WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Особистісно зорієнтоване навчання в початкових класах - Реферат

Особистісно зорієнтоване навчання в початкових класах - Реферат

Наприклад, якщо клас щойно обговорював використання клею, дітям корисно буде поговорити про те, де зберігати клей. Можливо, більшість дітей і вчитель думатимуть, що клей найдоцільніше використовувати - і тому зберігати - у центрі малювання. Проте кілька дітей можуть не погодитись і сказати, що клею належить бути в центрі письма. Обидві групи мають рацію. Тепер клас має вирішити, зберігатимуть вони клей в центрі письма чи малювання чи в обох місцях. Створюючи та беручи участь у цій дискусії, члени класу (включно з учителем) долучаються до розмови, в якій вони можуть вільно висловлювати свої думки.

Для того щоби класні матеріали щодня добре зберігались, для кожного предмета необхідно мати етикетку: картинку (малюнок чи фотографію) з назвою предмета. Учителі повинні прикріпити ярлики й на поличку, і на коробку, де зберігаються предмети.

Предмети повинні зберігатись у "центрах навчання або інтересу". Діти з учителем можуть разом вирішити, які центри вони хотіли би включити у свою класну кімнату. Спільними центрами є центри письма, малювання, природознавства, математики, читання й будівельний. Учитель може облаштувати ці шість центрів і запропонувати класу створити два-три нових. Учитель може запропонувати вибрати з центрів відкриттів, лінгафонного, театрального чи конструювання й може отримувати пропозиції від дітей. Група може обговорити та проголосувати за різні варіанти. Після цього вчитель організує необхідні матеріали та представляє нові центри - по одному, поступово.

Діти, активно залучені до процесу організації та вибору навчального матеріалу, маючи точні інструкції про правильне застосування цих матеріалів, готові до їх самостійного й відповідального використання. Однак, якщо діти вирішують використовувати матеріали або центр недбало, час втрутитись учителю та вилучити відповідні матеріали або закрити центр. У цьому випадку вчитель повинен пояснити причину своїх дій і запевнити дітей, що найближчим часом він поверне речі або відкриє центр. Вилучення матеріалу, який був невідповідно застосований, або закриття центру, в якому діти розбушувались, є логічним наслідком використання матеріалів не за призначенням. Діти розуміють такі вчинки, що здаються справедливими для дитини, "свідомої правил". У словах і діях дітям необхідно нагадувати, що відповідальність супроводжує незалежність.

Дітям треба демонструвати, як управляти своєю поведінкою. Вони потребують численних можливостей для вибору впродовж дня. Особистісно зорієнтована класна кімната значно відрізняється від традиційної. Однією з ключових відмінностей є спосіб управління поведінкою. У традиційному класі вчитель установлює правила, а учні їх виконують. Якщо учні порушують правила, їх карають. У таких класах дітей ані заохочують до розвитку самоконтролю, ані дозволяють вибирати. В особистісно зорієнтованому класі діти розвивають самоконтроль і самі вибирають. Навіть більше: вони допомагають виробляти правила поведінки у класі та вирішувати, чим займатимуться впродовж дня.

Установлення правил

Щоби залучити дітей до процесу встановлення правил, учитель повинен зібрати їх у коло у призначеній для зустрічей частині класної кімнати й розпочати дискусію про визначення правил. Важливо, що діти почали розуміти, що правила - як закони - створені для убезпечення людей, для захисту індивідуальних прав і свобод, слугуючи дороговказами відповідній поведінці. Дітям слід знати, що правила скоріше регулюють, що треба робити, ніж те, що не треба. Під час дискусії вчитель може навести приклали позитивних коротких правил, наприклад, "Складай речі на свої місця", "Вирішуй проблеми за допомогою слів", "Слухай, коли говорить інший". Також можна брати приклади з дітей. Клас може вирішити, яким правилам він слідуватиме. Учителю варто нагадати учням, що слід вибрати кілька конкретних правил, а не багато дуже деталізованих. Вибрані правила пишуться на плакаті й вішаються на стіну, де їх легко побачити.

Після того як правила вибрані та вивішені, учитель повинен зауважувати, коли діти виконують ці правила, і відповідно реагувати, щоби заохотити інших дітей у відповідний спосіб моделювати свою поведінку. Коли діти вирішують порушити правило, учителю слід нагадати їм про це правило та заохотити виправити свою поведінку. Якщо діти продовжують розмовляти, учитель повинен попросити їх залишити групу.

Дітям треба знати, що дорослі допоможуть їм навчитись управляти своєю поведінкою, їм потрібні підтримка, заохочення, нагадування та спонукання, щоби почати добре поводитись.

Планування часу

Коли діти звикнуть застосовувати класні правила, можна починати планування того, як використовувати час у структурі денного розкладу.

На початку шкільного року, коли вчитель починає знайомити дітей із предметами у класі та показувати, як вони застосовуються, можна пропонувати дітям різні можливості для вибору в різні частини дня. В особистісно зорієнтованому класі важливо навчити дітей приймати рішення. Одним з ефективних способів буде пропонування цікавих можливостей упродовж шкільного дня.

Домашнє завдання

Дітям 6-7-и років домашня робота потрібна для практики й повторення вивченого у класі. Домашнє завдання має пропонувати можливість застосувати нове знання. У жодному випадку воно не повинно залучати нові ідеї та поняття, які не застосовував учитель у класі. Домашнє завдання для дітей початкових класів має приносити задоволення. Діти повинні почуватись упевнено й компетентно. Домашні завдання у програмі "Крок за кроком" створюються для підтримки самостійності дітей. Учитель мусить дати чіткі інструкції, яким діти можуть слідувати самі. Батьки залучаються до домашнього завдання, коли діти запрошують їх до математичних ігор, просять почитати вголос або самі читають батькам написане ними. Така домашня робота об'єднує дітей та батьків, викликає радість, допомагає застосувати вивчений матеріал і розвиває самостійність. Це - важлива частина філософії програми.

Шести- або семирічній дитині варто витрачати від п'ятнадцяти до тридцяти хвилин на вечір для виконання домашнього завдання. Вочевидь, прийнятним є збільшення часу на математичні ігри, якщо дитина захоплена грою і гра приносить задоволення. Важливо, щоби діти відчували певний контроль над власним залученням до домашньої роботи.

Існує дві особливі техніки, що використовуються для домашнього завдання з математики та читання й письма, їх ми описуємо нижче. Учителі повинні розповісти про них батькам на початку навчального року. Учитель повинен продемонструвати необхідні матеріали й розповісти, як батьки можуть брати участь у виконанні дитиною домашнього завдання.

Кожна дитина отримує додому "математичний рюкзак". Такі рюкзаки з назвою школи можуть виготовити батьки. У них лежать необхідні матеріали для математичної гри, що стосується певного пройденого матеріалу. Учитель розповідає про певне поняття, наприклад, про додавання або віднімання для цифри сім. Для ілюстрації цього факту виготовляється гра, що і складається в рюкзак. В ідеалі, у класі мають бути 4-6 різних типів рюкзаків. Звісно, це не єдиний спосіб давати домашнє завдання, проте в такий спосіб можна задавати різні веселі завдання. Відомо, що діти краще навчаються під час гри. Метод "математичного рюкзака" використовує це знання про дитячий розвиток.

Подібну техніку застосовують для читання й письма. Клас може приручити плюшеве звірятко. Ця іграшка стає "класним звірятком", яке бере участь у таких пригодах, як ігри чи подорожі. Ці пригоди записуються до щоденника, який ведеться разом учителем і дітьми. Діти диктують учителю особливості своєї пригоди та що про це думає "класне звірятко". Діти по черзі висловлюють свої думки та погляди. Усі вони записуються до класного щоденника. Кожна дитина може взяти звірятко додому на ніч.

Коли звірятко йде з дитиною додому, дитина разом з батьками може записати, що відбувалось увечері вдома. Залучаючи звірятко до всіх домашніх дій та описуючи всі, навіть незначні домашні заходи, дає новий фокус читанню й письму. Упродовж року звірятко багато подорожує до дитячих домівок. Усе це записується до класного щоденника. Таким чином створюється добра база для читання, а також джерело гордості й персонального досвіду кожної дитини у класі.

Підсумовуючи сказане, слід наголосити, що програма "Крок за кроком" для початкових класів застосовує підхід до домашнього завдання, який базується на розвитковому й особистісно зорієнтованому фокусі.

Підсумок

В особистісно зорієнтованому класі й учителю, й учням легко знайти безліч способів організації навчального процесу. Саме тому вчителям важливо забезпечувати структуру навчання, водночас пропонуючи дітям можливості на вибір. Класна кімната має бути логічно організованою (в навчальні центри), а матеріали мусять вводитись поступово й методично. Для забезпечення подальшого успіху дітей треба вчити використовувати матеріали відповідним чином. Учитель повинен бути провідником, коли діти навчаються управляти своєю поведінкою. Він мусить залучати їх до створення класних правил. Навчальний час слід організувати так, щоби діти могли розмовляти, досліджувати й рухатися більше, ніж слухати вчителя. За спокійними заходами, коли діти сидять і слухають, мають іти активні дії, коли діти рухаються й розмовляють. Хоча вчителям доведеться багато планувати, вони також повинні заохочувати й дітей планувати власний час.

Loading...

 
 

Цікаве