WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Оцінювання для розвитку школи - Реферат

Оцінювання для розвитку школи - Реферат

VI. Стежте за часом. Спочатку вам буде здаватися, що у вас багато часу, а потім ви почнете хвилюватися через те, що не видно кінця роботі. Така самодисципліна важка і для колишніх учителів, і для колишніх учнів. Два основні правила: складіть плани роботи та поділіть їх на дві частини; виділіть удвічі більше часу на аналіз і написання висновків. Отримання інформації часто швидке й відносно легке (наприклад, три дні на аудіозапис проведених у невеликих групах співбесід про досвід, отриманий під час роботи); але трактування, аналіз і запис даних - повільний і важкий процес (скажімо, три тижні на виконання цього завдання, зокрема подальший аналіз роботи вчителя/координатора/роботодовця).

VII. Будьте розсудливими у співпраці з іншими експертами. Найбільшою вашою помилкою може бути повторення вже дослідженого. Співпрацюйте не з досвідченими експертами, а з тими, які недавно досягли деяких успіхів у тій сфері, яку ви маєте намір досліджувати.

МОДЕЛЮВАННЯ ТА ВИКОНАННЯ

1. Уникайте думки про те, що інші експерти можуть бути досвідченішими. Люди можуть краще проводити оцінювання вперше, ніж уп'яте, коли вони творчі, уміють спілкуватися з дітьми, енергійніше працюють тощо. Експерти можуть багато знати про оцінювання, але не знати, як правильно його проводити.

2. Експерти визначають свої ролі, так само як діти вирішують, якими вони будуть, коли виростуть. Найактуальніша така рольова модель, як Антрополог або Вчений, та етична модель Жебрака та Злодія (відповідно). Учений, який отримує інформацію без попереднього обговорення, "об'єктивний", він проводить дослідження, установлює зв'язки та правила, намагається не спотворювати інформації. Антрополог звертається за дозволом на використання інформації, обговорює власну інтерпретацію з іншими, проводить дослідження окремих справ, намагається досягти розуміння й не перейняти поглядів інших.

3. Уникайте цього рольового поділу. Оцінювання повинно розірвати теоретичні пута. Ці два стилі не можуть сприяти розвиткові (надто малий, побічний і невчасний вплив).

4. Пам'ятайте про два основні міфи оцінювання - міф про учасників і міф про тих, хто приймає рішення. Усвідомте потребу провести обговорення проекту. Часто ті, хто працює над проектом, і вчителі не мають часу на аналіз, не знають механізмів зустрічі, не мають стимулу для того, щоби зробити свій внесок, тобто не бажають сідати у спільний човен тощо. Також організуйте ширше обговорення проблем проекту (таких як навчання, спрямоване на учня, навчальна програма із професійним нахилом, управління змінами). Не має потреби діяти в межах проекту, аналізувати та звітувати, впливати на зміни та негативно впливати на дані; також немає потреби проводити аналіз за межами проекту, розглядати його діяльність, використовуючи порівняльний і критичний методи. Тому використовуйте ці два підходи, будьте відкритими у своїй роботі для обох. Відкидайте звинувачення в тому, що ви не дотримуєтеся нейтральності або об'єктивності; ці підходи оманливі.

5. Проводьте двобічне вивчення проекту не тільки із зовнішнього та внутрішнього боку, а й згідно із творчим і підсумковим підходом. Це означає роботу над короткотерміновим завданням, яке сприятиме досягненню підсумкової мети.

Тема "Профільне навчання"

Якщо процес відбувається за такими кроками, він механічний. Тому його не обов'язково проводити в даній послідовності. Дії, передбачені в першій, другій, третій і четвертій колонках, сприяють розробленню нових питань і перевірці їхньої важливості на тлі старих і нових даних.

Щоб навести приклад описаної вище стратегії, візьмемо програму "Професійно-технічна освітня ініціатива" і дамо її школі. Одразу встановляться ворожі відносини. З імпресіоністичного погляду, це була би модель "вигнання", коли програму "Професійно-технічна освітня ініціатива" виселено на периферію. Існує модель, при якій школа бере гроші та втікає від відповідальності. Що ще? Звичайно існує проект "Марія Селесте", який використовують бездумно й безцільно. Як можна найкраще охарактеризувати ці типи?

8. Розкриті вище приклади не всеохопні та не обов'язкові. Розробіть власну стратегію для сприяння розвиткові, зберігаючи критичний аналіз процесу, наслідків і контексту. Невідповідність між "внутрішніми" та "зовнішніми" ролями може бути продуктивною, коли ми прагнемо позбутися деякої упередженості - принаймні упередженості глядача, який думає, що насправді розуміє, - та у створенні нового розуміння. Роль оцінювання завжди проблематична, вона потребує додаткового вивчення й піддається зворотному опитуванню.

9. Оцінювання, спрямоване на розвиток, має охоплювати деякі види діяльності, а не бути "методом-у-дії": вивчення справи, походження, діалог, природний експеримент, дослідження, порівняльний аналіз та соціальна критика можуть бути компонентами, але не детермінантами.

Ці види діяльності повинні відбуватися поза інформацією та думками. Оцінювання мусить концептуалізувати проект, вибрати ідеї та проаналізувати поняття й наміри. Одна офіціантка на семінарі поставила найкраще запитання: "Що означає програма "Професійно-технічна освітня ініціатива"?". Можна поставити ще й такі запитання: Яка економічна теорія є підґрунтям програми "Професійно-технічна освітня ініціатива"? Як узгоджуються освітні принципи та практична діяльність? Якщо існує таке "хороше" поняття, як професійність, то чи існує таке "погане" поняття, як освітність? Якщо не будемо ставити собі такі запитання, то можемо наприкінці знати все про програму "Професійно-технічна освітня ініціатива", крім її суті. Проект не має стати "німим" центром, навколо якого проводяться дебати.

Якщо в оцінюванні беззаперечно приймати визначення проекту, його припущення та межі, то тільки тоді ми починаємо обговорювати значення проекту в розумінні самого проекту.

Отже, оцінювання, спрямоване на розвиток, повинно мати на меті організувати аналіз у проекті та стосовно проекту. Оцінювання має бути водночас і дзеркалом, і вікном. Воно повинно бути спрямоване і на діяльність, і на розмірковування, розглядати діяльність як форму дослідження. Під час оцінювання не можна давати привілеїв тим, хто приймає рішення, або вчителям. Коли Пітер Холлі намагається об'єднати вчителів та учнів у "професійній" моделі оцінювання, це великий ідеологічний поступ в інтересах учителя, але не обов'язково в інтересах учня. Під час проведення оцінювання не варто виділяти такі групи, як німе тло, треба критично розглядати поняття про всі цінності, зокрема власні. Крім того, відстороненість не може бути позитивною рисою.

Дивитися для того, щоб дізнатися, показувати для того, щоб навчити, - схоже на мовчазне знущання, образливе мовчання над хворим, якого треба заспокоїти, а не демонструвати іншим.

10. Мабуть, уже забагато порад. Наприкінці декілька практичних рекомендацій:

накресліть план оцінювання, пов'язаний із проектом; зважте на те, що його, можливо, доведеться змінити;

записуйте всю доступну інформацію, зберігайте її;

ведіть щоденник, куди записуйте проблеми, враження, почуття, початкові пояснення, дуже корисні на всіх стадіях звіту;

виділяйте достатньо часу на кожну ділянку проведення оцінювання, так ви зможете дізнатися про неї більше, ніж учасники (або, що особливо корисно, ви отримаєте іншу інформацію);

давайте доручення стороннім особам, якщо бракує фахівців з конкретної сфери і вам треба отримати дані;

залишіть багато часу на написання підсумкового звіту, на найважче. Часто трапляються такі помилки: надто багато даних, а часу для опрацювання немає;

стежте, щоби звіт ґрунтувався на достовірній інформації та не був занадто наказовим, особливо стосовно контексту вашого оцінювання.

ЗВІТ

1. Написання звіту нагадує складання іспиту, коли ви не впевнені в суті питання, але знаєте, що світ прочитає та оцінить вашу роботу відповідно до непередбачуваної примхи. Деякі перешкоди, велике бажання відкласти написання звіту до проведення додаткового дослідження або після ще однієї філіжанки кави - це природне явище. Добре, якщо ви початківець, далі стає ще гірше.

2. Люди, які читають звіти, кажуть, що вони або надто довгі для читання, або надто короткі, щоб у них повірити. Найкращий вихід - короткий і стислий звіт (з докладним поясненням у додатках). Найбільша спокуса - бажання продемонструвати вашу продуктивність у кількості сторінок. Опирайтеся цій спокусі.

3. Заздалегідь визначте, на що ви хочете вплинути, для кого ви пишете, який креатив і стиль будуть найефективнішими (але це рішення може приймати не тільки експерт). Там, де неможливо уникнути довгої розповіді, як під час вивчення деяких справ, зокрема взаємодії учнів і викладачів у профільному навчанні, підсумків наради з питань досвіду роботи, зробіть анотацію про головні проблеми.

4. Проводьте обговорення проблем. Підготуйте чіткі звіти, які принесли би користь проектам у професійно-технічній освіті та різним видам оцінювання.

5. Визначте головну тему або метафору, які могли би передати вашу основну думку, не зруйнувавши її суті. Наприклад, якщо ви пишете звіт про управління нововведенням, ви мусите зазначити, що виявили у проекті, як він перейшов від вивчення ролі дослідника (наведіть власний приклад) до вивчення ролі піддослідного (наприклад, 365 запитань для здобуття загального свідоцтва про середню освіту) або навпаки.

Loading...

 
 

Цікаве