвитку навчального закладу. Прикладом цього є еклектичний підхід, який прийнято (Evans and Hopkins, 1988) в нашому дослідженні, що розглядає вплив курсу на зміни в освітній діяльності, за цим підходом аналізуємо шкільну атмосферу, особистість провідника та рівень роботи.

Оцінювання для шкільного розвитку

Як було зазначено вище, суть "оцінювання для поліпшення роботи школи" можна найкраще збагнути в загальнозрозумілій фразі "креативне оцінювання". Це оцінювання, яке проводять для вдосконалення практичної діяльності. Оцінювання на місцевому рівні програми "Нововведення у професійно-технічній освіті" у Великій Британії (Hopkins, 1986, 1989) - приклад такого оцінювання. У процесі оцінювання нововведення в навчальній програмі було розроблено конкретну функцію та мету, яка має допомагати розвитку та впроваджувати нововведення в місцеві управління освіти. Головна риса цього підходу до оцінювання - сприяти змінам.

Loading...

 
 

Цікаве