WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Освітній потенціал школи та можливості його розвитку - Реферат

Освітній потенціал школи та можливості його розвитку - Реферат

У залежності від пережитої емоції гравці поділяються на три групи. Найбільш численну складають ті, хто має негативні почуття. Вони описують їх як апатію на грані депресії, оборонну байдужність, очікування підступу, тривогу, напругу, граничну концентрацію зусилля або безсилля. Це учасники, в яких актуалізуються реальні переживання, пов'язані із ситуацією минулої чи майбутньої атестації.

Друга група нечисленна. До неї входять ті, хто спостерігав за ситуацією відсторонено. Це учасники, які перший рік працюють у школі по закінченні ВНЗ і поки не впевнені, чи назавжди вони пов'язали своє життя з педагогікою. Спокійно себе почувають і ті, хто виконував роль членів "атестаційної комісії", максимально виявляючи доброзичливість до "атестованих". Спокійні й упевнені у своїй професійній успішності педагоги та керівники.

Невелика і третя група. До неї входять і ті, хто брав участь у програванні ситуацій, і ті, хто просто спостерігав. Ці учасники визначають свій стан як "активність, "активізацію" та "готовність пробувати та діяти". Вони відчувають "радість та інтерес", "зібраність" і "відповідальність". Тривожність, яку вони відчувають, є мобілізуючою. Вона підтримує їх мотиваційну включеність як у процес гри, так і в підготовку до реальної атестації. У ході подальшого обговорення ці учасники задають роботі позитивний тон, що буває особливо помітно тоді, коли багато хто виражає сумнів у доцільності витрати сил і нервів на підготовку до атестації. Були також відзначені психотерапевтичні аспекти рольового програвання: прийняття на себе ролі члена комісії, що викликає тривогу. Одному з учасників наших занять гра нарешті дала можливість відреагувати на переживання несправедливості, що зберігалась упродовж довгого часу і була винесена з досвіду атестації минулого року.

На наступному етапі гри проводиться визначення ефективних засобів взаємодії в ситуації професійної конфронтації. Учасники опрацьовують програму дій, що сприяє успішній взаємодії під час атестації.

Одноголосно відзначено, що успішному проходженню атестації сприяють такі форми комунікативної поведінки, як: аргументованість мови, її стислість, чіткість формулювань; удалі приклади та конкретні деталі, що розкривають сутність і плодотворність проведеної фахівцем роботи; ініціативність розповіді, упевненість у собі при дотриманні комунікативних норм. Дуже важливо, щоб аргументовано про результативність та ефективність власної професійної діяльності говорив сам атестований, а не член комісії, який змушений буде захищати та вигороджувати його, якщо той розгубився.

Учасники ігрової дії обговорюють також можливості зміни ситуації, якщо вона стає несприятливою. Для цього вони відповідають на запитання приблизно такого змісту: "Як поводитись, якщо члени атестаційної комісії неуважно слухають ваші відповіді і навіть демонструють зайнятість своїми справами (щось пишуть, переговорюються між собою, перегортають папери)?", "Що говорити, якщо запитують про інформацію, що вам з якихось причин невідома?", "Що можна терміново зробити, якщо ви дозволили собі недоброзичливий тон чи незгоду, які викликали неприйняття з боку комісії?". Учасникам треба бути готовими відповідати на несподівані запитання, поставлені членами атестаційної комісії, наприклад: "Чи жартуєте ви з дітьми на уроках? Наведіть приклад удалого жарту", "Яким чином ви підвищуєте свою професійну майстерність?", "Якби ви писали дослідницьку роботу, то як би сформулювали її тему?".

Як узагальнюючу процедуру можна запропонувати учасникам побудувати "Пам'ятник учителю, який прийшов на атестацію". Цим можуть займатись кілька груп одночасно, і з'явиться можливість обговорити кілька варіантів "пам'ятників" і відповідно кілька точок зору із цього приводу. Подібна процедура, як правило, має яскраво виражений психотерапевтичний характер, оскільки дозволяє виразити всі почуття, у тому числі й на фізіологічному рівні, та сформувати цілісне ставлення до ситуації. Традиційно вважається, що "чоловічий" тип "пам'ятника" - показник сильної позиції учасників. У цьому випадку вони демонструють напір, стійкість, цілеспрямованість.

Заключна процедура гри - індивідуальне планування підготовки до атестації. Учасникам пропонується написати індивідуальний план, у якому відбити відповіді на два запитання:

що треба зробити для підготовки до атестації?;

які труднощі зустрінуться і як їх можна перебороти?

Ведучий просить висловитись на цю тему кожного, щоб розширити перелік можливих дій для всіх. Приймаючи участь у грі, педагоги роблять це охоче.

Нижче наведені розшифровані конспективні записи учасників, які повідомили про свої плани з підготовки атестації:

"Треба систематизувати матеріали й емоційно підготуватись (через мою непевність)."

"Багато чого треба. Кошмар! Жах! Треба знати конкретно, що ти хочеш сказати, і виходити зі справою. Уміння донести - у цьому 99 % успіху".

"Треба систематизувати та представити все чітко. Є досвід роботи та невеликі методичні накопичення - треба бути впевненим у собі."

"Потрібні впевненість і витримка, щоб не розгубитись при відповіді на каверзні запитання."

"Треба вміти добре аргументувати та доносити. Знадобляться витримка й ініціативність."

"Усе треба чітко уявляти. Ну, і - спокій."

"Упевненість у собі, спокій, уміння подати себе."

"Я зрозуміла, що не так страшно те, як про це кажуть."

"Треба добре аргументувати та систематизувати, знати, як подати."

"Треба змінити ставлення. Атестація - це як гра. Треба додержуватись правил гри, не порушувати їх."

"Ні на кого не можна сподіватись при підготовці до атестації - тільки на себе. До атестації варто переглянути та проаналізувати всю роботу. Труднощі можуть полягати в тому, як оформити та подати свій досвід роботи."

"Справа непроста. Багато треба зробити. У тому числі потрібно звертатися за підтримкою до інших."

На завершення гри присутні обговорюють, що дала їм участь у ній.

Як правило, усіх учасників задовольняє інформаційна сторона ігрової дії як необхідна в ситуації передатестаційної паніки у школі. Крім поінформованості з приводу самої процедури атестації гра дає можливість вивчення домагань педагогів - як обґрунтованих, так і необґрунтованих. Учасники виявили, що в ході гри "формується уявлення про те, чого всі хочуть" і в чому складається "потреба гри для педагога". Починаючим фахівцям гра допомогла "довідатись, що таке атестація: це як студентський іспит".

Деяким учасникам гра допомагає зняти зайву тривожність із приводу майбутньої атестації. Найчастіше тривожний стан пов'язаний з невизначеністю ситуації. "Ми вже пережили це", - казали одні учасники. "Гра допомагає отримати впевненість і переоцінити свої можливості", - уважали інші.

Керівники шкіл відзначають значення проведеної гри у плані як одержання досвіду самої атестації, так і освоєння нової форми роботи із психологічної підготовки шкільних учителів до атестації - "для зняття в них напруги та для розмаїтості форм роботи з педагогами". Важливий також досвід участі у грі для визначення стратегії організаційної підготовчої роботи: "Дійсно, атестація - це свого роду гра. І правила цієї гри варто не тільки вивчати та фіксувати. Їх варто створювати та вводити. Настав час ставити крапки над "і" - підбивати підсумки та проводити атестацію".

Від імені автора та ведучих гри можна сказати кілька слів про атмосферу ігрової дії: упродовж усієї гри підтримується стан захопленості справою, учасники не зауважують, як проходить друга година, відведена на гру, наприкінці її учасники відчувають поліпшення фізичного самопочуття, емоційний підйом і позитивний настрой на роботу.

Запитання для самостійної підготовки керівників до виступів на навчальних заняттях, семінарах, "круглих столах"

Що ви розумієте під освітніми досягненнями школи?

Які методи мотивування педагогічного колективу на досягнення високих професійних результатів є, з вашого погляду, найбільш діючими?

Loading...

 
 

Цікаве