WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Моделювання шкільної організації - Реферат

Моделювання шкільної організації - Реферат

організаційні одиниці, що існують у школах;

механізми, що координують зусилля організаційних одиниць;

менеджмент різних рівнів, який визначає напрям розвитку школи, що забезпечує щоденну роботу школи та контролює її.

Суть одного й того ж компонента, що входить до складу різних моделей, буде, узагалі кажучи, щораз іншою.

Почнемо з огляду основних компонентів, що наводяться ще до опису власне моделей, оскільки на нього покладається роль попереднього ознайомлення читача з предметом обговорення. Цей огляд може служити і як анотація. Відразу за ним випливає систематичне пояснення моделей. Числа в дужках, що зустрічаються в тексті пояснення, відносяться до огляду деталей компонентів. З усіх чотирьох модель I описана найбільш докладно. Опис кожної наступної моделі складається в поясненні її відмінностей від попередньої.

Модель I: сегментована організація

Для шкіл, організованих за сегментним принципом, характерні автономність викладачів та індивідуалістична професійна культура. Кожний учитель вільний і самостійний у своєму підході до викладання. Ця свобода поширюється на підготовку до занять, вибір методичних матеріалів, методи викладання, оцінювання досягнутих учнями результатів, характер та обсяг підтримки, наданої учням. Учитель не зобов'язаний виконувати які-небудь не пов'язані з викладанням задачі.

Ніякого єдиного, чітко визначеного курсу у викладанні немає. Шкільна політика в галузі викладання є щось лише трохи більше, ніж кошик індивідуальних тактик навчання, визначених кожним з учителів для себе, виходячи із зовнішніх вимог (таких, наприклад, як екзаменаційна програма, установлена кількість годин викладання) і правил внутрішнього розпорядку, як, наприклад, розклад занять.

Служба забезпечення організована ієрархічно, управляється відповідним органом з директором на чолі. Ця служба створює та підтримує умови, необхідні для нормального функціонування школи. До сфери її компетенції відносяться фінансування, управління основними фондами, дотримання юридичних вимог, управління кадрами, річне планування, складання щотижневого розкладу занять і т. д..

Характерною рисою сегментованої моделі є погана узгодженість дій організаційних одиниць, що забезпечують власне викладання, як між собою, так і зі службою забезпечення. Професійний та обслуговуючий сектори розділені настільки ґрунтовно, що часто ускладнені навіть соціальні контакти між людьми. Учні розділені на потоки, кожному з яких відповідає свій рівень викладання. За кожним з учителів закріплюється один чи кілька таких потоків. Група викладачів, які ведуть заняття на одному потоці, створює (організаційно) викладацьку ланку (teaching unit) або, мовою непрофесіонала, викладацьке відділення. Відділення, що працювало на тому самому потоці протягом декількох років, стає "вертикальною" викладацькою ланкою. Ідея полягає в тому, що учень повинен з першої й до останньої миті свого перебування у школі вчитись на тому самому потоці, не переходячи з потоку на потік по горизонталі. Таким чином, для сегментованої моделі характерні вертикальні структури. Учителі, які працюють у складі вертикально організованих викладацьких ланок, дуже мало спілкуються й радяться один з одним. Велику частину свого часу вони витрачають на роботу з учнями.

Найважливішим координуючим механізмом у цій моделі є професіоналізм і кваліфікація викладачів. Це означає, що поведінка вчителів підпорядковується правилам (стандартам), що склались у середовищі людей їхньої професії. І тому, оскільки шкільна влада слабко регламентує поведінку вчителів, останні діють згідно із власними поглядами та уявленнями, що сформувались у них за роки професійної підготовки та практичної діяльності.

Модель сегментованої організації порівнюється з моделлю "професійної бюрократії" (Mintzberg, 1979). Термін "бюрократія" підкреслює деяку подібність професійної та механічної бюрократій. Подібність полягає в тому, що дії і тієї, й іншої підпорядковуються, нехай і досить різним, але правилам і стандартам.

У моделі механічної бюрократії роль координуючого механізму відведена управлінню та контролю підлеглих рівнів ієрархії. Влада використовується не тільки для розпоряджень, а і для встановлення правил, яких повинні дотримуватись усі підлеглі. Тим часом працівники, яким доручені ті чи інші обов'язки, не завжди високопрофесійні.

У моделі професійної бюрократії (сегментованої організації) керуючий вплив владної ієрархії, так само як і правила, установлені ззовні, відіграє набагато меншу роль. Координуючі функції у викладацькому сегменті реалізуються через професійний "кодекс поведінки".

Служба забезпечення, як уже було відзначено, діє під управлянням владної ієрархії.

Директор школи стежить за дотриманням необхідних умов функціонування школи (ресурси, будівлі тощо). Спільно зі шкільною радою він вирішує, як розпорядитись фінансовими та людськими ресурсами. Наявність у директора повноважень, пов'язаних з розподілом, робить його впливовою фігурою. Роль директора парадоксальна: з одного боку, він відповідає за все, що відбувається у школі, перед радою, владою та батьками; з іншого боку, він практично не в змозі впливати на дії викладачів. Директор може офіційно втрутитись лише у випадку допущення вчителем яких-небудь серйозних професійних помилок. Усебічну допомогу директору надають його заступники. В ієрархії влади в них немає свого рівня, і вчителі, які бажають поспілкуватися з директором, звертаються прямо до нього, минаючи заступників. У більш великих школах заступники неминуче починають виконувати функції посередників. І це варто розцінити як перший крок у напрямку формування організації, що краще описується моделлю "адміністрація та фахівці" (модель II).

Відповідно до моделі сегментарної організації вчителям необов'язково співробітничати один з одним у рамках своїх дисциплінарних (предметних) відділень. Збори викладачів проходять у дуже неформальній атмосфері і нікого ні до чого не зобов'язують. Вирішуються питання типу: чи купувати підручники для рівнобіжних класів, які вчителі будуть вести ті чи інші класи, як краще скласти розклад занять. На зборах персоналу приймаються рішення про те, яким критеріям повинні відповідати прийняті у школу учні, якими могли би бути програми навчання на різних потоках.

Для нормального функціонування школі необхідно вміти відбирати "своїх" учнів, виходячи з того, чи у стані учень справитися з програмою навчання, запропонованою йому школою. Насправді школа не в змозі підстроювати під учнів процес викладання. Свобода вибору, надана учню, обмежується вибором потоку й визначенням переліку предметів, які можна вивчати на вибір. Усі інші форми управління (guidance) учнями знаходяться в зародковому стані. Школа не може запропонувати їм того рівня співробітництва, якого вони можуть потребувати.

Більш гнучке підстроювання викладання під можливості учнів неможливе внаслідок відсутності в сегментованій моделі потенціалу розвитку та трансформації в іншу організаційну модель. Питання про розвиток виходить на порядок денний тільки тоді, коли виживання школи опиняється під загрозою і зміна організації може зменшити ризик її закриття. Насправді сьогодні лише деякі школи дотепер послідовно дотримуються винятково сегментованої моделі у своїй організації. Однак для організацій багатьох шкіл усе ще характерні окремі риси, властиві саме сегментованій моделі, бо вона, як і раніше, актуальна як теоретичне обґрунтування.

Модель II: адміністрація та фахівці

Організація, що відповідає моделі "адміністрація та фахівці", більш структурована в порівнянні із сегментованою. У тому, що стосується координаційних механізмів, ця модель ближче до "механічної бюрократії", ніж сегментована. Відносини між учителями та менеджерами, менеджерами й організаційними одиницями в більшому ступені ієрархічні.

Конкретні особливості моделі II такі:

учителі повинні йти на кооперацію один з одним, щоб успішно виконувати установки менеджерів;

заступники директора виконують роль координаторів, будучи лідерами викладацьких ланок. Більшість ланок вертикальні. У школах Нідерландів звичайно формується одна горизонтальна викладацька ланка;

від учителів вимагають виконання не пов'язаних з викладанням обов'язків, наприклад, здійснення класного керівництва, участі в різних зборах і заходах, проведених у позаурочні години;

предметні відділення реалізують дорадчі можливості фахівців - кожне з них дає рекомендації з викладання своїх предметів, але рішення приймає директор. На практиці регулюючий вплив менеджерів необхідний при рішенні питань, які не можна віднести до сфери компетенції якогось одного з предметних відділень. Там же, де мова йде про викладання якого-небудь конкретного предмета, втручання з їх боку зазвичай не потрібне.

Loading...

 
 

Цікаве