WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Навчальна мотивація учнів: психолого-дидактичний аспект - Реферат

Навчальна мотивація учнів: психолого-дидактичний аспект - Реферат

Навчальна мотивація учнів: психолого-дидактичний аспект

Формування мотивів навчання - це створення у школі умов для появи внутрішніх спонукань до навчання, усвідомлення їх учнем і подальший саморозвиток ним своєї мотиваційної сфери. Стимулювати її розвиток можна й необхідно системою психологічно продуманих прийомів

Загальний зміст розвитку навчальної мотивації школярів полягає в тому, щоби переводити учнів із рівнів негативного й байдужного ставлення до навчання до зрілих форм позитивного ставлення до навчання - дієвого, усвідомленого, відповідального.

Об'єктом формування варто вважати всі компоненти мотиваційної сфери і всі сторони вміння вчитись. А саме:

мотиви соціальні та пізнавальні, їх змістовні й динамічні характеристики;

цілі та їх якості (нові, гнучкі, перспективні, стійкі, нестереотипні);

емоції (позитивні, стійки, вибіркові, регулюючої діяльності);

уміння вчитись і його характеристики (знання, стан навчальної діяльності, навченість).

Відповідно до цього програма діяльності вчителя в цьому напрямі повинна складатися з кількох блоків: I - власне мотиваційного; II - цільового; III - емоційного; IV - пізнавального. Усередині кожного блоку вчителем організується робота з актуалізації та корекції колишніх мотивів, стимуляції нових мотивів і появи в них нових якісних характеристик.

Охарактеризуємо кожний із названих блоків більш докладно.

I. Власне мотиваційний блок

Робота в ньому спрямована на усвідомлення школярем того, заради чого вчитись і що його спонукає до навчання. Опишемо основний зміст мотивів, які формуються: (що формувати? що розвивати?).

ВИДИ МОТИВІВ

Пізнавальні. Їх характеризує спрямованість на зміст навчального предмета

Соціальні. Для них властива спрямованість на іншу людину, на соціальну значущість навчальних дій

РІВНІ МОТИВІВ

Широкі пізнавальні, навчально-пізнавальні мотиви самоосвіти

Широкі соціальні та вузькосоціальні (позитивні) мотиви соціального співробітництва

ЯКОСТІ МОТИВІВ

Змістовні. Усвідомленість, самостійність, дієвість, ступінь поширення

Динамічні. Стійкість, сила, виразність, переключення, емоційне забарвлення

ПРОЯВИ МОТИВІВ

У прагненні до одержання нової інформації, у пошуку рішень задач, в успішності та відвідуваності занять, у прагненні до завдань заниженої чи підвищеної складності

У вчинках, що свідчать про обов'язок і відповідальність; у прагненні до контактів, співробітництва; в ініціативі та допомозі одноліткам

Як формувати вищеназвані мотиви та їх якісні характеристики? Необхідно створювати ситуації, в яких різні за спрямованістю мотиви можуть проявитись, - створювати умови супідрядності мотивів, тобто їх "боротьби", ситуації реального вибору:

вибір при наявних варіантах відповіді (закритий вибір);

ситуація вільного (відкритого) вибору без відповідей;

вибір кількох різноспрямованих спонукань (супідрядність мотивів із конфліктом);

ситуація вибору з обмеженнями (дефіцит часу, змагання, різні типи оцінювання іншою людиною);

помилковий вибір (пропонується вибір між двома однаково невірними альтернативами, що відбивають протилежні схильності).

Назвемо деякі можливі педагогічні прийоми в ситуаціях реального вибору учня:

вибір навчальних завдань різного рівня (репродуктивних, продуктивних, проблемних);

вибір із двох завдань, де в одному варіанті треба знайти кілька способів рішення задачі, а в іншому варіанті - швидко одержати результат;

вибір у ситуації з обмеженими умовами (наприклад, менше часу - і суб'єктивного дефіциту, коли часу стільки ж, але говориться, що менше);

вибір із вирішених задач різної складності деяких, що найбільш сподобались;

вибір ситуації конфлікту між пізнавальним і соціальним мотивами;

ситуації морального вибору.

Описаний компонент мотиваційної сфери можна назвати диспозиційним, оскільки в характеристиці мотивів розкриваються установочно-орієнтовні форми мотивації, що свідчать про певні ціннісні орієнтації особистості, її установки.

II. Цільовий блок

У даному блоці здійснюється навчання цілепокладання в навчанні, спрямованість на усвідомлення цілей навчання та їх реалізацію. Відомо, що реалізація мотивів залежить від процесу цілепокладання, тобто вміння школярів ставити цілі та досягати їх у навчанні. Цілі - це очікувані кінцеві та проміжні результати тих дій учня, що ведуть до реалізації їх мотивів. Мова йде про поведінковий компонент мотиваційної сфери, тому що його функціональні характеристики мають діяльнісний характер. При розвитку поведінкового компонента учень стає здатним уявляти собі генеральну (перспективну) мету вивчення кожної конкретної дисципліни, трансформувати її в цілі окремих занять, задачі, плани, в актуальні установки при виконанні конкретних операцій. Основний зміст цілепокладання: (що формувати?) визначається в такий спосіб:

ВИДИ ЦІЛЕЙ

Кінцеві

Проміжні

РІВНІ ЦІЛЕЙ

Широкі пізнавальні

Навчально-пізнавальні

Цілі самоосвіти

Соціальні

ЯКОСТІ ЦІЛЕЙ

ПРОЯВ ЦІЛЕЙ

Нові

Доведення роботи до кінця або відкладання

Нестереотипні

Завершеність або незавершеність дії

Гнучкі

Подолання перешкод або переривання роботи при їх виникненні

Перспективні

Відсутність відволікань або постійне відволікання

Стійкі та їм протилежні

Як формувати вищеназвані характеристики цілепокладання в учнів? Необхідно створювати спеціальні ситуації, що висвітлюють ті чи інші сторони цілепокладання, актуалізують їх:

переривання та незавершеність діяльності через зовнішні причини; повернення до перерваного завдання та його поновлення;

варіювання ситуацій за ступенями їх обов'язковості та виявлення поведінки учнів у них;

виконання задач різної складності й обґрунтування цього вибору;

спостереження за поведінкою в ситуаціях труднощів, що виникли;

виконання нерозв'язаної задачі та вивчення можливої реакції дітей;

реакція на помилку (здатність самостійно знайти помилку й вибрати дії, спрямовані на її виправлення, звертання по допомогу до дорослого);

створення перешкод, дефіциту часу, змагань, варіювання оцінки, одержаної від іншої людини.

III. Емоційний блок

Робота педагога спрямовується в даному випадку на розвиток емоційного компонента мотивації, головною характеристикою якого є емоційні переживання школяра в навчальній діяльності. Навчання охоплює емоційну сферу учня, тому, впливаючи на неї, учитель стимулює мотивацію або, навпаки, приглушує її.

Основний зміст емоційної сфери можна коротко охарактеризувати так:

ВИДИ ЕМОЦІЙ У НАВЧАННІ

Позитивні

Радість, упевненість, задоволення, цікавість, гордість, здивування, конструктивний сумнів

Негативні

Страх, образа, досада, нудьга, приниження, занепокоєння

РІВНІ ЕМОЦІЙ

ПРОЯВ ЕМОЦІЙ У НАВЧАННІ

Інтенсивність

Загальна поведінка

Усвідомленість

Особливості мови

Вибірковість

Міміка

Насиченість

Пантоміміка

Стійкість

Моторика

Як формувати емоційний компонент? Учителю варто заохочувати емоційні прояви учнів у природних умовах навчально-виховного процесу, допомагати учням їх усвідомлювати. Для цього можуть бути використані такі прийоми:

Loading...

 
 

Цікаве