WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Особистісно зорієнтоване виховання - Реферат

Особистісно зорієнтоване виховання - Реферат

можливість самостійного вибору певних пізнавальних напрямів у межах соціально заданих норм, різноманітність як у змісті, так і у формах пізнання;

окреслення перспектив розвиту особистості, особистісно значущих завдань засобами похвали, побажання, визнання, авторитету;

насиченість можливостями у естетичній діяльності;

насиченість можливостями у творчій діяльності;

насиченість можливостями у суспільній діяльності;

оптимальна організація діяльності вихованців.

Перетворювання навколишнього середовища у виховуючий простір може бути реалізовано тільки цілеспрямованим шляхом. Ініціатором створення виховуючого середовища виступає школа.

Вашій увазі ми пропонуємо експериментальну програму створення виховуючого середовища у мікрорайоні школи з досвіду російських шкіл (журнал "Классный руководитель", № 3. - 2002. - С. 84-90).

Експериментальна программа створення виховного простору в мікрорайоні школи

Основні ідеї програми

Створити природовідповідне середовище, що виховує, у мікрорайоні, центром якої повинна бути школа.

Приєднати до вже створеного в школі (навчально-виховному комплексі) виховному простору двірське середовище.

Втягнути в цей простір якнайбільше установ мікрорайону, району міста, що мають вплив на дитину, збільшуючи позитивний вплив на нього.

Організувати діяльність вихованців школи і їхніх родин за місцем проживання. Усе робити разом з ними, для них, згідно їхній природі через відносини товариської турботи з метою поліпшення себе й навколишнього середовища.

Актуальність експерименту

Відсутність дитячих і юнацьких організацій у школі, закриття клубів для дітей і підлітків за місцем мешкання, економічна нестабільність родини, падіння моральності в суспільстві, утрата національної ідеї тощо привели до росту дитячої бездоглядності, кількості правопорушень і злочинів серед дітей і підлітків.

У такій ситуації актуально поставити перед школою соціально значуще завдання:

Стати енергетичним й інформаційним центром, відтворити природовідповідний виховний простір не тільки у стінах школи, але й за місцем проживання дітей.

Втягувати в суспільну діяльність всіх жителів мікрорайону, всі установи, у тому числі й комерційні, що мають вплив на особистість дитини, для створення найкращих умов, що виховують.

Роботу організують педагоги школи, спонукуючи вихованців до поліпшення життя у своєму мікрорайоні.

Мета та завдання експерименту

Метою є створення єдиного виховного простору у школі та навколо її для того, щоби зменшити протиріччя та дисгармонію між атмосферою доброзичливих відносин у школі й, часом, ворожих, недружніх і навіть небезпечних для дітей, відносин у мікрорайоні, у окремих родинах; сприяти розвитку відносин товариської турботи друг про друга, сусідів у місцях повсякденної життєдіяльності.

Завданнями виступають:

створення обстановки готовності колективу школи до експерименту;

розробка методик взаємодії з родинами вихованців;

розробка технологій;

створення органів самоврядування в житлових секторах;

організації корисної діяльності поза школою;

розробка програм:

підготовки вихователів і соціальних педагогів мікрорайону;

"Наш двір";

створення структури управління експериментом;

створення оптимальних умов для розкриття та гармонійного розвитку найкращих природних задатків особистості вихованця через поширення професійного педагогічного впливу школи на двірське середовище, родину, різні установи мікрорайону;

моніторинг розвитку особистості дитини батьків, їхніх взаємин.

Прогнозовані результати

Підвищення соціального статусу та ролі школи в житті мікрорайону.

Поліпшення загального морального клімату в мікрорайоні.

Посилення орієнтації школярів на духовні цінності.

Тенденції до зниження правопорушень у мікрорайоні.

Поліпшення загального санітарно-естетичного стану дворів, під'їздів, будинків, вулиць.

Залучення у школу додаткових матеріальних і людських ресурсів.

Підвищення рівня самореалізації, самовизначення, саморозвитку вихованців, поліпшення їхнього психофізичного здоров'я.

Приблизно за такою програмою, починаючи з 1999 року, працювала Одеська середня школа № 27 (директор - В. Балашова).

У пошуках нових форм виховнної роботи заступник директора М. Мацкул ознайомилася з "Проектом розвитку громадянського суспільства", який започаткувало Канадське Бюро міжнародної ости в Україні та Росії. Проект знайшов підтримку в Міністерстві освіти і науки та його було використано в ряді регіонів. В Україні - до нього приєдналися ряд шкіл Львівської та Одеської областей, серед них - Одеська школа № 27.

Проаналізувавши досвід російських шкіл щодо створення навколишнього виховуючого середовища й адаптувавши його до умов життя українського суспільства, традицій і можливостей школи, рада школи й органи самоврядування старшокласників розроби свої напрями роботи, засновані на принципах демократизації та гуманізації міжособистісних відносин, партнерства, добровільної участі.

За допомогою засновників проекту для педагогів, батьків, лідерів шкільного самоврядування були проведені семінари, опитування, анкетування жителів мікрорайону, що дало змогу визначити мету, зміст програми, коло учасників.

Метою програми "Школа - центр співробітництва на місцевому рівні" було визначено:

створення єдиного виховуючого середовища у мікрорайоні;

пошук резервів підвищення громадської активності мешканців мікрорайону;

використання їхнього духовного та матеріального потенціалу для покращення умов розвитку виховної системи школи, її матеріально-технічної бази.

У рамках виконання програми були створені громадські організації: "Щасливе дитинство", до якої увійшли батьки та мешканці мікрорайону; "Хвиля" - організація старшокласників школи.

За умов партнерства з комерційними структурами, підприємствами мікрорайону, громадськими організаціями школою були проведені такі акції:

"Живи, бібліотеко!" (поповнення шкільної та районної бібліотек за рахунок зібраних коштів та книг);

"З днем народження, Одесо!";

"Милосердя" (збір коштів, майна для малозабезпечених мешканців мікрорайону);

"Наш двір" (оновлення спортивних і ігрових майданчиків).

У становленні Центру активізації громадської активності школа пройшла такі етапи:

1. Об'єднання членів громади мікрорайону.

2. Проведення соціальних акцій за участю мешканців мікрорайону.

Моніторинг очікуваних результатів показав, що за цей час:

підвищився соціальний статус школи, зросла її роль у вихованій роботі;

зросла громадська активність дітей, батьків, педагогів мікрорайону;

відбулось становлення соціальних лідерів школи;

змінилось ставлення до громадської діяльності. її значущості та необхідності;

покращилось ставлення дітей до мешканців мікрорайону і їх ставлення до школи;

значно поширилось коло цікавих знайомств, зустрічей;

покращився стан матеріально-технічної бази школи;

зросла роль позашкільної діяльності шляхом розвитку клубів, гуртків, студій, які були значення центрові додаткової освіти для дітей мікрорайону.

Характеристики системи особистісно зорієнтованого виховання

Практична мета діяльності кожного закладу освіти - випускник, особистість, яка набуває під час навчання певних якостей, знань тю умінь, навичок, розвивається за визначеними напрямками.

Особистість - людина, соціальній індивід, що поєднує в собі риси загальнолюдського, суспільно-значущого та індивідуально-неповторного. Особистість є суб'єктом пізнання і активного перетворення світу. Розвиток особистості пов'язаний з її самовизначенням, типом та способом вирішення суперечностей із дійсністю, власним життям, оточенням.

Якщо характеризувати риси людини, що актуалізовані сучасною соціокультурною та економічною ситуацією, то виявляється, що в першу чергу це: здоров'я, культура (як загальна, так і професійна), гуманізм громадянськість, толерантність, працелюбність, самостворення, моральність, творча самодіяльність, заповзятість (діловитість, практичність), комунікативність, законослухняність.

У центрі уваги особистісно зорієнтованого виховання стоїть дитина. Її творчі сили. Тому принципи, які визначають мету, стратегію, зміст, шляхи та засоби виховання, такі:

Loading...

 
 

Цікаве