WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Оцінювання для розвитку школи - Реферат

Оцінювання для розвитку школи - Реферат

Нижче проаналізовано тактику для творення смислів, пронумерованих від 1 до 12. Вони розміщені від описового до пояснювального, від конкретного до умоглядного й абстрактного. Підрахування (тактика 1) означає зрозуміти "що там є". Визначення моделей, тем (2), установлення ймовірності (3) і розшарування (4) допомагають експертові зрозуміти, "що з чим пов'язане". Утворення метафор (5), як і попередні чотири тактики, є способом досягти інтеграції розмаїтих видів інформації. Іноді треба диференціювати дані, як у розрізненні змінних (6). Для нас важливі тактики абстрактного розуміння речей і відношень між ними. Це, зокрема, такі, як: узагальнення окремого (7); розрізнення загального (8), аналог відповідного кількісного методу; установлення відношень між величинами (9); виявлення проміжних величин (10). І нарешті, як ми можемо досягнути загального розуміння інформації? Тут допоможуть тактики побудови логічного ланцюжка свідчень (11) і визначення концептуального/теоретичного зв'язку (12).

Тактики для перевірення й підтвердження результатів

Нижче я перелічую дванадцять тактик підтвердження результатів. Перелік починають тактики, мета яких - забезпечити базову якість даних. Наступні тактики перевіряють дані за допомогою різних протиставлень, останні тактики вимогливо та скептично розглядають пояснення.

Якість даних можна оцінити через перевіряння для репрезентації (1); перевіряння для результатів дослідження (2), з одного боку, і навпаки, через тріангуляцію (3) джерел інформації та методів. Ця перевірка може охоплювати аналіз свідчень (4), тобто вирішення, яка інформація варта довіри. У пригоді може стати й розгляд відмінностей. Протиставлення/порівняння (5), перевіряння суті зовнішньої інформації (6), використання надзвичайних випадків (7) - це тактики для перевіряння висновку за принципом "сказати, що неправильно". Як ми можемо насправді перевірити свої пояснення? Відкидання фальшивих відносин (8), копіювання даних (9), перевірення спірних пояснень (10) і пошук негативних доказів (11) - це способи, коли наша чудова теорія піддається нападові грубих фактів або коли вона конкурує з чиєюсь чудовою теорією. Урешті-решт, удале пояснення заслуговує уваги і тих людей, про яких воно розповідає, - інформантів, які надають попередню інформацію. Тактика зворотного зв'язку з інформантами (12) завершує наш перелік.

Багато з цих тактик описано раніше, але стислий їхній перелік корисний через аналіз наявних тактик, які допоможуть експертові з якісного оцінювання поєднати широкі аналітичні стратегії з конкретними видами діяльності.

Підвищення валідності якісного оцінювання

В останньому підрозділі цього розділу я хотів би завершити обговорення, розглядаючи аналітичний процес по-іншому, використовуючи поняття валідності як сприятливого чинника. Поняття валідності та надійності мають важливе значення для експертів, які проводять кількісне оцінювання і мають у своєму розпорядженні ретельно розроблені методи, які гарантують достовірність інформації. Хоча валідність - важливе поняття для експертів, які проводять якісне оцінювання для експертів, існують різні методи для її забезпечення, які не надто зрозумілі і все ще перебувають у стадії розвитку. У цьому уривку я хочу підсумувати поточний стан цієї теми.

Валідність здебільшого розглядають як ступінь вимірювання того, що вирішив виміряти експерт. У мене свій погляд на слово "валідний". У моєму словниковому запасі подане таке визначення: "розумний, виправданий, виконаний відповідно до встановлених норм і правил", це загальне значення, в якому я використовую термін "валідний". МакКормік і Джеймз дають традиційне визначення валідності:

"Передбачають, що спостереження, які проводять та аналізують дослідники, збігаються з тим, що вони мали на меті провести та проаналізувати. Це поняття валідності... Валідність пов'язана з помилками, які можуть відбутися у процесі дослідження... Валідність методу - це ступінь того, наскільки проведені спостереження відповідають тому, що встановив дослідник".

Вони виділяють шість різних типів валідності:

1. Поверхнева валідність вимагає, щоби вимірювання виглядало таким, що вимірює саме те, що мало на меті виміряти.

2. Змістова валідність вимагає, щоб отримані дані охоплювали всі відповідні проблеми.

3. Валідність відносно критеріїв стосується узгодження між, наприклад, результатами тестів та іншим критерієм, таким, як учительська оцінка здібностей.

4. Конструктивна валідність вимірювання повинна відображати конструкцію, в якій зацікавлений дослідник.

5. Внутрішня валідність охоплює логічність пояснення, коли те, що інтерпретуємо як причину, призводить до наслідку.

6. Зовнішня валідність полягає в узагальненні результатів для всього населення.

Ця книжка загалом присвячена загальному поняттю валідності та проблемам, які загрожують внутрішній валідності. Внутрішня валідність - це базове поняття, без якого оцінювання не піддається тлумаченню: чи нова освітня програма розрізняє це поняття? Якщо до уваги не беремо проблем, які загрожують валідності, тоді не можна вважати, що інтерпретація правильна. Існування можливих джерел невалідності потенційно створює ймовірні та суперечні тлумачення наших даних, якщо ми не враховуємо їх у нашій моделі оцінювання.

Кемпбелл і Стенлі (1963) докладно описали головні загрози валідності. Хоча їхня монографія призначена для тих, хто займається експериментальним і напівекспериментальним дослідженням, а не якісним оцінюванням, деякі з цих загроз стосуються й валідності. Хоча неможливо врахувати всіх цих проблем, вони слугують корисною вказівкою для проведення роботи. Ті загрози, які вийшли з-під вашого контролю, потребують принаймні визначення й обговорення спірних моментів. Зайво обговорювати кожну з цих проблем, але деякі приклади можуть нас зацікавити.

1. Історія. Під час збору інформації відбувається багато подій, окрім описаних у дослідженні. Історичний чинник стосується ймовірності, що будь-яка з цих подій, а не гіпотетична незалежна величина, могла би внести відчутні зміни в залежну величину. Наприклад, у проекті "Професійно-технічна освітня ініціатива та інформаційні вміння", будь-яке вдосконалення у викладанні інформаційних умінь може бути викликане введенням загального свідоцтва про середню освіту, а не нововведенням у професійно-технічній освіті.

2. Засоби. Зміни у процесі вимірювання можна використати неправильно стосовно залежних змінних. Результати можуть бути різними, коли кореспонденти або спостерігачі втомлюються та працюють недбало чи набувають компетентності й досвіду. Наприклад, проект "Вивчення користування бібліотечним фондом і якості навчання в шостому класі" передбачав велику кількість співбесід: чи вплинуло це на внутрішню валідність отриманої інформації?

3. Диференційність. У будь-якому вивченні ми не враховуємо цього невипадкового чинника. Наше дослідження містить порівняння залежних змінних, які співвідносяться з диференційністю, поряд з аналізом впливу незалежних змінних. Наприклад, у серії недавніх співбесід більшість учнів професійно-технічних шкіл, яких неодноразово залучали до співбесід раніше, були відсутні у школі/коледжі.

Хоча стиль оцінювання, який я пропоную в цій книжці, передбачає валідність, треба брати до уваги й надійність. Як я вже зазначив, надійність пов'язана з послідовністю, узагальненням і використанням стандартних засобів. МакКормік і Джеймз так описують надійність:

"Надійність пов'язана з послідовністю у визначенні результатів і стосується вимоги, що цей або інший дослідник в іншій ситуації повинен уміти потворити проведений дослід і досягти схожих свідчень або результатів".

Завершуючи обговорення, я спробував підбити підсумок різних аналітичних методів, описаних у цьому розділі, і пов'язати їх з такими поняттями, як валідність і надійність. Це, безумовно, складно, тому що різні методи збігаються в різних категоріях. Аналіз свідчить: якісна інформація не означає, що її результати мають ґрунтуватися на докладнішому розгляді, ніж традиційні кількісні підходи.

Висновок

Цей розподіл я розпочав з акцентування на корисності якісної інформації в деяких типах оцінювання. Було описано загальну аналітичну стратегію, яка складається з чотирьох стадій і ґрунтується на умовах соціологічного збору даних. У межах цієї стратегії виявлено такі специфічні методи, як насичення та тріангуляція. У наступному підрозділі розглянуто інші концептуальні й аналітичні методи. Розділ завершується обговоренням критеріїв валідності, надійності та зв'язку цих досі ще не розкритих явищ із деякими аналітичними стратегіями. Хоча в цьому розділі ми здійснили екскурсію у складну методологічну й технічну сферу, ця подорож не марна. Позаяк розвиток - основна мета експертів під час використання якісних методів, існує подвійна потреба забезпечити таку ситуацію, щоб наші висновки були "розумні, виправдані й добре обґрунтовані". Як і сподіваюсь, що це обговорення окреслило шляхи діяльності для тих, хто цікавиться оцінюванням, спрямованим на розвиток.

Loading...

 
 

Цікаве