WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Медіаосвіта: цикл творчих завдань - Реферат

Медіаосвіта: цикл творчих завдань - Реферат

Медіаосвіта: цикл творчих завдань

Прихильники культурологічної теорії медіаосвіти (cultural study approach), цілком справедливо вважають, що аудиторія вчиться медіамовам, застосовує ті чи інші категорії, виносить судження про манеру подання інформації. Шкільна аудиторія, навіть одного віку, теж досить диференційована за інтересами та ступенем підготовленості

Тут відіграють роль такі фактори, як спадковість, макро/мікросередовище, що передує досвіду виховання й освіти. Отже, сприйняття учнів того самого класу також неоднорідне. Крім того, практичний досвід показує, що аудиторія в багатьох випадках схильна до конформізму сприйняття й оцінки медіатексту. Звідси перегляд того самого медіатексту на самоті, у компанії однолітків, із батьками, у класі з учителем може викликати різні реакції в тих самих дітей і підлітків. Ось чому методика роботи із ключовим поняттям "аудиторія" припускає починати заняття саме з обговорення подібних ситуацій. Рекомендуються також колективні обговорення медіаробіт самих учнів - аматорських фотографій, відеосюжетів, рекламних плакатів, газет тощо.

Прогрес у засвоєнні матеріалу, пов'язаного з поняттям "аудиторія", проявиться тоді, коли "учні виявлять здатність обговорювати діапазон і розмаїтість реакцій аудиторії, а також пов'язані з ними проблеми смаку, відповідності, законів і кодів практичної діяльності, цензури та правові питання. Усе це можна досліджувати за допомогою практичної та критичної роботи. На більш просунутому рівні учні можуть вивчати теорії про вплив медіа на аудиторію, а також те, як аудиторія приймає, обговорює або відкидає все те, що поширюють "агентства". Вивчення "аудиторії" допомагає учням ретельно розглядати припущення про вплив медіа, що, як правило, характерні для суспільних суперечок. Вивчаючи досвід сприйняття своїх власних і створених іншими текстів, вони повинні виявити здатність із більшою впевненістю вивчати та виробляти свої власні цінності й відносини".

Методика вивчення ключового поняття "репрезентація" (representation) припускає, що медіатексти по-різному співвідносяться з дійсністю, вони не є її дзеркальним відображенням, а створюють свої версії "віртуальної реальності". Вивчення цього поняття знаходиться в тісному зв'язку з такими поняттями, як "агентство", "аудиторія", "мова медіа", "категорія" та "технологія", тому що на кожному рівні виробничих рішень "агентства" треба відібрати, включити або виключити матеріал у зв'язку з "категорією" та "технологією". Це рішення впливає на те, якою мовою викладається медіатекст і як його розуміє аудиторія. При цьому кожний із цих аспектів впливає на репрезентацію медіатексту.

Виділяючи із цієї схеми процес взаємин медіатексту, реальності та її репрезентацій, британські педагоги на уроках з медіаосвіти аналізують такі запитання: "Які рішення приймаються агентством у зв'язку з відносинами реального світу й медіатексту?", "Якої думки доходить аудиторія з приводу відносин реального світу й медіатексту?". Таким чином, розглядаються проблеми репрезентації реальності з боку агентства та її трактування з боку аудиторії.

Особливий інтерес представляє група методів, спрямованих на розвиток творчого та критичного мислення аудиторії. Наприклад, практичні заняття зі створення медіатекстів (з опорою на поняття "агентство", "категорія", "мова", "технологія", "аудиторія", "репрезентація"), проблемний аналіз змісту медіатекстів (з опорою на поняття "категорія", "мова", "технологія"), вивчення проблемних ситуацій, пов'язаних з виробництвом ("агентство" й ін.), поширенням і сприйняттям ("аудиторія", "репрезентація"), моделювання ситуації або процесу ("агентство", "технологія", "аудиторія" й ін.) за допомогою, наприклад, рольової гри тощо.

Учням пропонуються творчі завдання:

складання асоціативного ряду до категорій "фільм", "роман", "п'єса", "телепередача" (до вивчення поняття "категорія");

порівняння двох кадрів (двох фотографій, малюнків), де та сама сцена зображена в різних ракурсах. Міркування над тим, як зміна ракурсу впливає на наше сприйняття, на розуміння відносин персонажів медіатексту один до одного (до вивчення понять "категорія", "мова", "технологія", "аудиторія", "репрезентація");

аналіз кадру (фотографії, плаката, рекламного постера) з точки зору того, що там відбувається. Виготовлення вирізок фігур або предметів, зображених на фотографії чи плакаті. Різні варіанти розташування цих вирізок у "кадрі". Міркування над тим, чи змінились відносини персонажів і предметів після такої перестановки. Порівняння результатів даної роботи з результатами роботи інших учнів (до вивчення понять "категорія", "мова", "технологія", "репрезентація");

придумування продовження до тієї чи іншої ситуації, що є в медіатексті (до вивчення понять "категорія", "мова", "репрезентація");

читання короткої розповіді. Міркування над тим, що в ній можна зняти, а що неможливо. Якщо необхідно, зміни в сюжеті чи деталях розповіді для її кращої екранізації (до вивчення понять "категорія", "мова", "технологія", "репрезентація");

моделювання сюжетних стереотипів, виходячи з того, що структура фабул багатьох медіатекстів схожа: нам представляють героя/героїню, світ, у якому живуть персонажі. Цілісність цього світу порушена або змінена, і герой/героїня повинні відновити його цілісність (до вивчення понять "категорія", "мова", "технологія", "репрезентація") я-ознайомлення з першим (або фінальним) епізодом медіатексту з наступною спробою пророчити подальші (попередні) події. Розбивка медіатексту на великі блоки-картки. Спроба переставити місцями ці блоки, а, отже, змінити хід розвитку подій (до вивчення понять "мова", "категорія", "репрезентація");

підготовка серії з десяти-дванадцяти кадрів, що могла би бути взята за основу для зйомки сцени бійки, наприклад, у вестерні (з опорою на різні види кадрування - загальний план, великий план, деталь і т. д.) (до понять "категорія", "мова", "технологія", "репрезентація");

читання сценарного рядка (до прикладу: "він сидить біля багаття й читає лист, потім кидає його у вогонь"). Підготовка (з використанням покадрових аркушів) серії кадрів "екранізації" цього сценарного рядка (до понять "категорія", "мова", "технологія", "репрезентація");

зйомка короткого відеосюжету (тривалість 1-3 хв) "Гра в шахи" або "Зміна у класі" з використанням різних способів зйомки (до понять "категорія", "мова", "технологія", "аудиторія", "репрезентація");

прослуховування уривків з фонограми до медіатекстів і спроба визначення, з якого виду й жанру медіатекстів вони взяті (до понять "категорія", "мова", "репрезентація");

перегляд неозвученого уривка екранного медіатексту. Розробка свого плану звукової доріжки для даного фрагмента (до понять "категорія", "мова", "технологія", "репрезентація");

робота з жанровими стереотипами (сюжетними схемами, типовими ситуаціями, персонажами, мімікою та жестами, одягом, предметами, місцем дії й т. д.): аудиторії пропонується заповнити табл. 4 і 5 (до понять "категорія", "мова", "технологія", "агентство", "репрезентація", "аудиторія");

читання списку назв різних медіатекстів (передбачається, що дані тексти ще не відомі аудиторії). Спроба (судячи тільки з назв) визначення жанру й сюжетної схеми тексту (до понять "категорія", "мова", "аудиторія", "репрезентація");

розробка рекламної кампанії медіатексту - складання сценаріїв теле/ радіореклами, афіш (наприклад, створення рекламних афіш за допомогою колажу з журнальних вирізок) і т. д. (до понять "категорія", "мова", "агентство", "технологія", "аудиторія", "репрезентація");

складання програм теле/радіопередач для різного роду каналів з урахуванням часу виходу в ефір, аудиторії, конкурентоздатності (до понять "категорія", "агентство", "аудиторія", "репрезентація");

складання заявки на медіатекст визначеного виду й жанру (до понять "категорія", "мова", "агентство", "технологія", "аудиторія", "репрезентація");

підготовка десятихвилинного випуску теле/радіоновин (добір інформації, інтерв'ю, написання текстів, з'єднання, читання, запис матеріалу на аудіо/відеомагнітофон і т. д.) (до понять "категорія", "мова", "агентство", "технологія", "аудиторія", "репрезентація");

підготовка макета газети (журналу) (до понять "категорія", "мова", "агентство", "технологія", "аудиторія", "репрезентація");

монтаж окремих фрагментів медіаматеріалу (фотографій, відеосцен, малюнків і т. д.). Аналіз отриманих результатів з точки зору виразних засобів медіа (до понять "категорія", "мова", "агентство", "технологія", "аудиторія", "репрезентація");

розробка міні-сценарію медіатексту (до понять "категорія", "мова", "агентство", "технологія", "аудиторія", "репрезентація");

вивчення списку найбільш популярних фільмів/телепередач за кілька останніх років/десятиліть. Обґрунтування своїх версій того, чому саме ці медіатексти мали успіх в аудиторії в той чи інший час, у тій чи іншій соціокультурній ситуації (до понять "категорія", "мова", "агентство", "технологія", "аудиторія", "репрезентація");

заповнення таблиці 6. Спроба обґрунтування своїх відповідей. Переказ сюжету зі зміною жіночих і чоловічих ролей, стилю життя персонажів і т. д. (до понять "категорія", "мова", "технологія", "репрезентація", "аудиторія").

Loading...

 
 

Цікаве