WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Навчаючи, розвивати та виховувати - Реферат

Навчаючи, розвивати та виховувати - Реферат

Кожна з них є певною підсистемою в загальній системі сучасних навчальних технологій і має свій концепт, мету і завдання, основні поняття, зміст, умови реалізації. Оскільки характеристика технологій є предметом окремих посібників (Г. Селевко, О. Піхоти, С. Сисоєвої та ін.), зупинимося на технологіях розвивального навчання та їхніх можливостях у розвитку старшокласників.

Історично розвивальне навчання сходить до сократівських бесід, принципів дидактики Я.-А. Коменського, ідей "саморозвитку" та "самодіяльності" Ж. Ж. Руссо, логічних вправ І. Песталоцці, ідей усебічного розвиту дитини А. Дистервега, до автора першої антропології К. Ушинського, концепції розумового виховання С. Русової, моделі розумового виховання Г. Ващенка, школи пізнавальної активності, самостійності (П. Блонський, М. Данілов, Б. Єсіпов, І. Лернер, М. Скаткін, Л. Аристова, Н. Половнікова та ін.).

Класифікація технологій розвивального навчання ще не склалась, але в теорії та практиці навчання виокремлено кілька їхніх різновидів. Основними технологіями розвивального навчання є:

система розвивального навчання Л. Занкова;

технологія розвивального навчання Д. Ельконіна та В. Давидова;

технологія проблемного навчання А. Матюшкіна, Д. Вількєєва, М. Махмутова та ін.;

системи творчого розвитку особистості І. Волкова, І. Іванова, Г. Альтшуллера;

особистісно зорієнтоване навчання (І. Якиманська та ін.);

технологія саморозвивального навчання Г. Селевко;

технологія розвивального навчання А. Дусавицького;

змістовно-операційна технологія розвитку В. Паламарчук та ін.

Загальним для технологій розвивального навчання є розуміння його як активно-діяльнісного способу навчання - на противагу пояснювально-ілюстративному.

Л. Занков обстоював ідею розвитку як провідного критерію роботи школи. Масштабний експеримент із трансформації початкової школи базувався на принципах усебічного розвитку дітей, провідної ролі теоретичних знань, навчання на високому рівні складності, просування в навчанні швидкими темпами, осмислення учнями процесу навчання.

Пізніше деякі принципи призвели до перевантаження учнів, ігнорування вікових особливостей сприймання знань і були скориговані принципом оптимізації Ю. Бабанського. Сучасна реформа школи у 12-річну зобов'язує вдумливо проаналізувати багаторічні експерименти школи Л. Занкова й повернення початкової школи знов до 4-річної та не розв'язувати, ігноруючи цей досвід.

Для навчання старшокласників основна ідея технології Л. Занкова та деякі принципи є безперечно прогресивними.

В. Давидов і Д. Ельконін є авторами теорії змістового узагальнення, розвитку логічного, теоретичного мислення. В основі технології є виокремлення у змісті навчання деяких загальних "клітин", з яких поступово виводяться часткові, уся багатогранність фактичного матеріалу. У дидактичній структурі навчальних предметів переважає дедукція на основі змістових узагальнень. Наші дослідження на гуманітарних предметах у старших класах показали перевагу цієї технології над емпіричним засвоєнням знань в академічному розвитку учнів.

Технології проблемного навчання базуються на організації навчальної діяльності зі створення проблемних ситуацій, унаслідок чого учень оволодіває ЗУНами та розвиває мислительні здібності. В основі цієї технології лежить поняття проблеми, а структура навчальної діяльності в основних рисах нагадує дослідницьку діяльність ученого.

Відмінність полягає в тому, що вчений відкриває об'єктивно нове знання, а результатом розв'язання проблем для учня є знання, нове тільки для нього, тобто суб'єктивно нове знання.

Зазначимо, що з усіх технологій розвивального навчання саме проблемне навчання як на Заході, так і у школах колишнього СРСР у 80-90-ті рр. знайшло найбільше розповсюдження та втілилось у конкретні методики. В Україні це знані наукові школи А. Зільберштейна, І. Федоренко, А. Алексюка та інших учених.

Удало ця технологія втілювалася саме у старших класах завдяки віковим особливостям мислення старшокласника. На жаль, здобутки проблемного навчання 80-х рр. на початку ХХІ ст. ще не знайшли гідного продовження (за винятком деяких навчальних програм і підручників нового покоління).

Технології творчого розвитку особистості базуються на уявленні про людину як творчу особистість, якій наставник допомагає розвивати творчі здібності на основі вільного вибору позаурочної діяльності. Для старших учнів особливо ефективними мають бути технологія творчих справ, колективної творчої діяльності та методика ТРВЗ - теорія рішення винахідницьких задач.

Розвиток особистості старшокласників ефективно відбувається за допомогою колективних і групових ігор (за І. Івановим), методів евристики, "мозкового штурму", тренінгів (за Г. Альтшуллером), творчих книжок, вистав, концертів (за І. Волковим). У закладах нових типів ці засоби творчої діяльності є досить вагомими.

Усі вище згадані технології набувають більшої розвивальної ваги за умов урахування суб'єктного досвіду життєдіяльності учнів. На цій ідеї побудовано технологію особистісно зорієнтованого розвивального навчання (І. Якиманська, О. Савченко та ін.).

Суттєвим у технології є положення про те, що "вектор розвитку" будується від учня до визначення індивідуальних технологій, що сприяють його розвитку. Зміст, методи, прийоми навчальної діяльності спрямовані на те, щоб розкрити суб'єктний досвід кожного учня в цілісній навчальній діяльності. Для старших учнів особливо цінним є створення індивідуальних освітніх програм, побудованих на можливостях особистості. Методична основа технології - індивідуалізація та диференціація навчального процесу, а основний метод - діалог учителя та учня. Результатом педагогічного моніторингу є оформлення індивідуальної карти розвитку як основи профорієнтації. Реальною ця технологія стає при наявності адекватного дидактичного забезпечення.

Значний інтерес у розв'язанні проблеми ефективного розвитку старшокласників ХХІ ст. викликає технологія саморозвивального навчання Г. Селевко. Ця технологія вміщує сутнісні характеристики розвивального навчання та доповнює їх важливими положеннями: самоствердження, самовираження, захищеності, самоактуалізації. Акценти цілей - формування людини, яка самовдосконалюється; формування самокерівних механізмів особистості; виховання домінанти саморозвитку та індивідуального стилю діяльності.

Крім класно-урочної системи у старших класах застосовуються екстернат, заліки, бригадно-лабораторний метод, проекти, методика тренінгів, інтенсиви, індивідуальні програми, клубна робота. Результатом утілення цієї технології є особистість із прикладними потребами самовдосконалення (Г. Селевко).

Не менш значний інтерес у рамках дослідження проблеми взаємозв'язку навчання й розвиту старшокласників викликає визначення педагогічних можливостей авторських шкіл. Авторською школою називають навчально-виховний заклад, діяльність якого побудована на оригінальних (авторських) ідеях і технологіях і є новою освітньою практикою різного рівня.

Технологія змістовно-операційного розвивального навчання В. Паламарчук концептом має ідею про співвідношення прямого та побічного продуктів діяльності: розвиток учнів має бути таким самим основним продуктом діяльності, як і предметні знання.

Головними принципами реалізації змістовно-операційної технології є цілеспрямування, міжпредметність, активність навчально-розвивальної діяльності в умовах мотиваційного забезпечення, випереджального навчання, операційно-системного формування, поетапності.

Технологічною реалізацією є спеціальна програма розвитку інтелектуальних умінь учнів для всіх класів школи за такими блоками:

І. Сприймання й осмислення інформації:

аналіз і виділення головного;

порівняння.

Loading...

 
 

Цікаве