WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Медіаосвіта школярів: цикл завдань - Реферат

Медіаосвіта школярів: цикл завдань - Реферат

Педагог-дослідник Стенфордського дослідницького центру Б. Мінз висунула методичну концепцію "навчання із залученням". Ось деякі її показники:

учні залучені у визначення та міжпредметні творчі практичні завдання;

учні беруть участь в інтерактивному навчанні;

учні співробітничають;

учні навчаються через дослідження й пошук;

учні відповідальні за своє навчання.

Це не проста задача, яка залежить від того, наскільки вчителі й учні можуть дозволити собі бути "залученими". Наприклад, для того щоби проаналізувати медіатекст, учні повинні обговорити взаємодію між поняттями "Категорія", "Мова", "Репрезентація", "Технологія" тощо. Аналіз кожного з цих аспектів розкриє те чи інше значення, але медіаграмотність - це здатність не до поверхневого декодування тексту, а до розгадування складних асоціацій, символів, що є в медіатексті. У ході цього процесу учні пробираються до змісту через усе більш глибокий аналіз нюансів і складностей кожного з цих аспектів і того, як вони взаємодіють. Більше того, кожна людина привносить свої накопичені знання та досвід у "читання" на додаток до того змісту, які намагалися зашифрувати творці медіатексту.

Американська система освіти в цілому завжди спиралась на широке коло практичних завдань і вправ. Ця методика одержала назву "навчання через проекти" або "проектні навчальні курси". Як правило, для виконання подібних проектів учні об'єднуються у групи.

Безперечно, ефективність медіаосвіти цілком залежить від рівня відповідної підготовки педагогів. Тому найважливішим аспектом медіаосвіти є медіаосвіта вчителів і майбутніх учителів. На початку 1999 року американський "Форум з освіти та технологій" опублікував доповідь про статус технології й освіти у США. У доповіді сказано, що школи витрачають у десять разів більше засобів на комп'ютери й Інтернет, ніж на навчання вчителів користуватись цими високотехнологічними інструментами. На рубежі XXI століття американські школи в середньому витрачали близько 88 доларів на рік на одного учня, щоб забезпечити навчальний процес комп'ютерною технікою, і тільки 6 доларів на підготовку вчителів використовували цю техніку в навчальному процесі. 87000 американських шкіл мають близько шести мільйонів комп'ютерів (тобто майже по 70 комп'ютерів на одну школу) і близько 80 % шкіл мають доступ в Інтернет. Однак тільки 20 % американських учителів готові використовувати таку техніку на своїх уроках, хоча формально комп'ютерні курси були організовані для 78 % педагогів.

Звичайно, у вищих навчальних закладах медіа використовуються більш широко й інтенсивно. Наприклад, викладачі розміщують план курсу, програми, списки літератури та завдань у мережі Інтернет. Студенти шукають там інформацію, що відноситься до даного курсу, здають письмові роботи по електронній пошті. Використовуючи цю пошту, студенти можуть спілкуватися з викладацьким складом (так звані "віртуальні години роботи"). Уся бібліотечна картотека також занесена в комп'ютерну базу даних і т. д. Разом із тим у багатьох випадках медіа використовуються як допоміжні ресурси до старої репродуктивної системи освіти. І студенти, як і раніше, не одержують повноцінної медіаосвіти, що припускає вивчення медіамови, проблем аудиторії, сприйняття, критичного аналізу й ін.

Аналіз досліджень і практичного досвіду американських медіапедагогів показує, що можна виділити такі методи медіаосвіти учнів. За джерелами одержання знань: словесні (лекція, розповідь, бесіда, пояснення, дискусія), наочні (ілюстрація та демонстрація медіатекстів) і практичні (виконання різного роду завдань практичного характеру на матеріалі медіа). За рівнями пізнавальної діяльності: пояснювально-ілюстративні (повідомлення педагогом визначеної інформації про медіа, сприйняття й засвоєння цієї інформації аудиторією), репродуктивні (розробка й застосування педагогом різних вправ і завдань на матеріалі медіа для того, щоб учні опанували прийоми їх рішення), проблемні (проблемний аналіз визначених ситуацій або медіатексту, наприклад, з метою розвитку "критичного мислення", частково-пошукові або евристичні, дослідницькі (організація пошуково-творчої діяльності навчання) методи одержання нових знань і вмінь.

Американський медіапедагог Д. Леверанз систематизувала вимоги до знань і вмінь, що пред'являються до учнів шкіл різних штатів США у процесі медіаосвіти.

Ось основні з них:

учні повинні мати доступ до друкованих, візуальних та електронних медіа з різними цілями;

учні повинні володіти термінологією медіаосвіти;

учні повинні розуміти, що всі медіатексти містять "повідомлення" (messages);

учні повинні вміти "декодувати" й аналізувати (за допомогою так званого "критичного аналізу") медіатексти в історичному, соціальному та культурному контексті, розуміючи при цьому відносини між аудиторією, медіатекстом і навколишньою дійсністю;

на основі отриманих знань учні повинні мати можливість створювати власні медіатексти різного характеру, обговорювати свої медіапроекти, як і медіатексти, створені іншими людьми.

При цьому цілі контакту аудиторії з медіа диференційовані за віком учнів у такий спосіб.

А. Аспект доступу до медіа (включаючи термінологію)

Молодший шкільний вік - використання медіа для:

інформації та розваги;

найпростіших дослідницьких робіт;

навчання;

оцінки мови медіатекстів і деяких їх форм і жанрів (новини, анімація, реклама, драма тощо);

знання термінології найважливіших частин медіаобладнання (камера, проектор, комп'ютер, слайд і т. д.), уміння виконувати основні операції на цьому обладнанні;

уміння розрізняти частини медіатексту (наприклад, кадри);

знання основних медіапрофесій (журналіст, режисер, оператор і т. д.).

Середній шкільний вік (4-8-й класи американської школи):

використання широкого кола медіа для інформації, розваги та комунікації;

доступ до медіаресурсів для визначення, дослідження й репрезентації питань і проблем;

доступ до баз даних (бібліотека, медіатека) для пошуку первинних і вторинних ресурсів для здійснення тих чи інших проектів;

використання медіа для оцінки мови медіатекстів та їх деяких форм, жанрів і категорій;

уміння "читання", ідентифікації й обговорення аудіовізуальних текстів, у тому числі питань, пов'язаних з мовою медіа (ракурс, план, колір, звук і т. д.);

уміння описати головні функції тих чи інших творців медіатекстів і людей, пов'язаних з їх поширенням.

Старший шкільний вік (9-12-й класи американської школи):

уміння добору медіатекстів широкого спектра форм та обґрунтування причин свого вибору;

доступ до медіаресурсів для визначення, дослідження й репрезентації питань і проблем;

доступ до баз даних (бібліотека, медіатека) для пошуку первинних і вторинних ресурсів для здійснення тих чи інших проектів, уміння добору тих даних, що найкраще підходять для даного проекту;

використання медіа для оцінки мови медіатекстів і широкого кола їх форм, жанрів і категорій;

уміння "читання", ідентифікації й обговорення аудіовізуальних текстів, у тому числі питань, пов'язаних з мовою медіа, включаючи такі складні, як "монтаж", робота редактора й т. д.;

уміння описати головні функції тих чи інших творців медіатекстів і людей, пов'язаних з їх поширенням (включаючи маркетинг, прес-макет, політичні кампанії в медіа й ін.).

Б. Аспект аналізу медіатекстів ("Медіа містить повідомлення, яке треба проаналізувати")

Молодший шкільний вік:

дослідження типології фабул, що зустрічаються в медіатекстах, і порівняння нових типів фабул з тими, котрі були відомі учням раніше;

використання раніше отриманих знань і вмінь;

пояснення своїх переваг стосовно медіапродукції;

ідентифікація й опис різних стереотипів у медіатексті (наприклад, герой, лиходій і т. д.).

розуміння розходжень між видами медіа (преса, ТВ, кіно й т. д.);

розуміння деяких шляхів організації матеріалу в медіатексті;

аналіз того, як словесні й візуальні символи утворять якесь значення (наприклад, роль знаків у рекламі);

знання різних типів реклами в різноманітних формах і видах медіатекстів;

розгляд типів сюжетів, використаних у рекламі, новинах, документальних та ігрових медіатекстах;

розуміння й пояснення зав'язків, розвитку дії та розв'язки сюжету в медіатексті.

Середній шкільний вік (4-8-й класи):

визначення способів побудови сюжету (наприклад, за допомогою закадрового тексту);

аналіз кількох сюжетних ліній в оповіданні;

уміння ставити запитання з приводу головної думки медіатексту, вираження думки з приводу його змісту (точність, доречність, упередженість і т. д.) і форми;

опис того, як різні елементи медіатексту допомагають створити атмосферу та зміст добутку;

порівняння власного досвіду з аналогічним досвідом у сфері медіа всередині своєї вікової групи;

розуміння деяких стереотипів опису медіатекстів різними учнями їх вікової групи, у тому числі того, як на ці описи впливають різні соціальні, расові та культурні особливості;

розуміння специфіки жанру й виду медіатексту (реклама, новини, телешоу й т. д.);

розуміння ряду шляхів організації та представлення життєвого матеріалу в медіатексті;

розпізнавання символічних кодів, використовуваних медіа (кадр, ракурс і т. д.);

пояснення того, як інформація співвідноситься з кодами й умовностями медіа;

аналіз того, як впливає на медіатекст відсутність або наявність реклами;

Loading...

 
 

Цікаве