WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Органи самоврядування у школі - Реферат

Органи самоврядування у школі - Реферат

Органи самоврядування у школі

Усі працівники освітньої установи становлять трудовий колектив. За останнє десятиліття видана велика кількість літератури з питань управління в системі освіти, в якій розкривається діяльність керівників, але досить мало публікацій, присвячених трудовому колективу як суб'єкту управління установою

Повноваження трудового колективу школи здійснюються загальними зборами його членів. Збори вважаються правочинними, якщо на них присутнім не менш двох третин облікового складу працівників. Там, де немає можливості вести загальні збори, можливе проведення конференції. Порядок обрання учасників конференції визначається статутом установи.

У міру демократизації процесу управління освітньою установою роль зборів трудового колективу зростає. Загальні збори трудового колективу вирішують такі завдання:

поєднують і згуртовують колектив для досягнення загальної мети, що постає перед освітньою установою (ОУ);

дають можливість вносити корективи в основні напрями розвитку установи;

оперативно мобілізують працівників на рішення практичних завдань;

знижують напруженість у встановленні та розподілі пільг працівникам;

сприяють створенню сприятливого психологічного мікроклімату в колективі;

дають можливість усім членам колективу одержувати єдину достовірну інформацію безпосередньо від адміністрації;

знижують можливість виникнення конфліктних ситуацій у колективі.

Повноваження загальних зборів трудового колективу визначені Цивільним кодексом, Кодексом законів про працю, законом "Про освіту".

У роботі загальних зборів можуть брати участь усі працівники освітньої установи.

До компетенції загальних зборів звичайно відносять такі питання:

Прийняття статуту та внесення змін до нього.

Прийняття правил внутрішнього розпорядку.

Прийняття правил внутрішнього трудового розпорядку.

Розгляд проектів усіх нормативних актів ОУ.

Розгляд проекту річного плану роботи ОУ.

Рішення питань про необхідність узгодження з адміністрацією колективної угоди, розгляд і затвердження її проекту.

Визначення переліку й порядку надання працівникам установи спеціальних пільг із фондів трудового колективу.

Визначення та регулювання форми та умов діяльності в установі громадських організацій.

Рішення інших питань відповідно до колективної угоди.

Визначення разом із засновником установи умов контракту при найманні керівника.

Участь у рішенні питань про зміну форм власності установи та ін.

У школах на зборах трудового колективу розглядались (крім перерахованих вище) такі питання:

про організацію харчування учнів у школі;

про підготовку школи до нового навчального року;

про організацію ремонту шкільного приміщення;

про вдосконалювання режиму роботи школи;

про поліпшення санітарно-гігієнічних умов у школі;

підсумки минулого навчального року й завдання на новий навчальний рік;

про програму розвитку школи;

про заходи зі зміцнення матеріально-технічної бази школи.

На жаль, деякі керівники шкіл значення загальних зборів колективу недооцінюють. Кількаразове анкетування та інтерв'ювання директорів шкіл показало, що у 15 % шкіл ані загальні збори, ані конференції трудового колективу не проводяться, у 40 % шкіл проводяться нерегулярно, у міру необхідності, і тільки у 35 % шкіл вони проводяться кілька разів на рік і на них обговорюються питання життєдіяльності, певні нормативні документи.

У ряді статутів шкіл не визначені функції трудового колективу, а в багатьох вони не відповідають трудовому законодавству. Питання, які доцільно розглядати на зборах трудового колективу, найчастіше обговорюються на педагогічній раді, на адміністративній нараді або профспілковому комітеті. У кожного з цих органів управління є свої повноваження, і підміна їх, як правило, не виправдана. На запитання: "Який орган управління у школі приймає положення про доплати, надбавки та премії?" - збори трудового колективу назвали лише 20 % відповідачів, інші вказали адміністрацію, директора, профспілковий комітет, педраду.

Педагогічна рада як орган управління

Педагогічна рада - досить важлива для кожного вчителя подія. Пригадую, з яким хвилюванням я, молодий учитель, очікував кожну педраду. Що скаже про мою роботу директор, як відгукнуться про мої уроки колеги? Про що мені сказати у своєму виступі? У 50-і роки кожна педрада, власно кажучи, була для вчителів "виховним заходом". На початку доповіді директор та його заступники відзначали успішно працюючих учителів, а потім досить різко критикувались ті, у кого були, за оцінкою адміністрації, прорахунки в роботі. Директор вимагав пояснення від учителя привселюдно. Педради проводилися за підсумками кожної навчальної чверті. Директор найчастіше безтактно сварив учителів. Після таких "обговорень" молодими педагогами було пролито чимало сліз, поки вони надбали досвід у роботі, навчилися захищати себе. Завданнями педради в ті часи було: підвищення відповідальності вчителів за результати роботи, мобілізація зусиль педагогів на виконання рішень партії та уряду, забезпечення високого рівня освіти та комуністичного виховання учнів, підготовка їх до життя та праці й суспільно корисної діяльності.

Сьогодні все це в минулому. Тепер педрада - орган колективного управління. У неї нові орієнтири, вона виконує такі функції: планово-прогностичну, мотиваційно-цільову, інформаційно-аналітичну, діагностичну, комунікативну, методичну. Г. Селевко розподілив функції педради за схемою.

Н. Єрофєєва дає таке визначення цієї форми самоврядування: "Педагогічна рада - це консиліум педагогів-професіоналів із питань навчально-виховної роботи. Це спільне рішення специфічних питань і педагогічних завдань, які постають у повсякденному житті школи".

Цікаве висловлення про педради М. Пірогова. У роботі "Про предмети суджень і дебатів педагогічних рад гімназій" він звертав увагу на необхідність єдності дій педагогів, виражав упевненість, що "наради не можуть бути істинно науковими, якщо вони не будуть чисто колегіальними та якщо всі голоси не будуть рівними".

Положення про педраду розробляється у школі та затверджується на педагогічній раді.

Головними завданнями педагогічної ради є об'єднання зусиль педагогічного колективу, спрямоване на підвищення рівня навчально-виховної роботи, упровадження у практику досягнень педагогічної науки та передового досвіду. Тільки педрада визначає кількість чи форму іспитів, переводить учнів із класу у клас, вирішує питання про допуск учнів до іспитів. Керується при цьому педагогічна рада статутом освітньої установи, "Типовим положенням про загальноосвітню установу", чинною нормативно-правовою базою Міністерства освіти і науки України.

Педрада створюється в усіх освітніх установах, де є більше трьох учителів і вихователів. До неї входить керівник (він же голова педради), його заступники, учителі, вихователі, педагоги додаткової освіти, педагог-психолог, соціальний педагог, завідувач бібліотеки, лікар, голови ради установи, піклувальної ради та батьківського комітету та інші педагогічні працівники. Секретар педради обирається з її членів.

Функції, регламент роботи, права педради, обов'язки її членів визначаються статутом освітньої установи. У деяких школах розроблені та затверджені спеціальні положення про педради.

У зв'язку з багаточисленністю деяких педколективів, складністю проведення засідання в ряді шкіл стали створювати малі педради, наділяючи їх правами педрад. Мала педрада складається з учителів, які працюють в одному з рівнів школи чи за одним циклом предметів. Ці положення відбиваються у статуті освітньої установи.

Протягом навчального року, як правило, засідання педради проводяться в міру необхідності, але не менше 4-5-ти разів. Перша педрада на початку навчального року присвячується підбиттю підсумків за минулий період і затвердженню річного плану роботи навчального закладу. Остання педрада, як правило, збирається тричі: з питанням про допуск учнів до іспитів, за підсумками іспитів за курс середньої школи, за підсумками іспитів за курс основної школи.

На засіданні педагогічної ради розглядаються проекти нормативних актів, що регулюють педагогічний процес, обговорюються підсумки навчального року, півріччя або навчальної чверті, питання відновлення та перебудови навчальної й виховної роботи, хід і результати освоєння інновацій, оволодіння вчителями сучасними педагогічними технологіями, виключення учнів зі школи, допуск учнів до іспитів і т. д.

Loading...

 
 

Цікаве