WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Особистісно зорієнтований підхід - важливий чинник виховання дітей - Реферат

Особистісно зорієнтований підхід - важливий чинник виховання дітей - Реферат

Спираючись на поняття про провідну діяльність і соціальну ситуацію розвитку, введені в науковий обіг Л. Виготським, вони показали, як у динаміці взаємодії діяльності та міжособистісного спілкування дитини в різні періоди її життя формується певний погляд на світ, що отримав назву "внутрішня позиція". Ця позиція і є однією з головних характеристик особистості, передумова її розвитку, яка розуміється як сукупність провідних мотивів діяльності. Іншим важливим поняттям його теорії є "особистісний зміст", який виражає відношення цілей діяльності людини, тобто того, на що вона у даний момент безпосередньо спрямована, до її мотивів, спонукань. Чим ширші, різноманітніші види діяльності, в які особистість включається, чим вони більш розвинені та впорядковані (ієрархізовані), тим багатша сама особистість.

Вивчення праць класиків гуманістичної теорії особистості та їхня інтерпретація, яку дав О. Леонтьєв, дозволяють побачити в понятті "самоактуалізація" ту частку самореалізації, яка виражає інтелектуальну, емоційну і вольову готовність (устремління) реалізувати себе найбільш повно відповідно до своїх можливостей. Під самоактуалізацією в наш час розуміється підготовка себе до переходу зі стану можливості у стан діяльності, що передбачає виявлення наявних потенцій розвитку особистості.

Важливо виокремити особливу позицію щодо питання про особистісний розвиток, яка належить Е. Фромму. Вважається, що він дав найбільш вірне трактування цілей і завдань особистісного розвитку людини в умовах сучасного демократичного суспільства. Демократія, писав він, - це система, яка не на словах, а на ділі створює економічні, політичні та культурні умови для повноцінного розвитку індивіда як особистості. Розвиток особистості - це визнання і реалізація унікальних можливостей, які є в кожній людині. Люди, вважав автор, народжуються рівними, але різними. Із цих позицій повага до самобутності людини, культивування її унікальності, що відповідає її природі та високим моральним, духовним цінностям, вільний розвиток особистості, який на практиці означає непідвладність будь-якій вищій силі або меті, крім самовдосконалення особистості складають сутність і мету гуманістичного особистісно орієнтованого виховання.

Саме з цих позицій розробляється сучасна теорія особистісно орієнтованого виховання, в основу якої покладено провідні ідеї зарубіжної гуманістичної теорії, вітчизняні положення особистісно зорієнтованого підходу (Бех І.); організації індивідуально-творчої, ціннісно-смислової діяльності, що надає свободу вибору засобів життєдіяльності (Бондаревська О.); ідеї ціннісно-змістовної рівності дорослих і дітей, творчого підходу до виховання (Колеснікова І., Сафронова О.); теза щодо того, що специфічна функція виховання полягає у педагогічній допомозі (Газман О.) і підтримці (Серіков В.), психологічному супроводі (Бех І.) особистісно-моральної сфери вихованця.

Отже, доходимо висновку, що гуманістичне особистісно зорієнтоване виховання підлітків з проблемної сім'ї - це педагогічно керований процес культурної ідентифікації, соціальної адаптації та самореалізації особистості, в ході якого відбувається входження підлітка в культуру, життя соціуму, розвиток усіх його творчих здібностей і можливостей. Основним механізмом цього процесу є власна активність особистості, включення у виховний процес в якості суб'єкта і його співавтора. Головна увага спрямовується на розвиток у підлітків суб'єктних якостей особистості:

внутрішньої незалежності;

самостійності, самодисципліни, самоконтролю, самоуправління, саморегуляції, рефлексії, самоактуалізації - здатності до самовдосконалення і самовираження.

На цьому тлі актуалізується пошук шляхів виховання підлітка з проблемної сім'ї в дусі гуманізму, людяності, милосердя, на основі засад особистісно зорієнтованого підходу, концептуальних в аспекті досліджуваної проблеми.

Філософські словники, енциклопедії трактують такий підхід як орієнтацію людини в пізнавальній або перетворювальній діяльності. Звідси особистісно зорієнтований підхід у виховній педагогічній діяльності розуміється як методологічна орієнтація в педагогічній діяльності, що дозволяє, опираючись на систему взаємопов'язаних понять, ідей та способів, забезпечити і підтримати процеси самопізнання, самобудівництва й самореалізації особистості дитини, розвиток її неповторної індивідуальності.

Серед основних понять особистісно зорієнтованого підходу фігурують такі, як "суб'єкт", "індивідуальність", "особистість", "Я-образ", "самоактуалізація", "самовираження", "самовизначення", "саморозвиток", "самоствердження", "вибір", "педагогічна допомога", "педагогічна підтримка", "психологічний супровід".

До головних ідей та принципів особистісно зорієнтованого підходу відносять:

принцип самоактуалізації - в кожній дитині існує потреба в актуалізації своїх інтелектуальних, комунікативних, художніх і фізичних здібностей. Важливо пробудити і підтримати намагання підлітків до прояву, розвитку своїх природних та соціально набутих можливостей;

принцип індивідуальності - враховуючи індивідуальні і особистісні особливості підлітка, всіляко сприяти їх подальшому розвиткові;

принцип суб'єктності -індивідуальність притаманна лише тій людині, яка реально володіє суб'єктними якостями та повноваженнями; вміло використовує їх при побудові діяльності, спілкування і взаємин. Необхідно допомагати підліткові стати справжнім суб'єктом життєдіяльності, сприяти формуванню і збагаченню його суб'єктного досвіду;

принцип вибору - педагогічно доцільно, щоби підліток жив, учився і виховувався в умовах постійного вибору, володів суб'єктними повноваженнями під час вибору мети, змісту і засобів навчання, поведінки, мотивів;

принцип творчості та успіху - досягнення успіху в тому чи іншому виді діяльності сприяє формуванню позитивного "Я"-образу особистості, стимулює процеси самовдосконалення і самобудівництва власного "Я";

принцип довіри та підтримки - віра у творчі потенції підлітка, довіра до нього, підтримка його намагань до самореалізацій та самоствердження замість надмірних вимогливості, контролю. Не зовнішні впливи, а внутрішня мотивація визначають успіх у вихованні підлітка.

Проблемне вивчення наукової психолого-педагогічної літератури дає підстави стверджувати, що сьогодні відбувається розробка методичного арсеналу особистісно орієнтованого підходу до виховання підлітка з проблемної сім'ї, який включає форми, методи, прийоми, що відповідають таким вимогам, як діалогічність, діяльнісно-творчий характер, спрямованість на підтримку особистісного розвитку дитини, надання підліткам необхідного простору для прийняття самостійних рішень, для творчості.

До методичного арсеналу входять запропоновані Е. Александровською, І. Бехом, О. Бондаревською, І. Дементьєвою, Н. Кокуркіною, Н. Куренковою, Л. Олі-фіренко, Т. Шульгою діалог, ігрові та рефлексивні методи і прийоми, а також засоби педагогічної допомоги і підтримки, психологічного супроводу особистості дитини в процесі її саморозвитку. Т. Фролова обгрунтовує необхідність застосування методів діагностики і самодіагностики у використанні особистісно зорієнтованого підходу. Є. Казакова і А. Тряпіцина справедливо вважають метод створення ситуації успіху важливішим засобом особистісно зорієнтованого підходу у вихованні дітей і підлітків.

У контексті досліджуваної проблеми виховання підлітка з проблемної сім'ї на основі особистісно зорієнтованого підходу розгортається на грунті розуміння ситуації, ціннісного прийняття, адаптації учня, співробітництва з ним, діалогу, взаєморозуміння та інших гуманістичних проявів всіх учасників виховного процесу.

У цьому випадку передбачається:

включення підлітка в соціальні та внутрішньоколективні взаємини, в систему відповідальних залежностей між суспільством і колективом;

інтенсивне залучення проблемного підлітка до соціальноцінної діяльності з урахуванням тих позитивних якостей, сил і здібностей, які йому притаманні;

нормалізація та регуляція взаємин вихователів і вихованців;

компенсація недостатньої вихованості підлітків в одній із сфер життєдіяльності за рахунок їх оптимального розвитку в інших галузях;

використання всіх позитивний можливостей проблемної сім'ї та навчального закладу;

створення єдиної педагогічної позиції стосовно підлітка з проблемної сім'ї;

руйнування мотиваційної сфери негативної поведінки підлітка;

формування об'єктивної самооцінки;

навчання методиці самостимулювання позитивної поведінки (самонавіювання, самосхвалення, самозасудження).

Підліток з проблемної сім'ї має бути впевнений у необхідності подолати погане в собі, намагатися позбутися його. Аби цей процес справді відбувся, необхідно його психологічно й педагогічно підтримати і супроводити, виділивши послідовність педагогічних дій, що вимагає уточнення відповідних понять.

Педагогічна допомога передбачає спеціально організовану професійну діяльність педагогів у загальноосвітніх закладах, спрямовану на виявлення, визначення і вирішення проблем дитини з метою реалізації та захисту її прав на розвиток, освіту і виховання.

Педагогічна підтримка - це реалізація системи заходів, яка спрямована на надання педагогічної допомоги вихованцям з боку педагогів.

Психологічний супровід визначає психолого-педагогічні технології, призначенні для надання психологічної допомоги і підтримки дитині на певному етапі її особистісного розвитку, під час вирішення різного роду життєвих проблем або для їх попередження.

Підсумовуючи, ще раз підкреслимо визначальну роль наукових засад (теоретичних основ) у вихованні підлітка з проблемної сім'ї. Оволодіння сукупністю понять, ідей, прийомів та засобів, що використовуються в процесі пізнання і виховного перетворення педагогічних об'єктів, стає важливою умовою збагачення й вдосконалення виховної практики.

Loading...

 
 

Цікаве