WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Моделювання шкільної організації - Реферат

Моделювання шкільної організації - Реферат

Менеджер може виконувати свої функції ієрархічного управління в силу того, що культурне середовище більш ліберальне у стосунку до цих функцій. Учителі не вважають свою автономію так уже й сильно порушеною, оскільки менеджери, вирішуючи задачі координації, не втручаються в питання викладання їхніх конкретних предметів. Загальні правила повинні лише скоординувати зусилля різних учителів.

Модель "адміністрації та фахівців" разом з характерним для неї посиленням впливу менеджерської команди може відповідати вимозі укрупнення школи та якісних змін, що забезпечують більш широку й гнучку можливість для освіти.

Школа, що діє відповідно до моделі II, більше уваги приділяє підтримці учнів та управлінню ними, ніж школа, що відповідає моделі I, і виражається це, зокрема, у допомозі невстигаючим учням. У питаннях підтримки учнів і допомоги їм менеджеру цілком під силу домогтись дуже великого впливу. Служба забезпечення може їм у цьому допомогти.

Модель III: колегіальна організація

Викладацькі ланки в цій моделі організуються не вертикально, як у сегментованій моделі, а горизонтально. Це припускає і групування вчителів за ознакою викладання у класах учнів одного віку. У викладацьку ланку, таким чином, входять усі вчителі, які ведуть заняття у класах однієї частки навчання. Управління цими групами вчителів зазвичай покладається на одного із заступників директора.

Предметні відділення беруть участь у розробці навчальних курсів, визначають стратегію викладання своїх предметів. Під визначенням стратегії розуміються розробка програми навчання, вибір методів і припустимий рівень диференціації у класах. Останнє особливо важливе, оскільки у школах з колегіальною організацією учні не поділяються на потоки відповідно до рівнів своїх здібностей. Протягом ряду років усі навчаються спільно, так що диференційований підхід до учнів одного класу стає необхідністю. Виконання принципу формування класів з учнів з різними здібностями протягом усього терміну навчання у школі неможливе. Настає момент, коли учні все-таки розподіляються за потоками. І тоді предметні відділення приймають на себе свою частку відповідальності за грамотне спрямування учня в той чи інший потік.

Предметні відділення відносно незалежні від менеджменту за умови, що викладачі, які входять до його складу, досягли консенсусу, що добре погоджується з положеннями загальношкільної політики та стратегією дій усіх інших предметних відділень. Із координаторів предметних відділень формується комітет, куди входить і директор школи. Члени цього комітету для досягнення консенсусу вдаються до консультацій. Якщо згоди дійти не вдається, рішення приймає директор. Викладачі зобов'язані проводити політику свого предметного відділення.

У кожного класу є свій класний керівник. Класне керівництво - дуже обтяжлива праця, оскільки необхідно підтримувати та направляти учнів, як індивідуально, так і забезпечуючи підтримку класу в цілому. Класний керівник тримає директора в курсі своїх справ, а той при необхідності залучає для допомоги учням консультантів-фахівців. Координує виховну роботу з учнями один із заступників директора.

Колегіальний характер організації відбивається й на її управлінській структурі. Якщо в моделі "адміністрації та фахівців" основний наголос робиться на індивідуальну відповідальність менеджерів, то особливістю колегіальної моделі є загальна відповідальність. Директор, однак, не перестає бути підзвітним шкільній раді та зовнішнім організаціям.

Консультації є найважливішим координуючим механізмом. При цьому особлива увага приділяється консультаціям у рамках предметних відділень. Деякі викладачі одночасно входять до складу кількох відділень, сприяючи, тим самим, установленню між ними рівних взаємин.

Процедури прийняття рішень сплановані таким чином, щоби сприяти досягненню згоди, що повинно виглядати добровільним. Неважко помітити, що колегіальна організація може бути досить ефективна в установленні шляхів підвищення якості освіти в тому випадку, якщо умови виявляються прийнятними з точки зору системи професійних цінностей викладачів, які складають ядро всієї шкільної культури. Якщо з якої-небудь причини назрілі зміни йдуть урозріз із нею, то їм доведеться відчути на собі всю міць опору цієї культури.

Модель IV: матрична організація

Корінна відмінність матричної моделі складається у значно більш серйозному ставленні до виховної роботи з учнями, їх педагогічної підтримки. З аналізу перших трьох моделей видно, що увага до цього аспекту шкільної роботи неухильно зростає від моделі до моделі. Проте виконання функцій підтримки та допомоги учням у кожній з попередніх моделей виступало лише в якості додаткової стосовно викладання навантаження. Зміцнення знань і розвиток навичок уважались єдиною задачею освіти. У рамках матричної моделі виховна робота отримує самостійну цінність.

Структура "матричної моделі" є відображенням інших уявлень про учня. У ньому бачать клієнта, який несе відповідальність за результати свого навчання, а значить, і за ефективність своєї участі у процесі викладання-навчання (Petri, 1993).

Виховна робота з учнями підвищує здатність останніх відстоювати свої інтереси та реалізувати свої потреби. Одночасно вона сприяє тому, що у школі складаються умови для розвитку учнів як особистостей, і притому особистостей соціально активних. У залежності від того, наскільки це можливо і потрібно, рішення задач виховної роботи в тому чи іншому ступені інтегрується в навчальний процес.

Ключовою особливістю матричної організації є групування викладачів для роботи у двох напрямках: навчальному й виховному. З метою забезпечення навчального процесу вчителі поєднуються в кілька так званих навчально-викладацьких ланок. Ці ланки організовані горизонтально. Учителі працюють з учнями однієї ланки навчання. (Природно, окремі вчителі можуть входити до складу відразу кількох ланок.) Учителі однієї ланки утворюють єдину команду або, принаймні, частину її, оскільки, крім них, у команду входять ще і працівники-вихователі.

Спільно з ланками діють предметні відділення та групи викладачів, об'єднані навколо міждисциплінарних предметів. До них варто ставитись як до структурних підрозділів школи, оскільки вони не тільки складають програми навчальних курсів, а й надають учителям методичну підтримку.

Функції вихователів виконують викладачі, які пройшли, крім спеціалізації, у своїй предметній галузі ще і специфічну професійну підготовку, що дозволяє їм працювати в такій якості. Вони задіяні більшою частиною неповний робочий день, але крім них є ще невелика кількість фахівців - експертів іншого ешелону, які працюють "від дзвінка до дзвінка".

З вихователів, прикріплених до однієї навчально-викладацької ланки, утворюється група, відповідальна за роботу з учнями відповідної ланки навчання.

Ще однією важливою функцією виховної системи є вироблення загальної виховної політики для всіх навчально-викладацьких ланок.

Єдина команда, до складу якої входять викладачі та вихователі учнів однієї ланки навчання, є як би "перетинанням" двох систем. Цілком справедливо припустити, що викладачі та вихователі консультують один одного та колективно обговорюють проблеми у своїх групах. Від членів груп потрібне вміння домовлятись між собою про те, як варто викладати, вести виховну роботу й узгоджено діяти в руслі загальношкільної політики. Так, учасники груп повинні дійти згоди про те, що робити для того, щоб, забезпечуючи можливість оволодіння знаннями в обсязі шкільної програми, одночасно допомогти учням стати більш незалежними, навчити вчитись, сприяти розвитку особистості та стимулювати соціальну активність.

У матричній моделі передбачене відділення підтримки з надання допомоги обом системам. Крім звичайних функцій підтримки у сферу його компетенції входить виконання ряду специфічних обов'язків, пов'язаних із забезпеченням навчального процесу, створенням каталожних систем для учнів, обробкою інформації, що відноситься до контролю якості, обслуговуванням бібліотеки та журналу навчального обладнання тощо.

Команда менеджерів витрачає значну частину свого часу на створення умов, що полегшують співробітництво між викладачами навчально-викладацьких ланок, вихователями та працівниками груп підтримки. Ефективну внутрішньошкільну інтеграцію можна забезпечити лише при досить ретельному формуванні загальношкільної політики. У даному контексті політику варто розуміти як систему загальних внутрішніх правил. Принципи цієї політики не повинні обмежувати відносну автономність викладацьких груп, у яких має бути можливість коректувати свої дії з огляду на здібності учнів.

Loading...

 
 

Цікаве