WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Особливості та труднощі соціалізації чоловіків і жінок - Реферат

Особливості та труднощі соціалізації чоловіків і жінок - Реферат

Підкорення соціальним нормам у певній ситуації економить мисленнєві та вольові зусилля: усе, що вимагається, - це виявляти соціально очікувану поведінку. Так відбувається і з гендерними сімейними нормами, які більшість людей приймають неусвідомлено, поза сумнівом і критикою. Не дивно, що сучасна сім'я переважно має традиційний для західної культури патріархальний устрій, хоча в останні десятиліття вона все більше стає патріархально-матріархальною, тому що соціальний статус жінки постійно зростає.

Сучасне повсякдення недосконале в багатьох аспектах, тому воно не формує повною мірою мужніх чоловіків і довершено жіночих жінок. При цьому психологи стверджують, що мужність і жіночність не протистоять одне одному, і навіть бажано бути андрогінним або андрогінною, тобто володіти кращими якостями обох статевих ролей. Основоположник гуманістичної психології А. Маслоу вказував на зв'язок між психологічним здоров'ям людини та її здатністю до внутрішньої самокомунікації між чоловічою та жіночою вихідними складовими, а С. Бем підкреслювала, що душевне здоров'я не повинно мати гендера, і, загалом, андрогінія позитивно впливає на наш психологічний стан, оскільки виявлений її вплив на ситуативну гнучкість як здатність зосереджуватись на інтересах інших залежно від ситуації, високу самоповагу, мотивацію досягнень, належне виконання батьківської ролі, суб'єктивне відчуття благополуччя. Крім того, психологічне пізнання сімейних взаємостосунків дало змогу встановити високий ступінь задоволеності шлюбом андрогінів на противагу від членів тих сімей, у яких хоча б один партнер є статево типізованим.

Існує п'ять основних типів підпорядкування гендерним нормам, яким притаманні такі ознаки:

а) поступливість - підпорядкування соціальним нормам, за яких людина не приймає їх, але співвідносить свою поведінку з ними задля уникнення покарання й отримання соціального схвалення;

б) схвалення, інтерналізація - підпорядкування соціальним нормам за умови їх повного прийняття;

в) ідентифікація - підпорядкування соціальним нормам у ситуації, коли внутрішнє "Я" індивіда повторює дії рольової моделі;

г) непідкорення - відкидання соціальних норм незалежно від моделі соціальної поведінки;

д) андрогінія - у поведінці індивіда наявні рольові моделі представників обох статей.

Отже, кожному типу притаманний якийсь тип підпорядкування гендерним нормам, що й дає можливість емпірично діагностувати та досліджувати їх. У цьому форматі психологічного пізнання гендера очевидно, що гендерні стереотипи залежать від культури та соціальної структури суспільства, в якому вони формуються. Процес підпорядкування гендерним нормам є суто індивідуальним, тобто залежить від рівня розвитку особистості, якості виховання в батьківській родині, особливостей її життєвого шляху та від приналежності до певного покоління.

Гендерна ідентичність особистості

Гендерні ролі не виникають відразу з народженням дитини, вони розвиваються під впливом багатьох чинників упродовж людського життя. Цьому розвитку властиві свої закономірності та суперечності, від нього залежать характер життєвого сценарію людини, стиль її життя та стратегії поведінки в різноманітних ситуаціях. Розвиток гендерних ролей або гендерний розвиток пов'язаний з багатьма значущими параметрами особистості, зокрема з ідентичністю.

Процес гендерного розвитку як набір соціально зумовлених варіантів статевих ролей та статево-рольової поведінки реально відбувається в контексті важливого для вітакультурної реалізації людини в метапроцесі, який прийнято називати соціалізацією. Її суть полягає у привласненні особою суспільного досвіду, соціальних норм і цінностей, у тому числі й відповідних ролей та функцій. По-перше, у соціальних ролях закріплені норми та правила окультуреної поведінки у вигляді рольових експектацій, тобто нормативних вимог до виконання цих ролей. По-друге, рольова поведінка - найважливіший вид соціального діяння, де ролі відіграють роль засобу долучення особистості до групи, соціуму, а також форма соціальної адаптації та особистісного самоствердження. Тому особливості рольової соціалізації - це не лише освоєння суспільних очікувань у самоздійсненні певного вчинення, а й рольовий розвиток особистості, формування чіткого психологічного репертуару ролей як соціальних, так і особистісних.

Серед великої кількості освоєних людиною ролей виняткове значення мають статеві та гендерні ролі, що безпосередньо пов'язані з усвідомленням себе представником певної статі з її нормативами поведінки. Статеві та гендерні ролі, накопичуючись і самоорганізовуючись, на новому рівні розвитку особистості виявляються як ідентичності, тобто як найістотніші характеристики людини, без яких вона не може існувати як свідома соціальна автономність, повноцінна особистість. Ідентичність - це збереження та підтримка особистістю власної цілісності, тотожності, нерозривності історії свого життя, а також стійкий образ "Я", усвідомлення в собі певних особистісних якостей, індивідуально-типологічних особливостей, рис характеру, способів поведінки, що визнаються своїми, достовірними. Адекватно розвинена психосоціальна ідентичність є запорукою психічного здоров'я особистості. Її формування починається з моменту відділення дитини від матері та продовжується все життя, аж до самої смерті.

Рольова ідентичність - це усвідомлення себе суб'єктом психологічних ролей, яких, на думку Чеда Гордона, є п'ять видів:

статева ідентичність, в основі якої лежить гендерна ідентифікація людини як чоловіка або жінки, є однією з найістотніших і становить підґрунтя статево-рольової ідентичності, що пов'язана з такими ролями, як "незаймана", "нечепура", "скромник" та ін.;

етнічна ідентичність, тобто ідентифікація людини як члена расової, релігійної, національної спільноти, мовної групи, субкультури та іншої соціальної структури, від якої залежать цінності та стилі міжособистісної взаємодії людей;

ідентичності членства, що базуються на зв'язку між людиною й організаційним життям суспільства завдяки всім формам групової єдності ("студент", "член правління", "членство у специфічних гуртках, компаніях, комірках і групах");

політична ідентичність, що ґрунтується на таких самохарактеристиках, як ліберал, консерватор, радикал або соціаліст; від Я-концепції політичного лідера, переможеного або миротворця розвиваються типові паттерни ставлення людей до конкуренції, влади та прийняття загальнодержавних рішень;

професійна ідентичність - система рольових ідентичностей щодо роботи як у домашньому господарстві (дружина, батько, діти), так і за його межами (адвокат, сантехнік, науковець тощо); особистість і пов'язана з нею Я-концепція ("чесна людина", "працелюб") є найбільш значущими в системі ідеалізованих рольових ідентичностей особи.

Loading...

 
 

Цікаве