WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Неперервна освіта як підвищення фахового рівня - Реферат

Неперервна освіта як підвищення фахового рівня - Реферат

Неперервна освіта як підвищення фахового рівня

Динамізм, притаманний сучасній цивілізації, зростання соціальної ролі особистості змушують шукати ефективні шляхи розвитку освіти. Розбудова системи освіти, її докорінне реформування мають стати основою відтворення інтелектуального, духовного, національного потенціалу кожного громадянина України

Одним із вирішальних шляхів, що можуть забезпечити повноцінне задоволення запитів особистості, є відповідність її розвитку суспільним проблемам і гуманізація освіти.

У свою чергу, це вимагає нових фахових якостей шкільного адміністратора, учителя, нових моделей організації навчального та позанавчального процесу. Бо тільки в партнерстві директора, учителя, учня можна сформувати соціально конструктивну особистість, яка зможе не тільки використовувати суспільний потенціал для своєї само- та взаємореалізації, а й активно впливати на подальше реформування нашої держави, а це потребує переходу від традиційного для нашої освіти варіанта класичної школи, що існувала за умов тоталітарного режиму й була одним з інструментів вирішення його завдань, до системи демократичної школи, яка зорієнтована на максимальний розвиток творчої особистості учня та можливостей максимального саморозкриття педагогічного, культурного, комунікативного потенціалу вчителя та адміністратора школи.

Мова йде про нову модель шкільної освіти та нову роль учителя в цій освіті. У відповідності з реальними глобалістськими тенденціями на сьогодні школа перетворюється із системи закріплення знань на систему адаптації школярів до статусу менеджера свого майбутнього у процесі навчання.

Молодь повинна у процесі шкільного навчання не просто сформувати світогляд, а напрацювати якості, які дозволяють їй виявити свій індивідуальний потенціал за умов конкуренції, тендерів, пошуку власного шляху життєвого успіху в контексті активної участі в демократизації суспільного життя, розвитку ринкових відносин. Вона повинна звикнути до того, що успіх у подальшому житті йде через пошук свого статусного положення, рейтингу соціального престижу в соціальних запитах особистості.

Тепер головну мету школи ми вбачаємо у формуванні конкурентоспроможної особистості. А перші кроки для досягнення цієї мети закладаються в молодшому шкільному віці, тому випускник 4-го класу повинен мати внутрішню спрямованість "Я можу вчитись" і мотивацію "Я хочу вчитись". Це необхідні умови для продовження освіти в середній ланці.

Зміст освіти традиційної школи засвоюється учнями за загальними закономірностями інформаційно-знаннєвого підходу.

Однією з особливостей змісту початкової освіти за новими програмами є те, що, крім традиційних знань, умінь і навичок, до нього додаються принципово нові компоненти: досвід творчої діяльності та досвід емоційно-цілісного ставлення до навколишнього світу.

В оновленні традиційного підходу до змісту початкової освіти можна виділити три напрями: гуманізацію, інтеграцію, стандартизацію.

Гуманізація освіти вимагає переходу початкової школи від інформаційної до розвивально-діяльнісної моделі навчання. Ось чому навчальний процес у початкових класах повинен підтримувати та стимулювати в учнів те, що К. Ушинський називав "природним прагненням людини до діяльності".

На сьогодні змінюється роль учителя у процесі навчання, де головним є не передача інформації, а закріплення механізмів її цільового пошуку, уміння трансформувати навчальну інформацію у вирішення практичних завдань, адміністрування своєї ідеї "під ключ", уміння працювати в команді й активно знаходити креативні рішення проблем, презентувати результати своєї діяльності. А це можливо за умов партнерства вчителя та учня в розвитку особистості, використання сучасних педагогічних технологій та методик, використання можливостей інформаційного простору ХХІ ст. в навчальному процесі. При цьому вчитель проходить з учнем увесь цикл розвитку особистості останнього з усіма сумнівами, помилками, досягненнями.

За цих умов темпи соціалізації вчителя до нових умов діяльності значно випереджають можливості курсової підготовки в системі післядипломної педагогічної освіти, яку вчителі у відповідності з нормативними документами проходять раз на п'ять років. Саме тому на сьогодні в системі післядипломної педагогічної освіти, на нашу думку, поступово на перший план виступається система роботи з педагогічними кадрами в міжкурсовий період. Постійно зростаючі темпи запровадження в навчальний процес сучасних освітніх технологій, моделей організації навчального процесу значно випереджають ту інформацію, яку вчителі отримують протягом курсової підготовки. Саме тому змінюється і традиційна роль інститутів післядипломної педагогічної освіти, які на сьогодні перетворюються на інтеграційні центри ефективного формування сучасної педагогічної культури вчителя шляхом акумуляції зусиль науково-дослідницьких установ, освітянських і донорських організацій, проектів, ініціатив учнівських громад, учителів, шкіл.

Автори спробували узагальнити досвід роботи з учителями початкових класів у міжкурсовий період як певної моделі розбудови такої роботи в цілому. Одним з її базових компонентів є залучення регіону до передових технологій та програм, розроблених для початкової школи. Особливо це стосується запровадження інноваційних програм "Довкілля", "Росток" і регіональної програми "Екологія та розвиток".

Традицією запровадження в навчальних закладах цих програм є проходження спеціалізованих семінарів самими методистами, які потім підбирають навчальні заклади для їх пілотної апробації з подальшою популяризацією на семінарах і методичних об'єднаннях.

З 1 вересня 2002 р. розпочато обласний експеримент за темою "Інноваційна освітня модель еколого-природничо-математичного спрямування "Екологія та розвиток" у початковій та базовій школі" (автори Л. Тарасов, Т. Тарасова, Н. Кочубей). Наш досвід свідчить про ефективність популяризації таких інновацій через систему регіональних науково-практичних семінарів (м. Лебедин, семінар "Проблеми розвитку особистості молодших школярів за інноваційно-освітньою моделлю еколого-природничого спрямування "Екологія та розвиток" у початковій школі"), спеціалізованих курсів (м. Суми, 2003 р., обласні курси "Інноваційна модель "Екологія та розвиток": перші результати і найближчі перспективи") та Всеукраїнську науково-практичну конференцію "Ідеї, реалії, перспективи освітніх інновацій: філософія, педагогіка, методика" (2006). На сьогодні кількість шкіл, які використовують ці програми, збільшилась у вісім разів.

З 2003/04 навчального року у 27-и школах області запроваджується спільний українсько-американський проект "Основи економічних знань у початковій школі", започаткований Українською Радою з економічних совіти та національною радою з економічної освіти США. З учителями, у класах яких буде введено курс "Основи економічних знань у початковій школі", уже з червня 2003 р. розпочата спеціальна методична робота.

Наступним напрямом роботи є пошук шляхів оптимального використання регіональних та обласних семінарів на базі шкіл передового педагогічного досвіду. З 2001 року вони були проведені в містах Шостка, Конотоп, Лебед, Ромни, Охтирка, Охтирському, Конотопському, Путивльському районах. Фактично це полігон апробації та популяризації досвіду певних шкіл і вчителів з метою його поширення в інших регіонах. Завдяки цьому в містах Суми, Глухів, Кролевець, Велика Писарівка, Недригайлів, Білопілля започатковано використання досвіду шкіл і вчителів інших районів.

Окремим напрямом роботи є підготовка вчителів до вивчення технології організації процедури участі в різних конкурсах. Це стосується підготовки вчителів до безпосередньої участі в конкурсах і підготовки педагогів до надання відповідної змістовної, технологічної, психологічної допомоги учням для участі в різних конкурсах. Саме це дозволило учням початкових класів досягти певних результатів. Традицією є те, що учні - учасники конкурсу презентують конкурс, його цілі та процедури. Це допомагає формуванню лідерів серед школярів початкових класів. Слід ураховувати те, що участь у конкурсі знавців української мови допомогла учням поєднати певний рівень знань з української мови, мовних тонкощів зі знанням історії розвитку української мови, продемонструвати філологічні здібності, творчий підхід до розв'язання мовних проблем. Участь у традиційному обласному конкурсі молодших школярів природничо-математичного спрямування "Совенятко" дає можливість обдарованим і талановитим учням якомога ширше й повніше розкрити себе у складних питаннях і конкурсах з елементами інтелектуально-творчого та природничо-екологічного спрямування.

Новою формою роботи була підготовка до проведення моніторингів, технології організації роботи, комунікативних особливостей їх презентації учням. Для оптимізації цієї роботи була проведена серія обласних семінарів для районних (міських) координаторів з метою ознайомлення з технологією моніторингового дослідження. Для координаторів методистами початкової освіти були розроблені відповідні пакети інструктивно-методичних матеріалів. При цьому слід зауважити постійне розширення кола шкіл, які стають учасниками моніторингів. Багато вчителів і шкіл області набули первинний досвід участі в таких дослідженнях.

Ефективним інструментом міжкурсової підготовки є запровадження пілотної практики використання вчителями початкових класів докурсових і післякурсових завдань. Вона охоплює на сьогодні 28 % учителів початкових класів. Досвід показав, що дуже важливим елементом сучасної міжкурсової підготовки є допомога вчителям у вивченні та запровадженні проектних технологій.

Спільно з кафедрою гуманітарних дисциплін, віртуальним центром з громадянської освіти Інтернет-мережі в Україні, Програми ІАТР американського проекту Irex (фінансується відділом освіти та науки держдепартаменту США) було реалізовано систему тренінгів з написання проектів, надано інформацію про сучасні освітянські Інтернет-проекти та можливості включення до них. Результативність такої роботи демонструє те, що вже сьогодні в Інтернет-проекті "Казки, що пишуть самі діти" розміщено майже 100 казок, створених учнями вчителів І. Гриви, Г. Бондарської, М. Жукової, Л. Косенко, Т. Ткаченко, Н. Смоленської, О. Сутінко. Див.: http://cen.iatp.org.ua/, розділ "Мережеві проекти", "Казки", або http://skaz.iatp.org.ua/. При цьому інформуємо, що це постійно діючий проект, і кожна школа, що має цікаві дитячі казки, може через віртуальний центр із громадянської освіти, що діє в СОІППО, розмістити їх в Інтернеті.

У цілому, на думку авторів, пошук саме таких шляхів модернізації міжкурсової підготовки дозволить підвищити мобільність педагогічних кадрів незалежно від часу проходження курсової підготовки.

Loading...

 
 

Цікаве