WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Модернізація освітнього процесу на підставі компетентнісного підходу - Реферат

Модернізація освітнього процесу на підставі компетентнісного підходу - Реферат

застосовувані засоби навчання;

спеціальні вимоги до оцінки рівнів конкретних компетентностей і питання-завдання для діагностики, оцінки.

Цілі програми. При розробці програми важливим завданням є чітка виразність цілей. Розвиток здатності учнів до самостійного рішення проблем можливий за умови досягнення таких метапредметних результатів освітньої діяльності:

уміння організувати свою діяльність (визначати її мету, вибирати способи реалізації цілей, планувати діяльність, оцінювати її результати);

здатність пояснювати явища дійсності;

здатність орієнтуватись у світі цінностей;

уміння вирішувати завдання, пов'язані з виконанням певної соціальної ролі (працівника, користувача, споживача, виборця тощо);

формування ключових компетентностей;

здатність орієнтуватись у ключових проблемах;

готовність до вибору, у тому числі професійному.

Наступним етапом є визначення цілей навчального предмета. Учитель у більшості випадків має справу із програмою, в якій ці цілі визначаються при складанні власного варіанта програми. Учителю було б важливо розставити пріоритети та уточнити зміст цілей. У зв'язку з цим треба отримати відповіді на такі запитання: реалізація яких цілей вивчення предмета має найбільш важливе значення для реалізації загальної шкільної освіти в цілому? Реалізація яких цілей має істотне значення для підготовки до наступної професійної освіти? Які із планованих освітніх результатів можна розглядати як бажані, але необов'язкові?

Визначення цілей при проектуванні навчальної програми формуються через результати навчання, виражені в діях учнів, причому таких, які вчитель чи інший експерт можуть розпізнати. Тепер звернемося до питання проектування змісту навчання в навчальних програмах.

Зміст навчання в навчальній програмі. Зміст навчання проектується в контексті проблем, до рішення яких готується школяр, освоюючи зміст того чи іншого предмета. Розробка логіки структурування навчального матеріалу означає насамперед визначення відповіді на два основних запитання:

які дії повинен буде виконати школяр, щоби досягти цілей-результатів;

яким чином зміст навчального матеріалу буде засобом для організації процесу досягнення намічених цілей у виражених раніше характеристиках.

При проектуванні навчальних програм, побудованих на основі компетентнісного підходу до відбору змісту освіти, варто дотримуватися такої послідовності дій: визначення значущих для учнів даного віку проблем; виділення необхідних умінь для їхнього оволодіння; визначення компетентностей, необхідних для рішення даного типу завдань; відбір необхідного змісту; розробка методів навчання; розробка системи оцінювання.

Дану послідовність дій можна рекомендувати при проектуванні кожного розділу або модуля навчальної програми.

Проектування освітніх стратегій

При створенні програм нового покоління велика увага приділяється зміні методів навчання, а не власне змісту.

Освітні стратегії, орієнтовані на розвиток компетентностей школярів, це насамперед:

проектне навчання;

навчання за допомогою рішення ситуаційних завдань;

соціальна практика.

Навчання в даних освітніх стратегіях будується в такий спосіб: проблема - завдання для рішення - відбір інформації та методів - вибір дій - обмін досвідом діяльності - презентація продуктів і рішень - оцінка - експертиза рішень - аналіз - рефлексія досвіду діяльності - оцінка розвитку компетентностей - самооцінка росту досягнень - подальше планування навчання.

Стратегія проектного навчання. Одним зі способів розвитку компетентностей в освіті є проектне навчання.

Проект у контексті освіти це особлива результативна дія, але відтворювана у спеціально організованих педагогом ("лабораторних") умовах. Під проектом розуміється єдність задуму та реалізації. Завершеність проекту як реалізація задуму та як відчужений результат є механізмом формування в дитини здатності бачити власну дію з боку. Проектна діяльність припускає послідовність відносно обмежених один від одного завершених проектів. Проект як форма "вимагає" оформлення результатів (продукту) для пред'явлення його оточуючим. Відповідно виникає необхідність використовувати предметні навички як засіб реалізації проекту. Таким чином, проектна організація освітнього процесу задає умови для інтеграції предметного змісту; розвитку користувальницьких навичок в інформаційних технологіях; формування комунікативних компетентностей.

Проектна діяльність виникає на початку навчання в основній школі (у 5-му класі) у формі індивідуальних чи групових самостійних творчих завдань; задум проекту виникає всередині навчальної діяльності як логічне продовження змісту навчального предмета (освітньої галузі). Вихідні проекти, як правило, монопредметні, але, розвиваючись, вони дозволяють здійснювати змістовну інтеграцію навчального змісту. Уведення елементів проектної діяльності та її розвиток дозволяють відійти від одноманітності освітнього середовища та монотонності навчального процесу, створюють умови для зміни видів роботи. Обов'язкове поєднання різних видів діяльності та їхня координація є необхідною умовою виникнення в дитини розрізнення типів вимог, пропонованих до його роботи, і, як наслідок, уміння діяти в режимі проби та в режимі виконання.

Необхідною умовою включення учнів у проектну діяльність є диференціація освітнього простору. Переходи від обов'язкової роботи до роботи за вибором, від навчання до створення власного проекту, до дослідження, від роботи під керівництвом дорослих до самостійної роботи - усе це вимагає не кабінетного, а змістовного оформлення простору основної школи. Освітній простір основної школи повинен містити в собі поряд із традиційними кабінетами (де здійснюється навчальна діяльність із навчальних предметів) місця для самостійної роботи (лабораторії, бібліотеки, комп'ютерні класи з доступом до різноманітних баз даних тощо), простору для позанавчальної діяльності тощо. Множинність видів діяльності учнів забезпечує можливість здійснювати переходи між різними типами роботи. Переходи між освітніми просторами та видами діяльності забезпечують формування особливої чутливості до міри результативності власних зусиль (що вимагає обов'язкового виконання, а що є спробою спроб і тому може залишитись незавершеним). Формування чутливості до типу результату - психологічна умова становлення здатності відповідального вибору - найбільш істотного педагогічного результату основної школи. Розвиток соціальних навичок учнів неможливий без організації особливого укладу школи, що забезпечує дітям можливість випробувати себе та свої можливості у сфері нормотворчості та нормовідповідної поведінки.

Проектна діяльність, як ми вже відзначали вище, здійснюється на навчальному та позанавчальному матеріалі. Для реалізації у школі проектування спільної форми діяльності дорослих і дітей, для формування здатності учнів до здійснення відповідального вибору необхідно виділити у школі кілька підпросторів. Це має бути поєднання спеціальних підпросторів. "Підготовка" має на увазі формулювання задуму, планування можливих дій, розробку програми. "Досвід" має на увазі пробу здійснення задуму, первинну реалізацію. "Демонстрація" має на увазі остаточну реалізацію задуму, своєрідний звіт про зв'язок заявленого та реалізованого. Це етап оцінки реалізації свого задуму. Використання стратегії проектної діяльності припускає необхідність розвитку освітнього простору школи, включення в нього різноманітних структур, організацій, заходів (робота в архівах, музеях, підготовка конкурсу, створення учнівського наукового товариства тощо).

Навчання за допомогою вирішення ситуаційних завдань. Ситуаційні завдання спрямовані на виявлення та усвідомлення способу діяльності. У результат рішення завдання учні повинні викласти не тільки рішення, а й спосіб рішення в узагальненому вигляді, що дозволить використовувати даний спосіб при рішенні широкого кола однотипних завдань.

Специфічною рисою багатьох ситуаційних завдань є множинність припустимих рішень.

Використання ситуаційних завдань можливе на різних етапах навчального процесу - при вивченні нового матеріалу, його закріпленні, при оцінюванні результатів освітньої діяльності. Застосування цих завдань можна розглядати як метод аналізу конкретних ситуацій, що зараз одержав значне поширення у практиці навчання дорослих (метод "Case-study").

Стосовно цілей загальної освіти ситуаційні завдання можуть виступати як метод реалізації кожної із цих цілей. У всіх випадках рішення ситуаційних завдань буде спрямоване на досягнення метапредметних результатів, тобто освітніх результатів, що виходять за рамки навчального предмета, та застосовуваних у різних видах діяльності. Із цього погляду рішення ситуаційних завдань можна розглядати як метод досягнення метапредметних результатів освітньої діяльності.

Loading...

 
 

Цікаве