WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Міжпредметні зв'язки курсу "Християнська етика в українській культурі" - Реферат

Міжпредметні зв'язки курсу "Християнська етика в українській культурі" - Реферат

"Дорогою Милосердя" назвали автори курс навчання християнської етики у 2-му класі. У ньому передбачається познайомити дітей із такими етичними чеснотами, як совість, милосердя, людяність, доброчинність, вдячність, відповідальність.

Курс складається з трьох тем: "Таємниці нашого світу", "Уроки доброчинності", "Любов творить чудеса". Мета - сприяти усвідомленню дітьми того, що світ сповнений краси та мудрості; його походження - це прояв любові Творця до людей і до всього живого. Люди ж покликані турбуватись про природу, виявляти любов до своїх рідних, піклування про родину, уміти робити добрі справи, дослухатись голосу совісті. Другокласники повинні вчитись розрізняти хороші та погані вчинки, уміти чути голос власної совісті, бути уважними до своїх слів і вчинків, не ображати інших, бути слухняними; розуміти красу люблячого, турботливого серця.

Як бачимо, завдання не прості. Вони потребують емоційної наснаги вчителя, доброго знання ним відповідних творів української культури. Водночас учитель зможе скористатись для досягнення цієї мети міжпредметними зв'язками, інтеграцією курсу християнської етики з навчальними предметами, які вивчають учні 2-го класу. Зупинимось на окремих із них:

Читання

Курс читання, що є складовою освітньої галузі "Мова і література", одним із завдань передбачає формування морально-етичних уявлень і почуттів.

Змістова лінія Державного стандарту з читання "Коло читання" визначає таку тематику творів для читання:

твори про природу в різні пори року;

твори про дітей, їхні стосунки, взаємини в сім'ї, школі;

ставлення до природи, людей, праці;

твори, в яких звучать мотиви любові й пошани до рідної землі, мови, традицій українського та інших народів;

твори, в яких утверджуються добро, співчуття, людяність, честь, дружба.

Як видно із перерахованого, дітям пропонується для читання тематика, що своїм змістом співзвучна з мотивами, передбаченими християнською етикою.

Тож учитель має нагоду використати міжпредметні зв'язки на уроках християнської етики з матеріалом уроків читання.

Так, у "Читанці" О. Савченко (І частина) є розділ "Рідна домівка, рідна сім'я - тут виростає доля моя". Високоморальними художніми творами цього розділу вчитель християнської етики може скористатись на 5-му уроці "Тепло рідної домівки". На урок виноситься розв'язання таких проблем: родину єднає любов її членів один до одного; у чому може виявлятись наша любов до батьків і рідних. Саме ці мотиви є основними в поезіях "Все починається з мами" А. Костецького, "Тільки мама" В. Лучука, "Мамина рука" Д. Павличка. Аналізом віршів учитель підведе дітей до розуміння того, що мамина любов і турбота про дитину - уособлення Божої опіки над дитиною. Цілком логічно буде скористатися змістом цих творів і на 28-му уроці "Золоте серце мами", на якому розглядатиметься питання, як бути вдячним своїм матусям і бабусям за любов, ласку, терпіння й турботу.

Вірші "Я навчаюся у тата" П. Осадчука, "Бабця спить" В. Багірової, оповідання "Той ще не музика, хто в дудку дме" А. Григорука вчитель використає на 6-му уроці, тема якого "Дружна родина". Бесіда за цими творами допоможе вчителю показати, якими мають бути стосунки дитини з дідусем і бабусею, сестрами та братами; як дитина проявлятиме турботу й піклування про своїх рідних.

На 8-му уроці "Краса люблячого серця" доцільно скористатись поезією В. Лучука "Тільки мама".

Герой вірша відчуває ніжну ласку матері в усьому - і тоді, коли вона запитує, й тоді, коли піднімає його зі сну, навіть тоді, коли повчає:

- На ходу сніданок з'їм!

- Так не слід робити!

Тільки мама може так лагідно сварити.

Ніжна ласка матері асоціюється з теплими сонячними променями у вірші "Мамина рука" Д. Павличка:

Видалось мені,

Що лежу я в сні,

Що співає мені мати

Золоті пісні,

Що мене торка

Ніжна і легка,

Наче те весняне сонце,

Мамина рука.

Глибока мудрість міститься у вірші "Все починається з мами" А. Костецького. Чимало може робити людина: "Моря й океани здолати, гору найвищу штурмом узяти, можна пройти крізь пустелі та хащі..."

Адже вона відчуває мамину любов, адже "найдорожче стоїть за словами: у світі все починається з мами!"

Слід нагадати дітям одну із заповідей "Шануй твого батька і матір твою, щоб довголітнім ти був на землі", підвести учнів до розуміння її смислу: для дитини батьки заступають Бога на землі, тож непошана до батьків сприймається, як непошана до Бога.

Глибинний смисл має оповідання В. Сухомлинського "Сьома дочка". Про свою любов до матері говорили сім дочок. Вони дуже скучили за матір'ю, яка повернулась додому аж через місяць після відвідин сина, який "жив далеко-далеко". Перша донька скучила, "немов маківка за сонячним променем", друга ждала маму, "як суха земля жде краплинку води", третя плакала за мамою, "як маленьке пташеня за пташкою". Четверта донька щебетала, як їй тяжко було без мами ("Як бджолі без квітки"), п'ятій - ненька снилась, "як троянді сниться краплина роси". Виглядала маму, "як вишневий садок виглядає соловейка", шоста донька. Як бачимо, дуже гарними словами повідали матері про свою любов шість доньок. Тільки сьома дочка "нічого не сказала". Але саме її любов - справжня. Бо любити - означає піклуватися. Сьома дочка "зняла з ніг матусі взуття й принесла їй води в мисці - помити ноги". Саме її серце любляче, красиве - у ньому живуть любов і турбота. Сьома донька має у своєму серці християнські ідеали добра та співчуття.

Це оповідання можна використати й на 23-му уроці "Любов творить чудеса", мета якого довести, що любив до людей реалізується у справах, коли долається егоїзм і виявляється жертовність.

Цікавий життєвий приклад описує авторка оповідання "Сини", що звучить як притча, - В. Осєєва. Три жінки набирають воду із криниці. Дві з них хваляться своїми синами: у першої він "спритний і сильний, ніхто його не подужає", друга називає свого сина соловейком. На запитання, чому не розповідає про свого сина третя жінка, та відповідала, що "нічого особливого" немає в її сина.

Коли ж матері понесли тяжкі відра, вибігли три хлопці. І справді, перший з них "через голову перевертається, колесом крутиться", інший - "соловейком заливається". Тільки третій "до матері підбіг, узяв у неї тяжкі відра й поніс". Тож і побачив дідусь, який ішов за жінками, тільки одного сина. Сприяє засвоєнню основної думки твору й завдання закінчити речення:

Хто щиро любить матір, той...

Бути уважним до своїх рідних - такий мотив оповідання А. Григорука "Той ще не музика, хто в дудку дме". Денисків дідусь, людина доброї душі, зважив на прохання внука - купив йому дудочку. І невдовзі від тієї дудочки всім не стало спокою: дудочка гриміла, наче "молодий, повний сили весняний грім". Навіть у дворі "качки й кури ходили якісь знервовані. Пес Кудлай боявся вилізти з буди. А кіт Муркаш - той і зовсім з обійстя втік". Повчання дорослих автор передає прислів'ями:

Купив дуду на свою біду.

Ваші грають - наші плачуть.

Гарно грає, але танцювати неохота.

Той ще не музика, хто в дудку дме.

Красненько дякуєм. Але не за те, що грали, а за те, що перестали.

Підтекст кожного з них осуджує байдужих невмійків, егоїстичних людей, не здатних помічати поруч із собою інших людей.

У розділі "Читанки" О. Савченко (частина І), що називається "Буду я природі другом: милуюся, оберігаю, прикрашаю...", зібрані твори, автори яких закликають оберігати природу навколишнього світу. Вникаючи у зміст творів, дитина оцінюватиме і своє ставлення до навколишнього світу як до дарунку Творця, відчуватиме потребу наслідувати християнські чесноти в повсякденному житті та творити добрі справи.

На 4-му уроці "Світ потребує нашої турботи" слід використати оповідання "Ялинка" С. Носаня. На думку лісника дядька Карпа, люди чинять не по-людському. Вони безжалісно знищують ялинки, деревця, які ростуть років десять. Жаль та осуд звучать у словах лісника: "Постоїть вона в хаті для втіхи тиждень-два - і на смітник". Діти, з якими розмовляв дядько Карпо, уже кілька років прикрашають ту ялинку, "що росте на подвір'ї біля Оленчиного вікна". Такою є моральна позиція, що спонукає дітей оберігати природу.

На цю ж тему написано поезію Олександра Олеся "Ялинка". Слова зайчика - ніби голос совісті, що оцінює вчинки як добрі чи погані:

Ти ялинку посади,

А тоді рубай, ледащо!

Тетянка, героїня оповідання "Повінь" В. Чухліба, урятувала зайчика з біди, вона готова забрати його додому, у клітку до кролів. Та зайчикові потрібна воля, і дівчинка з татком відпустили звірятко в ліс. Хіба це не християнське милосердя?

Ідея милосердя звучить у вірші В. Коломійця "Не лови метелика". Відпускає на волю із клітки Синичку герой оповідання І. Сенченка "Жаль, та не дуже, плакала б, та не хочеться".

Милосердна людина не може пройти повз чужу біду - така мета 10-го уроку "Серце, сповнене співчуттям". На цьому уроці можна обговорити зміст оповідання І. Сенченка та поезію. Л. Костенко "Перекинута шпаківня". Хіба ж не до совісті дитини звертається поетеса, розкривши біду у шпачиній сім'ї?

Як же, хлопці, хатку ви прибили,

Що її порушили вітри?!

Плаче шпак уранці після зливи,

Де шумлять на греблі явори...

Важливої моральної чесноти - працьовитості - навчають вірші Г. Чубач "Я беру своє відерце", М. Стельмаха "Сонце стукає в віконце", А. Костецького "Проста арифметика" та оповідання А. М'ястківського "Казка про яблуньку", якими вчитель може скористатись на 11-му уроці "Уроки турботливості" та 20-му "За що цінується праця. Працелюбність".

Loading...

 
 

Цікаве