WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Методика проведення школою самообстеження - Реферат

Методика проведення школою самообстеження - Реферат

1.1. Організація навчального процесу

При проведенні самообстеження з даного напряму необхідно орієнтуватися на критерії якості організації навчального процесу (критерії функціональності надійності).

В аналітичній доповіді необхідно привести оцінки організації навчального процесу за даними критеріями, переконливу аргументацію (можливо, експертні оцінки і судження) на доказ того, що навчальний процес у школі відповідає установленим вимогам, забезпечує одержання якісних результатів. Інформацію можна представити й у формі таблиць.

У доповіді можна не обмежуватися розкриттям критеріїв і складанням таблиць, а спробувати представити додаткову інформацію на підтвердження повноти і досконалості підходів до аналізу й оцінки якості навчального процесу.

1.2. Методичний потенціал

Дана частина доповіді припускає детальний аналіз якості методичної роботи у школі, насамперед, з позицій її системності, результативності, динаміки удосконалювання. У числі найважливіших її параметрів і, відповідно, тих, що складають методичний потенціал, можна розглядати створені в ОУ навчальні програми (у тому числі авторські й експериментальні); методичні, дидактичні матеріали; апробовані навчальні і діагностичні методики; банки ідей; організаційні форми методичної роботи, вивченню, узагальнення і поширення передового досвіду.

При доборі інформації для параграфа 1.2. "Методичний потенціал" важливо провести детальний аналіз діяльності усіх методичних об'єднань, що функціонують у школі, визначити ефективність їхньої роботи.

Досить важливо провести аналіз стану дослідно-експериментальної роботи в школі, як одного з найважливіших напрямів реалізації методичного потенціалу.

У ході опису і характеристики в доповіді методичного потенціалу школи важливо оперувати даними анкетних опитувань учителів, порівняльними оцінками за різні періоди, даними про приріст окремих складових методичного потенціалу, конкретними фактами наявності унікальних методичних, новаторських розробок, офіційного визнання або публікації методичних розробок. Особливу увагу слід приділити висвітленню напрямів удосконалювання методичної роботи у школі, "точкам росту" методичного потенціалу, його відтворенню.

При характеристиці методичної роботи у школі можна використовувати критерій продуктивності, що відбиває її внесок у сукупні підсумки освітнього процесу. У даному випадку правомірне використання "валових" показників, системи експертних оцінок (наприклад, експертна оцінка продуктивності відкритих уроків, методичних семінарів, діяльності методичних об'єднань). Якщо в розпорядженні розроблювача аналітичної доповіді є матеріали документального характеру, пов'язані з перевіркою й оцінкою методичної роботи у школі "зовнішніми" суб'єктами (методисти управління освіти, РМЦ і т.ін.), їх можна використовувати в частині відповідей на те чи інше питання параграфа 1.2.

1.3. Організація виховного процесу

Виховний процес потрібно охарактеризувати з позицій дієвості, системності та систематичності, індивідуально-особистісної орієнтованості, досконалості й адекватності організаційних форм. Особливу увагу варто приділити характеристиці заходів для вдосконалювання системи виховної роботи. При викладі матеріалу доповіді з даного напряму варто орієнтуватися на групу критеріїв, рекомендованих у попередніх матеріалах (критерії функціональності і надійності) і якості, що відбивають процесуальну сторону виховної роботи. У числі показників, що розкривають дані критерії, можна використовувати кількісні дані про матеріально-технічний стан бази виховної роботи, кількість проведених виховних заходів, стан дисципліни, законності та правопорядку (за даними інспекції у справах неповнолітніх, на підставі статистики правопорушень), дані анкетних опитувань учителів, учнів і батьків про їхню задоволеність станом виховної роботи, морально-психологічним кліматом у колективах класів тощо. Валові показники за аналізований період доцільно доповнити порівняльними даними, що розкривають динаміку окремих показників, показують питому вагу показників у сумарних підсумках або узагальнених характеристиках (наприклад, динаміка розвитку школі мережі культурно-масових і спортивних гуртків за останні три роки; питома вага учнів, зайнятих у системі позакласної роботи; відсоток цілком задоволених морально-психологічним кліматом у школі респондентів із числа вчителів і учнів тощо).

Текстову і табличну форми представлення матеріалу в доповіді в разі необхідності можна доповнити графіками, діаграмами. У доповіді, для ясності викладу і кращого сприйняття його змісту, доцільно оперувати даними, що пройшли первинну обробку, згрупованими за певними ознаками.

Ціль показу у звіті переліку нормативних документів (зовнішніх і внутрішніх) - визначення якості нормативно-методичного забезпечення виховної роботи на підставі критеріїв сучасності, системності та комплексності. В аналітичній доповіді необхідно показувати лише ті показники, за якими у школі виробляється реальна оцінка і наявні статистичні дані.

Аналіз складу лінійних (тобто таких, котрі мають право віддавати розпорядження, контролювати їх виконання, у яких є адміністративна влада над своїми підлеглими) і функціональних підрозділів і посадових осіб (тобто таких, котрі можуть лише консультувати лінійних керівників, готувати для них аналітичні матеріали і проекти рішень, виконувати різного роду допоміжні й вузькопрофессійні роботи) дає уявлення про якість реалізації основних функцій з управління виховним процесом. Мова йде насамперед про якість організації, вимірюваної за критеріями функціональності та надійності (показники збалансованості прав, повноважень і відповідальності, реалізованості управлінських рішень, залучення учасників ОП до вироблення управлінських рішень, погодженості в діяльності всіх підрозділів і посадових осіб, балансу централізації та децентралізації, оптимальності побудови організаційної структури управління виховною роботою, несуперечності управлінських рішень, чутливості об'єкта керування (система виховної роботи) до керівних впливів і т. ін.

Якісна характеристика кадрів, що здійснюють організацію виховної роботи в ОУ, повинна дати вихідну інформацію для наступного визначення якості діяльності представників адміністрації і педагогічного колективу з управління й організації виховної роботи. Для цього використовується критерій працездатності. У силу багатомірності даного критерію бажано, щоб матеріал таблиць був доповнений короткою якісною характеристикою кадрів.

1.4. Зміст освіти

Даний аспект якості припускає докладну характеристику й оцінку реалізованих у школі освітніх програм, навчального плану і програм, у тому числі з позицій їхньої сучасності, оптимальності, рівня складності, логічнюї послідовності та наступності, реалізованості, розмаїтості, гармонійності й ін. Мається на увазі також розкриття і характеристика державного і регіонального компонентів використовуваного школою навчального плану.

Характеризуючи освітні програми, варто представити структурно-логічну схему ОП усього періоду перебування учня у школі, включаючи прогноз напрямів подальшого навчання в системі безперервної освіти; перелік їхніх навчальних програм; характеристику і вимоги до учнів, яким адресована програма; мету їхньої реалізації й очікувані результати; характеристику організаційно-педагогічних умов і педагогічних технологій, застосовуваних при реалізації програм; заходи щодо корекції й удосконалювання освітніх програм.

Акцент при написанні даної частини доповіді має бути зроблений на показі:

конкретних особливостей проектування змісту освіти в школі;

корекційних заходів, пов'язаних із застосуванням типових навчальних планів і програм;

логіки розгортання змісту освіти за циклами навчання, особливо в зв'язку з його диференціацією, інтеграцією, спеціалізацією і профілізацією;

методичних організаційних підходів до побудови варіативного блоку, пошуку шляхів гармонізації різних складових змісту освіти, забезпечення її наступності в різних ланках школи;

принципів і шляхів добору змісту освіти, формування комплекту програм для освоєння в системі позакласної роботи.

Провідними критеріями якості змісту освіти, за допомогою яких може здійснюватися її оцінка, виступають ефективність, сучасність, оптимальність, реалізованість.

Критерій оптимальності стосовно якості змісту освіти дозволяє співвіднести вибір навчальних програм, варіантів їх поєднання з прогнозованими і реальними результатами навченості школярів при дотриманні норм безпеки навчальної діяльності. У доповіді він може розкриватися сукупністю валеологічних, психологічних і педагогічних показників (стомлюваність, працездатність, неуспішність і т. ін.).

Критерій реалізованості встановлює міру повноти практичного втілення ідей, підходів, закладених у навчальних планах, програмах. Спираючись на даний критерій, можна оперувати оцінками і фактами поширеності навчальних програм підвищеної складності на всі класи, на весь період навчання; показниками кількості введених курсів; експертними оцінками можливості роботи вчителів за тими чи іншими програмами; можливості розширення досвіду роботи з експериментальних і авторських програм.

Loading...

 
 

Цікаве