WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Особистісно зорієнтоване виховання - виховання, орієнтоване особистістю? - Реферат

Особистісно зорієнтоване виховання - виховання, орієнтоване особистістю? - Реферат

орієнтація педагога на пізнання потреб, ідеалів, інтересів школяра;

спільна творча діяльність учителів і школярів, підкреслення внеску кожного школяра у спільну справу;

визнання цінності думок і позицій усіх дітей;

діагностичність результатів із позицій особистісного розвитку кожного.

У ході колективного обговорення з усієї розмаїтості знахідок за цими критеріями були відібрані й адаптовані до специфічних умов школи педагогічні технології, що найбільш повно відповідають вимогам особистісно зорієнтованого виховання. Це:

ігрові педагогічні технології (інтелектуальні ігри, загальношкільна політико-економічна гра "Нова цивілізація", у ході якої відбувається становлення юних громадян, здобувається досвід активної участі в управлінні державою);

проектна технологія (розробка соціальних проектів різного масштабу складності - від класу до держави);

технологія колективних творчих справ (КТС);

професійні технології (музейні, театральні);

клубні технології;

групові дискусії;

тренінги спілкування;

групова проблемна робота.

Саме ці технології, на нашу думку, ставлять дитину в ситуацію вибору, дають можливість самореалізації.

Підготовка до реалізації

Апріорі передбачається, що добрий педагог постійно тримає руку на пульсі педагогічної теорії. Тому несподіваними організаційними труднощами стало стійке небажання педагогів, які виразили бажання брати участь в експерименті, працювати з відповідною літературою. Психологічний бар'єр, отриманий ще у ВНЗ, удалося перебороти лише завдяки використанню колективних форм роботи у створених нами тимчасових наукових комітетах.

Кожний такий комітет відповідно до запропонованого алгоритму повинен був представити інструментальний (зручний у практичному користуванні) опис технологій, що вчитель має на меті впроваджувати. При цьому в реферативній формі викладались їхні теоретичні джерела, історія створення, суть і досвід практичного використання. Кожний учитель викладав своє бачення проблеми, а колективне обговорення за участю наукового керівника та консультантів дозволяло уточнити позиції. (Згодом такого роду методичні матеріали виявилися зручними для ознайомлення педагогів інших шкіл за суттю та результатами експерименту.)

Для оцінки результатів навчальної діяльності здавна розроблені критерії, що ввійшли в офіційні документи звітності, - тести, контрольні роботи, іспити, успішність, середній бал, "відсоток якості" тощо. Що ж стосується оцінки результатів виховання та рівня вихованості, та ще й в аспекті окремої особистості, то такі думки фахівців різко розходяться. Хтось шукає критерії, а хтось стверджує безумовну, принципову неможливість таких вимірів. Але експеримент без діагностики результатів доказовості не має. Отже, необхідно було знайти систему діагностики, придатну хоча б у першому наближенні бути пристосованою до конкретного експерименту.

Із самого початку ми розуміли, що які б не були запропоновані критерії, головним серед них повинен бути показник розвитку особистості учнів. Це розвиток дійсно вдалося піддати вимірюванням, але тільки в рамках характерних розділів програми виховної роботи: "Я і моє здоров'я", "Я -громадянин", "Моя освіта", "Світ моїх захоплень", "Я і моя родина" тощо.

Запропонована система діагностики містила в собі критерії, які можна виміряти за допомогою формальних показників (типової шкільної звітності, стандартних показників здоров'я учнів, зайнятості в оздоровчих кружках і секціях, у факультативах тощо), і критерії, що допускають використання стандартизованих психологічних методик.

Під рентгеном досвіду

Ось що цікаво: одночасне впровадження найбільш відомих педагогічних технологій у досвід роботи педагогів великої міської школи створювало об'єктивні умови для їхнього співставлення між собою. Однак при цьому принциповим ставало питання про параметри такого співставлення та дотримання наукової етики. Адже на їхній реалізації позначались індивідуальні пристрасті й особистісні можливості педагогів, змінюваність класних керівників у експериментальних класах протягом дослідницької діяльності, специфіка підготовки та мотивації учнів тощо.

На заключному етапі експерименту педагогам запропонували оцінити ефективність і привабливість кожної з восьми технологій (для себе особисто і без пояснення зайнятих позицій). За середньою кількістю балів визначалося рангове місце конкретної педагогічної технології у сприйнятті її колективом.

Нехай вибачать нас творці технологій, але при широкому та вільному від авторського (і навіть адміністративного!) нагляду підході реальне поле застосувань і спектр розкритих можливостей кожної з відібраних технологій виявилися, м'яко кажучи, не зовсім адекватними авторським пророкуванням і розпорядженням.

Технологія групових дискусій найбільш удала для пристосування до колишнього досвіду виховної роботи педагогів. Групова дискусія, як одна з форм духовної діяльності, в основі своій демократична та гуманістична, проста за організацією. Вона давала дітям можливість вибору та досвід відстоювання поглядів, думок, суджень, оцінок, ідеалів. За оцінкою педагогів, технологія має колосальну силу впливу:

створює найсильніше поле емоційного зараження, в яке попадає дитина й у якому щоразу здобуває досвід емоційних переживань;

центрує увагу дітей на соціальному значенні допомагає осмислювати соціально-культурну цінність власної діяльності з більш широких позицій "людської значимості";

реальна взаємодія дитини в ході групової діяльності з конкретним об'єктом світу підкріплюється високою задоволеністю в силу того, що для підлітків украй важливі товариство, спілкування, дружні зв'язки, почуття "своєї" групи, де тільки вона і здатна відчувати своє "я" серед інших і усвідомлювати себе як якусь індивідуальність;

формуються вміння дітей взаємодіяти з людьми та впливати на оточуючі об'єкти дійсності.

Технологія групових дискусій, за оцінками педагогів, зайняла перше місце в ранговій шкалі за частотою вживання та привабливості. Особливо відзначалося, що вона виявилася порівняно орієнтованою як на особистість учня, так і на особистість педагога.

Оригінальна виховна технологія "Групова проблемна робота" (друге місце у згаданій ранговій шкалі) виявилася досить продуктивною для отримання школярами життєво важливого соціального досвіду в узгодженні висунутих ідей (на основі обраних критеріїв), формуванні вмінь ураховувати думки інших і відстоювати у процесі діалогу власні позиції, а також уміння працювати в умовах "кооперації, що розвивається". Технологія сприяла виявленню специфіки творчих і лідерських здібностей дітей. У процесі роботи над проблемою діти висувалися та затверджувалися як "генератори ідей", "пропагандисти", "розроблювачі", "реалізатори", лідери та ті, кого ведуть. Технологія використовувалась у першу чергу для рішення проблем, що виникають у класного керівника та дітей при плануванні роботи.

Технологія колективної творчої справи, також відібрана для масового впровадження, була давнім винаходом комунарського руху та дітищем комсомолу. За вихідним задумом ця технологія була призначена для формування людини-колективіста. Однак нам удалося додати їй особистісно зорієнтовану спрямованість, доповнивши такими специфічними особливостями, як:

спрямованість справи не тільки на турботу про інших людей, а й на свій особистісний розвиток;

добровільність участі школярів у загальній справі;

підкреслена увага до авторства й авторів ідей, висловлювань;

усвідомлення особистої значущості колективної справи;

можливість вибору "ролей", доручень, форм об'єднань з іншими учасниками справи, способів дій;

спільний аналіз не тільки того, як пішла справа, а і що вона значила для кожного члена колективу тощо.

В остаточному підсумку в системі ранжирування особистісно зорієнтоване КТС розділило друге місце разом із близькою йому за суттю "Груповою проблемною роботою".

За частотою використання та привабливості ігрові технології були поставлені педагогами на третє місце. З ігрових технологій найбільший ефект дала загальношкільна політико-економічна гра "Нова цивілізація" (2001 р. - Почесна грамота за активну участь і великі досягнення в суспільному житті району; 2004 р. - школа названа лідером року в обласній акції "Нова цивілізація"). Суть технології полягає в тому, щоби через проведення комплексу заходів реально включити у процес самоврядування в освітній установі педагогічний колектив освітньої установи, батьків, а також організації, розташовані в мікрорайоні та здатні надати допомогу. При цьому кожній групі в самоврядуванні приділяється своя роль, нерозривно пов'язана з її специфічними інтересами й устремліннями в рамках освітнього процесу. Молоді підліткового та юнацького віку надається можливість в умовах, наближених до реальної (ігровий моделювання), практично реалізувати оперативний пошук і застосування знань та інформації.

Loading...

 
 

Цікаве