WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Навчаючи, розвивати та виховувати - Реферат

Навчаючи, розвивати та виховувати - Реферат

ІІ. 3. Метод моделювання. Розширювати знання про сутність, структуру та функції моделювання. Ознайомитися з класифікаціями моделей, формами виразу моделей. На різних предметах відпрацьовувати вміння моделювати, учити оформлювати моделі в різній знаковій чи матеріальній формі. На всіх етапах навчального пізнання застосовувати "модельний" виклад, узагальнення й конкретизацію інформації. Використовувати нові інформаційні технології для навчання моделюванню. Учитися створювати оригінальні моделі й застосовувати їх для розв'язання проблем, освоєння системно-структурного підходу із застосуванням інформаційних технологій.

ІІ. 4. Методи прогнозування. Розширювати та закріплювати знання про сутність, структуру, функції та значення методів прогнозування. Ознайомитися з існуючими в науці та навчальних дисциплінах методами прогнозування. Відпрацьовувати в міжпредметному плані деякі з методів: екстраполяції, експертних оцінок, моделювання, гіперболічні методи і т. ін. Залежно від характеру навчального матеріалу та майбутньої професії учнів учити (і вчитись) будувати прогнози в різних типах занять (особливо в діяльнісних іграх і на поліфонічних інтегрованих уроках), учитись виділяти, аналізувати, систематизувати прогнози, одержані з різних джерел інформації (аудіо-, відео - традиційних, комп'ютерних, Інтернет, "банків даних" тощо). Оформлювати прогнози в різній знаковій формі.

ІІІ. Методи творчості (інтенсифікації творчої праці)

Екстраполяція - перенесення висновків, одержаних в одній сукупності знань, на інші. Ознайомлення на теоретичному рівні із сутністю, структурою, головними ознаками, функціями екстраполяції.

Відпрацювання методу на предметах природничо-математичного циклу, часткове перенесення методу на вивчення предметів культурологічного та історичного циклів на етапах застосування й узагальнення знань. Осмислене застосування методів екстраполяції та інтерполяції при виконанні дослідницьких завдань. Застосування інформаційних технологій з метою відпрацювання вмінь екстраполяції.

Методи синектики. Розширення та закріплення знань про сутність, структуру та функції синектики, одержаних на емпіричному рівні в попередніх класах. Широке використання прийомів образного бачення проблеми, уподобання, перенесення. Відпрацьовування методу синектики на предметах гуманітарного та культурологічного, естетичного циклу, часткове перенесення на інші предметні галузі. Осмислене використання методу для виконання дослідницьких завдань.

"Мозкова атака". Застосування методу при вивченні теоретичних предметів. Ознайомлення на теоретичному рівні із сутністю, значенням, правилами реалізації методу. Відпрацювання різних видів методу - колективних, групових, кооперативних, дистанційних. Слід підкреслювати виховні та етичні можливості цього методу. Переносити методи з гуманітарних предметів на вивчення природничо-математичних галузей знань, пов'язувати з іншими проблемними методами, моделюванням, прогнозуванням. За таким самим стандартом відпрацьовуються з майбутніми випускниками інші методи наукового пізнання.

Методика навчання широко оприлюднена нами в багатьох публікаціях.

Особливе значення навчання методів наукового пізнання має в ліцеях і гімназіях, які за своїм призначенням і метою вимагають застосування "надпрограм" інтелектуального розвитку та їхньої міжпредметної реалізації.

Як працювати за програмою розвитку інтелектуальних умінь, зокрема формувати в учнів старшої школи методи наукового пізнання?

У програмі передбачені різні види діяльності: навчально-пізнавальна, ігрова, трудова, соціальна. Для обдарованих учнів програма може реалізуватись у випереджальному темпі, диференційовано, індивідуально.

Багаторічний досвід реалізації програми 1-11-х класів у школах України свідчить про те, що успіх її застосування залежить від низки умов: організаційних, матеріальних, психолого-педагогічних.

До організаційних умов належать проблеми, над якими працює школа, позиція керівників школи, готовність учителів до такої роботи, тематика та форми методичної роботи вчителів, її вмотивованість, підтримка інноваційної атмосфери в колективі і, за висловом Л. Толстого, "дух школи".

Матеріальні умови передбачають наявність сучасних навчальних технологій, що дають можливість значно інтенсифікувати реалізацію програми, відзначення вчителів, які оптимально поєднують навчання, розвиток і виховання учнів, наявність такої програми в кожного вчителя.

Психолого-педагогічні умови є головними, що реалізуються на всьому полі навчально-виховного процесу через мету, зміст, технології навчання, контроль і корекцію, самонавчання й саморозвиток. У мету навчання (навчального заняття), окрім дидактичної, включаються розвивальна та виховна цілі. Розвивальна мета формулюється за програмою залежно від класу: наприклад, при вивченні з української літератури теми "Чіпка - герой чи месник?" (П. Мирний, "Хіба ревуть воли, як ясла повні?") ставиться мета опанувати вміння самостійно формулювати проблеми. Зміст уроку відбирається таким чином, щоб його опанування вимагало одночасного відпрацювання певного методу діяльності (наприклад, на уроках біології - методів спостереження, прогнозування; історії - прогнозування, моделювання, аналізу і т. ін.).

Технології навчання, що сприяють інтелектуальному розвитку, обираються згідно з віком учнів, їхніми можливостями, метою уроку, особливостями змісту, переважно інтерактивні (розвивальні, проблемні, моделюючі, ігрові, діалогові).

Велике значення має адекватний вибір методів контрольно-оцінної діяльності. Застосування у старших класах тематичних заліків дає можливість оцінити і ступінь оволодіння методами наукового пізнання.

Головна ідея методики опанування методів наукового пізнавання - цілеспрямоване, міжпредметне формування прямого продукту діяльності.

Як свідчить практика, ефективним методом формування й закріплення інтелектуальних умінь є пізнавальні завдання та задачі різного типу: підготовчі, діагностичні, мотиваційні, рефлексивні, тренувальні, праксіологічні, узагальнюючі, контрольні. Ефективними виявились також методи діяльнісної гри, "мозкової атаки", проблемні методи, тренінги, проекти, самостійні дослідження.

Але найбільш ефективний метод - самостійні дослідження - можливо застосовувати у старших класах, якщо учні до цього підготовлені всією попередньою системою роботи.

Таким чином, характер методики формування в учнів методів наукового пізнання є змістовно-операційний. Суть його полягає в тому, що при вивченні конкретного матеріалу учням повідомляються сутність і правила користування методами діяльності. Основні методи та прийоми діяльності учнями усвідомлюються, а складові методи (прийоми), логічні операції засвоюються практично.

Ефективність оволодіння методами наукового пізнання залежить і від моделі, за якою працює школа. В умовах реформування школи використовувались такі моделі шкіл: проблемно-розвивальна, особистісно зорієнтована, інтелектуально-інформаційна, модульна, "відкрита" школа, школа-родина життєтворчості та ін.

Перші три моделі школи за своєю сутністю найбільш сприяють формуванню методів наукового пізнання в учнів. Так, у гімназії "Троєщина" м. Києва розроблено модель і систему навчально-виховного процесу інтелектуально-інформаційного типу. У гімназії активно втілюються оригінальні програми формування інформаційної та інтелектуальної культури (В. Сафіулін, В. Паламарчук). Це здійснюється системно, на класних і позакласних заняттях, у процесах навчання та самонавчання, самовдосконалення й розвитку учнів. Із програмами ознайомлені батьки, які допомагають дітям опановувати не тільки змістовий, а й діяльнісний компонент освіти.


 
 

Цікаве

Загрузка...