WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Мовленнєва робота на уроках - Реферат

Мовленнєва робота на уроках - Реферат

Мовленнєва робота на уроках

Одним із головних завдань сучасної школи України є виховання творчої особистості, бо вона значно краще й легше пристосовується до побутових, соціальних і виробничих умов, ефективніше їх використовує та змінює відповідно до власних уподобань, переконань тощо

Школа потребує нових нетрадиційних ідей, теорій, що відповідали б оптимальному розвитку дитини, сучасним потребам людства. І тому важливу роль відіграє творче виховання, в основу якого потрібно покласти використання різних засобів, підходів до розвитку дитини, орієнтованих на досягнення оригінального результату. Адже В. Сухомлинський зазначав, що "...без творчого життя особистість не може бути вихованою, без творчості немислимі духовні, інтелектуальні, емоційні, естетичні взаємовідносини". Саме творчість стимулює розвиток мислення, інтересів, дослідницьку діяльність.

Необхідність розвитку творчих здібностей на основі особистісно зорієнтованого підходу на основі взаємодії вчителя з учнями продиктована сучасними суспільними пріоритетами, які відповідають основним положенням закону України "Про освіту" (1991 р.), закону України "Про загальну середню освіту" (1999 р.), Національної доктрини розвитку освіти (2002 р.). Тенденції особистісної орієнтації розвитку системи освіти підтверджені результатами досліджень сучасних вітчизняних психологів (Г. Балл, Г. Костюк, С. Максименко та ін.) і педагогів (І. Бех, І. Зязюн та ін.). Орієнтація на особистість учня у процесі педагогічного стимулювання розвитку їхніх творчих здібностей базується на тому, що від моменту народження дитина змінює, перетворює навколишній світ за власною ініціативою. Вона навчається, творчо освоює світ речей, створюючи нову гру, казку, малюнок. Тому доцільно було б учителеві створювати на уроках природні ситуації, в яких у дитини буде змога продовжувати перетворювати власний світ за власною ініціативою.

Педагогічне стимулювання розвитку творчих здібностей на основі особистісно зорієнтованого підходу до взаємодії вчителя з учнями на практиці відбудеться за умов зміни уявлень про характер стосунків між учителем та учнем, утвердження стилю довіри, співробітництва та співтворчості. Цьому сприяє віра вчителя у творчий потенціал, здібності та можливості учня, урахування індивідуальних психічних та інтелектуальних особливостей кожного вихованця, опора на прагнення учня самовиразитись і самореалізуватися серед інших особистостей як індивідуальність. Для цього потрібно, щоб учитель створював доброзичливу атмосферу на уроках, давав дитині можливість висловлювати власні думки без оцінних суджень, забезпечував плюралізм думок і суджень, толерантність до поглядів інших під час творчої діяльності та оцінки її результату, давав кожному учню право на помилку.

Уже в учнів перших-четвертих класів треба розвивати творчі здібності, нахили, інтереси, бо якщо дитина не навчиться у школі щось самостійно творити, то такою ж безініціативною, пасивною вона буде в житті. Розвивати творчість - означає виховувати в дітей інтерес до знань, самостійність у навчанні. Маленький учень вчиться добре, якщо він переживає успіх, хоча б невеликий. Тому слід із перших днів зустрічі з дітьми виявляти їхні можливості. Школа для дитини - це другий дім, у ньому мають панувати добрий настрій, життєрадісна атмосфера, душевність між учителем та учнями. Науково доведено, що за наявності інтересу, позитивних емоційних переживань знання засвоюються ґрунтовно, міцно. Зацікавлення учнів початкових класів змістом навчального матеріалу потребує систематичної інтелектуальної роботи педагога, адже треба не тільки викликати спалах позитивних емоцій, а і дбати, щоб він ніколи не згасав. З чого ж починати? Звісно ж, зі слова, доброго слова у стосунках із дітьми. Адже вони вчаться не тільки читати, писати, рахувати, а й почуватись громадянами, шанувати матір, батька, допомагати тим, хто потребує цього, - людям, тваринам, рослинам.

На уроках української мови діти вдосконалюють уміння й навички усного та писемного мовлення, учаться працювати з книжкою, формують певне коло знань про мову та мовні вміння, вивчаючи різні граматичні, орфографічні правила, засвоюють правила написання слів-винятків, зустрічаються з абстрактними поняттями, які мають зрозуміти, а все це може їм здатись непосильною працею, й існує ризик відбити бажання вивчати мову далі. А ми маємо забезпечити мотивацію вивчення рідної мови. Завдання вчителя полягає в тому, щоби пробудити бажання вчитись і пізнавати непізнані речі. Шкільна практика переповнена прикладами, коли учні, захоплені справою до вподоби, проявляють наполегливість, силу волі в опануванні тих знань і вмінь, які висуває перед ними програма. Саме у процесі розв'язання творчих задач, пошуку нестандартних способів їх розв'язання учні розкривають свої здібності, проявляють ті риси, які були в них менше виражені, вони вчаться доводити свою думку.

Мовленнєва діяльність учнів початкових класів набуває творчого забарвлення за умов розвиненості гнучкого, асоціативного мислення, уміння переборювати стереотипи та знаходити спільне у протилежних речах, уміння оригінально поєднувати слова тощо. Необхідний розвивальний потенціал містять завдання асоціативного характеру, вправи на протиставлення.

Неможливо уявити дитяче мислення без казки, живої, яскравої, яка засвоюється свідомістю, почуттями людини як певної сходинки людського мислення. Діти можуть складати казки, їм це дуже подобається. На уроці мови можна спочатку скласти казку всім класом, а потім поодинці. Це не просто оповідання про фантастичні події, це цілий світ, у якому дитина живе. Симпатія дітей завжди на боці позитивних героїв. Добро торжествує, зло карається, а це у свою чергу є добрим виховним моментом під час уроку. Дуже полюбляють діти творчі завдання над казкою: придумати за початком продовження казки, придумати казку за опорними словами або поміняти характери головних героїв казки, наприклад, у казці про Попелюшку її мачуха дуже добра жінка, яка всіх любить, усіма опікується, а Попелюшка справжня ледацюга. Написані казки можна інсценізувати, драматизувати, зробити до них ілюстрації, намалювати їх на асфальті. Треба дати дітям свободу творити, щоб вони використали всю свою фантазію, не ставити дитину в рамки. Скільки фантазії, доброго гумору панує на уроці, коли маленькі казкарі створюють "казку-ланцюжок", де потрібно по черзі продовжити казку, в якій було тільки два слова: "Жили-були ..." або "Одного разу". Драматизація у свою чергу допомагає вибрати прихильну інтонацію, тон голосу, міміку, жести. Робота над казками є хорошим засобом розвитку творчого мислення, розвиває, збагачує мову, дозволяє збуджувати фантазію, уяву, стимулювати продуктивне мислення. Вигадування казок викликає в дітей великий інтерес, дає можливість задовольнити потребу у творчості, гарантує успіх кожному.

Для того щоб стимулювати розвиток творчого мислення молодших школярів, створюються зовнішні ігрові умови та формуються необхідні мисленнєві операції за допомогою спеціальних вправ. В іграх мозок дитини може створювати нові ідеї, конструкції, об'єкти, продукти, які вдосконалюють уже досягнуте, реконструюють його або конструюють щось нове. Вправа - метод навчання, що припускає багаторазове, свідоме повторення розумових і практичних дій з метою формування, закріплення й удосконалення необхідних умінь і навичок. Творчі вправи передбачають формування вмінь переносити набуті навички у змінені умови, застосовувати їх у нестандартних обставинах, в уявних, умовно-реальних і природних ситуаціях. За О. Біляєвим, сучасна методика розрізняє вправи репродуктивні (відтворення вивченого за зразком), конструктивні (перебудова, заміна одних мовних моделей іншими) та творчі, пов'язані з творчою уявою й розраховані на варіантність та індивідуальність виконання (складання речень, редагування тексту, написання переказу, твору тощо). Необхідний розвивальний потенціал містять завдання асоціативного характеру, вправи на протиставлення, деформування, створення гіпотез, вербальні ігри. Вони стимулюють активну пошукову мовленнєву діяльність учнів. Необхідним фактором також виступає забезпечення емоційного благополуччя учнів у мовленнєвій діяльності, створення ситуацій успіху.

Під творчим потенціалом, як правило, розуміють здатність людини нестандартно мислити. В. Моляко у структурі творчого потенціалу серед інших складових вирізняє вміння комбінувати, знаходити аналогії, реконструювати. У школі треба формувати в учнів такі вміння й починати цей процес слід з початкових класів. Йдеться про розвиток уміння учнів спрямовувати мислення, хід своїх думок у певному напрямку: за аналогією до відомого або шляхом перестановок, об'єднання чи роз'єднання, суттєвих замін і змін, тобто шляхом комбінування. Для того щоб розвинути мовлення учнів, треба розвинути їх мислення. Недаремно К. Ушинський зазначав: той, хто хоче розвивати в учнів мовні здібності, повинен розвивати в них насамперед уміння мислити. З проблемою розвитку мовлення тісно й органічно пов'язане насамперед питання інтелектуального розвитку особистості. Не випадково практично всі видатні психологи та педагоги приділяли велику увагу інтелектуальному розвитку дитини засобами мови. Якщо взяти таких усесвітньо відомих педагогів, як Ян Амос Коменський, К. Ушинський, В. Сухомлинський, які були не тільки видатними педагогами, а й учителями рідної мови, методистами, авторами навчальних і художніх книг з рідної мови для молодших школярів.

Застосування творчих завдань у навчальному процесі має на меті навчити учнів молодшого шкільного віку розв'язувати нові незвичні завдання шляхом аналогізування й комбінування; активізувати для цього свої інтелектуальні та творчі сили, спрямовувати їх на знаходження рішення нового завдання, а також вивчати й повторювати навчальний матеріал незвичним та ефективним способом. Уміння шукати аналогії в мовленнєвому матеріалі допоможе учням побачити особливості рідної мови. Спочатку учням треба показати аналоги, акцентуючи їхню увагу на спільних ознаках, потім запропонувати самостійно їх відшукати, а згодом учитись придумувати нове за аналогією до відомого. Аналогами можуть бути спільнокореневі слова, слова з однаковим префіксом, а також схема слова або речення. Тобто важливо показати дітям, що аналоги треба вміти побачити й доцільніше використати. Аналоги добирають залежно від того, яку тему вивчають або повторюють на уроці. Розкрити сутність пошуку аналогів можна, складаючи описи малюнків. Так, можна описати за аналогією до одного фрагмента малюнка; за аналогією до кількох фрагментів малюнка; до цілісного образу малюнка.

Наприклад, дібрати аналоги за літерою можна так, щоб вийшло зв'язне речення слова "свобода", щоб вони дали змогу скласти образні речення:

Свиня

Весело

Обідає

Біля

Океану

Доглядаючи

Арфу.

Так відомі слова учні починають розглядати з іншого боку. Можна запропонувати учням уявити ту свиню, яка має чудовий настрій, обідає на березі океану, дихає свіжим повітрям і при цьому вона ще доглядає арфу, бо її так попросили її знайомі музиканти. Дуже добре було б використовувати слова, як у наведеному вище прикладі, бо будь-яке слово може стати поштовхом для створення речення, оповідання, казки, вірша. За допомогою цього завдання можна також вивчати творчі мовні здібності дітей.

Loading...

 
 

Цікаве