WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Оцінювання для розвитку школи - Реферат

Оцінювання для розвитку школи - Реферат

Робін Берроу підсумував цю суперечність у чотирьох положеннях:

1. Дослідники повинні розуміти, що означає справжній концептуальний аналіз; тобто вони не повинні плутати його з простою синонімією або наведенням прикладів.

2. Якою б не була сфера їхнього особистого інтересу, вони повинні поставити собі за мету концептуалізацію контексту, тобто суті освітньої діяльності.

3. Емпіричні дослідники мусять, крім того, концептуалізувати те, що вони планують досліджувати. Якщо існують спірні причини для оперування поняттям, тоді варто чітко вказати, що дослідження проводиться не за питанням Х, а за питанням, яке пов'язане з Х. Природу зв'язку з Х треба пояснювати через установлення відносин між оперативним визначенням і повністю розкритим значенням поняття.

4. Методологію вибирають з урахуванням досліджуваних понять, а не через ідеологічне дотримання стилю дослідження.

Удалим прикладом відсутності концептуальної чіткості є те, як використовують фрази "навчання, спрямоване на індивідуальність учня" та "зміни в методиці викладання" у програмі "Професійно-технічна освіта ініціатива". Хоча більшість людей інтуїтивно розуміють, що це означає, лише декілька можуть висловити свої припущення так, щоби підвищити практичне використання. Отже, експерти, які досліджують ці питання без відповідних оперативних дефініцій, ризикують, оцінюючи "справу, якої не існує".

Знайте, чого ви шукаєте

Це такий самий наказ, як і "називати речі своїми іменами", але він виникає дещо пізніше і не пов'язаний з фазою спостереження над збором статистичних даних. 1980 року Роб Уокер написав працю "Вивчення проблемних ситуацій". У ній використано підхід до збору інформації, який називається "конденсовані дані":

"При розробленні методів вивчення проблеми в демократичному дослідженні ми намагаємося конденсувати інформацію; нам потрібно знайти швидкі способи збору й представлення інформації. Це здебільшого пов'язано з такими проблемами, як надійність і валідність, конфіденційність консультації, публікації та контролю даних. Одна річ - опублікувати дослідження через п'ять років після збору даних а зовсім інша - провести тиждень у школі та підбити підсумки через тиждень".

Відтоді як Уокер написав свою працю, потреба у швидких формах збору інформації зросла. Невеликі бюджетні кошти, цільове фінансування, акцент на відповідному оцінюванні потребують форм конденсованих даних. Однак, як зазначає Уокер, це покладає велику відповідальність на валідність даних.

У відповідь на ці вимоги варто створити "базові схеми спостереження" для конденсованого збору інформації. На підставі попередніх спостережень та аналізу створюється серія категорій, які охоплюють реальність аналізованої ситуації. Це не апріорні категорії, а результат спостереження й аналізу, які випливають з інформації. Позаяк я знаю, що шукати, роботу над розвитком та обґрунтуванням категорій інформації, збору статистичних даних і спостережень можна радикально зменшити. Схему спостереження складено на основі попереднього досвіду, спостереження та аналізу. Це дало змогу швидко провести спостереження над багатьма класами й одержати достовірні результати".

Використовуйте усі можливі джерела інформації

Оскільки у процесі тріангуляції ми розглядаємо уявлення різних учасників, так само мусимо розглядати й джерела інформації. Як ми бачили, існує п'ять основних джерел інформації, досяжних для експерта: опитування, анкети, спостереження, співбесіди та документи. Однак ці групи охоплюють широкий спектр видів діяльності. Матрицю оцінювання зображено в ілюстрації 1, що допомагає відобразити спектр джерел інформації, які можна використовувати на різних рівнях аналізу. Хоча не кожна ділянка має бути остаточною, потрібно розглянути всі джерела й вибрати оптимальне для кожного питання та для кожної стадії аналізу.

Недавній досвід підтвердив важливість цієї умови. На зустрічі експертів програми "Професійно-технічна освітня ініціатива", організованій кілька років тому, один з експертів на місцевому рівні зауважила, що її завданням було дослідити зміни в методиці викладання. Для цього експерт планувала порозмовляти з учителями. Цікаво, що якраз тоді я закінчив оцінювання цього аспекту роботи професійно-технічних шкіл і виявив (крім невеликих змін у методі викладання), що розмови з учителями про методи викладання не збігаються з даними спостереження на цю тему, а відповіді в анкетах учнів майже відповідають спостереженням за класом. Це переконливий доказ на користь розгляду всіх наявних джерел інформації.

Визначте схему атестації

Атестація - це метод, який з'явився нещодавно. Це поняття сформоване на підставі поняття фінансової атестації для того, щоби підвищити надійність інформації й утвердити мету оцінювання. У своїй останній книзі Швандт і Хелперн так описують доцільність атестації:

"Підготування атестації важливе з двох причин. По-перше, атестація оформлює дослідження, до уможливлює аналіз, який здійснює третій учасник. Вона містить інформацію, яка описує методи контролю над помилками й досягнення правильних висновків. По-друге, атестація важлива для експерта. Ми виявили, що коли експерти систематично записують свої дослідження, очікуючи на атестацію, це сприяє правильності записів. Вони вважають, що організована перевірка корисна, коли треба легко відтворити інформацію для підсумкової доповіді. Деякі експерти зазначили, що коли вони документують проведення дослідження, то більше обдумують, критично оцінюють й аналізують свої думки.

Систематична структура документації виконує функцію контролю якості оцінювання й допомагає керувати цим процесом за загальноприйнятими принципами".

Хоча атестація може здатися занадто механізованим процесом, такий систематичний збір даних та аналіз завжди підвищують точність і можуть бути особливо корисними в ситуаціях, коли висновки та інформація, на якій вони ґрунтуються, відкриті для запитань та уважного розгляду.

Опрацювання та зображення даних

Спробувавши чітко описати процедури й аналітичні процеси, які використовують у проведенні якісного оцінювання експерти, Метью Майлз і Майкл Х'юбермен розробили логічні та інтерактивні моделі. У вступі до книги "Аналіз якісної інформації" вони так описують головні компоненти цих моделей:

"Опрацювання даних: опрацювання даних належить до процесу відбору, розгляду, спрощення, абстракції та трансформації "неопрацьованої" інформації у статистичні записи. Коли збір даних продовжується, відбувається процес опрацювання (резюмування, кодування, окреслення тем, групування, розподіл, написання тез). Процес опрацювання/трансформації даних триває й після збору статистичних даних до підсумкового звіту.

Зображення даних: зображення даних - це другий за важливістю етап аналітичної діяльності. Ми визначаємо поняття "зображення" як організоване зосередження інформації, що дає змогу підбити підсумки й розпочати діяльність. Це зображення допомагає нам зрозуміти, що відбувається, і провести аналіз або розпочати діяльність, яка ґрунтується на цьому розумінні.

Підведення й підтвердження підсумків: третім етапом аналітичної діяльності є підбиття й підтвердження підсумків. З початком збору інформації експерт, який проводить якісне оцінювання, визначає суть речей, звертає увагу на закономірності, моделі, пояснення, можливі форми, причинні зв'язки та проекти. Компетентний дослідник підбиває підсумки, дотримуючись відкритості та скептичності, хоча спочатку підсумки нечіткі й невизначені, але згодом вони стають точними та валідними.

У цьому значенні аналіз якісної інформації - тривала й повторювана діяльність. Питання оброблення й зображення інформації, підбиття й підтвердження підсумків слідують одне за одним".

Компоненти аналіз даних: логічні та інтерактивні моделі Майлза та Х'юбермена

Компоненти аналізу інформації: аналітична модель

У цій книжці ми не маємо змоги докладно обговорити спектр методик, які описують Майлз і Х'юбермен, однак у розділі "Підбиття та підтвердження підсумків" є два підрозділи, важливі для аналізу та принаймні стислого обговорення. На їхню думку, стратегія загального аналізу важлива, але недостатня умова. Існують ще інші методи аналізу, способи підтвердження й підбиття підсумків, які експерт використовує під час аналітичного процесу. Вони розрізняють "тактики для творення смислу" і "тактики для перевірки й підтвердження даних" так:

Тактики для творення смислу

Люди легко знаходять смисл; вони можуть дуже швидко збагнути навіть хаотичні події. Від таких умінь залежить наша рівновага: світ сталий і передбачуваний для нас завдяки нашій здатності пізнавально організувати та інтерпретувати його. Основне питання полягає в тому, чи смисл, виявлений в якісній інформації через окреслену тут тактику, достовірний, повторюваний, правильний. У наступному підрозділі обговорено тактику для перевірки або підтвердження смислів, уникання необ'єктивності й забезпечення якості висновків.

Loading...

 
 

Цікаве