WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Оцінювання для розвитку школи - Реферат

Оцінювання для розвитку школи - Реферат

6. Показники успішності повинні зосереджуватись на:

а) тих, які уможливлюють розвиток або сприяють йому;

б) тих, хто аналізує процес, завдяки якому зміни входять у практику.

Показники успішності не можуть самі вплинути на шкільний розвиток. Організаційно впливовішим поняттям є план шкільного розвитку. Поняття й потенційні можливості планів шкільного розвитку на сьогодні розвинуті ще недостатньо, але, оскільки вони одержали імпульс завдяки програмі розширення Національної навчальної програми та проекту "Професійно-технічна освітня ініціатива", їх можна вважати впливовим знаряддям удосконалення роботи школи.

Стратегія в дії: нововведення в навчальній програмі

Варто навести кілька прикладів роботи цієї стратегії. Їх взято з нещодавно проведеного оцінювання, вони ілюструють різні підходи внутрішнього та зовнішнього оцінювання.

Мене попросили як експерта із зовнішнього оцінювання проаналізувати статус і прогрес профільного навчання в об'єднанні чотирьох професійно-технічних шкіл. Аналогічний підхід використовували в кожній школі. Був проведений комплексний аналіз для координатора програми "Нововведення у професійно-технічній освіті" в місцевому освітньому управлінні. Неформальний аналіз проведено для директорів шкіл і координаторів програми на шкільному рівні. Було вирішено зосередитись на двох показниках - загальних положеннях і креативному процесі. Координатор програми запропонував один із них, інший - я; обидва є головними аспектами успішного профільного навчання. Звичайно беремо до уваги питання оцінювання, критерії, джерела інформації та метод збору даних. Я намагався використати час якомога економніше, тому збір даних проходив два дні в чотирьох школах. У такому разі всю діяльність міг би проводити експерт із внутрішнього оцінювання. Звіт координаторові місцевого управління освіти не має великого впливу на школи, вочевидь, тому, що саме координатор, а не директор школи, наказує написати звіт: це добре знайома та звичайна проблема.

Другий приклад стосується проекту "Технічні та прикладні науки в навчальній програмі" Працівники місцевого управління освіти попросили мене оцінити можливість двох (обраних) шкіл подавати 10 % технічних і прикладних наук у навчальній програмі. За "показники успішності" я взяв добре розроблене на рівні місцевого управління освіти визначення процесу "Технічні та прикладні науки в навчальній програмі", а як запитання для оцінювання - факти, які воно мені дало. Спеціально я не встановлював критеріїв для успіху й покладався тільки на визначення проекту "Технічні та прикладні науки в навчальній програмі", яке подало місцеве управління освіти, і на питання оцінювання. Я провів співбесіду із працівниками місцевого управління освіти та керівництвом школи, надіслав анкети на одну сторінку кожному вчителю з питаннями, на які сподівався отримати відповіді. Було проведено спостереження за уроками половини вчителів, які беруть участь у проекті. Працівники місцевого управління освіти перевірили виконання навчальної програми. Ця робота, зокрема записи та два проведених обговорення даних, тривала 12 днів. Я зробив висновок, що школи мають можливість подавати 10 % технічних і прикладних наук, але вказав на кілька організаційних чинників, які могли би поліпшити викладання. Перший проект звіту школи сприйняли не дуже схвально. Причина - їхня захисна позиція, мої дещо недопрацьовані твердження. Я обговорив остаточний варіант із керівництвом школи та працівниками місцевого управління освіти. Думаю, що це дало результати.

Незважаючи на короткий проміжок часу та проблеми зі зворотним зв'язком, це був докладний, хоч і обмежений приклад стислого оцінювання. У цьому випадку підхід неможливо легко або відповідно повторити експертові з внутрішнього оцінювання. У нижній частині таблиці 4 відображено, як експерту із внутрішнього оцінювання, на мою думку, треба використовувати цей підхід. Існує три головні відмінності. По-перше, з огляду на те, що школа хотіла проводити оцінювання, питання "чи ми проводимо..." залежить від школи. Школа сама має вирішити, як його сприймати та працювати з результатами. По-друге, у школи є встановлені критерії, тобто очікування кафедри, яка бере участь у процесі. Якщо вони розроблені недостатньо, тоді оцінювання треба проводити доти, доки вони розвиваються. Третя відмінність полягає у джерелі інформації й методі її збору. Хоча вчителі залишаються основним джерелом інформації, спостереження у класі можуть бути дещо проблематичними. Спостереження на одному рівні, як професійна діяльність, спрямована на розвиток, що ґрунтується на власних критеріях кафедри, є ефективнішим підходом, який відповідає цілям розвитку й оцінювання. Експерту із внутрішнього оцінювання треба мати більший доступ і більше часу, щоб наглядати за навчанням учнів.

Останній приклад стосується загальношкільного підходу до багатонаціональної орбіти та ілюструє, як оцінювання, спрямоване на розвиток, може виявити різні проблеми на різних рівнях школи. Перший крок - оцінювання школою ефективності свого напряму діяльності. Якщо цього немає, тоді варто припиняти оцінювання й розвивати свій напрям. Коли він обраний, тоді можна розпочинати оцінювання. Питання просте - чи обраний напрям дієвий. До уваги не беремо інших критеріїв, крім напряму діяльності. Учителі є джерелом інформації, а анкета - методом отримання даних. Це повинно дати достатньо діагностичної інформації для зворотного зв'язку з персоналом і проведення програми "Підвищення кваліфікації вчителів". Результатом цього мають стати впровадження у школі програми багатонаціональної підготовки та узгоджений план дій. Якщо неможливо забезпечити швидкий зворотний зв'язок або підвищити кваліфікацію, тоді не варто розпочинати оцінювання.

План дій приводить до таких видів діяльності, які можна оцінити на шкільному рівні, наприклад, викорінення расистських поглядів, подолання міжнаціональних проблем (наприклад, плакати та покази у школі), проведення спільних зборів, на яких обговорюють міжнаціональні проблеми. З одного боку, якщо не проводити оцінювання, такою діяльністю легко керувати. Частиною плану дій має бути показник розвитку. Уся шкільна спільнота повинна брати участь у проведенні оцінювання. Збір інформації та подальша діяльність залежать від обставин.

Схоже на те, що внаслідок упровадження програми "Підвищення кваліфікації вчителів" кафедра чи група вчителів повинна прийняти рішення про розвиток модуля, або одиниці, що має міжнаціональне підґрунтя і у змісті, і в методиці викладання. Модуль треба оцінювати на рівні кафедри, а отримані результати повідомити персоналу. Це може підштовхнути інші кафедри до проведення аналогічної діяльності.

Отже, на індивідуальному рівні весь персонал повинен брати участь в утвердженні "багатонаціональної" освіти. Робоча група зобов'язана розробити перелік запитань для багатонаціонального навчання, на основі якого вчителі проводять самоаналіз через деякі проміжки часу. Якщо до такої роботи залучити весь персонал, тоді деякі працівники виявлять бажання розвивати діяльність і формувати дослідницьку групу, яка покликана аналізувати спочатку багатонаціональне навчання, а потім перейде до розгляду інших нововведень.

Висновок

Сподіваюсь, що цей розділ проілюстрував стратегію, яка поєднує оцінювання й розвиток. Вона актуальна й реальна, бо йде в ногу з вимогами часу. Стратегія поєднує управління й оцінювання нововведень у навчальній програмі на різних шкільних рівнях. Якщо школа вирішує прийняти цей або схожий підхід, вона повинна відкинути свої амбіції. Треба визначити пріоритетні теми оцінювання за принципом "починай із малого, але думай про велике". Варто також, щоб їхня діяльність збігалася з ритмом поточної шкільної діяльності. Такий стратегічний підхід до оцінювання й розвитку добре використовувати, щоб висвітлити характерні риси безлічі змін, які сьогодні відбуваються у школах (удалим прикладом є експериментальні методи викладання, спрямовані на розвиток учнів). Ця стратегія оцінювання нововведень у навчальній програмі є тільки одним аспектом загальношкільного оцінювання. У наступному розділі обговоримо інші підходи, які мають більш організаційний характер.

Loading...

 
 

Цікаве