WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Органи самоврядування у школі - Реферат

Органи самоврядування у школі - Реферат

Кращим був визнаний такий план:

І етап. Вибір теми, визначення мети, завдань, методики.

Тема: організація педагогічного процесу на оволодіння всіма учнями навчальними досягненнями на рівні Державного освітнього стандарту.

Мета: підвищення якості освіти школярів.

Завдання:

Сформулювати в педагогів школи ставлення до державного стандарту освіти на рівні сучасного педагогічного мислення.

З'ясувати, за рахунок чого досвідчені вчителі домагаються засвоєння всіма учнями навчальної програми в повному обсязі.

Визначити типові недоліки в роботі вчителів, намагатись відповісти на запитання: чому частина учнів у їхніх класах має навчальні досягнення нижче рівня Державного стандарту.

Розкрити невикористані резерви уроку, позакласної роботи в конкретних умовах школи.

Кожному вчителеві визначити заходи з освоєння учнем навчальних компетентностей на рівні не нижче Державного стандарту.

ІІ етап. Вивчення стану й можливих варіантів розгортання роботи з теми "Організаційно-педагогічні заходи".

Вивчення результатів діяльності педколективу в цілому й окремих учителів ініціативною групою, створеною за наказом директора школи. Група організує роботу з одного із двох варіантів: або хтось один на всіх уроках вивчає конкретне питання, або один вивчає питання по групі предметів і класів. Останній шлях більш раціональний, тому що одна й та сама особа отримує цілісне уявлення про досліджуваний предмет.

Анкетування й інтерв'ювання учнів, педагогів, батьків.

Проведення контрольних робіт для накопичення даних.

Аналіз результатів іспитів.

Самоаналіз і самооцінка вчителів.

Аналіз інформації про роботу вчителів, отриманий після вивчення їхньої роботи.

Морально-психологічна та теоретична підготовка колективу до обговорення теми на педраді (читання наукової та методичної літератури, ознайомлення з нормативними документами та досвідом, самоаналіз діяльності тощо).

III етап. Підготовка доповіді та проекту рішення (плану, програми, алгоритму тощо).

Програма спостереження уроків

Мета: з'ясувати, чи спрямовано процес навчання на уроці на досягнення всіма учнями рівня обов'язкової підготовки.

1. Переважний характер діяльності учнів:

репродуктивний;

частково пошуковий;

пошуковий.

2. Ступінь самостійності учнів на уроці.

3. Наявність реального психологічного контакту між учителем та учнями з низькими навчальними досягненнями.

4. "Самопочуття" на уроці учнів із низькими навчальними досягненнями, зусилля вчителя щодо залучення їх в активну пізнавальну діяльність.

5. Чи націлена робота у класі на формування в учнів із низькими навчальними досягненнями навичок самостійної роботи.

6. Рівень взаєморозуміння, взаємодовіри, співробітництва вчителя й учнів у навчальному процесі.

7. Організація взаємодії дітей у процесі навчальної діяльності.

8. Робота вчителя поза уроком з дітьми, які не засвоюють навчальну програму.

9. Характер співробітництва вчителів з батьками учнів із низькими навчальними досягненнями.

10. Відповідність навчальних компетентностей учнів вимогам навчальної програми (Державного стандарту).

11. Об'єктивність оцінювання вчителем навчальних компетентностей учнів.

Розглянемо кілька варіантів організації відкритої педагогічної ради на конкретному прикладі школи № 825 м. Москви. Педрада з теми "Шкільний патріотизм як позитивна цінність". За задумом ініціативної групи збори педагогів, школярів і батьків мали відповісти на такі запитання:

Що містить у собі таке явище, як шкільний патріотизм?

Які процеси, явища, події шкільного життя потенційно можуть сприяти формуванню в педагогів і школярів почуття шкільного патріотизму?

Що з вищезгаданого нам удається ефектно використовувати для розвитку почуття шкільного патріотизму, а з чим ще необхідно працювати? Як це робити?

У такій ситуації позицію батьків на зборах представляли педагоги, які одночасно є батькам учнів школи.

Крім зазначеного об'єднання в роботі педагогічної ради взяли участь групи:

старшокласників;

учителів, які є випускниками нашої школи;

учителів предметів математичного циклу;

учителів природничо-наукових предметів;

викладачів фізичної культури та трудового навчання;

учителів початкових класів.

Таке різноманіття робочих груп дозволило створити на педраді ситуацію багатопозиційного аналізу проблеми шкільного патріотизму.

Хід педради можна представити у вигляді послідовності етапів:

Самовизначення учасників педради щодо роботи в тій чи іншій групі.

Уведення у проблему (виступ директора школи). Роз'яснення ведучим педради (заступником директора з науково-дослідної роботи) способу роботи учасників у групах.

Внутрішньогрупове обговорення першого питання, винесеного на розгляд педради. Підсумкові виступи представників від кожної групи.

Повідомлення ведучого про результати опитування випускників школи, проведеного під час щорічного "вечора зустрічей випускників".

Необхідно відзначити той факт, що 10 % опитаних випускників не дали відповіді на поставлене запитання, що, зрозуміло, можна трактувати по-різному. І тільки один респондент явно вказав, що шкільний досвід не допомагає йому в житті.

Внутрішньогрупове обговорення другого питання, винесеного на розгляд педради. Підсумкові виступи представників від кожної групи. Перехресні запитання груп одна одній.

Обговорення групами третього питання педради. Підсумкові виступи представників від кожної групи. Перехресна групова дискусія (обмежена за часом).

Вироблення проекту рішення відкритої педагогічної ради.

Кожна група внесла свої пропозиції до проекту рішення. Вони були оброблені ініціативною групою, і через кілька днів на дошці оголошень школи з'явився текст.

Директор однієї школи розповідає, що перша педагогічна рада в щойно відкритій школі була присвячена проблемі "Шляхи демократизації школи". Була поставлена мета - дати можливість кожному вчителю виявити творчу ініціативу й відчути особисту відповідальність за результати роботи школи в цілому. Підготовка почалася з вивчення вчителями "Положення про педагогічну раду середньої загальноосвітньої школи". На семінарі директор школи розповіла, що педрада є вищим органом управління педагогічним колективом, розкрила повноваження як педради, так і зборів трудового колективу, ради освітньої установи. Акцент був зроблений на те, що педрада в їхній школі не буде виконувати інструктивно-методичну функцію, а буде відігравати керівну роль, що вона ухвалює рішення щодо основних принципових питань організації навчально-виховного процесу; рішення педради обов'язкові для виконання всіма педагогічними працівниками.

Обговорення проблеми почалось у колективі більш ніж за місяць. Бібліотека зробила добірку літератури в методичному кабінеті, була організована виставка матеріалів із досвіду роботи та періодичної преси. Керівники методичних об'єднань проінформували вчителів про педраду, що готується.

Для організації педради вибрали принцип колективного обговорення проблеми. Пропонувалось дотримуватись таких умов:

Поважне ставлення до думки кожного вчителя.

Думка кожного має бути вислухана та зафіксована в період підготовки й у ході засідання педради.

Розуміння того, що педагогічний процес складний і багатогранний, і як би він не здійснювався - поодинці, великою чи малою групою людей - не завжди гарантовано оптимальний варіант.

Готовність адміністрації й учителів винести будь-яке питання діяльності школи на колективне обговорення.

На методичних об'єднаннях заступники директора провели бесіди про те, що сучасна педагогіка вкладає в поняття "демократизація школи". Вийшла цікава розмова, досить корисна для наступного поглиблення знань педагогів із даної проблеми. Це допомогло вчителям провести самоаналіз роботи, у цьому напрямі сформувати свою власну позицію щодо демократизації школи.

До педради склалась громадська думка, що школа повинна мати своє обличчя, свій стиль, свої особливі гуманні відносини з учнями та батьками, свої традиції тощо. Бажання зрозуміле. Проти цього не було заперечень. Питання полягало в тому, щоб визначити на педраді мету, завдання, програму дій на шляху до очікуваного результату. Формою обговорення вибрали творчу регламентовану дискусію. Побоювання викликала культура запропонованої дискусії. Тому на методоб'єднаннях розглянули питання про навчання вчителів культурі дискусії. Передбачалось, що розмова буде точитись на рівних, не буде бажаючих вирікати елементарні істини, образливо висловлюватись на адресу колег, розглядати власну точку зору як істину в останній інстанції.

Loading...

 
 

Цікаве