WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Оцінювання для розвитку школи - Реферат

Оцінювання для розвитку школи - Реферат

Отже, аналіз якісного оцінювання або проводять погано, або зовсім не проводять. Хоча дані, які ми використовуємо, правдиві, однак неможливо й ризиковано розпочинати обробку інформації, коли її проаналізовано невідповідно. Тому цей розділ присвячений аналізові якісних даних оцінювання; аналіз кількісних даних проведений в інших підручниках. Спочатку я опишу загальний підхід до аналізу, який ґрунтується на обговоренні попередніх розділів, потім розгляну деякі специфічні методи, а далі розкрию особливу проблему валідності якісного оцінювання.

Аналіз якісних даних

Раніше я описав підхід до аналізу якісних даних, який ґрунтується на двох класичних твердженнях про соціологічні статистичні дані, які висловили Беккер, Ґейзер і Стросс. Беккер описав чотири стадії аналізу статистичних даних, Ґлейзер і Стросс - поняття сталого методу порівняння як способу аналізу якісної інформації. Ці підходи близькі за аналізом статистичних даних. У кожному з них передбачено, що аналітичний процес має чотири загальні фази: глибокий аналіз даних і початкове утворення категорій; утвердження категорій; організація та інтерпретація категорій; (ІV) дія, тобто презентація теорії або висновків. Підсумок цих різних стадій наведено в таблиці 1. До цих чотирьох стадій я би додав підготовчу фазу, або фазу очікування, на якій експерт окреслює область дослідження й формулює експериментальну модель оцінювання; ця фаза, як і питання оцінювання, чітко сформульована у процесі.

На першій стадії дослідник починає роботу зі збору даних, які стосуються питання оцінювання. Роблячи це, він, так би мовити, занурюється в інформацію. Дані можна отримати за допомогою спостереження, обговорення, співбесіди, письмових записів або перегляду будь-якого документа стосовно вказаного питання. Ця стадія процесу характеризується постійним переглядом даних і процедурами, які дають змогу проаналізувати їх і розділити відповідно до сформованих категорій. "Кодування" інформації відповідно до категорій є, мабуть, підстадією збору інформації, але на практиці вони співіснують.

Дуже важливо інтерпретувати гіпотези чи категорії, це і складає другу стадію процесу. На жаль, саме на цій стадії експерти з якісного оцінювання допускали помилки. Як визначити валідність категорії? І Беккер, і Ґлейзер, і Стросс указують на однакову техніку: Беккер - на "перевірку частотності й розповсюдження явищ", Ґлейзер і Строс - на "насичення", ситуацію, в якій "немає додаткових даних..., щоб розвинути властивості категорії". Якщо ці твердження застосувати до ситуації оцінювання, виявляється, що гіпотези або категорії, отримані під час спостереження, зіставляють із даними, щоб змінити або переробити їх. Важко і, мабуть, необачно твердити, що частотність визначає достовірність категорії, позаяк вона змінюється від випадку до випадку, але у процесі оцінювання можуть трапитися й передбачувані події. По-перше, якщо під час повторної перевірки виявляється, що категорія незадовільна, її відкидають. По-друге, категорія може змінитися, удосконалитися чи ускладнитися. По-третє, хоча процес внесення змін не завершується, приходить час, коли повторне спостереження не породжує ні спрощення, ні ускладнення, а тільки підтверджує гіпотезу. Коли зменшується користь спостереження, відбувається насичення й гіпотеза стає валідною.

Іншою важливою технікою є тріангуляція. Це поняття поширили Джон Елліотт і Клем Еделмен під час роботи над Проектом сприяння викладанню. Тріангуляція означає зіставлення сприймання ситуації одного учасника зі сприйманням тієї ж ситуації іншого учасника. Завдяки цьому початкове суб'єктивне спостереження або сприйняття змінюється й набуває деякого ступеня автентичності. Елліотт і Еделмен описують цю техніку так:

"Тріангуляція передбачає отримання звітів про стан викладання із трьох різних перспектив, а саме: учителя, учнів і спостерігача... Кожна точка трикутника знаходиться в єдиному епістемологічному положенні стосовно доступу до відповідної інформації про стан викладання. Учитель є в найкращому становищі, бо отримує доступ через самоаналіз своїх намірів і цілей у конкретній ситуації. Учні можуть краще пояснити, як дії вчителя вплинули на їхні відповіді. Спостерігач має найкращу можливість отримати дані про ознаки взаємодії вчителів та учнів. Порівнявши власний звіт із результатами інших учасників, особа на одній вершині трикутника може перевірити дані та змінити його на підставі додаткової інформації".

Дозвольте мені ще раз нагадати про важливу методологічну проблему. Я вважаю, що використання таких аналітичних методів, як насичення та тріангуляція, допомагає експертам на основі отриманих даних створити валідні, методологічно правильні й узагальнюючі гіпотези та поняття. Використовуючи цей процес під час розроблення понять і гіпотез, експерти з якісного оцінювання створюють, за визначенням Ґлейзера та Стросса, "валідну теорію". Ця теорія спирається на дані, отримані й використані в деякій соціальній ситуації.

Третьою стадією в типології Беккера є оформлення даних у модель, а у Ґлейзера та Стросса - "обмеження" теорії. Іншими словами, це означає поєднати достовірне поняття зі значенням. На практиці цей процес залежить від запитання, яке спочатку поставив експерт. Гіпотези та зміст повинні бути зіставними на цій стадії, щоби підбити підсумки про область дослідження відповідно до питань оцінювання.

Цей процес не можна вважати простим, він також повинен охоплювати і процес утвердження. На цій стадії найпоширенішими методами аналізу є спірні пояснення та дослідження негативних справ. Майкл Пептон так описує ці методи:

"Коли експерт описав моделі, зв'язки, поточні пояснення, які виникли під час аналізу, важливо розглянути спірні або суперечливі теми та пояснення... Розгляд спірних гіпотез і суперечливих понять - це не спроба спростувати альтернативу, аналітик скоріше шукає дані, щоби підтвердити альтернативні пояснення. Якщо знайти свідчення на підтримку альтернативного пояснення не вдається, то це підвищує впевненість у початковому, головному поясненні, яке зробив експерт... Важливо записати, як було розглянуто й перевірено альтернативні системи класифікацій, теми та пояснення в аналізі даних. Повідомлення даних формального звіту проведеного оцінювання про те, стосовно чого і як розглянуто альтернативні пояснення, зробить достовірними остаточні результати оцінювання.

Дослідження негативних справ тісно пов'язані з перевіркою альтернативних пояснень. Із розглядом прикладів і справ, які не вкладаються в модель, наше розуміння цих моделей і напрямів розширюється".

Наприкінці цієї стадії експерт має звернути увагу на спостереження або серію спостережень, які можуть породжувати діяльність. І соціолог, і експерт займаються створенням значень абстрактних спостережень і тлумачень.

Четверта стадія, яку виділяють і Беккер, і Ґлейзер та Стросс і яка є кульмінацією роботи, - це презентація теорії. Ця стадія передбачає дію, тому що нова теорія зумовлює нові способи розуміння й оцінювання суспільних явищ. У цю стадію входить і діяльність експерта, який, зіставивши спостереження з теорією, планує або пропонує кроки майбутньої діяльності на основі цього знання.

У підсумку зазначу, що чотири стадії дослідження якісної інформації, яким передує попередня стадія очікування, охоплюють:

1. Занурення в інформацію або утворення гіпотез.

2. Валідність гіпотез за допомогою, наприклад, методів насичення або тріангуляції.

3. Інтерпретація відповідно до питань оцінювання визначених критеріїв, спірних пояснень і негативних справ.

4. Діяльність, спрямована на розвиток (та інший цикл оцінювання).

Ці кроки, схожі на стадії аналізу, визначили Парлетт і Хемілтон. Їх можна подати як матрицю. Обговорення нашого питання стало аж надто абстрактним. Тому дозвольте внести поправки, навівши приклад з оцінювання Проекту аналізу діяльності вчителів. У моделюванні оцінювання ми керувалися аналітичними процедурами, описаними в цьому розділі. Аналіз методології проекту представлений в ілюстрації 1.

СПЕЦИФІЧНІ МЕТОДИ

Декілька років тому я написав статтю, в якій давав пораду дослідникам, як підвищити валідність інформації. У цій статті я описав вісім стратегій, чотири з яких і ще одну, виявлену нещодавно, подаю тут.

Називайте речі своїми іменами

Цю думку ілюструємо відомим діалогом:

Ось тобі й слава.

Я не розумію, до чого тут слава? - запитала Аліса.

Хампті Дампті тільки зневажливо посміхнувся.

І не зрозумієш, поки я тобі не поясню, - відповів він. - Я хотів сказати, що це переконливий аргумент.

Але слава не означає переконливий аргумент, - заперечила Аліса.

Коли я використовую слово, воно означає те, що я хочу, не більше й не менше, - відповів Хампті Дампті.

Але чи слово може мати стільки значень? - запитала Аліса.

Питання в тому, хто володіє ситуацією, - відповів Хампті Дампті.

Ситуація очевидна - нам потрібно знати, що ми будемо оцінювати, перед тим як оцінювати, для того щоб знати, що ми шукаємо. Як експерти ми маємо добре володіти поняттями. Можемо із застереженням сприймати твердження, що дитина, яка пильно дивиться на вчителя, насправді слухає його; або визначати "кмітливість" як розумову здібність; або вважати виявом неуваги, коли учень дивиться у вікно. Ці твердження двозначні. Концептуалізація - це встановлення повністю чіткого та зрозумілого значення поняття; тобто варто розробити критерії зіставлення, наприклад, правильного опису того, що учень займається навчанням, спрямованим на дослідження/відкриття. Варто точно визначити характерні риси поняття.

Loading...

 
 

Цікаве