WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Методика проведення школою самообстеження - Реферат

Методика проведення школою самообстеження - Реферат

1.5. Матеріально-фінансові умови й освітня інфраструктура

Готуючи доповідь за матеріалом цього параграфа, крім формальної характеристики матеріальної та класно-лабораторної бази, а також фінансового стану школи слід окреслити сформовані підходи в галузі господарської політики, щодо нарощування матеріально-технічної бази. Це випливає з того, що до спектра управлінської діяльності адміністрації школи потрібно включити всі предмети ведення, закріплені за загальноосвітніми закладами Законом "Про освіту", а також, почасти, з логіки управління ресурсами, запровадженої міжнародними стандартами якості ISO.

У ході аналізу аспектів, зазначених у цьому параграфі, доцільно наводити всі дані (наприклад, площу, м2; кількість одиниць збереження у шт., у бібліотеці; річний обсяг бюджетних і позабюджетних коштів і т. ін.) у розрахунку на одного учня.

Якщо існують державні чи регіональні норми, то бажано наводити реальні показники у відсотковому відношенні до нормативних показників. Можна також оперувати абсолютними значеннями показників. Важливо ілюструвати тенденції зміни освітньої інфраструктури даними приросту показників за певний період.

1.6. Потенціал педагогічних кадрів

Аналітичний матеріал цього параграфа має віддзеркалювати стиль керування персоналом у ОУ, заходи, потрібні для досягнення достатнього рівня кадрового потенціалу, ефективність соціальної роботи в інтересах підвищення задоволеності та мотивації працівників. За допомогою таблиць, статистичних даних, фактів і оцінок потрібно скласти інформаційну базу для оцінювання якості кадрового потенціалу з погляду, насамперед, працездатності.

Працездатність можна оцінювати показниками компетентності, задоволеності стосунками, спрямованості особистості педагогів, активності в самовдосконаленні, творчості в діяльності.

Такі оцінки можна одержати, повністю висвітливши вихідну статистичну інформацію, коректно провівши соціологічні обстеження. Це гарантує об'єктивність отриманих результатів.

Окрім того, для поліпшення якісного складу кадрового потенціалу та його раціонального використання доцільно вдосконалювати механізми атестації кадрів на рівні школи, оплати праці; поліпшення умов роботи в ОУ, роботи зі скаргами та заявами; зменшувати плинність кадрів; нарощувати окремі складові кадрового потенціалу тощо.

Табличні та статистичні матеріали можна доповнити графіками й діаграмами, що ілюструють окремі тенденції та динаміку розвитку кадрового потенціалу.

1.7. Управління освітньою установою й освітнім процесом

Призначення цього параграфа - висвітлити особливості сформованої в ОУ системи управління та тенденції її вдосконалювання. Викладаючи структурно-функціональну схему роздільного управління школою й ОП, слід подати склад усіх основних структурних підрозділів; назвати посадових осіб, які беруть участь в управлінському процесі; показати характер зв'язку, підпорядкованості між ними, коло їх основних функціональних обов'язків, прав, повноважень, сфер компетенції. Інформацію можна подати у вигляді тексту, таблиці чи рисунка.

До структурно-функціональної схеми управління включають усіх реальних суб'єктів управлінського процесу згідно зі статутом школи й іншими нормативними документами, що належать до лінійних або функціональних структур.

У доповіді слід зосередити увагу на всіх особливостях, властивих системі управління школою й ОП, оскільки нині спектр різновидів таких систем може простиратися від жорстко централізованих до матричних, децентралізованих із розвиненими горизонтальними зв'язками та високим ступенем свободи низьких ланок управлінської ієрархії. Співвідношення централізації-децентралізації можна подати, показавши, на якому рівні приймаються основні, значущі для школи рішення, хто організовує роботу з їх виконання та контролю.

Маршрути управлінської інформації (розпоряджень, команд, оголошень, повідомлень, звітів, доповідей) аналізують, щоб визначити ефективність сформованих у школі каналів проходження інформації (як швидко вона може надходити від керівника до виконавця чи навпаки; скільки проміжних ланок передають її, яка ймовірність її перекручування тощо).

Якщо у школі запроваджено технічні й технологічні вдосконалення, інноваційні рішення у сфері керування, то потрібно докладно охарактеризувати їх.

Використання адміністрацією школи для самоаналізу певних критеріїв і показників ефективності управління свідчить про зрілий підхід до його організації. Як приклади можна розглядати сформовані в теорії управління критерії адаптивності, гнучкості, оперативності, надійності та ін. Кожна конкретна школа може користуватися власними критеріями та показниками, що відрізняються від наведених вище. Важливо тільки, щоб існував механізм оцінювання згідно з ними, а також було зібрано статистичні дані на базі цих критеріїв. Частково завдання формування набору показників ефективності управління у школі виконує показник задоволеності. Кількісні оцінки за ним можна одержати за допомогою анкетного опитування. Задоволеність персоналу школи стилем і ефективністю управління відбиває один з аспектів ефективності (соціальний).

У доповіді важливо показати, які заходи, кроки, дії виконуються у школі для управління її розвитком, а також сприяння розвитку системи освіти. Потрібно відобразити й власне "управлінський" аспект, зокрема питання опанування представниками адміністрації якнайбільшої кількості видів управління (повний перелік і класифікацію видів управління якістю подано у попередніх номерах журналу).

Повноту опанування того чи іншого виду управління варто проілюструвати на прикладі розв'язання конкретних проблем. Якщо в ОУ є довгострокова програма розвитку, варто коротко викласти її (пріоритети, програмні установки, терміни їх реалізації, очікувані результати тощо).

Перелік нормативних документів, стандартів і норм, використовуваних у управлінні ОУ, може містити в собі документи, стандарти й норми, що діють як поза школою, так і в ній. Це можуть бути сформовані у школі норми та вимоги щодо збирання, збереження та доведення аналітичної інформації про успішність і методичну роботу, а також звітність і документи, що регламентують діяльність певних органів, підрозділів, учасників ОП (Положення про методичні об'єднання, Права й обов'язки учнів, Положення про раду школи тощо).

До переліку планової, облікової та звітної документації, а також банків даних, використовуваних в управлінні ОП, варто включати всі форми документів, які потрібно вести у школі, а також сформовані масиви інформації (зведення про успішність, класні журнали, огляди, звіти методоб'єднань, зведення про атестації випускників і т. ін).

Аналітичний матеріал цього параграфа також має стати підґрунтям для формування уявлення про особливості управління ОП (розподіл прав, повноважень, відповідальності, сфер компетенції). Варто реально показати механізм управління ОП: як забезпечено його оптимальне функціонування, які відносини склалися між адміністрацією, учителями, методоб'єднаннями в ході розв'язання окремих блоків завдань, хто які функції реалізує. Під управлінськими циклами великої тривалості (понад один навчальний рік) розуміють цикли, у ході яких вдається виконувати завдання з удосконалення, розвитку та відновлення ОП (переходу на нову систему оцінювання, упровадження нових навчальних програм, проведення педагогічного експерименту тощо). Так само, як у ході опису управління школою, слід назвати критерії та показники, реально використовувані в ОУ для оцінювання ефективності управління ним (це можуть бути, наприклад, показники кількості збоїв у плануванні та перевірок уроків, а також критерії задоволеності вчителів і учнів організацією ОП тощо).

Методика збирання інформації та написання розділу 2 "Якість результатів роботи школи, її ланок, учасників освітнього процесу"

Підсумкові параметри якості, включені до розділу 2, орієнтовані на два узагальнені критерії, на підставі яких можна аналізувати інформацію, що міститься в ньому, а також формувати оцінки. Це критерії значущості (для інформації з параграфів 2.1, 2.2, 2.4, 2.6, 2.7) й обсягу (для інформації з параграфів 2.3, 2.5).

Критерій значущості призначений для оцінювання важливості досягнутих результатів із погляду нормативних вимог, суспільних інтересів та інтересів учасників ОП, а також перспектив розвитку ЗЗ, повноти охоплення всіх сфер і напрямів діяльності.

Loading...

 
 

Цікаве