WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Мозкова атака, як рішення педагогічних задач - Реферат

Мозкова атака, як рішення педагогічних задач - Реферат

Мозкова атака, як рішення педагогічних задач

Основна особливість методу "мозкової атаки" полягає в колективному пошуку оригінальних ідей.

Основні закономірності даного методу:

В основу методу покладено принцип співробітництва (співтворчості) учасників. Спираючись на демократичні закономірності спілкування, заохочуючи фантазію та несподівані асоціації, учасники стимулюють зародження оригінальних ідей один в одного й у такий спосіб виступають їх співавторами.

Постійно утверджується віра у творчі сили та здібності учасників. Вони виступають як рівноправні партнери, які підтримують творчу ініціативу та креативні можливості один одного.

Використовується оптимальне сполучення інтуїтивного й логічного. В умовах генерування ідей припустимим і бажаним є ослаблення активності логічного мислення й заохочення інтуїції. Саме з цією метою критичний аналіз висловлених ідей відстрочений у часі.

Загальна кількість часу на проведення процедури складає 1,5-2 години. Ділова нарада, що відбувається за типом "мозкової атаки", проходить шість фаз.

Перша фаза (10 хвилин)

Ведучий повідомляє правила проведення зборів. Група поділяється на малі підгрупи, а ті у свою чергу - на учасників і спостерігачів (секретарів). Важливо, щоб малі групи складалися з психологічно сумісних людей. До кожного учасника доводяться його задача та способи її виконання.

Друга фаза (5 хвилин)

Формулювання вихідної задачі. Повідомлення загальної задачі та необхідних особистих пояснень, відповіді на уточнюючі запитання. Інформування про вимогу безоцінності при продукуванні ідей і рішень.

Третя фаза (30 хвилин, можна продовжити до години)

Генерування ідей за правилами прямої колективної "мозкової атаки". Особлива увага приділяється створенню невимушеної творчої обстановки. Учасники висловлюють усі ідеї, що спали їм на думку, щодо рішення проблеми, якими б абсурдними вони не здавались. Обов'язковою умовою на даному етапі є виключення критичних суджень. Учасники не повинні переривати чи оцінювати один одного. Ідея, висловлена одним учасником, може навести іншого на важливу думку. Атмосфера доброзичливості та зацікавленого пошуку - найбільш оптимальна для всієї наради, але для цього етапу вона особливо важлива.

Умови, необхідні для ефективної роботи на даному етапі:

учасників у малих групах має бути не більше семи осіб;

вони повинні бути одного соціального та професійного статусу;

експертів-секретарів має бути мінімальна кількість;

вони повинні вміти швидко фіксувати висловлені пропозиції (краще кожне із суджень заносити на окрему картку) й не втручатись у процес продукування ідей;

учасники мають бути знайомі один з одним або мати попередній досвід ділової взаємодії;

обговорення проходить у колі, при цьому наявність столу не є обов'язковою;

керівнику варто триматись осторонь і не втручатись у процес; він є тільки організатором, який стежить за регламентом і дотриманням правил;

спостерігачі знаходяться поза групою та сидять здалека; крім висловлених ідей вони записують усі жарти, каламбури, які прямо не стосуються теми обговорення; кілька спостерігачів розподіляють між собою, репліки деяких учасників кожний із них записує.

Підсумковим результатом цієї фази є складання повного списку запропонованих ідей.

Четверта фаза (15 хвилин)

Систематизація та класифікація ідей за темами, підходами до рішення задачі, типами рішень. Вивчаються ознаки, за якими можна визначити комплексні ідеї. За допомогою методу модерації (від лат. moderator - регулюючий, Ред.) проводиться ієрархізація пропозицій відповідно до значущості висловлених пропозицій.

П'ята фаза (15 хвилин)

Оцінка ідей на реалістичність. Для цього учасники груп обмінюються списками висловлених пропозицій. У підсумку складається остаточний список практично реалізованих ідей і контрідей. Якщо наприкінці цього етапу пропонується повідомлення представників від кожної групи за підсумками розгляду запропонованих списків, то нарада може перейти у групову дискусію. Кожна із груп може брати участь в обговоренні, висловлювати додаткові аргументи на підтримку ідей інших або заперечення.

На цьому етапі, як правило, нарада закінчується. Учасникам дякують за роботу та запитують їх про користь, яку кожний із них одержав від ділової наради. Незважаючи на незавершеність (відсутність рекомендаційної частини), учасники ідуть із відчуттям задоволення від можливості бути вислуханими, виявити себе. Інтелектуальне пожвавлення переходить у позитивне фізичне самопочуття.

Шоста фаза, заключна

Вона може бути відсунута в часі. Експерти працюють з остаточними варіантами списків для виявлення абсолютно придатних ідей для практичного втілення. Як правило, таких ідей буває близько 10 % від загальної кількості запропонованих. Учасники експертної групи пропонують розшифровку рішень проблеми, етапи та засоби її реалізації. Деякі з висловлених пропозицій можуть бути об'єднані в одну як етапи досягнення практичної мети.

Щодо кожної прийнятої до остаточного розгляду ідеї, то вони відзначають:

принципову можливість реалізації в даних умовах;

можливість реалізації негайно, або після визначеного терміну, або при забезпеченні додаткових умов;

можливість застосування ідей в інших галузях, перенесення й накладення їх на інші сфери освітньої роботи.

Приклади проведення ділової наради за методом "мозкового штурму" (Як допоміжні форми при їхній підготовці та проведенні застосовуються опитування та публічний виступ.)

Приклад 1. Педагогічна рада "Створення програми роботи з учнями, які мають низькі навчальні можливості"

Причина проведення педради: наслідком орієнтації школи на роботу з дітьми з вираженими навчальними інтересами стало підвищення кількості учнів, які мають низький рівень навчальних досягнень.

Мета: пошук варіантів рішення проблеми підвищення навченості дітей, які мають низький рівень навчальних досягнень.

Підготовча робота: проведення опитування серед учнів, учителів і батьків. Систематизовані дані в наочному вигляді представляються на педраду.

Порядок проведення педради: публічний виступ із теми "Причини низького рівня навчальних досягнень школярів" (теоретичні положення з питання проблем дітей зі слабкою навченістю, коментар до проведеного у школі дослідження - опитування вчителів, учнів, батьків).

Організація "мозкового штурму" з питання: які заходи зобов'язана містити в собі програма роботи школи з дітьми, які мають низький рівень навченості?

Усі учасники педради поділяються на чотири групи, приблизно рівні за кількістю.

Перша група - "Керівники" - поєднує директора, його заступників, голову профкому, голів ради з профілактики, резерв керівників і педагогів із вищою кваліфікаційною категорією (інтелектуальних лідерів школи).

Друга група - "Учителі" - складається з педагогів, які не ввійшли в ті дві групи, що залишились.

Третя група - "Батьки" - має у своєму складі тих учителів, чиї діти вчаться у школі.

Четверта група - "Учні" - містить у собі молодих учителів, організатора, психолога та соціального педагога.

Далі робота будується в такий спосіб:

Протягом десяти хвилин кожній групі необхідно виробити рекомендації для внесення корективів у програму роботи освітньої установи: які дії варто робити учням, їхнім батькам, учителям та адміністрації школи, щоби підвищити рівень навчальних досягнень в учнів зі слабкої навченістю?

Усі пропозиції записуються на дошці чи великих аркушах паперу за розділами майбутнього плану: "Робота з учнями", "Робота з батьками", "Робота з педагогами", "Організаційно-адміністративна робота".

Отримані записи коментуються, до них роблять необхідні додатки, здійснюється перестановка деяких пунктів. Формулюються задачі програми й основні лінії її реалізації.

Доопрацювання програми доручається експертній групі, що обирається на педраді. Призначаються терміни заслуховування першого проекту програми (за тиждень).

Приклад 2. Педагогічна рада "Формування навчальних компетентностей учнів"

Причина проведення педради: у малокомплектній сільській школі ослаблений контроль якості роботи педагогів. Зниження показників навченості дітей пов'язується з нераціональним використанням часу уроку.

Цілі: підвищення методичного рівня вчителів школи; обмін досвідом формування академічних навчальних досягнень; визначення ефективних форм педагогічної роботи з формування навчальних компетентностей учнів, виходячи із задач школи й обліку контингенту учнів.

Підготовча робота: напередодні проведення педагогічної ради колектив поділяється на три групи - 1. "Знання учнів". 2. "Уміння учнів". 3. "Навички учнів".

У кожну із груп входять ті вчителі, які виявляють на своїх уроках велику схильність до: а) лекційних, інформаційних форм визначеної роботи; б) застосування на уроках активних форм роботи, що дозволяють сформувати вміння вести дискусію, вирішувати різні типи задач, писати твори, проводити дослідження; в) вироблення в учнів на уроці навичок практичної роботи з перекладу іншомовного тексту, виконання самостійних робіт із заданим алгоритмом і т. п.

Кожній групі за час підготовки до педради необхідно вибрати лідера. За його заявкою завідувач бібліотеки підбирає необхідну для кожної групи літературу. На основі аналізу літератури кожній групі необхідно підготувати відповіді на одне загальне запитання й на запитання для кожної групи.

Загальне запитання:

Чим обумовлений саме такий порядок, коли ми говоримо про формування: 1) знань, 2) умінь і 3) навичок учнів?

Запитання групі "Знання учнів":

Що таке знання і чим воно відрізняється від незнання?

Де межа між знанням і незнанням?

Які знання покликана давати школа - наукові чи життєві?

Що ми вкладаємо в поняття "глибина" та "міцність" знання, як ми це оцінюємо?

Запитання групі "Уміння учнів":

Що таке вміння і чим воно відрізняється від знання?

Коли ми з упевненістю кажемо, що учень "уміє те то й те то"?

Наведіть приклад якого-небудь навчального вміння. Покажіть на прикладах етапи формування вміння.

Запитання групі "Навички учнів":

Що таке навичка і чим вона відрізняється від звички?

Простежте етапи формування навичок на прикладі.

Чи можна мати навчальні навички без знань і вмінь?

Запропонуйте способи відстеження процесу формування навичок.

Порядок проведення педради

Усі учасники розподіляються на свої творчі групи. Після деякого обговорення вони повинні бути готові:

Зробити повідомлення на задану заздалегідь тему та дати кваліфіковані відповіді на запитання представників інших творчих груп. Як обґрунтування можуть бути запропоновані відеофрагменти уроків чи розповіді про епізоди уроків.

Висловити пропозиції для адміністрації та колег про те, як можна поліпшити роботу на уроці, якщо чітко формулювати цільові настанови уроків: що саме формується, чи адекватні методичні засоби для цього застосовуються, як перевірити ефективність роботи вчителя на уроці.

Loading...

 
 

Цікаве