WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Основи формування громадянськості - Реферат

Основи формування громадянськості - Реферат

Основи формування громадянськості

З 1996 року Україна має свою Конституцію - Основний закон держави, який визначає суспільний державний устрій, виборчу систему, основні права, свободи та обов'язки громадян. Саме в ньому закладені принципи громадянського суспільства

Глибоке засвоєння систематизованих знань про правові основи державного життя, положень Закону України формує конституційно-правову свідомість громадян.

Особливістю Конституції України є те, що в ній зафіксовані права та свободи громадянина, які зумовлені сукупністю людських потреб, і саме це законодавчо закріплює передумови самореалізації особистості. У Конституції України задекларовано право кожного на вільний розвиток, на свободу та особисту недоторканність, на свободу слова, світогляду й переконань, на участь в управлінні державними справами, вільно обирати та бути обраним, користуватися й розпоряджатися своєю власністю, на працю, соціальний захист, охорону здоров'я, на освіту і т. ін.

Отже, одним із перших кроків у системі виховного процесу має бути ознайомлення учнів зі змістом Основного Закону України.

Особливу увагу учнів при цьому слід звернути на проблеми приватної власності, ініціативу, самостійну діяльність особистості (бізнес), суть і структуру ринкових відносин, проблеми соціальної справедливості та соціальної рівності, взаємодію окремого індивідуума із соціумом, співвідношення прав та обов'язків громадянина.

У змісті Конституції України лише чотири статті (65-68) відображають зміст обов'язків громадянина нашої держави: захист Вітчизни; захист природи, культурної спадщини; сплачування податків і зборів; додержання Конституції та законів України. Система виховання повинна бути такою, щоб у кожного громадянина утворилася певна система громадянських обов'язків, і на першому місці в цій системі - знання державної мови та повага до державної символіки.

Права й обов'язки громадянина нерозривно пов'язані між собою і лише чітке усвідомлення цього факту учнем дозволить йому позитивно сприймати і права держави, і вимоги до нього, і санкції, якщо ці вимоги ним не виконуються.

Ознайомлення (вивчення) учнів зі змістом Конституції України має носити творчий характер і бути направленим не лише на формальне запам'ятовування окремих статей, а й на розвиток "конституційного" мислення. Без знання й використання досягнень сучасної психології навряд чи це можливо.

Зміст Основного Закону України та закону України "Про освіту" дозволяють розробити та науково обґрунтувати неперервну систему громадянського виховання дітей та учнівської молоді, починаючи від народження і закінчуючи, принаймні, випуском зі школи. Ця система повинна передбачати навчальну й виховну роботу в сім'ї, школі, молодіжних організаціях, товариствах тощо. Закінчуючи навчальний заклад, дитина повинна не просто формально вважатися громадянином держави, а має стати свідомим та активним патріотом, здатним відстоювати українську національну ідею - ідею соборної, самостійної, незалежної, миролюбної й високорозвиненої Держави України.

Зазначену систему громадянського виховання без відповідної системи громадянської освіти уявити важко.

Однією з особливостей сучасного етапу розвитку суспільства є те, що духовний, моральний, соціальний розвиток окремого індивіда не встигає здійснюватися такими ж темпами, як відбуваються зміни соціально-політичних формацій. Саме тому виховання громадянина і стає нагальною проблемою та вимагає зростання уваги до розвитку громадянської освіти.

Певний досвід громадянської освіти Україна має. Протягом останніх років у нашій країні вжито чимало заходів з упровадження системи громадянської освіти: випущено експериментальні підручники, які проходять апробацію, проводяться конференції та семінари. Проблеми громадянської освіти знайшли відображення в концепції дванадцятирічної освіти, національній доктрині розвитку освіти.

Розвиток системи громадянської освіти є важливою складовою перехідного процесу до стабільної демократичної системи, адже головною метою такої освіти є виховання громадянина, який цінує та готовий відстоювати ідеали свободи, демократичні цінності, права людини. Навчальні заклади різного типу і школи, у першу чергу, як осередки громадянської освіти мають сприяти розвиткові демократичної політичної культури, формуванню громадянської компетентності, політико-правових знань, гідності й відповідальності молодих людей, усвідомленню та визнанню ними демократичних принципів життя та пріоритету прав людини.

Мета громадянської освіти - сформувати особистість, якій притаманні демократична громадянська культура, усвідомлення зв'язку між індивідуальною свободою, правами людини та її громадянською відповідальністю, готовністю до компетентної участі в житті суспільства.

Зміст громадянської освіти має базуватись на основних ідеях демократичного суспільства. Він утворює систему знань, процес оволодіння якими формує в індивіда систему демократичних цінностей і громадянських умінь, навичок і звичок суспільної поведінки.

Формування змісту громадянської освіти вимагає дотримання певних підходів:

діяльнісного, суть якого зводиться до такого формування змісту громадянської освіти, щоб його засвоєння сприяло розвитку уявлень і практичних умінь успішної соціальної активності особистості;

особистісно зорієнтованого, який зумовлює центральною ідеєю громадянської освіти вважати ідею невідчуження прав людини. Людина має право вільного вибору і будує свою діяльність на основі визнання абсолютної цінності прав людини. Цей же підхід передбачає врахування вікових особливостей учнів;

конкретно-історичного, який вимагає розглядати зміст громадянської освіти як своєрідну модель конкретних вимог суспільства до підготовки індивіда до діяльності в суспільстві на конкретно-історичному етапі його розвитку.

Зміст громадянської освіти має охоплювати культурологічні, філософські, політологічні, правові, економічні та соціально-психологічні знання. Оволодіння змістом громадянської освіти сприятиме формуванню світоглядних орієнтацій особистості, її самоідентифікації та самореалізації в кожній зі сфер суспільного життя.

Завдання системи громадянської освіти полягають у становленні мотивації відповідальної участі особистості у громадянсько-політичних процесах, активної позиції щодо реалізації ідеалів і цінностей демократії в Україні. Громадянська освіта має здійснити забезпечення мінімальної функціональної громадянської освіченості людини.

Загально педагогічні та дидактичні принципи освіти повинні мати місце і в системі громадянської освіти. Змінюється лише ієрархія цих принципів, виводячи на перші місця принципи гуманізму, демократичності, зв'язку навчання з практичною діяльністю, зорієнтованості на позитивні, соціальні дії та інше.

Організаційні форми громадянської освіти можуть бути різними. З нашої точки зору, найбільш продуктивною громадянська освіта в закладах освіти буде лише тоді, коли вона буде представлена у вигляді окремого навчального предмета на тлі такої організації шкільного житті, яка би сприяла демократичній поведінці.

Спеціальний курс громадянознавства має спиратись на ті знання та навички суспільного життя, які учні отримали при вивченні інших курсів навчального плану. Це означає, що вивчатись він повинен у старших класах школи та носити інтегративний характер. Така ситуація враховуватиме і вікові особливості, і інтереси учнів.

Упровадження змісту громадянської освіти в навчальний процес може здійснюватись і через включення окремих тематичних модулів у зміст інших навчальних предметів як гуманітарного, так і природно-математичного циклів.

Ефективна громадянська освіта можлива лише за умов створення демократичного стилю діяльності всього шкільного організму.

Методи запровадження громадянської освіти у значній мірі визначаються формами її втілення. Це можуть бути лекції, семінари, тренінги, бесіди, диспути й обов'язково певним чином організована самостійна робота учнів (реферати, доповіді).

Не може бути осторонь цієї роботи (громадянська освіта) й батьківська громадськість, яка повинна оволодіти демократичними гуманістичними методами сімейного виховання.

У системі громадянського виховання одну з основних ролей відіграють механізми відповідних процесів. Серед цих процесів основними є акти комунікативної взаємодії суб'єктів навчально-виховного процесу.

Відомо, що спілкування (комунікативна взаємодія) слід розглядати як один з універсальних способів вияву групової форми буття людей, як один з необхідних елементів групової діяльності. Спілкування відображає суб'єкт-суб'єктні відносини соціальних індивідів. У спілкуванні через соціальні ролі реалізуються суспільні відносини.

Результативність спілкування визначається узгодженістю зовнішніх (організаційні форми, цілі, завдання) та внутрішніх (взаєморозуміння, психологічна сумісність партнерів) умов, умінь і навичок партнерів процесу.

Для спілкування характерними є три його складові: комунікативна, інтерактивна та перцептивна.

Комунікативна складова (сторона) передбачає обов'язковий акт обміну інформацією. Саме обміну інформацією, а не одностороннє інформування. Для навчально-виховного процесу громадянської освіти це дуже важливий факт.

Інтерактивна сторона спілкування полягає в такій організації взаємодії, при якій здійснюється обмін не лише інформацією, а й діями, учинками, що утворює систему зворотного зв'язку.

Перцептивна складова процесу спілкування вимагає такої організації обміну інформацією та вчинками, щоби внаслідок його в усіх учасників комунікативної взаємодії у свідомості утворився чіткий образ того явища, предмета чи події, які були об'єктом спілкування.

Якщо мова йде про спілкування в навчально-виховному процесі громадянської освіти, то для прогресу суспільства в цілому важливе значення має спілкування на підставі науково обґрунтованого й практично досяжного ідеалу (Громадянин), що мобілізує на його втілення у практичне життя.

Спілкування за своїм характером може бути міжособистісним, груповим, індивідуально-груповим і колективно-індивідуальним. Незалежно від характеру спілкування механізмами громадянського виховання слід вважати переконування, навіювання (сугестія), наслідування, рефлексію (саморефлексію), самонавіювання.

Переконування слід розглядати як механізм упливу, сукупність прийомів, за допомогою яких цілком певна інформація зі змісту громадянської освіти органічно вплітається у сферу громадянськості учнів, студентів, молоді. Мета такого впливу полягає в тому, щоби школярі не тільки розуміли окремі положення громадянськості, а й прийняли їх на рівні внутрішніх переконань. На наш погляд, переконування є провідним методом педагогічного впливу на громадянську сферу молоді. Разом з тим ми свідомі того, що в умовах сучасного інформаційного простору цей прийом далеко не завжди дає бажані результати.

Відомо, що учні старших класів в основі своїй часто виявляють підвищено критичне ставлення до дійсності, нігілізм та інші риси максималізму. У такій ситуації досягти бажаного впливу можна через навіювання (сугестію). Сугестія, у загальному розумінні, - це будь-який психічний вплив однієї людини на іншу (прохання, наказ, вимога), що має за мету актуалізацію або зміну певних установок, ціннісних орієнтацій чи вчинків людини, яка виступає об'єктом навіювання. Особливістю сугестії є те, що мотиваційним моментом у взаємодії індивідів виступає джерело інформації - учитель, що сприяє безконфліктному характеру прийому інформації, бо навіяне переживається як особисте, як спонукання до дії. Навіювання може бути вербальним, а може бути навіюванням дією. Суб'єктом сугестії може бути й окрема людина, і певна соціальна група.

Loading...

 
 

Цікаве