WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Особистісно зорієнтована педагогіка: як це робиться практично - Реферат

Особистісно зорієнтована педагогіка: як це робиться практично - Реферат

Четвертий прийом. Для формування в учнів вільної звички до самостійної роботи всі мої колеги широко практикують використання так званого тематичного "відкритого банку завдань". Він ні до чого не зобов'язує учня у формальному плані: можна виконувати ці завдання, а можна і пропустити, бо вони не є обов'язковими. Узагалі, у ліцеї учень отримує як обов'язкове одне домашнє завдання з профільного предмета один раз на місяць. Видається воно у п'ятницю після занять, а в суботу зранку передбачається солідна консультаційна робота з нього з тим, аби в понеділок перед заняттями учень здав роботу. Обсяг завдання подібний до передбачених для стандартної письмової атестації за підсумками навчального року.

Щодо тематичного "відкритого банку завдань", то він вплетений у поточну консультаційну роботу вчителя перед основними заняттями чи після них згідно з додатковим розкладом консультацій. Тобто створюється атмосфера підтримки тих учнів, котрі бажають покращити свій рівень компетентності: учитель завжди поруч і радо тобі допоможе. Учні звикають бачити свого вчителя не тільки на уроках, а й у позаурочний час як свого "тренера" чи консультанта. Це більш чесно та педагогічно, ніж банальне репетиторство.

І такий ряд можна продовжувати і продовжувати, бо вчительська творчість безмежна. Головне, щоб вона не обмежувалась лише розумними розмовами про вчительство.

Невже ми гірші?

Легендарний у комп'ютерному світі фінн - Лінус Торвальдс (операційна система Linux) згадує про свої шкільні роки: "В школе нас заставляли делать доклады по темам, которые мы изучали, - о крысах или еще о чем-нибудь, - и для меня это было совершенно непереносимо". Тим не менше, системна робота фінських учителів зробила свою справу: програміст-мовчун, як не затвірник, у чудовій книзі цікаво та дохідливо розкрив світ сучасних операційних систем вищого класу мовою, зрозумілою неспеціалістам також. Його вміння побачити через світ програмного забезпечення глибини та широчінь життя без фундаментальної освітньої підготовки не була б можливою.

А ось іще один легендарний приклад великого німецького математика Карла Фрідріха Гаусса. Його вчитель, аби якось зайняти учнів, велів їм скласти всі цілі числа від 1 до 100. Учитель сподівався, що діти проволандаються із цим цілий день, але майбутній математик уже через п'ять хвилин видав вірну відповідь - 5050. Або: "Первое, что привлекает в программировании, объяснить просто: ты говоришь компьютеру что-то сделать, и он это делает. Безошибочно. Всегда. Без возражений. Это само по себе интересно. Но такое слепое послушание, хотя и увлекает сначала, вряд ли может привязать надолго. На самом деле оно как раз быстро наскучит. Интереснее всего другое: чтобы заставить компьютер делать то, что хочешь, сперва нужно придумать, как", - пише Лінус Торвальдс. Чим не зразок до дійової мотивації і нам у вирішенні своїх організаційно-педагогічних завдань, щоб не "долгим и нудным способом", доки не залишиться ні друзів, ані ворогів, і "сперва придумать, как", щоб змусити нову систему "делать то, что хочешь".

Поль Робер звертає увагу, що фінські вчителі та керівники шкіл повсюдно демонструють свою любов до дітей та до своєї професії і пояснюють останнє тим, що мають можливість діяти так, як їм подобається. Керівники різних рівнів відзначають: "Ми повністю довіряємо своїм учителям: вони дуже кваліфіковані", а наш французький колега підмічає: "Фінська система надзвичайно заощаджує на інспекційних службах, котрі вагомим чином на якість освіти не впливають!". Треба додати: "А у нас, в Україні, - тим більше, бо що реального може наш інспектор?". Це при тому, що чудово знаю, якою конкретно впливовою фігурою є французький інспектор: він нерви ані вам, ані собі псувати не буде, але ті бали, котрі він вам виставить, дуже суттєво вплинуть на ваш статус і рівень заробітної плати. І ніякий інший начальник чи, як у нас, "атестаційна комісія" нічого вже не змінять, як би їм цього не хотілось: кожен робить свою справу й персонально відповідає за її об'єктивне ведення.

У тому, що фінські вчителі дуже кваліфіковані, немає нічого дивного та чогось особливого. Це результат продуманої системної організації підготовки вчителів. Щоб стати абітурієнтом педагогічного університету, треба мати позитивний рекомендаційний лист від школи, що видається тим бажаючим, котрі в ній пропрацювали не менше трьох років на допоміжних виховних постах (у нас це в деяких ліцеях називають вихователями, т'юторами чи кураторами, а в більшості шкіл - класними керівниками). Під час навчання студенти спочатку вивчають кілька років свою дисципліну (математику, фізику, історію й т. п.), щоб отримати диплом "майстра-предметника". Потім, тільки отримавши диплом "майстра", беруться за підготовку до отримання диплому "класного педагога". Далі, маючи на руках ці два дипломи, самостійно шукають місце роботи, котре можуть отримати від муніципальних служб, які, у свою чергу, працюють через спільні зі школами комісії.

Треба враховувати, що ще за шкільних років студенти звикли до атмосфери вільного вибору своєї життєвої траєкторії, вільного, але разом з тим і відповідального. Відповідального - у сенсі здатності відповідати загальнодержавним вимогам до того, за що берешся. Ще школярами фінни звикають, що рейтингові показники кожного з них періодично стають загальнодоступними для ознайомлення всією місцевою громадою. Робить це муніципальна служба на основі незалежного тестування й використовує принципи здорової конкуренції, орієнтуючись на психічно здоровий і морально чесний суспільний організм, його потяг до еволюції.

Урахуємо також, що випускну атестацію як для школярів, так і для студентів здійснюють не ті, хто готував до випуску, а незалежні експерти. Тому й не існує таких дипломованих "знавців", котрі самі не володіють навчальним матеріалом чи не вміють керувати учнями на уроці.

Коли ми збираємося взяти до ліцею нового вчителя, спочатку пропонуємо йому виконати звичайну для ліцеїстів атестаційну тематичну роботу. За умови, що з цим він справляється, даємо декілька днів на підготовку та дивимось, як він проводить урок з дітьми. У нашому випадку це локальне вирішення проблеми, а фінни, та й не тільки вони, підходять до проблеми якості вчительських кадрів системно: якщо випускник вправний, то відпадає потреба в паралельній "ремонтній службі" - роздутій інспектурі, сонмі методистів та інститутах підвищення кваліфікації, бо досить того, щоб усе оберталось навколо існуючого університетського центру і він був дійсно відповідальний.

Що ж нам заважає так вибудовувати свою освітню систему? Можна перелічувати безліч "об'єктивних" причин, і ми не зупинимось, доки не скажемо собі чесно: "Заважає ностальгія за "кращою у світі" системою освіти, за котрою було дві правди життя: для обраних - одна, а для народу - інша". Це також "попрацювало" на те, що реальний приріст національного доходу СРСР у період 1980-1985 років дорівнював нулю! Для чого про все це пишу? Сподіваюсь, що написане здатне впливати на наш подальший розвиток. Може, тому й пишу, що інфікуюсь від них "вірусом зацікавленості" та й поширюю його навкруги, не помічаючи того.

Що ще цікавого пише представник такої розвиненої країни, як Франція, Поль Робер? Пише про те, що фінські вчителі отримують від держави в середньому 2000 євро за 20-годинне тижневе навантаження, що у фінських класах не більше 20-ти учнів, а в ліцеях 5-8 учнів на вчителя, у кожному фінському класі всі стіни заповнені книжками, поруч телевізор, пост DVD та комп'ютер із виходом до мережі Інтернету.

Чому фінни, вихідці з теренів Російської імперії, у своєму північному, холодному закутку Європи не сидять тихенько та сумирно, а без комплексів виходять на лідируючі позиції в новітню знаннєву цивілізацію? Бо не гальмують свій здоровий глузд руйнівним страхом "якби чого не вийшло" чи мрійливими надіями та сподіваннями на когось, хто прийде і подасть, - люди діють, діють, використовуючи все, чому навчались!

Loading...

 
 

Цікаве