WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Органи управління громадсько активними школами та їх функції - Реферат

Органи управління громадсько активними школами та їх функції - Реферат

Практично в усіх інноваційних ЗНЗ вводяться додаткові адміністративні посади, такі як: заступник директора з науково-методичної роботи, психолог, координатор проекту, диспетчер-координатор, "тьютор", науковий консультант, керівник творчої педагогічної майстерні тощо.

Творча педагогічна майстерня (ТПМ) є інноваційним структурним підрозділом у ЗНЗ і має таку структуру: координаційна рада, до якої входять директор, науковий консультант, керівник-координатор, керівники творчих динамічнх груп (ТДГ) учителів; творчі динамічні групи вчителів, які формуються за професійними інтересами.

Керівник-координатор ТМП наділений функціями оперативного управління інноваційною діяльністю в ЗНЗ: планує поточну діяльність ТПМ; формує склад ТДГ за проблемами наукового пошуку; координує їх діяльність; готує проведення науково-методичних семінарів, конференцій, творчих звітів, презентацій. Керівником-координатором ТМП може бути призначений будь-хто з членів педагогічного колективу; головне, щоб ця людина була творчою та соціально мотивованою на виконання таких додаткових функцій у своїй педагогічній діяльності.

Науковий консультант експериментального ЗНЗ, як правило є науковець. Він змінює діяльність педагогічного колективу школи та членів апарату управління школою в напрямі застосування освітніх інновацій шляхом проведення різних наукових і науково-методичних заходів: майстер-класів, тренінгів, наукових бесід, "круглих столів", аналітичних зрізів даних тощо.

Науковий консультант спільно з керівником-координатором ТМП є членами дорадчого органу управління ЗНЗ - науково-методичної ради й суттєво впливають на хід виконання інноваційного проекту чи програми, а також на її результат.

Ролі керівника ГАШ в державних і громадських органах управління

Згідно з теорією конкурентної стратегії М. Портера, конкурентоспроможний розвиток соціальних систем відбувається на основі факторів виробництва, інвестицій, інновацій чи добробуту, рушійною силою якого виступає прагнення до нововведень. Тому, важливим показником конкурентоспроможності організацій є наявність у ній інновацій, які впроваджуються чи розробляються.

Під поняттям "конкуренція" в цілому розуміють "суперництво, боротьбу за досягнення кращих результатів"; процес, учасники якого, виходячи з власних інтересів, намагаються представити на вільному ринку привабливіші від інших пропозиції, ціни, якості, умови поставки і т. п. чинники, які можуть позитивно впливати на рішення та здійснення трансакцій; процес управління перевагами для досягнення перемоги чи інших цілей у боротьбі за задоволення об'єктивних чи суб'єктивних потреб у межах законодавства чи в природних умовах.

В освіті дане поняття застосовується поки ще недостатньо, однак має місце спроба визначити рівні конкурентної спроможності закладів освіти. У зв'язку з тим, що конкуренція систем чи організацій характеризується її конкурентними перевагами, які Р. Фатхутдінов називає "ексклюзивною цінністю, якою володіє система, що надає їй привілеї перед конкурентами", то за умов раціонального управління ними (конкурентними перевагами), конкурентна здатність організації зростає.

Урахування конкурентних переваг тієї чи іншої організації надає можливість визначати її рівень конкурентної спроможності, а це, у свою чергу, забезпечує рівень результативності діяльності та рівень результативності управління нею. До конкурентних переваг соціально-педагогічних систем (у т. ч. ЗНЗ) віднесені такі: наявність чіткої структури в управлінні та визначення між її складовими механізму нормативних стосунків на демократичних засадах; визначення обмеженості інтелектуальних, матеріальних і фінансових ресурсів і ефективне їх використання; ефективне функціонування всіх ієрархічних рівнів управління (учнівського, педагогічного, адміністративного); зростання питомої ваги застосування інформаційних та телекомунікаційних технологій на основі Інтернету в навчально-виховному й управлінському процесах; пошук і утримання конкретної психолого-педагогічної інновації; розвиток міжнародної стандартизації та інтеграції; висока якість і рівень надійності наданих освітніх послуг; стабільне бюджетне і позабюджетне фінансування; значні витрати на рекламу; зростання витрат на розвиток учнів; високий рівень збереження здоров'я учнів і членів колективу. Такі конкурентні переваги мають в основному школи "нового типу": ліцеї, гімназії, колегіуми, навчально-виховні комплекси (НВК), навчально-виховні об'єднання (НВО), тобто ті, що здійснюють інноваційну діяльність. До їх числа відносяться й ГАШ.

Усередині такої організаційної структури створюються не адміністративно-бюрократичні відносини, а відносини суб'єктної комунікації, в яких кожний орієнтований на спілкування, а кожний "акт комунікації навантажений інтенціональним сенсом, установкою на іншу рівноправну свідомість". Так, наприклад, в Японії в рамках програми "Технополіс" у центрі уваги знаходиться проблема "вирощування" зразків нового способу комунікації, в якому поєднуються процеси універсалізації та соціалізації діяльності. Це досягається за рахунок більш високої концентрації комунікацій між різними науково-технічними, природознавчими, соціогуманітарними та філософсько-методологічними дисциплінами й галузями практики, зібраними в одному місці - у технополісі.

У процесі розвитку різних інноваційних регіональних програм і проектів у західних країнах виникли широко розповсюджені форми інтеграції науки і виробництва, такі, як інкубатори, технопарки, технополіси, регіони науки.

Завданням "інкубатора" є створення умов для розвитку малих інноваційних фірм, а саме: надання їм можливості стати організаційно й технологічно самостійними, фінансово стійкими, знайти своє місце на ринку. Інкубатор є початкова ланка технопарку, який, у свою чергу, створюється при науковій установі або центрі, має свою споруду та територію, і на умовах оренди розміщує наукоємні фірмі, створює умови для широкої взаємодії вчених, підприємців, виробників, управлінців, інвесторів. Технопарк за відповідних умов переростає у технополіс, а потім - у регіон науки. У технополісі, яким є місто або декілька міст, головна роль належить науковим центрам, інститутам, які розробляють нові технології, а також наукоємним виробництвам, які їх використовують.

Різні форми інтеграції науки і виробництва суттєво змінюють облік національного науково-технічного потенціалу та змісту науково-технічної політики. Виникає середовище, яке сприяє технологічним і соціально-економічним змінам, які лежать в основі суспільного прогресу.

Принципи, політика, функції та діяльність ради ГАШ

Рада ГАШ є виборчим органом і включає в себе педагогів, директора школи, представників громади й учнівського самоуправління. Робота ради узгоджується статтями 16 "Органи громадського самоврядування в освіті" та статті 17 "Самоврядування навчальних закладів" Закону України "Про Освіту" (1991), а також статті 39 "Управління та громадське самоврядування загальноосвітнього навчального закладу" Закону України "Про загальну середню освіту" (1999). Роботу ради очолює голова, який обирається членами ради. Директор школи та координатор ГАШ є одними із членів ради. Оптимальна кількість членів ради - від п'яти до одинадцяти осіб. Рада діє на основі положення про роботу ради ГАШ.

Функції ради:

Розробка та координація програм ГАШ шляхом надання допомоги координатору у здійсненні оцінки потреб громади, визначенні пріоритетних проблем і плануванні програм, спрямованих на вирішення цих проблем.

Розробка рекомендацій для інших відомств щодо вдосконалення послуг для молоді й інших вікових груп громади.

Робота як з'єднувальної ланки між представниками громади, відомствами та урядовими організаціями місцевого (регіонального) загальнодержавного рівня в інтересах розвитку ГАШ.

Забезпечення координації та мінімізації дублювання послуг у межах громади; мобілізації всіх потенційних учасників, людських і фізичних ресурсів із метою їхнього максимального використання.

Сприяння в пошуках додаткових джерел фінансування, отриманні грантів для роботи ГАШ.

Допомога координатору в розробці щорічного бюджету та відповідальність за фінансові операції ГАШ.

Надання допомоги координатору у проведенні моніторингу й оцінці ефективності програм ГАШ.

Розвиток співпраці між місцевими відомствами для поліпшення життя всіх членів громади.

Рада ГАШ є виборчим органом, до якого обираються педагоги, директор школи, координатор, представники громади й учнівського самоуправління. Основні принципи роботи ради ГАШ - добровільність, відкритість, доступність, толерантність, демократичність, партнерство, гласність, служіння громаді, задоволення її потреб ( визначаються її членами).

Loading...

 
 

Цікаве