WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Моделювання шкільної організації - Реферат

Моделювання шкільної організації - Реферат

Важливе місце займає група формування політики, до якої входять лідери всіх команд. Ця група ініціює розвиток нових напрямів у політиці й одночасно проводить оцінку політичних проектів. Група розвитку надає підтримку робочим групам.

Заступники директора очолюють навчально-викладацьку та виховні системи, групу розвитку та групу підтримки. Лідери навчально-викладацьких ланок є менеджерами середньої ланки. Команді менеджерів приділяється дуже важлива роль у забезпеченні функціонування матричної моделі. Менеджери середньої ланки відповідають за передачу інформації у вертикальному напрямку та за інтеграцію освіти, виховання й підтримки в рамках навчально-викладацьких ланок.

Розходження моделей і політика школи

Представлені моделі різні за рівнем складності. Складність організації - це, звичайно, не те, до чого варто прагнути. Це скоріше недолік, оскільки потрібно все більше спеціально підготовлених, енергійних людей, здатних багато часу приділяти роботі. Якщо школа все-таки піде шляхом поступового ускладнення моделі, то результатом будуть зростаючі можливості проведення власної освітньої політики. Послідовне знайомство із серією моделей підводить нас до обговорення проблеми здійснення власної політики.

Політика є сукупністю принципів, переконань і таке інше стосовно незмінних ідей, виходячи з яких, школа планує свою роботу в даний період. У галузі освіти проводиться своя політика, у тому числі зі створення розуміння навчання та проведення різних організаційних заходів. Політика є сукупністю всіх більш-менш ясно сформульованих рішень, прийнятих працюючими у школі групами.

Потенціал здійснення політики відбиває здатність директора та відповідних груп у явному вигляді сформулювати і потім провести в життя рішення про політичні перетворення.

Від моделі I до моделі IV потенціал здійснення політики зростає. Ріст потенціалу виражається в більшій скоординованості та здатності школи до змін.

Установка мети в галузі освіти та вибір методів її досягнення, інакше кажучи, скоординоване проходження визначеним курсом в освіті, є одним із наслідків проведення політики. Чим більше розмаїтість цілей і методів, тім суттєвіше стає необхідність координації зусиль, спрямованих на їх реалізацію. Школи можуть звузити коло цілей і методів до мінімуму, необхідного лише для забезпечення умов, за яких учні із середніми здібностями могли б одержати диплом установленого зразка. Але є школи, що прагнуть досягти більшого. Наприклад, ставлять перед собою задачу працювати з учнями, диференційованими за своїми здібностями, пропонувати їм багатий вибір предметів і програм навчання, створювати умови для розвитку їхньої особистості та формування соціально активної позиції, нехай навіть усе це не вважається необхідним із точки зору обраного учнями напряму спеціалізації.

Зміни у прийнятому школою курсі також є результатом проведення політики. Прагнення до перегляду політичних установок зазвичай виникає під дією сил внутрішнього розвитку (ідеї та прагнення вчителів), з одного боку, і тиску ззовні, що виражається у зміні соціальних обставин, до яких школа повинна підлаштовуватись, з іншого.

Зміни курсу можуть бути двох типів:

удосконалення застосовуваного школою підходу до освіти (назвати це зміною курсу можна лише з певною натяжкою: при здійсненні змін цілком можна обійтись і без здатності формувати чи проводити політику);

новаторська діяльність із застосування інноваційної моделі шкільної організації, що припускає більш високий потенціал формування та проведення політики.

Чіткої грані між удосконаленнями та новаторством немає. Сукупність незначних удосконалень, проведених одночасно, може зрівнятися за своїм ефектом з новаторством.

Розглянемо відмінності моделей з точки зору потенціалу проведення політики.

Модель I

а) Координація дає добрі результати у школах, де прийнятий розподіл учнів на потоки відповідно до їхніх здібностей, за умови достатньої ефективності набору учнів за вступними іспитами та при тому, що школа вбачає свою місію в забезпеченні якісної підготовки з різних предметів.

б) Перегляд політики є прерогативою групи підтримки. Удосконалення у сфері викладання відбуваються винятково з особистої ініціативи окремих учителів. Новаторські перетворення відбуваються тільки під сильним тиском зовнішніх обставин.

Модель II

а) Координація ефективна за наявності різноманіття програм навчання (learning route), коли припустимі переходи учнів між групами, які проходять навчання за різними програмами. Є також можливість надавати допомогу учням, які відчувають труднощі в навчанні.

б) Є підстава проводити зміни політики як у формі вдосконалень, так і у формі новаторства. Це можливо за умови визначеного домінування директора, входження групи підтримки до складу викладацького персоналу та наявності зовнішніх і внутрішніх стимулів.

Модель III

а) Координація ефективна при використанні таких форм викладання, котрі спрямовані на розвиток особистості (refining forms of teaching), як, наприклад, викладання у класах, складених з учнів з різними здібностями, та формування їхньої соціальної позиції.

б) Потенціал перегляду політики використовується в основному для вдосконалення вже застосовуваного підходу. Ініціатива йде від предметних відділень. Новаторські реформи проводяться дуже плавно і є результатом черги наступних поліпшень. Темпи реформ не повинні випереджати темпи росту рівня культури.

Модель IV

а) Координація ефективна при викладанні міждисциплінарних предметів, що організуються з метою професійної орієнтації та індивідуального розвитку учня.

б) Потенціал перегляду політики великий і може бути використаний як у повсякденній роботі, так і в експериментальних цілях.

Етапи розвитку школи та можливість проводити політику

Аналіз моделей дає картину розвитку шкіл, забезпечуваного підвищенням потенціалу проведення політики, а значить, і розширенням можливостей реалізації конкретних підходів у галузі освіти. Слід відзначити, що узагальнення того, яка з моделей з її потенціалом формування політики краще за всі, недоречні. У принципі, яку модель не візьми, обставини завжди можуть скластись так, що можливості формувати політику можуть бути обмежені. Дуже багато чого залежить від концепцій, що лежать в основі законодавства про освіту, переваг учителів і батьків.

Якщо у світі цих ідей і переваг оптимальним уявляється предметно-орієнтоване викладання, спрямоване на формування знань, то краще було б використовувати сегментовану модель. Організація, побудована відповідно до цієї моделі, у змозі ефективно реалізувати зазначені цілі. Більше того, вона відповідала би сподіванням багатьох учителів, які високо цінують широту індивідуальної автономії. Конструкція "було б" використана тому, що в умовах сучасних соціальних взаємин можливості формування політики в рамках "чисто" сегментованої моделі виявляються настільки обмеженими, що про них краще забути зовсім. Прикладів організації шкіл за чисто сегментованою моделлю в реальному житті вже не знайти.

За певних умов - у залежності в основному від умотивованості викладачів - розвиток у напрямку формування організації за моделлю IV може призвести до високого ступеня та продовжуватись далі.

Модель IV (матрична) не є кінцевим пунктом прогресу. За "обрієм, що вислизає" модель, що названа в літературі (Marx, 1990) моделлю "організація, що навчається". У рамках нової моделі навчально-викладацькі ланки з моделі IV перетворюються у "школи всередині шкіл" і, працюючи із власною експериментальною групою учнів, паралельно з політикою школи в цілому проводять власну, відносно автономну політику, спрямовану на забезпечення максимально ефективної освіти. У той же час усередині цих "шкіл у школах" відбувається інтеграція функцій вчителя та вихователя, оскільки багато викладачів беруть на себе і ті, й інші обов'язки одночасно.


 
 

Цікаве

Загрузка...