WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Модернізація освітнього процесу на підставі компетентнісного підходу - Реферат

Модернізація освітнього процесу на підставі компетентнісного підходу - Реферат

Особливістю ситуаційних завдань є те, що при їхньому рішенні вчитель та учні виступають як рівноправні партнери, які разом учаться вирішувати значущі для них проблеми. Використання методу аналізу конкретних ситуацій може сприяти зміні характеру відносин не тільки між учителями та учнями, а й між учнями, оскільки в них буде складатися потреба у спільній діяльності, спрямованій на пошук оптимального вирішення значущих для них проблем.

Зміні характеру відносин учасників освітнього процесу буде сприяти й інший підхід до планування навчальних занять, обумовлений включенням у навчальний процес ситуаційних завдань. Зараз заняття плануються відповідно до змісту навчальних програм: фрагмент навчальної програми стає темою заняття. Тема заняття перетворюється в його мету - треба засвоїти певний фрагмент змісту, обов'язкового для вивчення навчального матеріалу. Такому підходу до планування занять відповідає орієнтація на мотивацію навчального обов'язку.

Включення у зміст навчальних предметів ситуаційних завдань дозволяє змінити підхід до визначення тем навчальних занять. Частина тем може бути сформульована у вигляді питань, що містяться в ситуаційних завданнях. Метою уроку в цьому випадку стає засвоєння методу. А поняття, факти, наукові закономірності будуть засвоєні учнями в тому випадку, якщо вони потрібні для розуміння сутності методу. Засвоєння окремих елементів системи знань стає самоціллю лише в деяких випадках.

Стратегія профільного навчання. Аналіз концепції профільного навчання показує, що міняються вимоги до навчального плану та до навчальних програм, реалізованих на старшому ступені шкільної освіти. Виникає необхідність створення умов у освітній установі для вибору учнями індивідуального освітнього маршруту.

Навчальний план профільної школи передбачає можливість різноманітних комбінацій навчальних предметів, що й забезпечує гнучку систему профільного навчання. Ця система містить у собі такі типи навчальних предметів: базові загальноосвітні, профільні та елективні.

Базові загальноосвітні предмети є обов'язковими для всіх учнів у всіх профілях навчання. Пропонується такий набір обов'язкових загальноосвітніх предметів: математика, історія, російська та іноземна мови, фізична культура, а також інтегровані курси суспільствознавства (для природничо-математичного, технологічного та інших можливих профілів), природознавства (для гуманітарного, соціально-економічного та інших можливих профілів).

Профільні загальноосвітні предмети - предмети підвищеного рівня, що визначають спрямованість кожного конкретного профілю навчання. Наприклад, фізика, хімія, біологія - профільні предмети у природничо-науковому профілі; література, державні та іноземні мови - у гуманітарному профілі; історія, право, економіка та ін. - у соціально-економічному профілі тощо. Профільні навчальні предмети є обов'язковими для учнів, які вибрали даний профіль навчання.

Елективні курси - обов'язкові для відвідування курси на вибір учнів, що входять до складу профілю навчання на старшому ступені школи. Елективні курси реалізуються за рахунок шкільного компонента навчального плану та виконують дві функції. Одні з них можуть "підтримувати" вивчення основних профільних предметів на заданому профільним стандартом рівні. Наприклад, елективний курс "Математична статистика" підтримує вивчення профільного предмета економіки. Інші елективні курси обслуговують внутрішньопрофільну спеціалізацію навчання та використовують для побудови індивідуальних освітніх траєкторій. Наприклад, курси "Інформаційний бізнес", "Основи менеджменту" та інші в соціально-гуманітарному профілі; курси "Хімічні технології", "Екологія" та інші у природничо-науковому профілі. Кількість елективних курсів, пропонованих у складі профілю, має бути в достатності в порівнянні з кількістю курсів, які зобов'язаний вибрати учень.

За профільними навчальними предметами розробляється програма (та стандарт) курсу підвищеного рівня, що є основою єдиного іспиту та достатнім для вступу до ВНЗ. Для реалізації такої програми виділяється частина навчального часу, що відводиться на профілювання. Інша частина часу, призначеного для профільної підготовки, відводиться на спецкурси (курси на вибір), які в рамках кожного профілю можуть уводитись у всіляких поєднаннях, розширюючи сферу досліджуваних знань чи поглиблюючи лише одну з галузей, що входять у межі профілю. Склад і конфігурація цих курсів визначаються самою школою з урахуванням її специфіки, запитів та інтересів учнів та їхніх батьків.

Профільне навчання покликане забезпечити високий ступінь готовності школярів не тільки до вступних випробувань, а й до навчання у вищих навчальних закладах. Це означає, що створюється необхідна база (понятійний апарат тощо) для розуміння курсів у ВНЗ і наукової літератури, а також для здійснення властивих вищій школі видів навчальної діяльності та вміння організувати самостійну роботу. На це повинні бути орієнтовані як "знаннєві", так і діяльнісні структури профільного навчання.

У 7-10-х класах за рахунок шкільного компонента базисного навчального плану здійснюється передпрофільна підготовка учнів. Її мета в певному сенсі протилежна меті профільної підготовки - не задоволення запитів і розвиток здатностей у певній галузі пізнавальної діяльності, а виявлення інтересів, перевірка можливостей учня на основі широкої палітри невеликих курсів, що охоплюють по можливості всі основні галузі знань. Кожному школяреві необхідно спробувати себе у спецкурсах як гуманітарного, так і природничо-наукового, а також технологічного напрямів. Це дозволить йому в 10-му класі зробити свідомий вибір профільної підготовки надалі.

Профільне навчання покликане забезпечити:

варіативність та особистісну орієнтацію освітнього процесу;

практичну орієнтацію освітнього процесу із введенням інтерактивних, діяльнісних компонентів (освоєння проектно-дослідницьких і комунікативних методів);

завершення профільного самовизначення старшокласників і формування здатностей і компетентностей, необхідних для продовження освіти у відповідній сфері професійної освіти.

Оцінка освітніх результатів навчання школярів за новими навчальними програмами

Удосконалювання системи оцінювання освітніх результатів, що досягаються в ході реалізації нових навчальних програм, припускає паралельний та одночасний розвиток двох ліній оцінювання:

ступеня освоєння державного освітнього стандарту (формалізовані результати);

особистісних досягнень учнів, що показують просування учня в досягненні формалізованих результатів.

Оцінювання ступеня освоєння державного освітнього стандарту виробляється в основному з використанням тестових методик. При оцінці результатів виконання тестових завдань можуть бути використані найрізноманітніші підходи: від двобальної шкали до рейтингової оцінки.

За видами діяльності учнів, необхідних при виконанні окремих завдань тесту, банк завдань може бути умовно розділений на п'ять груп.

Розуміння простої інформації (термінів, фактів, простих понять і явищ). Приклади діяльності - дати визначення науковим поняттям, знати одиниці виміру, описати прості явища. Завдання, що включають даний тип діяльності, складають 40 % тесту.

Розуміння складної інформації, що інтегрує окремі частини простої інформації. Прикладами діяльності, що ілюструє розуміння складної інформації, є диференціація, порівняння, протиставлення та синтез. Завдання даного типу також складають значну частину тестів - 29 %.

Використання теорії, аналіз і рішення проблем. Дана група включає використання теоретичних знань для узагальнення та висновку з наукових принципів, рішення кількісних (розрахункових) завдань, пояснення навколишніх явищ, конструювання та застосування моделей, а також прийняття рішень з різних проблем. Тест включає 21 % завдань, що відповідають даній категорії діяльності.

Використання приладів і матеріалів, стандартних процедур природничо-наукових методів (збір, організація, представлення та інтерпретація даних).

Проведення досліджень (виявлення питань, які треба досліджувати, планування та проведення дослідження, інтерпретація даних дослідження, формулювання висновків за даними дослідження). Перевірка перерахованих вище вмінь звичайно здійснюється при практичному проведенні досліджень. Однак за певних умов оволодіння даними вміннями можна оцінити за допомогою завдань із вибором відповіді та конструктивних запитань з вільними відповідями. Звичайно текст включає невелику кількість завдань даного типу.

Переважне використання тестових матеріалів у різних видах контролю продиктоване також необхідністю підготовки учнів до здачі єдиного державного іспиту.

Уведення єдиного державного іспиту спрямоване на розв'язування ряду проблем і протиріч, що склалися в системі освіти. По-перше, це забезпечення більшої, ніж зараз, доступності всіх рівнів освіти для громадян (щойно уряд України прийняв національну програму "Рівний доступ до якості освіти" - Ред.). Вступ до ВНЗ багато в чому в останні роки визначається матеріальним станом родини, географічним фактором того місця, де проживає родина. По-друге, це проблема оцінки якості освіти. Сьогодні оцінює той, хто вчив. По суті, іспити у школі є тим батогом учителя, що дозволяє змушувати учня вчити непотрібний матеріал і прикривати вимогами програми свою професійну недосконалість. По-третє, це проблема наступності між ступенями загальної середньої та професійної (вищої та середньої) освіти.

Loading...

 
 

Цікаве