WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Моделювання шкільної організації - Реферат

Моделювання шкільної організації - Реферат

Моделювання шкільної організації

Одним із завдань шкільних менеджерів є управління школою як організацією, тому що при грамотній побудові таке управління полегшує розв'язання будь-яких задач. Так, наприклад, ніякий прогрес у галузі освіти неможливий без широкого обміну інформацією, що стосується питань освіти

Має існувати стійкий комунікативний зв'язок як між директором і вчителями, так і між самими вчителями. Одним з аспектів діяльності шкільної організації є розвиток необхідних комунікативних можливостей.

Термін "модель" використовується в цьому розділі для позначення когнітивної конструкції, що спрощено відбиває складні явища реального життя. Структура моделі утворює обмежений набір особливостей взаємин у шкільному середовищі. Особливості, що знайшли своє відображення в моделі, називаються "компонентами" моделі.

Модель не дає точного відображення реальності з двох причин:

реальна система характеризується набагато більшою кількістю компонентів;

явища реального життя, усі особливості яких укладаються в рамки тільки однієї моделі, зустрічаються вкрай рідко, якщо тільки зустрічаються взагалі.

Проте моделі дозволяють скласти уявлення про організаційну побудову шкіл з реального життя. Для життєвої ситуації характерна, як правило, велика кількість особливостей зі складними зв'язками між ними. Виділити ті з них, що відіграють важливу роль, зазвичай непросто.

Єдина теоретична модель допомагає орієнтуватись у великій кількості інформації. Відмова від використання якоїсь однієї моделі здатна частково компенсувати обмеженість та упередженість, що є невід'ємними властивостями всякого моделювання. Комбінована модель, котра займає проміжне положення на стику двох чи більше типових моделей, часто дає більш точне відображення дійсності, недосяжне при використанні якоїсь однієї з них. Крім того, ви побачите, що кожна з розглянутих моделей відповідає своєму етапу в розвитку внутрішньошкільної кооперації.

Моделі організації

Не пройшло ще й десяти років відтоді, як директори шкіл почали надавати значення питанню шкільної організації. До того багато хто з них уважав, що всерйоз говорити про організацію стосовно шкіл не можна. Люди, пов'язані зі школою, схильні були пов'язувати поняття "організація" з індустріальними підприємствами та іншими державними установами. У їхньому розумінні організація - це коли один високопоставлений менеджер здійснює управління великою групою працівників через пірамідальну владну структуру. Роль менеджера вбачається у виробленні політики, установленні правил і розпорядку, розпоряджень при особистому контакті з менеджерами, які стоять сходинкою нижче на ієрархічній драбині.

До роботи директора школи це не мало ніякого стосунку. Характерними рисами практики управління школою була необхідність роботи в атмосфері неформальних взаємин у колективі, що складається з високоосвічених і дуже незалежних викладачів. Директор повинен був забезпечувати щоденну, безперебійну роботу школи, бути в очах громадськості її гідним представником, лобіювати її інтереси. Обираючи директора, доводилось ураховувати, що для забезпечення собі неформального авторитету самого лише посадового положення недостатньо, потрібно ще заручитися симпатіями викладачів.

Зараз багато директорів інакше ставляться до шкільної організації та свого місця в ній. Вони усвідомили, що організація у школі є, що вони мають керувати цією організацією, будучи одночасно її частиною. Директори бачать себе на чолі команди менеджерів, яким доводиться розв'язувати різні управлінські завдання.

Чим можна пояснити такі зміни в поглядах директорів? Відбулось це насамперед тому, що серйозно змінилася сама школа. Сучасна школа стала набагато складніше, збільшилась неоднорідність складу учнів, практика викладання ввійшла у стадію прискореного розвитку, громадськість та уряд висувають зростаючі вимоги до ефективності й соціальної значущості школи і, нарешті, підсилилась конкуренція між школами-сусідами. Окрім того, сучасна школа може й повинна виробляти власний курс і послідовно дотримуватись його. Це означає, що школа має бути організована таким чином, щоб мати можливість приймати й узгоджено впроваджувати стратегічні рішення.

Поряд із ситуаційними змінами, які багато в чому пояснюють нове ставлення до позначеної проблеми, необхідно згадати ще про одну принципову обставину. Вона полягає в тому, що в останні кілька десятиліть концепція "організації" стала трактуватися значно ширше.

Уявлення тридцятирічної давнини про організацію тільки як про промислове підприємство протягом тривалого часу відігравали домінуючу роль у теорії організації. Так, на початку двадцятого століття Тейлор (F. C. Taylor) систематизував основні ідеї та розробив на цій основі модель "механічної бюрократії", згадки про яку трапляються й донині (наприклад, у роботах Мінцберга (Mintzberg). Ця модель була справедлива в основному для промислових підприємств і у трохи видозміненій формі для державних установ.

Організаційна модель чимось нагадує "бінокль", при погляді крізь який одні особливості організації мають особливо чіткі контури, тоді як інші залишаються в тіні. Так, суворе дотримання графіка руху потягів на залізниці породжує припущення про те, що залізничні служби повинні функціонувати з точністю годинникового механізму, і, виходить, організація залізничної компанії повинна адекватно відбиватись механіко-бюрократичною моделлю. Аналізуючи цю модель, можна зробити висновки про основні властивості організації на залізниці.

Чому б і на школу не поглянути крізь такий же бінокль? Цьому сприяють такі організаційні особливості школи, як дзвоник у точно встановлені години, чіткий функціональний розподіл адміністративних обов'язків і т. д. Звичайно, такий "бінокль" не дозволяє розглянути деякі інші особливості, зокрема фактори, що діють як координуючі механізми. Щоби побачити ці фактори в дії, необхідно вдатись по допомогу інших моделей.

Моделі шкільної організації та їх компоненти

В описі й аналізі шкільної організації важлива роль приділяється чотирьом моделям. Усі вони використовуються для аналізу організації на підприємствах з великими колективами професійно підготовлених і кваліфікованих працівників (у цьому їхня відмінність від механіко-бюрократичної моделі, що виходить з уявлень про працівника як про малоосвіченого індивідуума).

Моделі такі:

I - сегментованої організації;

II - організації з розподілом працівників на адміністрацію та фахівців (line and staff organisation);

III - колегіальної організації;

IV - матричної організації.

Наведемо коротку характеристику кожної з моделей, що допоможе зрозуміти зміст їхніх назв.

Перша модель, "сегментована", відбиває той факт, що школа складається зі слабко пов'язаних між собою ланок - кожний учитель викладає свій предмет по-своєму, з оглядкою тільки на зовнішні вимоги, наприклад, екзаменаційну програму. Директор виконує функції підтримки, забезпечення навчального процесу (фінансування, підбір кадрів, управління основними фондами школи) і зовсім відсторонений від того, що відбувається у класах.

У назві другої моделі термін "адміністрація" (line) виражає владу. У рамках цієї моделі директор разом зі своїми заступниками здійснює управління навчальним процесом. Викладачі підзвітні директору в тому, що стосується їхньої професійної діяльності. Термін "фахівці" (staff) відноситься до працівників, які мають право лише дорадчого голосу. Викладачі можуть давати поради директорату, але всі рішення приймаються адміністрацією.

Третя модель, "колегіальна", характеризує особливу атмосферу співробітництва і дорадчості. Типовим для шкіл із такою організацією є функціонування системи колегіально керованих консультативних комітетів. Викладачі різних дисциплін поєднуються у групи й у значній мірі самостійно планують навчальний процес.

"Матрична" модель розглядає викладачів діючими одночасно у двох незалежних напрямках, подібно координатним осям, й одночасно інтегрованих на основі єдиної стратегії викладання та розвитку системи консультацій. Один з напрямів - викладання й навчання. У рамках цього напряму викладачі групуються за предметною ознакою, тематичною (викладання дисциплін, що перетинають міжпредметні межі) та за методами викладання. Другий напрям - робота з учнями, їх підтримка й управління ними. Викладачі, які виконують роль порадників і консультантів учнів, у рамках цього напрямку групуються за ознакою викладання в тих самих класах - профільних групах учнів.

У цілому тринадцять характерних рис, що знайшли своє відображення в цих моделях та їх перерахованих компонентах, можна розділити на три групи:

Loading...

 
 

Цікаве