WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Матеріали для розробки програми управління якістю освіти - Реферат

Матеріали для розробки програми управління якістю освіти - Реферат

1. Які завдання переходу на нові освітні стандарти необхідно вирішити на регіональному рівні, рівні освітньої установи?

2. Зміна навчальних планів і навчальних програм - це компетенція регіональних органів чи школи?

3. Які зміни в організацію навчального процесу у зв'язку з переходом на нові освітні стандарти повинна внести школа?

4. Як школа може вплинути на процес інновацій у сфері оцінювання навчальних результатів?

5. Хто, яким чином може оцінити відповідність методичної та дидактичної бази освітнім стандартам?

6. Як школа може вплинути на процес інформування учнів, батьків про нові вимоги до якості підготовки випускників?

7. Як повинен змінитися фонд навчальних посібників у зв'язку з переходом на нові стандарти? Як на цей процес може вплинути школа?

Аналіз вимог до якості підготовки випускників

Питання для обговорення на методичному об'єднанні:

1. Наскільки досяжні, реалістичні вимоги до підготовки випускників початкової, основної, середньої школи?

2. Яка частина учнів може відповідати вимогам до якості підготовки: усі учні, більшість учнів, окремі учні?

3. Що нового вносять вимоги в якість підготовки учнів?

4. Які умови повинні бути реалізовані, щоби вимогам до якості підготовки відповідала більшість учнів?

а) збільшена кількість годин;

б) змінена програма;

в) змінені організаційно-педагогічні умови (які);

г) інше.

5. Які зміни у зміст освіти вносить "освітній мінімум"?

6. Які зміни необхідно внести в текст навчальної програми? Які компоненти програми підлягають найбільш істотній доробці?

7. У якій формі зміна стандартів повинна бути представлена батькам учнів?

Аналіз окремих вимог до рівня підготовки випускників

1. Дана вимога є педагогічно припустимою?

2. Дана вимога є достатньою з погляду рівня освіченості культурної людини?

3. Дана вимога є реальною, її можна здійснити в масовій практиці?

4. Дану вимогу варто сформулювати по-іншому, щоби підвищити рівень затребуваності навчальних результатів?

5. Дану вимогу треба зберегти? Від неї треба відмовитись? Її треба переформулювати?

6. Які вимоги до випускників, виконання яких буде сприяти підвищенню затребуваності результатів шкільної освіти, варто включити до складу вимог з того чи іншого предмета?

7. Чи можна сказати, що запропоновані вимоги істотно відрізняються від існуючої освітньої практики?

Визначення умов підвищення якості освіти

Аналіз взаємодії школи із соціальним середовищем:

Який нинішній образ школи в очах релевантних груп суспільства?

Якою прагне бути школа в очах оточуючих?

Які стратегічні та тактичні завдання школи?

Яким чином релевантні групи вибирають школу?

Як здійснюють комунікацію із соціумом і взаємодію із громадськими організаціями інші школи міста? На що робиться акцент?

Який попередній досвід школи в даній області, хто є постійним партнером школи в її діяльності?

Яке ставлення до комунікації та спільної діяльності з організаціями у представників педагогічного колективу школи?

Які потреби є в учнів, батьків, педагогів у плані взаємодії школи із соціальним середовищем?

Якими ресурсами володіє школа для створення постійної взаємодії та комунікації із середовищем міста?

Співробітництво з батьками (питання для педагогічного консиліуму)

Як регламентовані взаємини батьків і школи із правової точки зору? Є чи угода?

Чи враховані у статуті школи можливості залучення батьків до участі в навчальному процесі?

Чи розроблена програма роботи з батьківською громадськістю, чи складені конкретні плани - перспективний і поточний?

Чи сформований банк даних про батьків?

Чи організована системна робота із психологічного та педагогічного консультування батьків?

Як діє система інформаційних потоків школа - батьки?

Чи проводиться системне вивчення суспільної батьківської думки про стан навчального процесу?

Чи змінилися складові шкільного укладу після певного періоду (рік) системної роботи із залучення батьків до участі в навчальному процесі?

Як змінились якісні характеристики освіти у школі?

Чи змінилась мотивація навчальної діяльності у школярів?

Як змінилась ресурсна складова навчального процесу?

Аналітичні матеріали шкіл, що мають досвід розробки шкільних програм модернізації освіти

Доповідь на педагогічній раді

Вступаючи в широкомасштабний експеримент, ми спробували змінити модель шкільної освіти у старших класах. Два роки тому ми відкрили на базі нашої школи два профільних класи: технічний (природничо-математичного напряму) та економічний (гуманітарного напряму).

Головною метою експерименту та його очікуваним результатом стало створення нової освітньої програми у старшій школі, яка би забезпечила:

варіативність та особисту орієнтацію навчального процесу у школі;

можливість вибору учнями в навчальному процесі значущих елементів змісту та відповідних форм навчальної діяльності;

практичну орієнтацію навчального процесу, посилення діяльнісного компонента (освоєння дослідних, проектно-дослідницьких і комунікаційних умінь).

Реалізація даних цілей визначила для нас такий перелік основних завдань експерименту:

1. Розвантажити навчальний матеріал, тобто відмовитись від орієнтації на засвоєння таких знань, які в реальній навчальній практиці не засвоюються більшістю старшокласників (надати старшокласнику можливість вибрати ті предмети, які необхідні йому для продовження освіти).

2. Змінити структуру існуючих навчальних предметних програм.

3. Систематизувати численні форми додаткової освіти; вибрати єдиний підхід до побудови елективного компонента навчального процесу у старших класах.

4. Визначити зовнішній соціальний простір, у рамках якого могли б отримати ефективне використання освітні програми, спрямовані на підвищення проектно-дослідницької діяльності учнів.

5. Створити предметні спілки педагогів, які проектують і планують роботу старшої школи. Підготувати педагогів до викладання різнорівневих і значущих курсів для учнів.

При розробці нової навчальної програми (НП) старшої школи ми вибрали за основу третій варіант базових програм, що, на наш погляд, відбиває обов'язковий мінімум змісту освіти, у той же час дозволяє вибудувати варіативну профільну освіту.

У третьому варіанті базових програм ми вибрали два напрями:

гуманітарно-економічний профіль;

природничо-науковий-технічний профіль.

Профільні курси: іноземна мова, економіка, алгебра в економічному класі та фізика, алгебра, інформатика в технічному призначенні для розширення та поглиблення загальноосвітньої підготовки учнів. Дані курси покликані забезпечити наступність із наступним ступенем освіти.

Подальша спеціалізація учнів у рамках обраного профілю повинна забезпечуватися за рахунок спецкурсів, спецпрактикумів, модулів на вибір учнів.

Однак до переходу на третій варіант базової програми школа практично виявилася не готовою.

Не були готові вчителі, які зі здивуванням прийняли нові тенденції в базових курсах. Предметники не готові відмовитись від старих пріоритетів своїх предметів. Вивчення й обговорення проекту нових стандартів не змінило думки педагогів. Так, учителі вважають за необхідне збільшити навчальний час на вивчення предмета.

У новому навчальному плані в технічному класі відсутній предмет географія. Виявилося, що петербурзькі школи (на відміну від шкіл інших регіонів) не завершили загальноосвітню підготовку з даного предмета. Аналогічна ситуація склалася з історією. Перехід на запропоновані підручники історії виявився складним, тому що програма з історії припускає узагальнення курсу, а учні ще не вивчили до кінця курс історії Батьківщини.

Підручники, що відповідають запропонованим навчальним програмам, прийшли до школи із запізненням на 1,5 місяця. Підручники з історії та літератури для 11-го класу не отримані взагалі.

Крім цього, запропоновані підручники не супроводжувались навчально-методичними комплексами (НМК). Найчастіше НМК ще не були видані або не надійшли у продаж. Учителі змушені самостійно продумувати систему контрольно-вимірювальних робіт (тестів, перевірочних і контрольних робіт тощо).

Не готовий забезпечувати фінансування таких навчальних програм територіальний відділ освіти. Тому не використані години на вибір учнів (5 годин на особу) у другій половині дня. Немає можливості розділити клас на групи у профільних предметах.

Для проведення спецкурсів не було надано програм і навчальних посібників. Тому вчителі відмовились від ведення спецкурсів, що розширюють і поглиблюють знання учнів, а також задовольняють їхні потреби.

Однак, із огляду на соціальне замовлення, уведені такі спецкурси.

Спецкурс "Культура дослідницької діяльності", що дає можливість учням отримати навчально-дослідницькі та проектні вміння, необхідні для подальшої професійної підготовки.

"Майстерня твору" дає можливість підготуватись до вступних іспитів у середні спеціальні та вищі навчальні заклади. На жаль, необхідність даного спецкурсу стала неактуальною, тому що багато ВНЗ відмовились від вступного іспиту у формі твору. Та й учителі літератури стали використовувати відведені години на спецкурс для вивчення "потрібного" обсягу літератури.

Спецкурс "Інформаційна культура", спрямований на формування в учнів уміння орієнтуватися в інформаційному просторі, використовуючи ПК, викликав інтерес в учнів. Але для його проведення необхідний додатковий кабінет.

Loading...

 
 

Цікаве