WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Методична робота в умовах кооперативного навчання - Реферат

Методична робота в умовах кооперативного навчання - Реферат

Методична робота в умовах кооперативного навчання

Розвиток системи освіти вимагає від педагогічної науки і практики вивчення та впровадження нових методів навчання й виховання дітей. Інноваційні системні технології здатні вдосконалювати весь педагогічний процес в освітньому закладі

Кожна з них має засновану на конкретному філософському вченні теоретичну базу та модель, якій відповідають засоби та методи практичного застосування.

М. Ворон, ділиться досвідом практики впровадження тренерами фонду новітньої педагогічної технології, що відома як "педагогіка співпраці".

На сьогодні чи не найбільшого поширення набули три інноваційні технології: предметно-орієнтована, особистісно зорієнтована, а також партнерська технологія. За критерієм продуктивності, що поєднує в собі розмаїття багатьох конкретних показників, можна диференціювати технології та порівнювати їх між собою за співставними параметрами. Назвою "партнерська технологія" ми об'єднуємо західні та вітчизняні варіанти вирішення тотожних завдань. Наш різновид цієї технології відомий під назвою "педагогіка співробітництва (співпраці)".

Які цілі проголошувала педагогіка співпраці? Чи були вони новими на той час, чи є актуальними тепер? Педагогіка співробітництва пройшла широку дослідну апробацію. Тисячі педагогів перевіряли доцільність упровадження її схем у різноманітних умовах початкової, загальної середньої, вищої школи.

Педагогіка співробітництва передбачає оптимальне поєднання орієнтованого та особистісно зорієнтованого навчання. Як відомо, найголовнішою умовою навчально-виховного процесу є його особистісна зорієнтованість, спрямована на те, щоб кожний вихованець став повноцінним, самодостатнім, творчим суб'єктом діяльності, пізнання, спілкування, вільною та самодіяльною особистістю. Саме в цьому полягає гуманістична спрямованість навчально-виховного процесу, центром і метою якого є особистість вихованця. У процесі навчання розвиваються або нівелюються самооцінка, самоповага, толерантність, самостійність, відповідальність, прийняття точки зору інших, уміння дискутувати чи відстоювати свої переконання. Тому те, як ми навчаємо, має не менше значення, ніж те, чого ми навчаємо.

Цінність кооперативного навчання була визнана впродовж розвитку історії людства. Організовувати окремих людей працювати, підтримуючи один одного, та ставити інтереси групи перед усім - це якості, що характеризують найбільш успішних особистостей нашого часу. Групове навчання, яке має коріння ще з часів існування давніх племен, є частиною освітньої практики. Його ефективність була доведена шляхом проведення багатьох дослідницьких робіт (Johnson & Johnson, 1986; Kagan, 1986; Slavin, 1988 тощо).

На сьогодні кооперативне навчання широко визнається у сфері освіти. Воно стало популярним завдяки багатьом причинам: кооперативне навчання допомагає вчителям працювати у класі з великою кількістю учнів, удосконалює академічні досягнення та соціальний розвиток. Тренери Всеукраїнського фонду "Крок за кроком" широко використовують методики кооперативного навчання під час проведення тренінгів за різними тематиками, адже дорослі учні надають перевагу методам активного навчання (за результатами дослідження ВФ "Крок за кроком"). Навчання вимагає розумового, емоційного, духовного та фізичного залучення тих, хто навчається. Лише лекції та демонстрація наочності не дадуть реальної змоги самостійно оволодіти пізнавальною інформацією та створити нові знання. На жаль, учителі часто покладаються на пасивні методи навчання, нехтуючи фактом, що учні бажають навчатися активно.

Кооперативне навчання - це технологія навчання в невеликих групах, коли створюється можливість обговорення кожної проблеми, доведення, аргументування власного погляду. Це сприяє не лише глибшому розумінню навчального матеріалу, а й розвитку мислення та мовлення. Члени великої групи або класу розподіляються на декілька малих груп і діють за інструкцією, яка спеціально була розроблена для них викладачем. Кожен з учнів працює над своїм завданням, своєю частиною матеріалу до повного розуміння питання, яке вивчається, та завершення роботи над ним. Потім учні обмінюються знахідками таким чином, що робота кожного є дуже важливою та суттєвою для роботи інших, оскільки без неї завдання не буде виконане (частина важливої інформації буде втрачена, інші учні групи її не отримають). Методика "кооперативне навчання" іноді перекладається як "навчальна співпраця".

Дещо спрощено кооперативне навчання називають поєднанням зусиль учнів і педагогів для швидкого та більш ефективного досягнення поставлених цілей. Виділяються цілі індивідуальні та спільні для всіх. Саме для досягнення спільної мети учні кооперуються між собою, поєднують свої зусилля, що, у кінцевому підсумку, приводить до прискорення полегшення навчання.

Кооперативне навчання здійснюється у спеціально створених підгрупах, що виділяються в межах класу. Основою для виділення підгруп є однакове бачення й розуміння мети. Ураховуються також рівень підготовленості, здатність до взаємодії, особисті симпатії та спільність інтересів. Головну увагу треба зосередити на співпраці, а не на змаганні, бо це буде сприяти отриманню кращих результатів усіма учнями.

Американські дослідники Д. Джонсон і Р. Джонсон виділяють основні умови ефективності скооперованої діяльності:

учні розуміють свою взаємозалежність від інших членів групи та відчувають особисту відповідальність за досягнення групових цілей;

учні здійснюють взаємодію, під час якої допомагають один одному навчатися;

учні вчаться спільно працювати (див. Johnson D. W., Johnson R. T., Cooperation and competition. Theory and Research. - Edina, 1989).

Кооперативно організоване навчання відрізняється певними особливостями:

підгрупи виділяються на тривалу перспективу, а тому до їх створення вчитель підходить дуже виважено;

розробляються свої стратегії, здійснюється планування для кожної з виділених підгруп;

у процесі навчання члени груп діляться своїми знаннями, уміннями;

кожен працює на повну силу, сумлінно, самостійно;

за результат групи відповідальність несе кожен учасник;

робота кожного члена групи оцінюється під кутом зору досягнення намічених цілей.

Чому кооперативне навчання було вирішено допустити у школи країн, де традиційно головними є індивідуальні схеми підготовки? Бо педагогічний досвід і спеціальні дослідження переконливо довели, що групова робота учнів має низку переваг. Виявилося, що, працюючи у групі, учні швидше та легше досягають запроектованих рівнів навченості, вихованості, розвитку. Необхідно лише, щоб робота була належним чином спрямована та організована, а групи - відповідали певним вимогам. Основа диференціації - спільна мета, тобто її однакове бачення й розуміння учасниками групи. Важливо, щоб вона мала найвищий пріоритет і була в розумінні кожного учасника групи більш значущою за його індивідуальні цілі. Отже, учителеві при формуванні груп треба вникати глибше і виходити за межі традиційного поділу учнів за успіхами в навчанні.

Функції вчителя в кооперативному навчанні набувають деяких нових ознак. Його головне завдання - вселити віру в учнів у можливість успішного досягнення мети та спонукати учнів до самостійного пошуку. Далі він виступає як фасилітатор - помічник, рівноправний учасник групи. Навантаження на педагога зростає. Адже він додатково має займатися формуванням в учнів здатності:

координувати свою діяльність із діяльністю партнерів;

ставати на позицію інших і змінювати свою позицію;

надавати своїм партнерам допомогу та користуватися їхньою допомогою;

Loading...

 
 

Цікаве