WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Оцінювання для розвитку школи - Реферат

Оцінювання для розвитку школи - Реферат

Такий докладний опис фокусованої співбесіди не применшує важливості неструктурованої співбесіди. Неструктурована співбесіда була описана в багатьох підручниках (McDonald, Sanger, 1982; Simons, 1980), тому я хотів би приділити більше уваги іншому підходові.

ДОКУМЕНТИ Й БАЗОВА ІНФОРМАЦІЯ

Нововведення, як уважають Парлетт і Хемілтон, не виникають зненацька. Їм передують протоколи засідань комітетів, фінансові пропозиції, плани проведення й доповіді консультантів. Існують і інші попередні джерела, наприклад, конфіденційна інформація з архіву, автобіографічні докази та свідчення на користь нововведень; записи зборів; зразки виконаних учнівських завдань. Нагромадження такої інформації може мати важливу функцію. Ця інформація демонструє історичне бачення того, як різні люди сприймали нововведення перед тим, як почалося оцінювання. Дані можуть також виявити сфери дослідження (наприклад, які групи учнів брали участь?); указати на теми для глибшого обговорення (наприклад, чому відмовилися від основних рис початкової пропозиції?); розкрити аспекти нововведення, на які б за інших умов не звернули уваги (наприклад, чому не були виконані основні вимоги?).

Ще одне запитання - як аналізувати документальні дані. Корисні рекомендації можна знайти в роботах Х'юба та Лінколна (1981: розділ 8) і Белла (1987: розділ 6). Белл уважає, що наведені нижче запитання є підставою ретельного аналізу документа:

1. Який це вид документа? Статут? Наказ? Протокол? Лист із кореспонденції? Скільки є копій?

2. Про що йдеться в документі? Чи використані терміни мають те саме значення, яке використовуєте ви?

3. Хто автор цього документа? Яка його мета? Чи автор прагнув повідомити, наказати, нагадати (як у меморандумі) або здійснити інший вплив на читача?

4. Коли і за яких умов створено цей документ? Як він виник?

5. Наскільки типовий цей документ?

6. Чи він повний? Чи його змінено й перевидано?

У курсі Відкритого університету про "Оцінювання навчальної програми" наведено інші важливі структури для аналізу матеріалів навчальної програми. У багатьох недавніх проектах оцінювання документальні дані допомогли визначити структуру оцінювання, установити першочергові проблеми, забезпечити критерії аналізу. Однак такі документи часто мають політичне забарвлення, є неглибокими або показують компромісну ситуацію. Тобто всі документи треба розглядати дещо скептично, як і інші джерела інформації.

ВИВЧЕННЯ ПРОБЛЕМНИХ СИТУАЦІЙ

Вивчення проблемних ситуацій не є, незважаючи на його трактування, методом збору інформації. Це засіб подання інформації про якусь справу; систематичне дослідження окремого випадку. Багато було написано про корисність вивчення проблемних ситуацій у процесі оцінювання (Simons, 1980). Існує також багато важливих посібників з методології аналітичного ситуаційного навчання (Yin, 1984). Цей метод користується все більшою увагою.

Вивчення проблемних ситуацій має на меті описати ситуацію так, щоби виявити деякі загальні принципи. Визначення, прийняте 1976 року на конференції в Кембриджі, звучить так: "Вивчення проблемних ситуацій - це загальний термін для групи методів дослідження, спільним для яких є зосередження навколо проблемної справи". Цей метод має на меті справедливо й точно аналізувати конкретну справу, щоби читач зміг проникнути в поверхневі записи та перевірити трактування автора за допомогою аналізу відповідних об'єктивних даних (Nisbet and Watt, 1984).

Багато експертів використовують вивчення проблемних ситуацій для того, щоби передавати результати оцінювання. Однак тут нас більше цікавить, як починається збір даних для вивчення справи. В оцінюванні "Проекту аналізу діяльності вчителів" ми збирали дані, щоби мати можливість вивчати справи по-різному. Наприклад, ми заохочували вчителів вести щоденник, у якому вони занотовували свої міркування про аналіз проекту, підтримку деяких шкіл, як і описували власний досвід у проведенні аналізу. Нижче дано поради про те, як збирати дані в цих сферах.

Щоденники

Ось уривки з буклету "Як вести щоденник аналізу".

Чому мене попросили вести щоденник?

Програма оцінювання "Проекту аналізу діяльності вчителів" проводить незалежне оцінювання в шести місцевих управліннях освіти. Як елемент вивчення, група дослідників хотіла б отримати інформацію про те, як учитель та експерт розуміють аналіз. Записи, які зроблено у формі щоденника, допоможуть нам отримати інформацію.

Яку інформацію варто вносити у щоденник?

Основна мета щоденника - отримати достатньо точний запис послідовності формальних частин аналізу, наприклад, самоаналіз, спостереження, обговорення зворотного зв'язку, співбесіди - коли і де вони відбулися, як їх проведено. Запис у щоденнику може бути таким:

„11 травня"

У п'ятницю ввечері вдома почали нотувати відповіді на запитання із самоаналізу. Дуже втомлена і не могла чітко думати, але не мала часу на обідній перерві. Вирішила залишити на сьогодні (неділя). Набагато краще. Завдяки запитанням я обдумала речі, які мене хвилювали (див. записи). Раймонд із дітьми, тому я спокійно можу виконати свою роботу. Сказала Раймондові, що я трохи хвилююсь, але він запевнив мене, що це буде корисно. У них у банку запроваджено нову програму, що, як він каже, їм дуже допомагає."

Як часто мені треба робити записи у щоденнику?

Коли відбулося щось важливе, на вашу думку. Це відрізнятиме вас від інших людей, але намагайтеся охопити якомога більше інформації, навіть якщо ви будете робити короткі нотатки. Якщо за тиждень ви не зробили записів, будь ласка, запишіть, що не трапилося нічого важливого, наприклад:

„15 липня"

У сфері оцінювання не трапилося нічого важливого. Не займалася цим питанням увесь тиждень. Була дуже зайнята завершенням підготовки до шкільного концерту."

Шкільні записи

Нижче наведено уривки із записів "Що означає бути школою, де вивчають проблемні ситуації"

Чому група експертів проводить вивчення проблемних ситуацій?

Вивчення проблемних ситуацій допоможе нам глибше зрозуміти аналіз, який проводиться у звичайному шкільному житті, усвідомити зв'язок різних аспектів аналізу. Воно має дати глибше розуміння аналізу.

Як буде проведено вивчення?

Залежно від конкретного вивчення й узгодження з учасниками дані можна отримати так:

розмови з учителями та директорами;

прохання до вчителів і директорів записувати свої враження;

аналіз документів, які були складені й використані у школі;

спостереження над деякими аспектами аналізу.

Хоча не всі ці аспекти придатні для вивчення конкретної ситуації, важливо використовувати багато джерел інформації.

Усі джерела експерти обговорюватимуть заздалегідь зі шкільним колективом. Жоден з методів не можна використати без бажання та згоди директора та вчителів.

ВИСНОВОК

Хоча мені довелось уважно вибирати з усієї інформації тільки найважливіші дані, я сподіваюся, що деякі приклади підходів до отримання інформації, які допомогли мені, стануть у пригоді вам. Книжки, на які я покликаюсь у переліку рекомендованої літератури, повніше описують різні методи збору інформації. Закінчуючи розділ, я повторюю одну з найважливіших думок: назріла потреба стратегічного поєднання доцільного джерела інформації з конкретним питанням оцінювання, завдяки чому виникає причинний зв'язок між запитанням, джерелом інформації, зворотним зв'язком і дією.

Джерела інформації, описані в попередньому розділі, за своїм характером скоріше якісні, ніж кількісні. Іншими словами, інформація для типу оцінювання в цій книжці подана словами, а не цифрами. Якісні методи важливі для освітнього оцінювання тоді, коли мета дослідження - розуміння, а не доказ. Однак це не означає, що кількісні методи не можуть подавати доказів і що оцінювання має на меті породжувати гіпотези про складні суспільні ситуації, а не випробовувати їх. Багато експертів наголошують на цінності й придатності якісних методів, коли "вивчені явища - це складні взаємодії осіб та організацій, які нелегко виразити в цифрах".

Аналіз інформації та підвищення її валідності

На жаль, як зазначають Майлз і Х'юбермен, у цьому їхня Ахіллесова п'ята: лише декілька вчених погоджуються на процедуру аналізу якісних даних, і тому достовірність і валідність такої роботи непевна. Майлз і Х'юбермен ілюструють цю проблему в такому уривкові: "Незважаючи на посилений інтерес до якісних методів, у нас немає бази чітко визначених методів, щоб отримати валідне значення з якісної інформації. Нам потрібні практичні, комунікаційні методи, тобто наукові, у позитивістському значенні слова, націлені на тлумачне розуміння (у найліпшому розумінні цього терміна).

Проблема в тому, що немає достатньої бази надійних, валідних, навіть мінімально узгоджених з роботою процедур аналізу якісної інформації. Щонайгірше, як виявляється, немає обміну досвідом навіть на елементарному рівні використання засобів. Ми не маємо повного уявлення про те, як дослідники якісної інформації вибирають, аналізують та інтерпретують дані.

Здається, це палка з двома кінцями: статус висновків якісного дослідження непевний, тому що дослідники не повідомляють про свою методологію, і навпаки, дослідники не повідомляють про свою методологію, тому що немає встановлених правил для цього".

Loading...

 
 

Цікаве