WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Організація евристичного навчання - Реферат

Організація евристичного навчання - Реферат

Організація евристичного навчання

Мета евристичного навчання полягає в тому, щоби дати учням можливість творити знання, створювати освітню продукцію з усіх навчальних предметів, навчити їх самостійно вирішувати проблеми, які при цьому виникають

Забезпечити досягнення цієї мети допомагає такий принцип: з усіх питань навчальної програми учні можуть створювати свої аналоги. Вони можуть визначити індивідуальний зміст занять із предмета, поставити цілі, відібрати теми, спланувати, проконтролювати й оцінити свою роботу. Чим вищий ступінь включення учнів у конструювання власної освіти забезпечує вчитель, тим повніше виявляється їх індивідуальна самореалізація.

традиційному навчанні вчитель "дає" матеріал предметів, повідомляє "знання", викладає правила та закони, а діти їх засвоюють. Уважається, що збільшення знань, як особистих, так і загальнолюдських, можливе тільки після ознайомлення з уже наявними. В евристичному навчанні з будь-якого важливого питання учні зазвичай викладають свою думку, судження або припущення. Для цього їм пропонується реальний значущий об'єкт (природне явище, історична подія, матеріал для конструювання тощо), а не готові знання про нього. Наприклад, вивчаючи склад речення, учні конструюють своє правило його побудови; вирішуючи задачу, знаходять способи її рішення; вивчаючи поняття чи явище, пропонують своє визначення або пояснення.

З дитячими версіями та судженнями вчитель працює як з особливим особистісним змістом освіти, допомагає учням оформити та виразити свою думку. Особлива увага приділяється неординарним, нестандартним судженням і роботам. Учні за допомогою вчителя уважно аналізують продукцію своїх однокласників, ставляться до неї критично, але доброзичливо.

Отримані учнями продукти діяльності (гіпотеза, твір, виріб тощо) співставляються з культурно-історичними аналогами. Кожний учень переосмислює, добудовує або драматизує свій первинний результат. Відбувається особистісне освітнє зростання учня (його знань, почуттів, здібностей, досвіду), створюється відповідна продукція. Результатом даного етапу навчання є, з одного боку, особистісний розвиток і продукція самих учнів, з іншого - засвоєння й особистісна оцінка ними загальноприйнятих досягнень людства, у тому числі й освітніх стандартів.

Завершує цикл евристичного навчання рефлексія - усвідомлення учнями способів власної діяльності, фіксація досягнутих освітніх результатів. Рефлексія виявляє "сухий залишок" діяльності, позначає усвідомлені дітьми освітні результати, виявляє проблеми, які при цьому виникли. Результат діяльності учня виступає не тільки особистісним, а й у певному сенсі загальнокультурним зростанням, а учень включається в культурно-історичні процеси в якості їх повноправного учасника. Учню немає потреби перевідкривати всі знання та досвід людства. Але головні питання буття та фундаментальні проблеми досліджуваних курсів первинно починають вирішуватись в особистій діяльності учня.

Творчість - завжди вихід за рамки, зміна існуючих знань, розуміння, норм, створення нового змісту, не включеного попередньо до програми засвоєння. Тому в евристичному навчанні контролю підлягає не стільки ступінь засвоєння готових знань, скільки творче відхилення від них. Основний критерій оцінки - особистісне зростання учня, порівняння його із самим собою за певний період навчання. Перевірці й оцінці, а також само- та взаємооцінці підлягають: а) розвиток особистісних якостей учня, б) його творчі досягнення з досліджуваних предметів, в) рівень засвоєння та випередження освітніх стандартів.

Межі застосування дидактичної евристики визначаються конкретним учителем, батьком або школою, котрі вибирають орієнтацію на розвиток обдарованості учнів і продуктивний тип освіти. Самі учні, як правило, із задоволенням сприймають можливість творчого самовираження, досягаючи та перекриваючи при цьому загальноприйняті освітні нормативи.

Форми та методи евристичного навчання. Варто відрізняти форми та методи евристичного навчання від евристичних форм і методів навчання. Евристичні форми та методи навчання забезпечують створення учнями нових для них освітніх продуктів у досліджуваних предметах чи освітніх галузях. Форми та методи евристичного навчання являють собою більш широку групу дидактичних засобів, оскільки вони спрямовані не тільки на створення учнями освітньої продукції з предметів, а й на підготовчу та супровідну творчості роботу; її планування, оцінку, контроль, рефлексію, засвоєння базового змісту освіти.

Спочатку перед нами стояла задача розробки евристичних форм і методів навчання як доповнення до традиційних форм і методів. Однак незабаром стало ясно, що нарощування додаткового обсягу загальноосвітнього процесу неможливе при збереженні традиційних форм і методів навчання. Чи можна здійснювати повну базову освіту школярів на основі їхньої творчої діяльності та власних досліджень? Як допомогти учням виявити й усвідомити їх "приховане знання", перевести його у сферу актуального освітнього зростання при вивченні традиційних навчальних питань і тем?

Пошук рішення цих проблем привів нас до таких організаційних напрямів вирішення зазначених питань:

рішення учнями реальних проблем досліджуваної науки в усьому її різноманітті;

створення учнями творів у всіх освітніх галузях - у словесних жанрах, математичних розділах, біологічних сферах тощо;

організація учнями разом з учителем власної освітньої діяльності, що підкоряється евристичним технологіям, але відноситься до традиційних навчальних предметів.

Апробування даних напрямів підтвердило їх ефективність у творчому рішенні традиційних освітніх задач, у синтезі евристичного начала та звичайного змісту навчальних предметів. В евристичному навчанні стали успішно застосовуватись форми та методи занять, розроблені для навчання обдарованих дітей, - методи "збагачення навчання", коректуючі, розвивальні та інтегровані програми, літні та зимові школи, менторство й ін.

Форми та методи евристичного навчання доповнюються відповідними засобами. До них відносяться матеріальні засоби - евристичні посібники, освітні програми та документи, пам'ятки й алгоритми, комп'ютерні програмні продукти, електронні підручники, творчі освітні продукти учнів та ін.; ідеальні знаннєво-діяльнісні засоби - техніки та технології евристичного навчання, культурно-історичні аналоги, навчальні курси й метапредмети, способи учнівської евристичної діяльності, які застосовує вчитель.

Практична реалізація дидактичних основ евристичного навчання виробляється вчителем за допомогою конкретних форм, методів, прийомів і засобів, відбір і розробка яких - необхідна умова успіху. У результаті рішення даної задачі отримано три групи дидактичних результатів:

відібрані й систематизовані форми та методи навчання з числа тих, котрі вже розроблені в дидактиці, наприклад, евристична бесіда;

модифіковані форми та методи, отримані шляхом евристичної трансформації відомих форм і методів, наприклад, евристичний урок;

розроблені принципово нові форми та методи евристичного навчання, що мають особливий зміст і сенс, наприклад, евристичне занурення чи евристична олімпіада.

Перша група - найбільш численна, до неї входить майже весь наявний дидактичний арсенал. Як уже згадувалось, евристичне навчання містить у собі репродуктивні форми та методи навчання, що забезпечують умови для створення учнями освітньої продукції. Друга та третя групи відбивають новизну та практичну значущість даного дослідження.

Відкриті евристичні завдання. Ключову роль в організації евристичного навчання відіграють відкриті завдання, спрямовані на розвиток евристичних якостей особистості учнів. Досвід показує, що саме від змісту сформульованого завдання залежить рівень творчої самореалізації учнів. Якщо завдання звучить сухо чи незрозуміло, "не зачіпає" дітей, відчужене від їхнього особистого досвіду або від реальної проблематики вихідної науки, то шансів на якісний результат мало. І навпаки, якщо завдання пропонується дітям відповідно до їхніх потреб і попередньої мотивованої діяльності, якщо в завданні немає "загравання" з дитячим інтересом, а є дійсно "жива" проблема чи задача, якщо її рішення неочевидне навіть для вчителя, таке завдання здатне повести за собою весь хід уроку, поступово вибудовуючи його за внутрішньою логікою позначеної проблеми.

Loading...

 
 

Цікаве