WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Особистісно зорієнтоване навчання як система - Реферат

Особистісно зорієнтоване навчання як система - Реферат

Особистісно зорієнтоване навчання як система

Особистісно зорієнтована технологія - це освітня технологія, головною метою якої є взаємний та плідний розвиток особистості педагога та його учнів на основі рівності в спілкуванні й партнерства в спільній діяльності

Основне завдання - надання допомоги учневі у визначенні свого ставлення до самого себе, інших людей, навколишнього світу, своєї професійної діяльності.

Концепцією технології є заперечення насильства над особистістю в процесі навчання та розвитку учня.

За концепцією доктора педагогічних наук, професора НДІ педагоги Естонії, автора широко розповсюдженої системи індивідуалізації навчальних завдань Інге Унта "головною формою індивідуалізації навчання є самостійна робота в школі і вдома". Антоніна Сергіївна Границька, професор Інституту іноземних мов імені Моріса Тереза вважає, що "у рамках класно-урочної системи можлива така організація роботи класу, де 60-80 % часу вчитель може виділити для індивідуальної роботи з учнями". За гіпотезою Володимира Дмитровича Шадрикова, доктора психології, професора, керівника масового експерименту зі втілення особистісно зорієнтованого освітнього процесу "розвиток здібностей ефективний, якщо давати дитині картину завдань, що ускладнюються, мотивувати сам процес навчання, але залишати учневі можливість працювати на тому рівні, який для нього сьогодні можливий і доступний".

Зміст особистісно зорієнтованої технології поєднує знання суміжних з педагогікою наук людинознавства і сфер життєдіяльності людей - філософії, психології, соціології, мистецтва. Особистісно зорієнтований освітньо-виховний процес здійснюється на основі суб'єктивізації відносин педагогічного процесу й будується за суб'єктно-об'єктним принципом.

Один з головних недоліків нині діючого процесу навчання - об'єктно-суб'єктні відносини. Є учень, є вчитель. Один учиться, інший учить. Один "виголошує" істини, інший їх сприймає (або не сприймає). Процес навчання побудований на запам'ятовуванні учнем тих знань, носієм яких виступає вчитель. Учень настільки заорганізований, загнаний у рамки імперативів, що не може виявити свою індивідуальність, тільки йому притаманні якості, реалізувати свої здібності, інтереси, прагнення. Перебуваючи в жорстких рамках процесу навчання, він звикає до пасивної ролі, яка відведена йому. Маючи добру пам'ять, учень навчається відповідно, розвиваючи та формуючи в собі здібності доброго, слухняного виконавця, безініціативного, позбавленого творчості службовця.

Щоби позбутися цього недоліку, слід якомога ширше впроваджувати систему суб'єкт-суб'єктних відносин учня і вчителя. Ці нові відносини є тією ідеєю, що дозволяє розв'язати багато суперечностей процесу навчання. Такі відносини є умовою широкої реалізації особистісно зорієнтованої технології навчання.

Головне завдання ліцею ж не вчити, а навчати вчитися, підготувати учня до безперервного навчання. Тому мають змінитися функції учня та функції вчителя. Перший повинен буде разом із засвоєнням відповідних знань розвивати в собі здатність навички, уміння самостійно їх шукати, тобто оволодівати науковим методом пізнання. Другий - відповідно допомогти першому навчитися вчитись. При цьому (в ідеалі) мають бути враховані індивідуальні психологічні особливості учня, визначатися час, темп навчання, комплекс навчальних предметів, основ наук, які належить засвоїти, та форма контролю.

За такої постановки процесу навчання на основі зорієнтованої особистості в учня розвиваються та формуються такі необхідні якості, як самостійність, ініціативність творчість, упевненість у собі, дослідницький стиль роботи, нарешті, - культура пошуку та праці. А це й є ті якості, що так необхідні майбутньому фахівцю, який буде діяти в нових суспільних умов. Крім того, сучасному фахівцю важко буде обійтися без творчих здібностей, ерудиції та ділової активності.

Принципи функціонування особистісно зорієнтованого навчання

1. Основний принцип особистісно зорієнтованого навчання - визнання, усвідомлення індивідуальності учня, його самоцінності, неповторності як людини, його розвитку не як колективного суб'єкта, але насамперед як індивіда з неповторним суб'єктним досвідом, сукупністю психічних, культурологічних рис. Особистісно зорієнтоване навчання повинно забезпечити розвиток і саморозвиток особистості, виходячи з виявлення її індивідуальних особливостей як суб'єкта пізнання та предметної діяльності.

2. Важливий принцип диференціації, може бути двох видів:

предметна диференціація (здійснена в нашому ліцеї: розподіл учнів на різнорівневі групи, ураховуючи принцип природовідповідності на уроках іноземної мови та фахових профілів);

духовна диференціація з урахуванням особистісних відмінностей, пов'язаних із традиціями сім'ї, моральності.

3. Освітній процес особистісно зорієнтованого навчання надає кожному учню, спираючись на його здібності, інтереси, ціннісні орієнтації та суб'єктивний досвід, можливість реалізувати себе в пізнанні, навчальній діяльності, поведінці. Зміст освіти, її засоби та методи підбираються та організуються так, щоб учень міг виявити вибірковість предметного матеріалу.

4. Принцип варіативності - базовий, будує навчання на широкій різноманітності змісту та форм навчального процесу, вибір якого здійснює вчитель-предметник, ураховуючи мету розвитку кожної окремої дитини.

5. Принцип проектування навчального предмета (ідея - навчальний процес - своєрідна проекція науки).

6. Принцип гуманізації змісту знань.

7. Принцип системності знань.

8. Принцип інтегративності знань.

9. Принцип узгодження наукових і навчальних знань.

10. Принцип забезпечення пізнання та психічного розвитку тощо.

Модель особистісно зорієнтованого навчання:

учень - основний суб'єкт процесу навчання;

мета навчання - розвиток індивідуальних здібностей учня;

створення умов, що забезпечують реалізацію поставленої мети шляхом виявлення та структурування суб'єктивного досвіду учня, його спрямованого розвитку;

зміст освіти має включати не тільки наукові знання, а й засоби та методи їх засвоєння, пізнання;

розробка спеціальних форм взаємодії учасників навчального процесу: учень - учитель - батьки;

особливі процедури спостереження за характером і напрямом розвитку учня;

забезпечення сприятливих умов формування індивідуальності дитини, зміна сталих типових у нашій культурі уявлень про норми психічного розвитку дитини (порівняння не по горизонталі (з іншими), а по вертикалі (із собою)).

Для того щоб індивідуально працювати з кожним учнем, ураховуючи його психічні особливості, необхідно інакше будувати весь навчальний процес.

Технологізація особистісно зорієнтованого навчального процесу передбачає спеціальне конструювання навчального тексту, дидактичного матеріалу, методичних рекомендацій до його використання, типів навчального діалогу, форм контролю особистісного розвитку учня в процесі оволодіння знаннями.

Тільки маючи дидактичне забезпечення, яке реалізує принцип суб'єктивної освіти, можна говорити про побудову особистісно зорієнтованого процесу.

Які ж основні вимоги до розробки дидактичного забезпечення особистісно зорієнтованого процесу?

Це:

навчальний матеріал повинен виявляти зміст суб'єктивного досвіду учня, ураховувати досвід його попереднього навчання;

виклад знань у підручнику (учителем) мусить бути спрямований не тільки на розширення їх обсягу, структурування, інтегрування, узагальнення предметного матеріалу, а й на перетворення особистого досвіду кожного учня;

потрібне постійне узгодження досвіду учня з науковим змістом знань, що задаються;

активне стимулювання самоцінної освітньої діяльності має забезпечувати учневі можливість самоосвіти, саморозвитку, самовираження в процесі оволодіння знаннями;

навчальний матеріал повинен бути організований таким чином, щоб учень мав можливість вибору при виконанні завдань, вирішенні задач;

необхідно стимулювати учнів до самостійного вибору й використання найбільш значущих для них способів опрацювання навчального матеріалу;

необхідно забезпечувати контроль та оцінку не тільки результату, а й, головним чином, процесу навчання, тобто тих трансформацій, що здійснює учень, засвоюючи новий матеріал.

Loading...

 
 

Цікаве