WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Органи самоврядування у школі - Реферат

Органи самоврядування у школі - Реферат

У школах в останні роки на педрадах розглядались такі питання:

1. Рівнева диференціація уроків.

2. Розвиток творчості вчителя як одна з найважливіших умов успішного реформування школи.

3. Активізація діяльності учнів на уроці.

4. Створення виховної системи школи - досвід, пошуки, проблеми.

5. Особливості роботи школи в умовах переходу до ринкових відносин.

6. Робота з підручником на уроці.

7. Підготовка педколективу до переходу на чотирирічну початкову школу.

8. Самоосвіта педагога - найважливіший шлях підвищення педагогічної майстерності.

9. Організація навчально-виховного процесу з громадянського виховання.

10. Тимчасові освітні стандарти - орієнтир у роботі вчителів школи.

11. Розвиток платних освітніх послуг у школі.

12. Про хід реалізації програми розвитку школи - пошуки та проблеми.

13. Діяльність педагогічного колективу із засвоєння регіонального компонента змісту освіти.

14. Формування загальнолюдських цінностей у свідомості й поведінці школярів.

15. Діяльність педагогічного колективу зі зміцнення здоров'я й охорони життя дітей.

16. Стимулювання навчально-пізнавальної активності школярів.

17. Педагогічна корекція розвитку класного колективу.

18. Розвивальне навчання в початковій школі.

19. Особистісно зорієнтований підхід у початковій школі.

20. Розвиток особистості у виховній системі.

21. Вивчення прав людини в системі навчально-виховної роботи школи.

22. Дидактична гра в навчальному процесі.

23. Особистісно зорієнтована освіта.

24. Профілактика наркоманії - стан, проблеми та шляхи рішення.

25. Розвиток учнівського інтересу до предмета.

26. Групові й колективні методи роботи на уроці.

27. Формування пізнавального інтересу на уроці.

28. Критерії оцінки якості роботи вчителя.

29. Навчання учнів виконанню домашніх завдань.

30. Організація колективної творчої праці учнів.

31. Проблемне навчання.

32. Гуманізація та гуманітаризація освіти.

33. Розвиток творчості учнів на уроці.

34. Єдність дій школи та сім'ї.

35. Організація навчання іноземним мовам - загальне завдання педагогічного колективу.

36. Культура школи.

37. Становлення молодих учителів.

Деякі питання в такому формулюванні (6, 20, 22, 23, 28, 31, 32, 36 та ін.) доцільніше було б винести на конференції та семінари.

Ряд керівників у плануванні педрад орієнтувались на досвід Ломоносовської гімназії Санкт-Петербурга.

На педраду виносили такі питання:

"Освітня програма школи-гімназії - її наповнення, структура, напрацьований досвід і перспективи реалізації в навчальному році (відповідно до рішення завдання цільової програми "Освіченість")";

"Світ дитини" ("зовнішній" та "внутрішній") в умовах здійснення виховної концепції сучасної петербурзької школи";

"Розвиток професійної компетентності вчителя - можливості, механізми, проблеми";

"Школа-гімназія як розвивальна освітня система - організаційне забезпечення, змістовне наповнення, технологічна результативність";

"Удосконалювання наступності освітнього процесу як найважливіша умова його ефективної реалізації";

"Петербурзький фактор як важлива рушійна сила виховання (у сім'ї та школі)";

"Реалізація урахування особистих досягнень учнів у процесі здійснення трьох провідних освітніх програм - базової, гімназійної (на основі концепції розвитку Ломоносовської гімназії), профільної (у спеціалізованих класах старшої вікової ланки);

"Взаємозв'язок основної та додаткової освіти як обов'язкова умова вдосконалювання навчально-виховного процесу";

"Вікова педагогіка та психологія в роботі сучасної освітньої установи - школи-гімназії: актуальні проблеми, досвід, насущні перспективи".

В. Лизинський пропонує такі теми педрад, які можуть бути досить актуальними для шкіл:

"Активно-ігрові форми в навчально-виховному процесі (ігри, тренінги, практикуми)";

"Психолого-педагогічне забезпечення освітнього процесу (що потрібно знати про себе, про дітей, про батьків, про колег, про спілкування, інтереси, творчість, активізацію діяльності на уроці та після нього);

"Традиції та інновації в житті школи (за що ми любимо свою школу, чого ми чекаємо з нетерпінням, що ми дуже хотіли би змінити та що ніяк не вдається змінити)";

"Мета навчально-виховного процесу (для чого ми вчимо дітей, яких результатів ми хочемо досягти)";

"Аналіз успіхів і проблем школи, усіх і кожного в минулому навчальному році (аналізується діяльність усіх підрозділів школи, у тому числі громадських формувань)";

"Мета, завдання, ресурси та напрями діяльності освітньої установи на перспективу (рік, два, три)";

"Психолого-педагогічна атмосфера в колективі (потрібно досконально з'ясувати в письмовій та усній формі, що сприяє і що заважає педагогічному колективу досягати поставлених цілей, якщо, звичайно, вони поставлені, узгоджені та прийняті колективом)";

"Організація лабораторно-клубної самодіяльності учнів (кому та для чого все це потрібно: для "галочки", для підвищення мізерної зарплати вчителя чи для дітей і вчителів)";

"Організація позаурочної творчої діяльності учнів на різновіковій інтегративній основі";

"Педагогічний досвід - крупиці творчості";

"Оцінювання знань учнів - теорія, психологія, практика";

"Управлінські та педагогічні вимоги - зв'язок і протиріччя";

"Типи, фази й особливості уроків";

"Організація творчої діяльності на уроці" тощо.

У практиці роботи шкіл можна виділити три групи педрад: традиційні, пошуково-аналітичні, інноваційно-комбіновані. Г. Селевко за методикою підготовки та проведення педрад поряд із традиційними називає такі типи та форми: педрада-семінар, практикум, ділова гра, у формі колективної творчої праці, диспут, дискусія, консиліум, творчий звіт, презентація, конференція, аукціон, фестиваль, об'єднаний (двох чи кількох шкіл), малий (обмежений); за місцем і роллю в навчально-виховному процесі - тактичні, стратегічні, стартові (настановні), поточні (робочі), підсумкові.

За останні роки у школах педагогічні ради іноді стали проводитись у вигляді науково-практичних конференцій або педагогічних читань, на яких заслуховуються доповіді та повідомлення на наукові теми та з досвіду роботи. Такий захід має в основному навчальний характер. Це не рада педагогів, а семінар або інструктивна нарада. Педрада насамперед орган управління освітньою установою, і, відповідно, основним змістом її проведення повинні бути вироблення й ухвалення управлінського рішення, що вводиться в дію наказом директора школи.

Кожна педрада вимагає тривалої та ретельної підготовки.

Основні етапи підготовки педради

Вибір та обґрунтування проблеми для розгляду на педраді.

Створення робочих груп.

Вивчення членами робочої групи наукової та методичної літератури з проблеми.

Збір інформації про стан роботи з даної проблеми у школі.

Аналіз поточної інформації.

Підготовка доповіді та іншої інформації для педради.

Розробка проекту рішення педради.

Підготовка порядку проведення педради.

Психологічна й методична підготовка колективу для обговорення питань на педраді.

Різноманітніше стає процедура розгляду питань на педраді. Схвалення вчителів одержали педради у формі "ділової гри" та "мозкового штурму", практикується попередній розгляд питань перед педрадою на засіданні методичних об'єднань учителів. Доповіді для обговорення на педраді вчителям для ознайомлення роздруковуються та заздалегідь озвучуються. Проект рішення зборів із принципових стратегічних питань вивішують у вчительській за 10 днів до педради, перед педрадою проводяться батьківські збори, радіопередачі та бесіди для учнів із проблем, що виносяться на обговорення, випускаються тематичні стінгазети. Засідання ради перетворюється в подію в житті школи. До педрад готуються виставки з досвіду роботи, практикуються огляди навчальних кабінетів, творчі звіти вчителів тощо.

Слухачі курсів керівників шкіл на практичних заняттях розробили кілька варіантів плану підготовки педагогічної ради.

Loading...

 
 

Цікаве