WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Організація дослідницької роботи вчителів в умовах діяльності інноваційної школи - Реферат

Організація дослідницької роботи вчителів в умовах діяльності інноваційної школи - Реферат

Таким чином, сам навчальний процес, що розвертається в інноваційній школі і проектній дослідницькій орієнтації, вимагає наявності в педагога дослідницької позиції. Фактично педагоги починають сполучати два типи діяльності і формувати нову для шкільної практики позицію - позицію педагога-дослідника.

Особливістю школи дослідницької орієнтації (школи-лабораторії) є наявність дослідницького процесу як пріоритетного в масштабі всієї школи. Тому, якщо педагогічний колектив самовизначається щодо створення школи-лабораторії, то задачею управлінської команди стає створення спеціальних умов для запуску і розгортання саме дослідницької роботи в школі.

Усі етапи організації дослідницької роботи почали розвертатися в нашій школі в перші два-три роки її існування. Спочатку стихійно, а потім усе більш планомірно стали складатися усередині шкільних педагогічних майстерень проблемні семінари, на яких обговорювалися невирішені теоретичні питання різних освітніх систем, представлялися робочі результати проведених у школі локальних досліджень. У той же час організовувалися загальношкільні педагогічні семінари, на яких розвивалася сама ідея полісистемності, обговорювалися різні форми її реалізації в шкільній практиці, а пізніше відбувалася поступова переорієнтація педагогічного колективу на нову, що стала найбільш значимою, задачу - побудову індивідуальної освітньої траєкторії учнями.

Перед управлінською командою нашої школи, що вже усвідомлювала себе як школа-лабораторія, постала задача: знайти відповідні організаційні форми, у яких могла б розвертатися дослідницька діяльність педагогів протягом усього навчального року.

За п'ять років роботи в школі ми випробували різні форми організації, змінювали їх, пристосовували до вимог кожного етапу становлення школи. На сьогоднішній день у нас склалася певна система організації дослідницької роботи в школі.

На початку навчального року кожен учитель, спираючись на власний дослідницький і методичний досвід попереднього року, продовжує вже почату раніше тему педагогічного дослідження або заявляє нову. Спочатку теми педагогічних досліджень більшості вчителів були дуже локальними і стосувалися в основному конкретних методичних прийомів викладання в рамках тієї або іншої освітньої системи. Але в міру того, як поглиблювався професійний дослідницький інтерес учителя, теми його педагогічних досліджень ставали усе більш узагальненими і починали торкатися проблем загального змісту освіти й організації предметного матеріалу.

Іноді ці теми навіть починали "страждати глобалізмом", зовсім відриваючись від фактичного предметного рівня шкільної практики, але періодичне обговорення кожної теми, заявленої педагогом нашої школи на засіданнях методичних груп, дозволяло вчителям скорегувати тематику і напрямок методичної дослідницької роботи.

На сьогоднішній день у нашій школі існує об'єднаний фонд додаткових методичних годин, що розподіляється по різних методичних групах (традиційно ці групи називаються методоб'єднаннями) відповідно до кількості навчальних годин з даного предмету. Кожна методична група сама вирішує, як розпорядитися цим фондом і розподіляє методичні години залежно від важливості тієї або іншої дослідницької роботи вчителя для "просування" усього методоб'єднання.

Спочатку вчителі намагалися не скривдити один одного і поділяли порівну кількість усіх методичних годин (при рівному навчальному навантаженні). Але поступово колектив кожної методичної групи почав бачити власні пріоритети і диференціювати різні методичні заявки, пропоновані вчителями.

Стала можливим, наприклад, поява такої ситуації, коли абсолютно весь фонд методичних годин загальним рішенням методичного об'єднання передавався одному вчителеві, тому що його дослідницька робота визнавалася для всієї групи найбільш важливою і змістовною. А цей учитель, маючи тепер реальну підтримку у фінансуванні, міг на якийсь час знизити навчальне навантаження, щоби завершити необхідне для всієї методичної групи дослідження і представити остаточні результати.

Одним із найбільш обговорюваних на адміністративних нарадах питань протягом довгого часу було питання про об'єктивність оцінки педагогічних досліджень з боку методичних груп. Результатом цих обговорень став висновок про неможливість виділення безумовно об'єктивних критеріїв стосовно педагогічних досліджень, що представляється на засіданнях різних методоб'єднань. Дослідницькі роботи усередині школи завжди будуть оцінюватися суб'єктивно залежно від рівня професійної компетентності певної методичної групи.

У зв'язку з цією виявленою ситуацією управлінській групі школи необхідно було розробити додатковий механізм існування самостійної дослідницької роботи поза тісним зв'язком з методичними групами. Так з'явився в школі напрямок індивідуальних дослідницьких робіт.

Ці роботи, як правило, мають більш загальний (рамковий) характер досліджень і тому не можуть бути розглянуті ні на засіданнях методоб'єднань, ні на кафедрах, що поєднують учителів різних предметів, які працюють в одній освітній системі.

Учителі, що заявляють дослідницьку роботу такого роду, представляють її на науково-методичній раді школи. На них обговорюються тема дослідження, робоча гіпотеза і план дослідницької роботи на півроку, після чого приймається рішення про затвердження даної теми і початку її фінансування.

Таким чином, протягом першого півріччя (з жовтня по січень) відповідно до індивідуальних планів учителів розвертаються конкретні дослідження, що обговорюються (залежності від проблематики досліджень) або на засіданнях методичних груп, або на кафедрах, або на відкритих проблемних семінарах, які може заявити кожен учитель, зібравши зацікавлених у своїй проблемі педагогів. Ці обговорення допомагають учителям просуватися у своїй дослідницькій роботі, поглиблювати й обґрунтовувати власні припущення. Протягом першого півріччя кожен учитель може пройти 1-2 такі обговорення щодо теми свого дослідження.

Щорічно в лютому в школі проводиться зустріч науково-методичної ради з колективами методичних груп і кафедр. Метою цієї зустрічі є, з одного боку, інформування ради про підсумки обговорення дослідницьких і методичних робіт педагогів на кафедрах і в методичних об'єднаннях, а з іншого - надання можливої допомоги і корегування дослідницьких і методичних робіт на друге півріччя.

Наш досвід роботи показав, що при розгляді результатів піврічної дослідницької роботи педагога можуть виникнути різні ситуації.

Наприклад, після декількох обговорень своєї роботи на проблемних семінарах методичного об'єднання або набору визначеного фактичного матеріалу педагог може почати сприймати своє дослідження трохи інакше, під іншим кутом зору. Тоді можлива зміна назви теми, а іноді й усієї програми дослідження.

А може трапитися так, що дослідження, узагалі, зайшло в "у глухий кут" і необхідна перерва в роботі, щоб осмислити цю ситуацію і зрозуміти, у зв'язку з чим виникли проблеми. У будь-якому випадку в лютому в кожного педагога школи з'являється реальна можливість ще раз обговорити тему своєї дослідницької або методичної роботи на науково-методичній раді і скорегувати, якщо це необхідно, тему свого дослідження.

Ще одна реальна можливість, що існує в кожного педагога нашої школи - це філософсько-методологічна підтримка його дослідницької роботи. Ті вчителі, що проводять рамкові дослідження або мають глибокі теоретичні наробки у своїй дослідницькій роботі, можуть представити свої дослідження для обговорення на філолофсько-методологічному семінарі. Сам жанр семінару припускає обговорення з учасниками, у першу чергу, не фактичного матеріалу або задач дослідження, а пророблення основ того або іншого твердження, що стало робочою гіпотезою даної дослідницької роботи.

В другому півріччі навчального року (з лютого по травень) продовжується дослідницька робота педагогів за вже скорегованими планами. Паралельно з цим починається консультаційна робота редактора збірника (як правило, це один зі співробітників працюючої в школі філософської групи) з написання статей.

Кожен учитель, що заявив методичну або дослідницьку тему на даний навчальний рік, здає письмовий звіт про результати своєї річної роботи. Цей текст надається у вигляді короткого аналізу напрацьованого за рік матеріалу з обраної теми і наробки перспективних задач для наступного кроку або у вигляді рефлексивного повідомлення про стан свого дослідження. За допомогою групових і індивідуальних консультацій редактор збірника починає більш докладно працювати з тими текстами, які потім ввійдуть у щорічний збірник наукових публікацій школи.

Матеріал усіх цих річних звітів представляється педагогами для загального обговорення на загальношкільній науково-практичній конференції, якою зазвичай закінчується кожний навчальний рік у школі. Конференція проходить протягом двох днів, і на ній обговорюються базові і стендові доповіді по всіх методичних і дослідницьких роботах учителів, що розверталися в школі протягом усього навчального року.

У базових доповідях обговорюються результати дослідницьких робіт педагогів школи. У нашому випадку такими роботами спочатку були дослідження, присвячені реалізації принципу полісистемності в умовах школи, а пізніше - дослідження, що розробляють принципи розробки індивідуальної освітньої траєкторії учнями і побудову забезпечуючих цей процес тьюторских програм. Всі інші дослідницькі й методичні роботи вчителів представляються на конференції у вигляді стендових доповідей.

На шкільних науково-практичних конференціях крім педагогів завжди бувають старшокласники, батьки і гості школи.

У ці дні представляється фактично вся панорама дослідницької діяльності школи-лабораторії за рік. За рахунок базових доповідей і аналізу наукової роботи школи, який представляє науковий керівник у ході конференції, поглиблюються загальні пріоритетні напрямки дослідницької роботи і перспективні задачі на наступний навчальний рік. Вони служать орієнтирами у визначенні значимості того або іншого дослідження під час обговорення заявок на наступний рік у методичних групах на кафедрах, науково-методичній раді школи.

Таким чином, у даному розділі представлений механізм запуску, пов'язаний з розгортанням принципу полісистемності, і реальна організація дослідницької роботи вчителів протягом усього навчального року на прикладі інноваційної школи "Еврика-розвиток" відповідно до виділених в нашому дослідженні етапів:

створення педагогічних майстерень з освоєння культурних освітніх систем;

виникнення проблемних семінарів у рамках педагогічних майстерень;

організація проблемних семінарів у полісистемному просторі.

Loading...

 
 

Цікаве