WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Методика проведення школою самообстеження - Реферат

Методика проведення школою самообстеження - Реферат

Методика проведення школою самообстеження

Ключові слова: зміст самообстеження, якість освіти, моніторинг якості (об'єкт, виконавці, методика, показники), аналітична доповідь з якості освіти, методика збору інформації.

Доповідь про якість освіти на рівні освітньої установи середньої (повної) загальної освіти (ЗО) є аналітичним документом, сформованим за результатами самообстеження шкіл за єдиними критеріями та показниками. Вона відбиває позицію, думки та підходи працівників кожної конкретної школи стосовно стану якості освіти та перспектив її вдосконалення.

Для підготовки доповіді школи передбачається проведення моніторингових досліджень якості освіти.

Об'єктом моніторингу є якість освіти, що забезпечується школою, як сукупність її властивостей, що визначає її здатність задовольняти вимоги суспільства, запити й очікування споживачів освітніх послуг щодо всебічного формування та розвитку особистості школярів.

Якість освіти, що забезпечується школою, як об'єкт моніторингу й оцінки, є узагальненою мірою ефективності функціонування освітньої системи школи, виконання нею завдань, визначених законодавчо-нормативними документами.

В узагальненому виді якість освіти, як об'єкт моніторингу, можна представити у вигляді двох основних блоків:

1. Якість основних видів діяльності. Можливості та ресурси.

2. Якість результатів діяльності.

Моніторинг якості освіти у школі здійснюється з урахуванням основних циклів функціонування школи (навчальна чверть або триместр, півріччя, навчальний рік); упроваджувальних циклів, життєвих циклів освітніх концепцій і програм; основних етапів шкільної освіти (початкова, основна, середня школа). У моніторинговому дослідженні використовуються різні способи і канали одержання інформації для проведення оцінювання і діагностики якості освіти:

аналіз статистичних даних;

анкетування;

експертне оцінювання;

контент-аналіз документів;

кваліметричні методики і процедури;

висновки, рішення й оцінки офіційних керівних структур галузевих, регіональних, загальнодержавного рівнів.

Включення до складу об'єкта моніторингу (якість освіти) блоку "Якість процесів", поряд із блоком "Якість результатів", обумовлено необхідністю розгляду останнього в динаміці. Аспект динамічності припускає, що якість процесів відбиває як результат. У моніторингу "якості процесів" важливо орієнтуватися на якомога більше число операцій, підпроцессів, дій. Це є наслідком застосування операційного принципу структурування якості, що припускає представлення якості освітнього процесу через сукупність якостей видів діяльності, операцій, дій тощо.

Включення в програму моніторингу розділу "Можливості і ресурси" обумовлене тим, що якість освіти в школі поряд з актуальним (реальним) її станом має розглядатися і в аспекті нереалізованої якості (потенційної, евентуальної). Тим самим у моделі якості освіти реалізується принцип зовнішньо-внутрішньої її обумовленості. Діагностика, оцінка можливостей і ресурсів дозволяє визначити вибір стратегій поліпшення якості.

Якість результатів, як один із блоків моделі об'єкта моніторингу, повною мірою являє собою реальну якість, її рівень.

Виконавці моніторингового дослідження

Моніторинг якості оcвіти на рівні ЗОШ здійснюється з ініціативи і під керівництвом її адміністрації. Безпосереднє проведення робіт зі збору, систематизації й узагальнення інформації, написання доповіді можна покласти на тимчасові робочі групи, сформовані з числа представників управлінської ланки школи, членів педагогічного колективу, керівників методичних об'єднань, функціональних підрозділів. До роботи можна залучати на договірній основі вчених і фахівців, які представляють наукові й освітні установи, дослідницькі й управлінські структури.

Зміст самообстеження школи щодо якості освіти

1. Якість основних видів діяльності. Можливості та ресурси.

1.1. Організація навчального процесу.

1.2. Методичний потенціал.

1.3. Організація виховного процесу.

1.4. Зміст освіти.

1.5. Матеріально-фінансові умови й освітня інфраструктура.

1.6. Потенціал педагогічних кадрів.

1.7. Керівництво освітньою установою й освітнім процесом.

2. Якість результатів роботи школи, її ланок, учасників освітнього процесу.

2.1. Навченість учнів і випускників.

2.2. Вихованість учнів і випускників школи.

2.3. Особистісні досягнення педагогів.

2.4. Результати удосконалювання освітнього процесу.

2.5. Досягнення школи. Рівень її впливу на суспільство, інші освітні системи.

2.6. Виконання навчального плану й інших запланованих заходів.

2.7. Соціальна ефективність діяльності школи і її ланок.

Вказівки щодо підбору і надання інформації в аналітичній доповіді за результатами самообстеження

Аналітична доповідь загальноосвітньої школи, як результат глибокого і різнобічного самообстеження, інформація і висновки, що міститься в ній, повинні, у першу чергу, використовуватися самою ОУ для коректування стратегії розвитку, визначення пріоритетних напрямів удосконалювання освітнього процесу. У той же час узагальнені оцінки, окремі дані і представлені в доповіді тенденції повинні служити підставою для прийняття управлінських рішень щодо підвищення якості освіти суб'єктами керівництва регіонального і державного рівнів. Для задоволення цих запитів інформація, що міститься в щорічній аналітичній доповіді, повинна відповідати наступним вимогам:

об'єктивно відбивати стан, хід, спрямованість, основні параметри ключових процесів, їхні "вихідні", підсумкові характеристики;

по можливості спиратися на єдині кількісні і якісні шкали;

містити опис причинно-наслідкових зв'язків, наявних проблем, протиріч, шляхів їх подолання; спиратися на дані, отримані в результаті операцій аналізу і синтезу;

частково представлятись у формі таблиць із застосуванням формалізованих оцінок.

При доборі показників для використання в щорічній аналітичній доповіді необхідно максимально спиратися на сформовану базу державної та відомчої статистики і звітності. Також необхідно орієнтуватися на систему показників, що використовуються у процедурах атестації і державної акредитації ЗОШ, державної атестації випускників, відомчих формах запиту про стан справ у підвідомчих ЗОШ, інших документах. Можна також оперувати даними моніторингових, соціологічних досліджень у частині, що стосується конкретної ЗОШ, якщо воно включалося у програму таких досліджень.

Методика збору інформації та написання вступу до аналітичної доповіді

У вступі необхідно представити загальні дані про ЗОШ: дата відкриття; тип, вид, організаційно-правовий статус; засновник (засновники); підпорядкованість; юридична адреса; особливості організаційно-штатної структури; членство в суспільних або державно-суспільних союзах, асоціаціях; наявність філій; схема основного і додаткового фінансування; кількість і загальна характеристика будинків, що маються на балансі; суспільні інститути керівництва і самоврядування; терміни проходження останньої атестації і державної акредитації; характеристика контингенту учнів, (чисельність учнів; наповнюваність класів; кількість класів за ступенями навчання); принципи й умови комплектуваннях 1, 5 і 10-х класів; участь школи в регіональних, загальнодержавних і міжнародних проектах і програмах, виконавця, співвиконавця науково-дослідних робіт.

У вступі до доповіді також можна подати додаткові відомості, якщо це необхідно, для більш повного представлення ОУ, її освітньої системи.

Методика збору інформації та написання розділу 1 "Якість основних видів діяльності. Можливості та ресурси"

Кожний із семи параграфів розділу орієнтований на певні групи критеріїв і показників. Разом із тим варто враховувати, що інформація доповіді за розділом "Якість основних видів діяльності. Можливості і ресурси" з метою її зведення до узагальнених оцінок, проведення зіставлень і формалізації повинна розглядатися з погляду відповідності двом узагальненим критеріям. Інформація з параграфів 1.1, 1.3, 1.4, 1.7 може аналізуватися з погляду критерію досконалості підходу, а інформація з параграфів 1.2, 1.5, 1.6 - критерію достатності.

На підставі критерію досконалості підходу передбачається визначення рівня обґрунтованості використовуваних методів, технологій, принципів, системності їх застосування; ступеня перекладу їх у робочі процеси і вплив на кінцеві результати.

Перед критерієм достатності ставиться задача оцінки рівня забезпеченості ОУ усіма видами ресурсів, ступеня раціональності й ефективності їх використання можливостей ОУ для поповнення і заповнення ресурсів.

Представлена в аналітичній доповіді інформація повинна бути максимально повною, всебічною і об'єктивною. Судження, доводи й оцінки по можливості мають спиратися на неспростовні факти. Подача інформації в доповіді мусить бути логічною, і по можливості лаконічною, а сама доповідь витримана у стилі ділового документа.

Loading...

 
 

Цікаве