WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Організація процесу навчання в умовах полісистемної школи - Реферат

Організація процесу навчання в умовах полісистемної школи - Реферат

Визначаючи зміст розвиваючого навчання того або іншого навчального предмету в середній і старшій ланці школи, основу якого складає система теоретичних понять, та організовуючи навчальну діяльність учнів, кожен учитель повинний чітко усвідомлювати розходження між поняттями "предмет засвоєння" і "формальні визначення", що зазвичай вивчаються у традиційній школі.

Якщо в першому випадку формою, у якій засвоюється поняття, є визначений усвідомлений загальний спосіб дії, то в іншому - формою засвоєння визначення поняття виступає його словесний опис, підкріплений відповідними прикладами.

Це, у свою чергу, означає, що підручники, призначені для організації розвиваючого навчання в середніх, а потім і в старших класах, за своїм змістом і характером викладу (на відміну від тради-ційних, хоча і варіативних навчальних посібників) в основних рисах наближаються до вузівських підручників, що, природно, означає й істотне розширення кола засвоюваних знань, і не менш істотне ускладнення їх змісту.

Виділення системи теоретичних понять як центрального компоненту змісту того або іншого навчального предмета в середній і старшій ланці, на думку одного з провідних спеціалістів теорії розвиваючого навчання В. В. Репкіна, є необхідною, але недостатньою умовою досягнення основної мети другого етапу розвиваючого навчання.

Щоби забезпечити інтеріоризацію механізмів регуляції навчальної діяльності і тим самим перетворити її в індивідуальну форму навчальної активності кожного учня, у процесі навчання старшокласників повинна бути вирішена низка специфічних проблем.

Найважливішими з них варто вважати, по-перше, забезпечення умов для поступового переходу від колективно розподілених форм навчальної діяльності до її індивідуальних форм, що спирається на самостійну роботу учнів з різними джерелами навчальної інформації; по-друге, створення передумов для переходу до саморегуляції навчальної діяльності на основі самоконтролю і самооцінки її змісту, способів і результатів. Обидві зазначені вище проблеми є міждисциплінарними і можуть бути успішно вирішені тільки при поєднанні зусиль і чіткій координації роботи усіх учителів, що здійснюють розвиваюче навчання в 6-11-х класах.

Необхідними умовами переходу до індивідуальних форм навчальної діяльності є формування ефективних способів роботи з різними джерелами навчальної інформації. Тому вчителі розвиваючого навчання нашої школи, що працюють у середній ланці, активно використовують на уроках різноманітні тексти, формули, графіки, карти і т. п.).

Велике значення має і зміна самих форм організації навчального процесу для підліткового і старшого шкільного віку. Якщо формою, що забезпечує постановку навчальної задачі, аналіз і оцінку результатів рішення в класах середньої ланки як і раніше залишається колективний діалог, то процес вирішення самої навчальної задачі (особливо в старшій ланці школи) приймає усе більш яскраво виражений характер самостійної роботи учнів.

Спочатку вона більш ефективна в тому випадку, коли учні вирішують навчальну задачу в групах по 4-6 чоловік. В міру освоєння школярами способів цієї роботи створюються передумови для її індивідуалізації. З цього моменту освоєння нового матеріалу фактично переноситься на самостійну роботу учнів поза класом, а уроки усе більш наближаються за своїм типом до семінарських занять, на яких обговорюються і колективно оцінюються результати самостійної навчальної роботи кожного учня.

Поряд із створенням умов для продовження обраного шляху навчання підлітків і старшокласників у тій або іншій освітній системі (системи розвиваючого навчання Ельконіна-Давидова або вільної педагогіки Л. Н. Толстого), неможливо не враховувати специфіку віку, що повинно знайти своє відображення в організації всього навчального життя підлітка.

Психолог, що займався дослідженнями специфіки кожної вікової групи, автор вікової періодизації Д. Б. Ельконін в одній зі своїх робіт відзначав, що "є підстави припускати, що саме на початку підліткового віку діти є сензитивними до переходу в навчальній діяльності на новий, більш високий рівень, коли для підлітка розкривається зміст навчальної діяльності як діяльності щодо самоосвіти і самовдосконалення". Таким чином, на-вчання в підлітків здобуває на даному етапі яскраво виражений особистісний зміст. Навчальна діяльність робить певний "поворот" від спрямованості на оточення до спрямованості на самого себе.

Л. С. Виготський відзначав два новотвори цього періоду - розвиток рефлексії і на її основі самосвідомості. "Розвиток рефлексії в цьому віці, - писав він, - не обмежується тільки внутрішніми змінами самої особистості, у зв'язку з виникненням самосвідомості підлітка стає можливим більш глибоке й широке розуміння інших людей". Сфера життя і спілкування стає для підлітка надзвичайно важливою і особистісно дуже значимою.

У цьому віці починається період руйнування і відмирання старих інтересів і період дозрівання нової біологічної основи, на якій згодом розвиваються нові інтереси.

Л. С. Виготський виділяв такі основні групи інтересів (домінанти).

"Езопова" домінанта - інтерес підлітків до власної особистості.

Домінанта "даличини" - установка підлітка на великі масштаби, що для нього набагато більш суб'єктивні, прийнятні, чим ближні, поточні, сьогоднішні.

Домінанта "зусилля" - тяга підлітка до опору, подоланню, вольових напружень, що проявляються в упертості, хуліганстві, боротьбі проти авторитетів.

Домінанта "романтики" - прагнення підлітка до невідомого, ризикованого.

Виходячи з основних особливостей підліткового віку, а також загальної ідеї школи "Еврика-розвиток", пов'язаної з індивідуальною освітньою траєкторією школяра, перед нами виникла реальна задача розширення освітньої діяльності підлітків, а потім і старшокласників, за рахунок спеціальної переорганізації як навчального, так і позаучбового простору, а також пошук нових "синтезуючих" форм. Однією з таких, знайдених нами "синтетичних" форм об'єднання навчального і позаучбового простору (за навчальними паралелями) у середній школі став День вільного розкладу.

Цей день організовується на підставі індивідуального розкладу, що складається кожним учнем нашої школи з 5-го по 9-й клас. Вибір конкретних уроків здійснюється, виходячи з реальних умов і можливостей школи в даному навчальному році. Але із самого початку для педагогічного колективу принципово існує установка на максимально можливу розмаїтість різних курсів.

Перед відкриттям Дня вільного розкладу (який потім проводиться раз на тиждень протягом усього навчального року) відбувається презентація всіх представлених у даному навчальному році курсів. Кожен викладач викладає короткий зміст свого курсу, основні способи організації роботи з учнями.

Школярі дуже активно беруть участь в презентації, задають багато уточнюючих питань. Фактично в цей момент багато підлітків уперше зустрічаються з новим уявленням іншого способу навчання, ніж того з яким вони постійно зіштовхувалися на уроках, навчаючись в рамках тієї або іншої освітньої системи. Таким чином, кожен школяр, обираючи курси, що сподобалися йому, (і тим самим складаючи собі індивідуальний розклад), робить досить "подвійний" вибір: щодо предметного матеріалу і щодо базового способу навчання.

Ця ситуація вибору повторюється кожну чверть (у школі ми цю ситуацію називаємо Юр'євим днем), де щоразу учень може створити абсолютно новий для себе розклад.

За допомогою створення такої нової навчально-позаурочної форми в середній школі в учнів з'являються реальні "пробні простори" (за Б. Д. Ельконіним), що відповідають специфічним потребам підліткового і старшого шкільного віку: прагненню до спілкування з товаришами поза межами класу, інтересу до пошуково-дослідницьких форм роботи тощо.

З іншого боку, дослідження динаміки інтересів кожного школяра протягом п'яти років шляхом впровадження Дня вільного розкладу дає надзвичайно важливий інформаційний матеріал, використаний нами поспіль в умовах старшої школи, коли учні починають, поряд із процесом навчання, вести власні дослідження і робити проекти в тій або іншій предметній області.

Loading...

 
 

Цікаве