WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Медіаосвіта школярів: цикл завдань - Реферат

Медіаосвіта школярів: цикл завдань - Реферат

розгляд того, як одна й та сама історія може бути адаптована для різного типу аудиторій;

розпізнавання сюжетних моделей і того, як вони використовуються в документальних та ігрових медіатекстах.

Старший шкільний вік (9-2-й класи):

розуміння сюжету як серії сконструйованих умовностей, таких як мотиви вчинків персонажів, епізоди, ієрархія подій і героїв і т. д.;

аналіз яких відкрито виражених ідей, тих чи інших пристрастей (упередженостей) авторів медіатексту мається на увазі;

розуміння, що основний зміст медіатексту передається через комбінацію елементів (таких як звук, кадр, перспектива тощо);

порівняння гендерних, соціальних і професійних стереотипів у медіатекстах різних "культурних полів";

розуміння того, як жанр проясняє очікування аудиторії стосовно змісту медіатексту;

розуміння ряду шляхів організації й представлення життєвого матеріалу в медіатексті та критичний аналіз думок інших учнів;

аналіз того, як символічні коди, використовувані медіа (кадр, ракурс і т. д.), можуть взаємодіяти один з одним для створення визначеного змісту тексту;

аналіз ефекту впливу реклами, розгляд значення реклами для комерційних медіа;

порівняння шляхів, якими різні види медіа інтерпретують схожі фабули чи історії;

порівняння й аналіз медіатекстів однакових і різних типів (наприклад, репортажі в різних газетах, на телебаченні, у системі Інтернет).

В. Аспект оцінки медіатекстів (критична оцінка медіатекстів в історичному, соціальному й культурному контексті, включаючи розуміння відносин між аудиторією, медіатекстом і навколишньою дійсністю)

Молодший шкільний вік:

розуміння різниці між реальною подією та її відображенням у медіатексті;

постановка запитань про зміст медіатексту на основі своїх знань і життєвого досвіду;

опис деяких деталей медіатексту й того, як вони роблять цей текст більш цікавим;

дослідження шляхів, якими медіа може впливати на особистість;

вираження власних переваг під час дискусії про медіапродукцію;

уважне та критичне "читання" медіатекстів, призначених для розваги, розуміння їх основних ідей, змісту;

дослідження впливу медіа на оточення учнів (родина, дім, школа);

визначення того, для якої аудиторії призначений той чи інший медіатекст.

Середній шкільний вік (4-8-й класи):

визначення різниці між реальною подією та її відображенням у медіатексті, дискусія на цю тему;

постановка запитань про різні аспекти медіатексту, таких як трактування, валідність (ваговість, обґрунтованість) фактичного матеріалу, їх порівняння з думкою інших учнів, вираження своєї думки;

визначення, аналіз та інтерпретація медіатексту з погляду аудиторій, що належать до різних культур, віку, освітніх і соціальних рівнів і т. д.;

використання медіатексту для дослідження людських відносин, нових ідей, своєї та чужої культури ("діалог культур");

оцінка ефективності різних елементів, використовуваних у медіатексті;

вираження власних переваг під час дискусії про медіапродукцію й обґрунтування свого вибору;

уважне та критичне "читання" медіатекстів;

усвідомлений вибір медіатекстів для свого "читання" й опис того, як зміст відбиває розважальний чи інформаційний аспект;

аналіз впливу медіа на професійний розвиток і дозвілля людей;

аналіз того, як "медіапослання" створюється з урахуванням різних типів аудиторії.

Старший шкільний вік (9-12-й класи):

визначення різниці між реальною подією та її відображенням у медіатексті, дискусія на цю тему;

підбір прикладів соціальних впливів деяких медіатекстів;

розпізнавання конкретних й абстрактних значень у медіатексті, розуміння того, що люди сприймають медіатексти диференційовано - у залежності від багатьох факторів, таких як вік, стать, раса, життєвий досвід;

використання медіатексту для дослідження людських відносин, нових ідей, своєї та чужої культури ("діалог культур"), критичний аналіз медіатекстів, пояснення того, як медіатексти можуть впливати на аудиторію;

оцінка ефективності різних елементів, використовуваних у медіатексті, та пояснення причин такого роду впливів;

вираження власних переваг під час дискусії про медіапродукцію й обґрунтування свого вибору;

уважне та критичне "читання" медіатекстів, включаючи різні розважальні й навчальні медіатексти, аналіз окремих компонентів тексту, їх впливу;

аналіз впливу медіа на переконання та ціннісні орієнтації людей, включаючи їх зміни;

аналіз впливу медіа на аудиторію в залежності від типів медіапродукції.

М. Аспект медіапродукції (використання учнями знань про різні види медіа для рішення тих чи інших проблем, спілкування та створення власних медіатекстів)

Молодший шкільний вік:

вибір засобу та форми медіа (наприклад, фотографії, малюнки, журнальні ілюстрації) та створення історії на просту тему;

визначення та створення короткого плану сюжету або візуального тексту (фотографія, відео, комікс, комп'ютерна графіка й т. д.);

виконання та презентація свого медіапроекту.

Середній шкільний вік:

створення різних сюжетів на основі того самого зображення (зі зміною його форми й елементів);

ухвалення рішення з приводу використання доступних медіа (фотографія, відео, преса й т. д.), дискусія й обґрунтування даного вибору;

виконання та презентація свого медіапроекту.

Старший шкільний вік:

експериментування з різними формами та технологіями з метою дослідження того, як вони використовуються для передачі специфічних текстів, "послань";

використання різної техніки у плануванні та створенні медіатекстів, уважний і критичний аналіз отриманого результату;

створення медіапродукції, призначеної для специфічної аудиторії, передбачення того, як аудиторія може відреагувати на таку продукцію;

виконання та презентація свого медіапроекту.

Аналогічні показники знань і вмінь у сфері медіа є й в інших "стандартах", розроблених американськими педагогами. У тих чи інших варіантах вони включають такі ключові аспекти, як "доступ до медіа", "технології медіа", "аналіз", "аудиторія" й т. п.

Із проведеного вище аналізу можна зробити висновок про потенційні напрями адаптації основних концепцій американського медіаосвіти в сучасних російських умовах. Хоча, безперечно, жодна педагогічна концепція не може бути використана в умовах іншої країни в неадаптованому до сформованих освітніх традицій вигляді. У цьому сенсі концепції американської медіаосвіти не складають виключення.

Наприклад, "ін'єкційна" ("протекціоністська", "цивільного захисту" - inoculatory approach) теорія медіаосвіти хоча й має в Росії визначену кількість прихильників, здається, не може служити перспективним орієнтиром для адаптації, тому що замість вивчення та критичного аналізу медіатекстів, розвитку творчого мислення учнів припускає в основному боротьбу з негативними впливами медіа на дитячу та молодіжну аудиторію.

На перший погляд, теорія медіаосвіти як джерела "задоволення потреб" аудиторії на цьому тлі виглядає більш виграшно. Замість заборон і боротьби з медіа тут передбачається, що учні можуть самі правильно вибрати й оцінити медіатекст у відповідності зі своїми потребами. Однак практика російських медіапедагогів доводить: якщо аудиторія налаштована тільки на те, щоб витягти з медіа якусь користь у відповідності зі своїми потребами, часто відбувається тотальне захоплення тільки творами так званої популярної (масової) культури. "Важкі" медіатексти, класика світової медіакультури, як правило, ігноруються, слабко розвивається критичне мислення аудиторії й т. п.

"Практична" теорія медіаосвіти, спрямована в основному на навчання школярів, студентів (або вчителів), використовувати медіаапаратуру, вивчення технічного пристрою медіаапаратури та формування практичних умінь для створення власних медіатекстів, давно вже вкоренилась у російській медіаосвіті. Думаю, практичний підхід у медіаосвіті, безсумнівно, корисний, однак як складову частину медіаосвіти, що повинна сприяти розвитку творчого мислення учнів та їхніх знань про медіакультуру.

Інша справа - теорія медіаосвіти як формування "критичного мислення". Справді, сучасні медіа в усьому світі часто використовують так звані маніпулятивні технології для впливу на аудиторію. Жити в демократичному суспільстві означає, крім усього іншого, уміти робити усвідомлений вибір, у тому числі і стосовно медіатекстів. Навчити учнів розпізнавати способи та форми маніпулятивного впливу медіа, навчити орієнтуватись в інформаційному потоці сучасного демократичного суспільства - найважливіші задачі медіаосвіти. Отже, необхідно намагатись адаптувати західну (у тому числі американську) методику розвитку "критичного мислення" у процесі медіаосвіти до вітчизняних умов.

Семантична теорія медіаосвіти в "чистому вигляді" не занадто поширена у США, як, утім, і в Росії. Однак у якості одного з напрямів медіаосвіти вона напевно може бути корисна (у плані розвитку вмінь читання, "декодування" медіатекстів, вивчення мови медіакультури тощо).

Культурологічна теорія медіаосвіти, заснована на теорії "діалогу" (виражаючись мовою В. Біблера, "діалогу культур"), також має серйозні перспективи для подальшого розвитку медіаосвіти. Справді, аудиторія завжди знаходиться у процесі діалогу (який включає осмислення, оцінку) з медіатекстами. Отже, оцінка та критичний аналіз медіатекстів із цього погляду також надзвичайно корисні для медіаосвіти в цілому.

Loading...

 
 

Цікаве