WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Організація процесу навчання в умовах полісистемної школи - Реферат

Організація процесу навчання в умовах полісистемної школи - Реферат

Організація процесу навчання в умовах полісистемної школи

Процес навчання в будь-якій інноваційній школі вибудовується, з одного боку, спираючись на основні теоретичні положення дидактики, а з іншого, відповідно до тієї основної ідеї, що розробляє інноваційна школа

інновації, проаналізуємо більш докладно основну проблему, що розробляється сьогодні в умовах інноваційної школи (школи-лабораторії) "Еврика-розвиток" і щодо якої задається визначена, адекватна змістові розроблювальної проблеми, організація процесу навчання.

Давши в попередніх розділах характеристику цілей інноваційної освіти, ми вже докладно обговорювали специфіку сучасного соціального контексту і, зокрема, актуальність у пошуку нових підходів індивідуалізації освіти, пов'язаних із динамічним характером сучасного суспільства.

В останні роки з боку батьків спостерігається стійке суспільне замовлення на різнорідність змісту освіти і розширення ринку освітніх послуг. Набір навчальних предметів, що батьки і діти хотіли б освоювати в школі, є дуже різнобічним. Це, у свою чергу, вимагає пошуку більш гнучкої системи організації змісту освіти і відповідній цій ідеї організації процесу навчання.

Сучасна школа (як соціальний інститут) намагається відповідати на всі ці запити. Ми вже відзначали раніше, що велике значення для розвитку освіти відіграє організація різних ліцеїв, гімназій, спеціалізованих шкіл. Такі школи розраховані на певну групу дітей, здатних засвоїти досить насичений обсяг навчального навантаження. З іншого боку, для дітей, які мають труднощі в навчанні, створюються компенсаторні й корегуючі класи. Але всі ці школи можна назвати школами закритого типу, тому що вони мають споконвічно визначені тверді вимоги до всіх дітей, які зараховуються до даних освітніх установ.

Поряд із цим існує (і з кожним роком збільшується) суспільне замовлення, і насамперед з боку батьків, на навчання дітей в освітніх установах відкритого типу, де дитина одержує можливість взаємодії з різними групами дітей, незалежно від їхнього загального рівня здібностей, профільних інтересів, різного соціального статусу тощо.

Такі школи випускають у життя людей, які вміють увійти у ситуацію комунікації з будь-якою людиною, готових до соціального партнерства, гнучких, співчутливих. Така різнорідність у складі учнів відповідно вимагає збереження індивідуального темпу освоєння змісту освіти, темпу, адекватного психічному, соматичному й емоційному станові кожного учня.

Школа "Еврика-розвиток" із самого початку мислила себе школою відкритого типу і, реалізуючи у своєму освітньому просторі принцип полісистемності, підійшла до формулювання своєї головної концептуальної ідеї - ідеї вибору освітньої траєкторії.

Як ми вже неодноразово відзначали, характеризуючи процеси соціалізації й індивідуалізації, під освітою, на відміну від процесу навчання, нами розуміється процес побудови дитиною свого образа.

Ми виявили, що умовою для успішного перебігу цього процесу є широкий спектр можливостей індивідуалізації навчання, розширення учбово-освітнього простору, підбір самою дитиною індивідуальних способів роботи з предметним матеріалом, створення можливості вибору способів і стилю комунікації, темпу навчання.

Під ключовим поняттям нашої концепції "вибір індивідуальної освітньої траєкторії" ми маємо на увазі насамперед створення спеціальних педагогічних умов для можливості вибору способів навчання у визначеній педагогічній системі, різних форм і методів навчання, видів учбово-освітньої діяльності.

Створення спеціальних умов призводить до формування таких культурних якостей особистості, як здатність до самоорганізації та самоосвіти, аналітичного та творчого відношення до дійсності при збереженні самобутності й адекватному використанні власної індивідуальності.

Умови реалізації ідеї вибору індивідуальної освітньої програми, що розробляються школою останні кілька років, пов'язані для нас, насамперед, із принциповими теоретичними розробками на рівні філософії освіти, з новим науково-методичним забезпеченням і спеціальною організацією (у контексті освітньої траєкторії) процесу навчання на різних ступенях шкільної вікової періодизації.

Організація процесу навчання у "стартовій" школі

У самій молодшій віковій групі школярів від 3 до 6 років (так званій "стартовій" школі) організація освітнього простору прямо пов'язана з реалізацією ідеї полісистемної школи як школи, спрямованої на створення освітніх систем із метою виховування культурної потреби вибору системи навчання з боку учнів, учителів і батьків і дослідження умов реалізації цих потреб у двох різних педагогічних орієнтаціях: діяльнісної і вільної.

Погоджуючись із філософським трактуванням освіти як процесу трансляції культури, ми окремо вивчали питання про позиції учня стосовно цього процесу. Залежно від його вибору ми виділили три типи освітніх систем:

освітні системи, що вважають дитину об'єктом стосовно процесу трансляції культури. І в цьому змісті "культурність" зростаючої людини цілком залежить від засобів й потужності самого процесу трансляції;

вільні школи, що сприймають дитину переважно творцем культури й у цьому змісті намагаються відгородити її деякою мірою від зовнішнього впливу культури до тої пори, поки учень не розкриє свій внутрішній культурний потенціал;

велика кількість освітніх систем, що вирішують протягом усього історичного шляху свого існування питання про співвідношення зовнішнього (привнесеного) і внутрішнього (індивідуального) в процесі розвитку людини. З цього погляду, наприклад, дитина, будучи об'єктом щодо принципово нової для нього "об'єктної" сторони знання, у той же час виявляє свій власний спосіб осмислення навколишнього світу. Коли ми говоримо про реалізацію тієї або іншої освітньої системи, ми не можемо уникнути питання про тотальність освітнього підходу стосовно кожної конкретної дитини.

Розуміючи принципову непізнаваність людини взагалі, ми все-таки починаємо уявляти дитину об'єктом даного підходу і тим самим створюємо уявлення про неї. Питання про адекватність освітньої системи конкретній реальній дитині підмінюється питанням про адекватність дитини існуючій освітній системі, що, у свою чергу, породжує оціночні судження про успішність і неуспішність процесу навчання.

Підхід до рішення цієї проблеми, на наш погляд, лежить, з одного боку, у створенні реального різноманіття освітніх систем (реалізація принципу полісистемності), а з іншого, у способах перебування кожної конкретної дитини в адекватній освітній системі. Мова йде про дотепер ще дуже слабко розроблену проблему логічного й образного підходів в освоєнні світогляду особистості.

Кожна освітня система теоретично претендує на роботу з усіма дітьми, але емпіричні факти щоденної педагогічної роботи в нашій стартовій школі "Еврика-розвиток" з дітьми від 3-х до 6-ти років показують, що деякі діти споконвічно діаметрально по-різному реалізують властиві їм пізнавальні інтереси. Представимо для наступного аналізу фрагменти зі спостережень учителів стартової школи.

Під час знайомства з новими іграшками, як правило, виникають дві типові ситуації, які описані в робочих записах педагогів стартової школи "Еврика-розвиток":

"Антону потрібно розібрати нову ляльку, подивитися, як вона улаштована, з'ясувати, як у неї працює "механізм плачу". Якщо почати йому пояснювати, що відкручувати голову ляльці не можна, що "їй боляче", він подивиться на вас широко розкритими очима, дивуючись вашій наївності. У свої три роки він уже прекрасно знає, що лялька зроблена з пластмаси, тому їй не може бути боляче, а після свого дослідження він одразу ж пригвинтить їй голову назад. Так що не треба переживати: усе буде у повному порядку".

Дослідження закордонних психологів останніх років показали: якщо таким дітям-"конструкторам" забороняти ламати (у розумінні дорослих) і досліджувати (у їх, дитячому, розумінні) іграшки й предмети, тоді штучно стримується їхній інтелектуальний розвиток.

"Дівчинка Оленка - тиха, спо-кійна, мрійлива. Вона, побачивши нову ляльку, радіє їй немов новій подружці. Бере її за руку, показує свої улюблені місця: ігротеку, спортивний куточок тощо. Дівчинка цілий день розмовляє з лялькою, а збираючись додому, шепоче їй на вухо: "До побачення. Я тобі завтра що-небудь смачненьке принесу". Що це? Хіба п'ятирічна дівчинка не розуміє, що перед нею просто лялька? Насправді, Оленка також реалізувала свій пізнавальний інтерес стосовно нової іграшки, але зробила це абсолютно іншим способом, ніж Антон...".

Ці замальовки з натури дуже добре відбивають ситуації, що постійно виникають у педагогічній практиці. За три роки роботи з дітьми в стартовій школі нами постійно фіксувалися різні способи пізнання (що тяжіють до логічного або образного), які проявляються дітьми у віці трьох років під час пізнавальної діяльності.

Loading...

 
 

Цікаве