WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Медіаосвіта: цикл творчих завдань - Реферат

Медіаосвіта: цикл творчих завдань - Реферат

складання списку акторів, акторок, телеведучих, котрих на даний момент можна вважати зірками. Складання пронумерованого списку фільмів, у яких грав/а даний/а актор/акторка. Занесення кожного фільму в сітку таблиць 7 і 8 з розташуванням назв фільмів на лінії й у тому місці, де персонаж найкраще характеризується визначеною якістю (до понять "категорія", "мова", "репрезентація");

аналіз рекламних афіш медіатекстів (візуальна й письмова інформація, найважливіша частина даної інформації, указівки на жанр медіатексту, композиція афіші). Складання прогнозу успіху того чи іншого рекламованого медіатексту в аудиторії (до понять "категорія", "мова", "агентство", "технологія", "аудиторія", "репрезентація");

аналіз обсягу медіатексту (газети, телепередачі), виділеного на зображення (фотографії, малюнки тощо) або рекламні матеріали, й обсягу для вербальних текстів (статей, діалогів тощо) (до понять "категорія", "мова", "агентство", "технологія", "аудиторія", "репрезентація"). Наступне визначення типу медіатексту (вид, жанр, спосіб і регіон поширення та ін.);

аналіз медіатексту на історичну тему, заснованого на документальних фактах. Вивчення країнознавчих, політичних та історичних матеріалів, що стосуються даної теми в даний період часу. Порівняння вивчених матеріалів із зображенням історичних подій у медіатексті (образ країни, народу, раси, національності, соціального ладу, політичного управління, системи правосуддя, освіти, трудової діяльності тощо) (до понять "категорія", "мова", "агентство", "аудиторія", "репрезентація");

порівняння кількох точок зору (наприклад, професійних журналістів, мистецтвознавців) про події, відбиті в медіатексті, і про самий медіатекст (до понять "категорія", "мова", "технологія", "репрезентація");

дослідження ситуації, пов'язаної із закриттям або забороною того чи іншого джерела медіаінформації (газети, журналу, передачі, фільму), з політичною медіакомпанією за/проти того чи іншого політичного діяча (до понять "категорія", "мова", "агентство", "технологія", "аудиторія", "репрезентація");

вибір тези, з точки зору учня, що вірно відбиває точку зору творців того чи іншого медіатексту, з кількох запропонованих педагогом (до понять "категорія", "мова", "технологія", "аудиторія", "репрезентація");

розташування запропонованих педагогом тез у порядку їх значущості для розуміння й опису конкретного медіатексту (до понять "категорія", "мова", "технологія", "репрезентація");

опис та аналіз конкретного епізоду з медіатексту, включаючи обґрунтування вчинків і слів персонажів, образотворчий ряд тощо (до понять "категорія", "мова", "технологія", "репрезентація");

виділення "ритмічних блоків" у медіатекстах "романного характеру" (наприклад, "Лоуренс Аравійський", "Клеопатра") - з урахуванням того, що ритм у медіатекстах часто проявляється в тому, що епічні сцени врівноважуються камерними та інтимними (до понять "категорія", "мова", "технологія", "репрезентація");

підбір жанрових і тематичних аналогів до конкретного медіатексту. Підбір медіатексту з аналогічною авторською ідеєю (до понять "категорія", "мова", "технологія", "репрезентація");

порівняння результатів виконання індивідуальних і групових творчих завдань на медіаматеріалі (до понять "категорія", "мова", "технологія", "аудиторія", "репрезентація").

Крім подібних творчих завдань британські педагоги активно застосовують рольові ігри на медіаматеріалі. Наприклад, використовуються такі рольові ігри.

"Актори". Учні одержують завдання зіграти ролі, близькі до сюжету медіатексту ("діти й батьки", "слідчий і підозрюваний", "сищик і свідок злочину", "учитель та учень", "лікар і хворий", "бездітна подружня пара та прийомна дитина"). Робота йде у групах по 2-3 особи. Кожна група готує та здійснює на практиці свій "ігровий проект". Педагог виступає в ролі консультанта. Результати обговорюються й порівнюються. Учні міркують над тим, як би вони самі повели себе в тій чи іншій ситуації та чому (до понять "категорія", "мова", "технологія", "репрезентація").

"Інтерв'ю" (інтерв'ю з різними персонажами медіатексту) (до понять "категорія", "мова", "агентство", "технологія", "аудиторія", "репрезентація").

"Суд" (суд над персонажами медіатексту) (до понять "категорія", "мова", "агентство", "технологія", "аудиторія", "репрезентація").

"Зйомка фільму або телепередачі" (різні етапи підготовчого та знімального процесу, включаючи фінансові розрахунки, підбір акторів і підписання контрактів) (до понять "категорія", "мова", "агентство", "технологія", "аудиторія", "репрезентація").

"Реклама заявки на медіатекст", "Пошук спонсорів, джерел фінансування медіапроекту" (до понять "категорія", "мова", "агентство", "технологія", "аудиторія", "репрезентація").

"Рекламна кампанія медіатексту", "Продаж медіатексту потенційним покупцям (видавництвам, кінофірмам, телеканалам)" (до понять "категорія", "мова", "агентство", "технологія", "аудиторія", "репрезентація").

При цьому Л. Мастерман уважає, що успішна медіаосвіта має бути обумовлена такими факторами:

ясне розуміння педагогом цілей навчання;

продуктивне обговорення цих цілей з учнями з урахуванням їхніх власних коментарів, пріоритетів та ентузіазму;

регулярність перевірки, аналізу, (а якщо потрібно - і перегляду) цілей занять.

Розуміючи, що будь-який процес навчання повинен мати якісь показники оцінки, Л. Мастерман пропонує оцінювати ефективність медіаосвіти "двома принциповими критеріями:

здатністю учнів використовувати свої знання (критичні ідеї та принципи) у нових ситуаціях;

рівнем зобов'язань, інтересу й мотивації, які мають учні".

Аналіз наведених вище творчих завдань, проблемних запитань і рольових ігор приводить до думки, що британська методика медіаосвіти учнів (як, утім, і методика медіаосвіти в інших провідних англомовних країнах) може бути класифікована як за принципом одержання знань (словесні, наочні, практичні методи), так і за рівнями пізнавальної діяльності (пояснювально-ілюстративні, репродуктивні, проблемні, евристичні, дослідницькі методи). У класифікації другого типу чітко домінують проблемний, евристичний і дослідницький методи.

На заняттях медіаосвітнього циклу в Бельгії розглядаються усілякі зв'язки між цими категоріями. Наприклад, при розгляді поняття "мова медіа" передбачається навчити учнів:

ідентифікувати форму, типові ситуації, знаки в медіатекстах; трансформувати вид мови (переказати словами або малюнками аудіовізуальний текст тощо);

розуміти мову медіа, уміти читати знакову систему медіатексту й застосовувати медіатексти для комунікації;

використовувати різні форми мови для створення власного медіатексту; конструювати різні оповідальні структури в медіатексті тощо; усвідомлювати подвійність природи мислення, пов'язаного з медіа, - синкретичного, асоціативного, аналітичного й раціонального.

Ключовими запитаннями тут стають такі:

хто робить медіатекст?

для кого цей медіатекст призначений?

які засоби вираження використані в медіатексті?

до якого виду/жанру відноситься медіатекст?

які змісти він містить і як вони представлені?

які технічні засоби використані для створення медіатексту?

Практичні завдання будуються на основі таких творчих завдань: створення афіш до медіатекстів, шкільних радіо/телепередач, аналіз медіатекстів різних видів і жанрів, фото/відеозйомка з наступним критичним аналізом отриманих результатів.

У цьому контексті цікавим є досвід медіаосвіти на матеріалі преси, що знайшов своє практичне застосування у спеціальному виданні бельгійських медіапедагогів. Наприклад, учням пропонується проаналізувати будь-які три із 15-ти запропонованих щоденних газет різної соціально-політичної спрямованості. А потім заповнити відповідні таблиці, в яких необхідно дати характеристику й оцінку різним газетним розділам і рубрикам:

аналіз макета газети;

виділення ключових тем, жанрів у конкретних виданнях;

аналіз газетної статті, фотографії, інтерв'ю, репортажу тощо.

У висновку учням пропонується представити свій варіант макета газети (з позначенням рубрик, визначенням спрямованості на визначену аудиторію й ін.).

У плані розвитку інтелектуальних здібностей аудиторії передбачається, що "медіаосвічені учні" мусять уміти:

визначати категорії медіа (види, жанри тощо);

критично аналізувати та порівнювати медіатексти;

класифікувати жанри та функції медіа, категорії медіатекстів;

оцінювати різні види та жанри медіа та їх вплив на мову, технології, аудиторію засобів масової комунікації;

кваліфіковано використовувати інформацію (пошук інформації, розуміння, що медіа - це засіб для відображення реальності й уяви тощо).

Loading...

 
 

Цікаве