WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Оцінювання для розвитку школи - Реферат

Оцінювання для розвитку школи - Реферат

Дженкінз співвідносить аналіз підйому на скелю з важливою працею Кронбаха "Оцінювання для поліпшення навчального курсу". Кронбах виділяє три типи завдань, для вирішення яких використовують оцінювання:

1. Удосконалення навчального курсу: визначення того, яке обладнання та які методи треба застосовувати і чи є потреба у змінах.

2. Індивідуальний підхід: визначення потреб учня, щоб мати можливість планувати його навчальну програму; оцінювання учнівських здібностей, щоб установити навчальні потоки та об'єднати учнів у групи згідно з навчальними потоками; ознайомлення учня з його досягненнями та прогалинами в навчанні.

3. Адміністративне регулювання: аналіз шкільної системи та діяльності вчителів тощо.

Кронбах виступає за вдосконалення навчального курсу як основної мети оцінної діяльності. Поверхневий аналіз сучасної державної політики наштовхує на думку, що сьогодні всі три типи завдань актуальні у Великій Британії. Поняття оцінювання, подане в цій публікації, передбачає вдосконалення навчального курсу та частково адміністративне регулювання, позаяк значення цього терміна зосереджується на шкільній системі або організації. Докладний аналіз оцінювання індивідуальної діяльності учня в цій праці не висвітлено.

Дейвід Нево нещодавно намагався окреслити значення терміна "оцінювання" за допомогою десяти запитань, які відображають "головні проблеми визначальних підходів до оцінювання в освіті". Нижче наведено результати його аналізу.

Одним зі способів короткого опису оцінювання можуть бути такі поширені відповіді на десять запитань, які ми, ризикуючи занадто спростити підхід до оцінювання, подаємо на підставі огляду літератури.

1. Як визначити термін "оцінювання"?

Освітнє оцінювання - це систематичний опис об'єктів і/або визначення їхньої цінності чи вартості.

2. Які функції оцінювання?

Освітнє оцінювання виконує чотири функції:

а) креативну (удосконалення);

б) підсумкову (вибору та звітності);

в) соціополітичну (мотивації й одержання підтримки громадськості);

г) адміністративну (виявити владу).

3. Що і хто є об'єктом оцінювання?

Об'єктом оцінювання може бути будь-хто і будь-що. Типовими об'єктами оцінювання в освітній системі є учні, освітній та адміністративний персонал, навчальні плани, директивні матеріали, програми, проекти та заклади освіти.

4. Якою інформацією про об'єкт треба володіти?

Треба враховувати чотири величини стосовно кожного об'єкта. Це, зокрема:

а) цілі об'єкта;

б) його стратегії та плани;

в) процес упровадження;

г) результати та вплив.

5. Які критерії варто використовувати для оцінювання об'єкта?

Щоб визначити цінність або якість освітніх об'єктів, ураховують такі критерії:

а) відповідність конкретним потребам дійсних або потенційних клієнтів;

б) відповідність національним ідеям, ідеалам, соціальним цінностям;

в) відповідність установленим стандартам і нормам;

г) перевага над альтернативними об'єктами;

ґ) досягнення цілей, які ставляться перед об'єктами.

Для оцінювання будь-якого об'єкта варто використовувати різноманітні критерії.

6. Кому має слугувати оцінювання?

Оцінювання слугує інформаційним потребам усіх потенційних сторін, зацікавлених в об'єкті оцінювання ("стейкхолдерів"). Експерти відповідають за визначення учасників оцінювання та проектування їхніх інформаційних потреб.

7. Як проходить оцінювання?

Незважаючи на метод дослідження, процес оцінювання має охоплювати такі види діяльності:

а) фокусування на проблемі оцінювання;

б) збір та аналіз емпіричних даних;

в) повідомлення про результати учасникам оцінювання.

Ці види діяльності можуть проходити в різній послідовності, і така послідовність має (і деколи повинна) повторюватися кілька разів упродовж оцінювання.

8. Які методи дослідження використовувати під час оцінювання?

Оцінювання як складна діяльність повинно мобілізувати багато альтернативних методів, які вживаються в біхевіористичних науках і пов'язані з оцінюванням в областях дослідження, і використовувати їх відповідно до природи конкретної проблеми оцінювання. На сучасному етапі розвитку науки невиправдано надавати перевагу якомусь одному методу дослідження апріорі.

9. Хто має проводити оцінювання?

Оцінювання мають проводити особи чи група осіб, які:

а) компетентні в методології дослідження та інших техніках аналізу інформації;

б) розуміють соціальний контекст і суть об'єкта оцінювання;

в) уміють підтримувати стосунки та співпрацювати з особами та групами, які беруть участь в оцінюванні;

г) володіють концептуальною схемою для інтеграції згаданих вище якостей.

10. За якими стандартами треба аналізувати оцінювання?

Оцінювання має оптимально поєднувати такі стандарти:

а) користь (бути корисним і практичним);

б) точність (бути технічно адекватним);

в) імовірність (бути реалістичним і розсудливим);

г) відповідність (до закону й моральних норм).

Хоча, на думку Нево, відповіді на ці запитання репрезентують одностайність стосовно основних проблем оцінювання, спільних поглядів на цілі, учасників і критеріїв оцінювання немає. У мене є деякі сумніви в дефініції "оцінювання", яку подав Нево, та "робочого опису" експерта, позаяк цей образ здається ідеальним, а не реальним. Незважаючи на зауваження, ці відповіді роблять корисний вступ до безмежної і часто езотеричної літератури про оцінювання.

Вище було розглянуто не лише кілька запитань, що свідчать про сферу використання та складність оцінювання, а й було зазначено ключові моменти дослідження. На жаль, експерти не позбулися притаманних оцінці гострих кутів, використовуючи зрозумілу лише їм термінологію та створюючи безліч моделей оцінювання. Це був короткий вступ і, сподіваюся, спрощений виклад тих питань, до розгляду яких ми повернемося нижче.

Мова оцінювання

Кожна дисципліна або область дослідження неминуче розвиває власну мову, або термінологію, і оцінювання не виняток. У такій публікації, як ця, важливо подати словник ключових термінів. Під час підготування цього розділу я звернувся за допомогою до праці, яку видав декілька років тому. Зроблена в рамках програми "Підвищення кваліфікації вчителів", вона містить розділ, присвячений оцінюванню, в якому серед низки витягів і цитат міститься опис "поширених вимірів для пояснення проектів оцінювання", який підготував Боб Стейк. Його думки слушні, і я вирішив, за згодою Стейка, відтворити їх.

Проміжне - підсумкове. Найглибшою є відмінність між оцінюванням під час розвитку програми і тим, яке проводять, коли програма вже завершена. Важко відрізнити підсумкове оцінювання завершеного компонента та проміжне оцінювання частини програми. Ця відмінність виражена нечітко. Чітку відмінність можна встановити щодо тих, хто користується даними оцінювання. Проілюструймо це таким прикладом: коли кухар куштує суп, це проміжне оцінювання, коли гості куштують суп, оцінювання підсумкове. Основне не те, коли і чому здійснюється процес. Основне те, для чого призначена інформація: щоб далі готувати та вносити зміни чи щоб смакувати та споживати. Ці дві цілі ведуть до прийняття різних рішень.

Формальне - неформальне. Неформальне оцінювання - це універсальна й постійна людська діяльність, яку навряд чи можна відділити від думки та почуття. Формальне оцінювання керованіше, відкритіше і не таке особистісне. Воно необхідне тоді, коли про результати треба кудись повідомляти. Із цих двох видів формальне оцінне дослідження повинне пройти випробування на точність, правильність, надійність і корисність.

Оцінювання окремого випадку - узагальнення. Найважливіша відмінність існує між вивченням програми як довершеної й остаточної мети та дослідження програми як однієї з багатьох. Більшість результатів дослідження повинна бути якось узагальнена, наприклад, стосовно часу, довкілля або предмета дослідження. Оцінювання можна проводити, щоб розкрити цінність конкретної програми або цінність загального підходу. Відповідно до цього, дослідники й учасники дослідження трактують його результати по-різному, тому можуть виникнути деякі непорозуміння. Якщо дані дослідження стануть основою для узагальнення, то потрібний більший контроль, контрольовані зміни, докладний опис неконтрольованих змін.

Loading...

 
 

Цікаве