WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Особистісно зорієнтоване виховання - виховання, орієнтоване особистістю? - Реферат

Особистісно зорієнтоване виховання - виховання, орієнтоване особистістю? - Реферат

Особистісно зорієнтоване виховання - виховання, орієнтоване особистістю?

Особистісно зорієнтоване виховання... Є безліч тлумачень цього терміна в педагогіці. І в будь-якому трактуванні присутня якась двозначність, семантична нестиковка. Адже виховання як процес і сума спрямованих впливів споконвіку звернено, по-перше, до деякої групи людей, а по-друге - до кожного її представника

А цей представник, треба думати, - особистість. І протилежне: виховуючи (або перевиховуючи!) конкретну особистість, ми завжди робимо це в інтересах того чи іншого соціуму. Тобто виховання одночасно орієнтовано суспільством та особистістю. У протилежному випадку доведеться визнавати, що солдат поза строєм - особистість, а солдат у строю й у бою - соціалізований індивід.

Вихідні позиції

Моноліт радянського суспільства розсипався. Суспільство швидко та глибоко розшарувалось і змінилось. Відповідно змінилися й соціальне замовлення на освіту, виховання й особистісні якості випускника. Юридична сторона нового соціального замовлення декларована Конституцією та законом "Про освіту". Однак, щоб усвідомити, яка людина потрібна новому суспільству в дійсності, схоже, будуть потрібні багато років.

Тим часом школа не може чекати, поки з цією проблемою розберуться філософи, політики, соціологи, психологи та представники академічної педагогіки. Щодня навчаючи у своїх стінах тих, хто буквально завтра буде представляти нове покоління, вона вже сьогодні працює або на майбутнє, або проти нього, або взагалі вхолосту. Тому школа веде сьогодні власний пошук.

В Ульяновській школі № 50 предметом практико-орієнтованого дослідження спочатку стала "Особистісно зорієнтована освіта в умовах масової школи", а результати його виявилися досить несподіваними.

З'ясувалося, що кожна з педтехнологій в умовах вільної реалізації (свобода вибору була умовою експерименту) завзято прагнула зайняти специфічну вікову та предметну нішу в ієрархії навчального процесу. Щось годилося переважно для початкових класів, а щось приживалося, скажімо, лише в учителів конкретного предмета. Із дванадцяти випробуваних технологій, що підпадали під визначення особистісно зорієнтованих, жодну не вдалося реалізувати в тому "чистому" вигляді, на якому наполягали буквально всі автори. Як би не запевняли її творці, ні властивістю універсальності, ні обов'язковою для ефективного вживання нероздільною цілісністю вони явно не володіли. Технологія, абстрагована від особистості та професіоналізму її автора, від обставин його діяльності, починала працювати тільки за умови адаптації до особистості та професійного досвіду споживача, до нових реалій педагогічної діяльності.

Із першої теми логічно витекло друге дослідження: "Особистісно зорієнтоване виховання як складова частина особистісно зорієнтованої освіти в умовах масової школи". До міркувань над його результатами ми і хочемо запросити читача.

Шукаємо разом

Ідея особистісно зорієнтованої освіти, що формує у школяра адекватний сучасним вимогам рівень загальної культури й активну громадянську позицію, притаманна особистісно орієнтованим і навчанню, і вихованню. Але якщо в аспекті навчання теоретичні положення та технологічні процеси розроблені до ступеня реалізації, то в аспекті виховання існують значні пробіли й у теорії, і особливо в технологіях.

Як будь-яке нове явище, особистісно зорієнтовані технології виховання не мають сьогодні загальноприйнятих визначень, класифікацій, яких-небудь стандартизованих описів. Їхній опис і практичне застосування характеризуються авторськими варіантами. За останнє десятиліття в педагогічній пресі було описано з тим чи іншим ступенем деталізації безліч дидактичних інноваційних розробок, що так чи інакше звернені до особистості учнів. Багато які з них привернули увагу вчителів. Потреба школи, що зміюється, в інноваціях виявилася такою великою, що почався стихійний процес їх безконтрольного масового іспиту, застосування, адаптації до особистості педагога, до рівня його сприйняття й підготовленості, до реальних умов виховання.

І що ж? Масове запозичення інновацій відбувається, як правило, на основі літературних джерел, у порядку особистої ініціативи педагогів, без необхідного наукового забезпечення. У результаті виникають небезпеки некритичного копіювання досвіду, механічного переносу прийомів педагогічної діяльності в інші умови, спроби списати особистісні невдачі вчителя на недоліки та слабості технології, і навпаки.

На рівні самосвідомості шкільного вчителя звертання до особистості дитини сприймається як пряме й обов'язкове соціальне замовлення сучасного суспільства сучасній школі. Однак шляхам і способам педагогічного забезпечення цієї вимоги педагог фактично не навчений. Це й примушує його до пошуків.

Проаналізувавши, як іде освоєння інновації, адміністрація школи констатувала таке:

У колективі визрів інтерес до ідеї особистісно зорієнтованого виховання.

Почався спонтанний пошук способів реалізації цієї красивої ідеї.

Пошук пішов малопродуктивним шляхом індивідуальних проб і помилок з опорою на інформацію, яка випадково трапилась під руки.

Адміністрація зробила висновок: якщо спонтанному пошуку педагогів допомогти з науково-методичним забезпеченням і підтримати організаційно, те замість розрізнених фрагментів персонального досвіду можна буде одержати цілісну та глибоко модифіковану систему виховної роботи школи. Для цього пошук необхідно було ввести в організоване русло, забезпечити його гласність, оперативно виявляти й об'єктивно оцінювати отримувані результати та проводити відповідну корекцію.

Звертання до технологій особистісно зорієнтованого виховання гіпотетично дозволяло педагогам вийти за рамки традиційної системи виховної роботи та знайти педагогічний інструментарій, що відповідає духу часу.

Головним же кінцевим результатом, на думку керівників експерименту, представлявся новий, науковий рівень педагогічного процесу в цілому по школі та педагогічної майстерності кожного окремого вчителя.

Як це буває при організації творчого пошуку з ініціативи самої школи, замовлення на дослідження вийшло чітким, практико-орієнтованим. Колектив мав ознайомитися з теорією особистісно зорієнтованого виховання, провести інвентаризацію відомих виховних технологій, визначити критерії орієнтованості на особистість, відібрати технології для побудови особистісно зорієнтованого виховного процесу.

З літературою й організацією розібралися досить швидко, а от із самими технологіями та механізмами їхньої інтеграції в цілісний процес виникла низка проблем.

На ринку технологій

Перш ніж щось відбирати, довелося попередньо розбиратися з проблемою номінацій. У 1999 році, коли програма пошуку ще тільки розроблялась, у лексиконі педагогіки поняття "виховна технологія" лише починало виділятися з більш широкого та звичного поняття "методика виховання" або "методика виховної роботи". А поняття "особистісно зорієнтована технологія виховання" затверджувалося за аналогією, слідом за тими спорідненими поняттями, пов'язаними з навчанням, що вже увійшли в педагогічний простір.

Що ж стосується особистісно зорієнтованого підходу до виховання, то в педагогічній літературі він був представлений як один із можливих засобів реалізації проголошеного принципу гуманізації освіти. Одночасно робилися спроби додати до ідеї гуманізації навчально-пізнавальної діяльності конкретні організаційні форми, для яких поступово затверджувалося поняття "особистісно зорієнтовані технології".

Технології, призначені для експериментальної реалізації, підбиралися за попередньо виробленим алгоритмом. Спочатку із педагогічної літератури відбиралося все, що представляло якусь новизну для колективу школи, для конкретного вчителя. Одночасно вироблялися критерії, за якими відібрані інноваційні матеріали можна було віднести до технологій виховання взагалі й особистісно зорієнтованих зокрема. Як такі критерії були прийняті:

надання учням у рамках технології можливостей вибору справ, груп, ролей, аж до участі - неучасті в загальній справі;

Loading...

 
 

Цікаве