WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Організаційні моделі школи - Реферат

Організаційні моделі школи - Реферат

Достоїнства: сприятлива психологічна атмосфера.

Недоліки: невисокий рівень предметного викладання.

Школа, що розвиває

Мета й очікуваний результат діяльності: досягнення розвиваючого ефекту за допомогою оптимізації навчальних засобів. Спрямованість діяльності - на високу готовність дітей до самоосвіти.

Засоби досягнення мети: навчальна діяльність дослідницько-пошукового типу. Використання нетрадиційних методів навчання. Перевага дискусійного методу навчання, при якому цінується власна думка дитини. Більша увага приділяється процесу та способу отримання навчальної інформації, ніж перевірці результату та сформованості конкретних навчальних компетенцій.

Критерії підбору кадрів: уміння спілкуватися з дітьми. Використання нетрадиційних методів. Творчий підхід до педагогічної роботи.

Достоїнства: висока якість освіти, освоєння способів самоосвіти.

Недоліки: самостійність як особистісна характеристика, що викликає міжособистісні проблеми при переході в інше освітнє середовище.

Школа, що виховує

Мета й очікуваний результат діяльності: соціальна адаптація учнів та їх підготовка до самостійного просоціально орієнтованого життя в дорослому співтоваристві. Спрямованість педагогічної діяльності - на досягнення зовнішньої вихованості учнів та їх високий ідеологічний рівень (патріотизм, знання історії краю, любов до землі, шанування батьків і національних традицій тощо).

Засоби досягнення мети: високі дисциплінарні вимоги до дітей. Проведення заходів ідеологічного характеру. На уроках переважають негативні оцінки, вимоги іноді завищені. Тверді вимоги до зовнішнього вигляду (одяг, косметика, прикраси тощо). Серйозне значення надається позаурочному життю.

Критерії підбору кадрів: суворість і принциповість, уміння "тримати дисципліну" на уроці. Діловий стиль в одязі.

Достоїнства: освоєні норми соціальної поведінки.

Недоліки: "зовнішня" вихованість, "подвійна мораль".

Не орієнтовані на дітей школи використовують учнів як засіб рішення керівництвом або педагогічним колективом проблем, не пов'язаних із дітьми (підвищення конкурентоздатності школи, виживання вчителів у важких економічних умовах, залучення фінансування з боку державних і недержавних структур тощо). Це школи "престижу" й "камера схову".

Престижна школа

Мета й очікуваний результат діяльності: створення іміджу процвітаючої школи. Орієнтування учнів на те, щоб відповідати "високому званню учня й випускника нашої школи".

Засоби досягнення мети: суворий відбір дітей (за розвитком, здібностям, соціальним станом батьків тощо). Високі вимоги до оформлення школи та її технічної оснащеності. Уведення знаків відмінності (шкільна форма, емблема або герб, гімн, логотип тощо). Наочність представляє інформацію про перемоги школи у змаганнях і конкурсах. Шкільні заходи проводяться з ініціативи адміністрації, режисеруються нею. Пріоритет віддається тим напрямам роботи, які більшою мірою служать підтримці іміджу винятковості.

Критерії підбору кадрів: наявність звань, інших знаків професійної відмінності, а також вигідне споріднення та наявність зв'язків із високопоставленими особами.

Достоїнства: добра матеріальна база, оснащеність процесу навчання.

Недоліки: розшарування учнів за соціальною ознакою.

Школа-"камера схову"

Мета й очікуваний результат діяльності: формальне забезпечення гаяння часу дітей. Турбота про те, щоб час, проведений дітьми у школі, пройшов без серйозних подій.

Засоби досягнення мети: формалізовані стосунки всіх учасників освітнього процесу. Відсутність росту професіоналізму викладачів. Оцінки переважно мають негативний особистісно-забарвлений характер. Позаурочні заходи відсутні. Відповідь на уроці із загляданням у підручник або списування на уроках чи іспитах є нормою. Скасуванню уроків раді й учні й учителі. Батьки не беруть участі в житті школи.

Критерії підбору кадрів: уміння дотримуватись формальних вимог і не "виносити сміття з хати".

Достоїнства: догляд за дітьми.

Запропонована І. Улановською класифікація покладена в основу розробленої процедури групової експериментної оцінки освітнього середовища школи. Досвід її проведення з керівниками освітніх установ сприяв успішному впровадженню розробки у практику.

Ділова гра "Оцінка освітнього середовища"

Мета: отримати узагальнене уявлення педагогічного колективу про особливості освітнього середовища школи.

Основний метод: обговорення в підгрупах, виставляння оцінок і підрахунок середніх показників.

Термін: 2 академічні години.

Обладнання не потрібне.

Після повідомлення про мету та завдання роботи й інформування про типи освітніх засобів усім учасникам індивідуально пропонується визначити у відсотках, наскільки кожний із шести типів шкільного середовища (навчальна, гуманістична, розвиваюча, виховуюча, престижна, "камера схову") представлений в їхній освітній установі.

Після цього всі присутні розділяються на чотири підгрупи. Кожний з учасників може вибрати позицію "оптиміста", "співчуваючого", "стороннього спостерігача" чи "скептика". Розподіл за такими підгрупами "санкціонує" прояв членами педагогічного колективу свого щирого ставлення до загальношкільної проблеми. Розбившись на підгрупи, учасники виставляють загальний бал виразності, на їхню думку, різних типів освітнього середовища. Як правило, обговорення в мікрогрупах проходить досить бурхливо. Педагогам необхідно домовитись про загальну оцінку, і вони наводять аргументи, сперечаються, переконують один одного.

Представнику кожної підгрупи варто бути готовим дати обґрунтування виставленим оцінкам. Іноді при їх оприлюдненні вчителі повідомляють зібранню особливу думку, і тоді її можна віднести в окремий рядок загальної таблиці, яку заповнює ведучий по ходу виступу представників. Це відбувається в такий спосіб.

"Ми порахували, що розвиваюче середовище представлене в нашій школі найбільше - на 30 %. Ми розуміємо, що в цьому проявляється наш оптимізм. Із чого ми виходили, виставляючи тут найвищий бал? Зараз, коли школа тільки що включилась у міський експеримент, педагоги змушені будуть займатися своїм професійним розвитком, і це спричинить поліпшення освітнього середовища у школі. Це як би оцінка "наперед", авансом".

"У нашу групу зібрались ті, хто недавно працює у школі, і тому нам близька позиція стороннього спостерігача. При виставлянні оцінок більше порівнювали освітнє середовище цієї школи з тими, в яких працювали раніше. Саме це порівняння (тут краще чи гірше) позначилось на наших оцінках. Ми заздалегідь просимо вибачити нас за таку суб'єктивність".

"Ми поставили 40 % школі як "камері схову". Що би ми не казали на нарадах про свої інновації, нові технології, на роботі ми більше відбуваємо повинність, ніж займаємось творчістю. Давайте хоч перед самими собою не будемо кривити душею. Це найвищий бал. Другий бал - 20 % - ми виставили престижності нашої школи. Що-що, а фасад ми тримати вміємо, особливо перед перевіряючими" і т. д.

Що відразу впадає в очі при порівнянні даних по міських і сільських школах? Керівники сільських шкіл набагато вище в порівнянні з керівниками міських оцінюють ступінь орієнтації освітнього середовища школи на особистість дитини. Немає сумніву, що городяни, у тому числі діти й учителі, піддаються більшому міжособистісному відчуженню, ніж мешканці села. Формальність спілкування педагогів школи з дітьми, що проявляється в такій характеристиці освітнього середовища, як престижність, і пояснюють це наявністю єдиної школи в селі, який і конкурувати ні з ким. Важко, однак, розраховувати на поважне ставлення з боку сільської адміністрації до школи як до установи, що є культурним осередком села, але не належною мірою турбуючись про цей осередок.

Що стосується безпосередньо процедури оцінки освітнього середовища, то ми вважаємо за необхідне звернути увагу на таку обставину. Нам уявляється, що директор, щиро зацікавлений у точному знанні освітньої ситуації у своїй школі, зіштовхнеться з першими труднощами на шляху розвитку саме на цій процедурі. Численні дослідження, проведені серед педагогів з метою діагностики реальної ситуації у школі (психологічна атмосфера, ціннісні орієнтації тощо), часто дають перекручені результати. Педагоги щиро переконані в тому, що краще видавати бажане за дійсне, говорити "як треба", а не так, "як є". Ця подвійність сприйняття шкільної ситуації вчителями найчастіше не дозволяє отримати реальну картину стану справ навіть самому керівнику й навіть тоді, коли він сам особисто в цьому повністю зацікавлений. Йому необхідно знайти такі слова для педагогів, які би підштовхнули їх до правдивості. Це можливо, на наш погляд, тільки в тому випадку, якщо вчителі зрозуміють, що це потрібно в першу чергу їм, а не тому, хто організує роботу з ними з оцінки освітнього середовища.

Крім становища школи в системі соціальних внутрішньодержавних відносин, її організаційної моделі, типу освітнього середовища треба вибрати провідний тип управлінської системи і домінуючий стиль ділової та міжособистісної взаємодії в освітній установі.

Loading...

 
 

Цікаве