WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Організаційні моделі школи - Реферат

Організаційні моделі школи - Реферат

Розділившись на групи з шести осіб, учасники наради одержують текст одного із шести запитань і шість бланків для відповіді. Вони сідають парами в ряди, обличчям один до одного. В одному ряді повинно бути шість пар. Ті члени педагогічного колективу, які не ввійшли в число учасників опитування, можуть виступати спостерігачами в ході процедури його проведення. Вони першими зможуть відзначити тенденції в отриманих відповідях. Якщо під час збору інформації провести з ними необхідний інструктаж, то вони допоможуть заощадити час на етапі первинної обробки опитувальних листів.

Кожний з учасників наради збирає відповіді інших на одне запитання, записуючи кожну на окремий відповідний бланк. Ім'я того, хто відповідає, на бланку відповідей не вказується. Сидячі навпроти один одного, члени колективу ставлять один одному запитання та записують отримані відповіді. Потім учасники, які сидять в одному ряді, переміщаються на одного вправо, щоби по черзі опитати всіх, хто сидить навпроти. Останній, хто сидить у ряді, переходить на місце першого і т. д.

Після того як будуть отримані відповіді від усіх учасників, присутні розподіляються на шість малих груп для обробки даних проведеного опитування. В одну групу поєднуються всі ті, хто збирав відповіді на перше запитання, в іншу - хто на друге і т. д. Тематика обговорення в мікрогрупах задається змістом кожного із шести запитань.

"Провідна освітня стратегія школи".

"Схвалювані та несхвалювані освітні відносини в системі вчитель-учень".

"Спрямованість педагогічної діяльності та її очікуваний результат".

"Людина шкільної організації, котра визначає зміст її діяльності".

"Стимули професійного росту вчителів".

"Відносини школи із зовнішнім середовищем".

Працюючі у групах учителі проводять класифікацію відповідей за частотою їхньої повторюваності. У своєму підсумковому повідомленні після кількісної обробки результатів вони називають:

загальноприйняті в колективі думки та ідеї (близько 100 % однакових суджень; наприклад, з першого запитання: "Наша школа дає учням високий рівень знань, що дозволяє їм легко вступати до ВНЗ");

наявні тенденції (50 % подібних суджень; наприклад, із другого запитання одні вважають ідеальними "відносини співробітництва", "доброзичливого діалогу", "невимушеної дискусії на уроці, продовженої в неформальному спілкуванні в позаурочний час" - 48 %;інші це ж уважають неприпустимою формою стосунків між учителем та учнем, називаючи це "ліберальництвом", "грою в демократію", "розшатуванням шкільної дисципліни" - 52 %);

індивідуальні думки (одиничні судження; наприклад, із п'ятого запитання: "Якби не було перевірок, ніхто б до уроків узагалі не готувався: кому це треба за таку зарплату - нам оплачується тільки час самого уроку").

За підсумками своєї роботи кожна із груп представляє кількісний звіт і виражає групове ставлення до отриманих даних. Інтерпретація показників опитування педагогічного колективу за темами обговорення в малих групах складається в загальну картину та дає уявлення про те, яка провідна освітня стратегія школи й за допомогою якої освітньої моделі вона реалізується. Може статись так, що одностайно відзначена всіма педагогами гуманітарна стратегія школи не узгоджується з типом її організаційної моделі (у школі насаджується одноособова думка директора, якість викладання забезпечується за рахунок погроз і покарань, у школи погана репутація в мікрорайоні). Як каже один шкільний керівник, "на ялинці не ростуть апельсинки". У цьому випадку отримана інформація послужить приводом для проведення організаційних нарад і педагогічних рад. Повторюємо, однак, що мова йде про школи, що виразили щиру (а не декларативну) готовність до проведення позитивних навмисних змін.

Під час представлення малими групами оброблених даних опитування варто звертати увагу на узагальнений зміст відповідей. Наприклад, повна неузгодженість (до 30 % відповідей) може бути виявлена із запитання про те, чиї інтереси є орієнтиром педагогічної діяльності: потреби учнів (більше грати на комп'ютері); запити батьків (про перетворення школи в безкоштовну репетиторську службу); директори (самоутвердження молодого керівника). Варто звернути спеціальну увагу на зміст відповідей на друге запитання. Одна справа, коли є вказівки на таку неприпустиму поведінку вчителя, як підвищений тон, і зовсім інша - коли присутні рукоприкладство ("зриви") та спільні з учнями перекури в туалеті.

На наш погляд, центральна ідея всього заходу закладена у відповіді на запитання про головну характеристику випускника школи - спрямованості педагогічної діяльності на певний результат. Саме в судженнях педагогів про підґрунтя даної проблеми буде чітко видна як освітня стратегія, так і організаційна структура школи. Якою буде головна характеристика випускника: багаж знань і високий словниковий запас? висока громадянськість і вихованість? розвинені можливості виявити себе в будь-яких несприятливих соціальних умовах?

Найбільш важким для керівника є стратегічне планування при створенні програми розвитку школи. Зміст даної наради збагачує бачення керівником перспектив шкільного розвитку за рахунок співвіднесення думок колективу зі своїми власними.

ОСВІТНЄ СЕРЕДОВИЩЕ ШКОЛИ

Освітнє середовище навчального закладу являє собою систему ділових і міжособистісних взаємин, що виступають умовою та критерієм розвитку людини в інтелектуальній, соціальній та особистісній сфері. Формування освітнього середовища школи як одного з визначальних факторів розвитку учнів є традиційним для вітчизняної педагогічної практики.

При реалізації гуманітарної стратегії освіти шкільне середовище набуває особливого значення. Три її складові можуть бути охарактеризовані окремо.

По-перше, середовище навчання може бути представлене як єдність двох соціально-психологічних факторів: а) психологічної атмосфери у школі; б) показників солідарності педагогів у практичній реалізації сутності освіти. Основні засоби діагностики освітнього середовища - оцінка факторів творчої педагогічної діяльності та показники ціннісно-орієнтаційної єдності вчительського й учнівського колективів.

По-друге, освітнє середовище може бути описане через виконання ним функцій та їх культурні джерела. Головними серед них можуть уважатись методичне забезпечення розвитку учнів та організація їх повноцінної взаємодії із соціальним світом.

По-третє, освітнє середовище є інтегральною результуючою та виступає критерієм розвитку людини в інтелектуальній, соціально-професійній та особистісній сферах. Основний показник сприятливості шкільного середовища при такому підході - високий самоактуалізаційний потенціал випускників та їхня успішність у життєвому просторі.

Класифікацію освітніх середовищ через опис виконуючих функцій провела І. Улановська. Залежно від типу освітнього середовища вона розділила школи на дві великі групи - орієнтовані на дітей і не орієнтовані на дітей. Їх докладний розгляд буде проведено за параметрами: переважні цілі й очікуваний результат, засоби їх досягнення, критерії підбору кадрів, достоїнства та недоліки. Проведений аналіз дозволить легко використати запропоновану класифікацію для оцінки освітнього середовища школи педагогічним колективом.

Орієнтовані на дітей школи ставлять і вирішують у своїй діяльності різні завдання впливу на учнів. Це школа "навчальна", "гуманістична", "розвиваюча" та "виховуюча".

Навчальна школа

Мета й очікуваний результат діяльності: передача конкретних знань пасивно сприймаючим його школярам ("натаскування"). Це традиційні школи та школи із залученням учених, широкою мережею факультативів, наукових спілок учнів, захистом учнівських проектів. Спрямованість діяльності - високий рівень навчальних досягнень учнів. Організації самого процесу навчання не надається особливо великого значення.

Засоби досягнення мети: вітаються уроки лекційного типу, коли педагог транслює знання, а учні їх запам'ятовують і репродукують. Перевищення кількості годин занять, великий обсяг домашніх завдань. Жорсткий контроль та оцінювання навчальних досягнень, котре дається тільки вчителем. Відносини змагання характерні для колективу як учнів, так і вчителів. Заохочуються старанні й ретельні учні та педагоги.

Критерії підбору кадрів: високий рівень предметної підготовки. Успішний досвід роботи. Позитивна репутація професіонала, який має інтелектуальні досягнення.

Достоїнства: високий рівень навчальних досягнень учнів.

Недоліки: труднощі особистісної самореалізації педагогів та учнів.

Гуманістична школа

Мета й очікуваний результат діяльності: створення сприятливої психологічної атмосфери для дитини, комфортних умов навчання. Спрямованість педагогічної діяльності - на позитивне ставлення до життя й оточуючих людей, вибір духовно-моральних орієнтирів поведінки.

Засоби досягнення мети: неформальне спілкування педагогів з дітьми в урочний і позаурочний час. Перевага позитивних оцінок, іноді повна відмова від оцінок. Невеликий обсяг домашніх завдань та їх нерегулярна перевірка. Велика увага приділяється позаурочному життю (театр, гуртки, секції, походи тощо). Активну участь у житті школи беруть батьки. Підтримуються дружні стосунки між дітьми у класі.

Критерії підбора кадрів: терпіння та любов до дітей.

Loading...

 
 

Цікаве